Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U003479, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 30-08-2025 Статус Запланована Назва роботи Публічне управління в органах прокуратури на сучасному етапі в умовах реформування Здобувач Васильєв Павло Олегович, Керівник Фальковський Андрій Олександрович Опонент Корчак Наталія Миколаївна Опонент Грицишен Димитрій Олександрович Рецензент Яценко Володимир Архипович Рецензент Костенюк Наталя Іванівна Опис Дисертацію присвячено дослідженню трансформаційних процесів, які відбуваються в органах прокуратури України в контексті модернізації системи публічного управління. У роботі розкрито специфіку організаційно-правового механізму публічного управління в прокуратурі, визначено тенденції реформування, проаналізовано чинники, що впливають на ефективність управлінських рішень, розроблено пропозиції щодо вдосконалення управлінської діяльності в умовах сучасних викликів, зумовлених війною, децентралізацією, євроінтеграційним курсом та суспільними запитами на прозорість і підзвітність. У вступі дисертації аргументовано актуальність обраної тематики, обґрунтовано її зв’язок із науковими програмами, планами й темами, сформульовано мету та завдання дослідження, окреслено об’єкт і предмет, визначено методологічну основу та викладено наукову новизну роботи, практичне значення її результатів, а також наведено особистий внесок здобувача, апробацію матеріалів і наукові публікації. На основі функціонального аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових джерел уточнено понятійний апарат дослідження, зокрема сформульовано авторське бачення публічного управління в органах прокуратури як системи адміністративно-владних, координаційних і контрольно-наглядових дій, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування прокуратури в межах конституційного ладу та правопорядку. Уточнено роль прокуратури в умовах змін, що відбуваються в системі публічної влади, включаючи реформу децентралізації, трансформацію механізмів взаємодії між гілками влади, розвиток цифрових технологій і зростання ролі громадянського суспільства в контролі за діяльністю всіх гілок державної влади, включаючі контрольно-наглядову. Всебічно розкрито теоретико-методологічну базу дослідження, в якій поєднано загальнонаукові, спеціальні та міждисциплінарні методи та підходи: системно-структурний, порівняльно-правовий, інституційний, функціональний, історико-правовий, герменевтичний. Завдяки цьому вдалося сформувати цілісне бачення проблематики, виявити суперечності в теорії та практиці публічного управління в органах прокуратури, а також запропонувати обґрунтовані шляхи їх вирішення. У другому розділі дисертаційного дослідження зосереджено увагу на визначеннні сучасного стану публічного управління в органах прокуратури України, з урахуванням останніх етапів реформи, що розпочалась після внесення змін до Конституції України та ухвалення нового Закону України «Про прокуратуру». У роботі проаналізовано основні напрями реформування органів прокуратури: оновлення кадрового складу, оптимізація структури, зміна підходів до нагляду, посилення прозорості, формування механізмів взаємодії з громадянським суспільством, розширення електронної комунікації. Третій розділ дисертації присвячено визначенню ключових проблем і перспектив удосконалення публічного управління в органах прокуратури в умовах реформування. З урахуванням викликів воєнного стану, зміцнення євроінтеграційного вектора та демократизації публічної влади, автор формулює концептуальні положення щодо необхідності оновлення управлінської парадигми в прокуратурі на сучасному етапі в умовах реформування. У контексті воєнного стану наголошено на важливості створення кризових моделей управління в прокуратурі, які б дозволяли забезпечити гнучкість і швидкість прийняття рішень, адаптивність структури до умов бойових дій, а також оперативну реакцію на порушення прав людини в умовах збройного конфлікту. Підкреслено, що однією з центральних ідей удосконалення публічного управління в прокуратурі є розвиток партнерства з іншими органами влади, інституціями громадянського суспільства, міжнародними структурами, що діють у сфері прав людини та верховенства права. Автор також акцентує на потребі підвищення професійної спроможності управлінського складу органів прокуратури, зокрема – шляхом створення ефективної системи післядипломної освіти у сфері публічного управління, розробки спеціальних навчальних програм з управлінської діяльності прокурорів, розвитку навичок стратегічного мислення, кризового реагування, комунікації з громадськістю та мас-медіа. У висновках узагальнено результати дослідження та підкреслено наукове й практичне значення здобутих положень. Встановлено, що публічне управління в органах прокуратури України перебуває у фазі глибоких інституційних трансформацій, які зумовлені як внутрішніми, так і зовнішніми викликами. Дата реєстрації 2025-08-18 Додано в НРАТ 2025-08-18 Закрити