Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003319, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 05-08-2025 Статус Запланована Назва роботи Синтез та біологічна активність деяких нітрогенвмісних гетероциклів з дихлороацетатним фрагментом у молекулах. Здобувач Гаврищук Любомир Михайлович, Керівник Федяк Ірина Орестівна Керівник Лесик Роман Богданович Опонент Коваленко Сергій Іванович Опонент Северіна Ганна Іванівна Рецензент Грицик Любов Миколаївна Рецензент Самборський Олег Степанович Опис Дисертація присвячена створенню нових нітрогеновмісних гетероциклічних сполук з моно- та дихлороацетатними фрагментами як потенційних протипухлинних агентів. Дослідження виконано у 2021–2025 роках на базі кафедр хімії, фармацевтичного аналізу та післядипломної освіти Івано-Франківського національного медичного університету; кафедр фармацевтичної, органічної та біоорганічної хімії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького; Інституту біології клітини НАН України. Маркетингове дослідження лікарських засобів темозоломіду (L01AX03) та дакарбазину (L01AX04) групи L01AX «Інші алкілуючі агенти» в Україні виявило 100% імпортозалежність. Зареєстровано лише 5 торгових найменувань темозоломіду і 2 — дакарбазину, з яких реально представлені 3 (27,59%): Темомедак, Темодал (капсули), Дакарбазин Медак (порошок для інʼєкцій). Препарати частково доступні через Програму медичних гарантій і централізовані закупівлі, що підкреслює потребу в розробці вітчизняних аналогів із протипухлинною активністю. Аналіз літератури засвідчив, що натрій дихлороацетат (НДХА) вивчається понад 45 років як активатор піруватдегідрогеназного комплексу з цитопротекторними властивостями. Його ефекти досліджуються при онкологічних, метаболічних і серцево-судинних захворюваннях, у тому числі в комбінації з іншими методами терапії. У роботі розроблено методи синтезу серій 2-хлоро- та 2,2-дихлороацетамідів шляхом ацилювання похідних етиламінів, амінобензойних кислот, тіазолів і дигідропіразолів із використанням метилдихлороацетату, хлороацетилхлориду та дихлороацетилхлориду. Структури підтверджено за допомогою елементного аналізу, спектрів ЯМР (¹H, ¹³C) і рідинної хромато-мас-спектрометрії. Застосовано міждисциплінарний підхід, що включає спрямований органічний синтез, фармацевтичний аналіз, in silico прогнозування (молекулярне моделювання, докінг, ADMET), квантово-хімічні розрахунки (DFT B3LYP/6-311G++(d,p)), SAR-аналіз і скринінг цитотоксичності in vitro (MTT-тест). Теоретично обґрунтовано та експериментально підтверджено зв’язок «структура – активність». Встановлено, що 2-хлороацетаміди тіазолу, фенілтіазолу та бензотіазолу мають найвищу цитотоксичність щодо ліній Jurkat, MDA-MB-231, Ba/F3CALRins5, Ba/F3CALRdel52. Дихлороацетаміди виявили нижчу активність, що пояснюється геометрією перехідного стану та гідролітичною нестійкістю утворених кон’югатів. Молекулярне моделювання показало, що кон’югати «глутатіон – хлороацетамід» мають підвищену спорідненість до глутатіон-S-трансферази порівняно з референтним кон’югатом «глутатіон – етакринова кислота», що свідчить про можливий механізм протипухлинної дії. Виявлено статистично значущий кореляційний зв’язок між результатами in silico та in vitro оцінки. Ідентифіковано «сполуки-хіти» серед похідних тіазолу та дигідропіразолу, рекомендовані для подальшого вивчення як потенційні активні фармацевтичні інгредієнти з протираковою дією та низьким токсикометричним ризиком. Ключові слова: хлороацетаміди, дихлороацетаміди, тіазоли, дигідропіразоли, скринінг цитотоксичності, протипухлинна активність, молекулярний докінг, інгібування глутатіон-S-трансферази, SAR-аналіз, квантово-хімічні DFT-розрахунки, ADMET-прогнозування, темозоломід, дакарбазин, фармацевтичний ринок України, L01AX. Дата реєстрації 2025-08-06 Додано в НРАТ 2025-08-06 Закрити