Реєстраційний номер
0825U003479, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-08-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Публічне управління в органах прокуратури на сучасному етапі в умовах реформування
Здобувач
Васильєв Павло Олегович,
Керівник Фальковський Андрій Олександрович
Опонент Корчак Наталія Миколаївна
Опонент Грицишен Димитрій Олександрович
Рецензент Яценко Володимир Архипович
Рецензент Костенюк Наталя Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Одеська політехніка"
Опис
Дисертацію присвячено дослідженню трансформаційних процесів, які відбуваються в органах прокуратури України в контексті модернізації системи публічного управління. У роботі розкрито специфіку організаційно-правового механізму публічного управління в прокуратурі, визначено тенденції реформування, проаналізовано чинники, що впливають на ефективність управлінських рішень, розроблено пропозиції щодо вдосконалення управлінської діяльності в умовах сучасних викликів, зумовлених війною, децентралізацією, євроінтеграційним курсом та суспільними запитами на прозорість і підзвітність.
У вступі дисертації аргументовано актуальність обраної тематики, обґрунтовано її зв’язок із науковими програмами, планами й темами, сформульовано мету та завдання дослідження, окреслено об’єкт і предмет, визначено методологічну основу та викладено наукову новизну роботи, практичне значення її результатів, а також наведено особистий внесок здобувача, апробацію матеріалів і наукові публікації.
На основі функціонального аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових джерел уточнено понятійний апарат дослідження, зокрема сформульовано авторське бачення публічного управління в органах прокуратури як системи адміністративно-владних, координаційних і контрольно-наглядових дій, спрямованих на забезпечення ефективного функціонування прокуратури в межах конституційного ладу та правопорядку. Уточнено роль прокуратури в умовах змін, що відбуваються в системі публічної влади, включаючи реформу децентралізації, трансформацію механізмів взаємодії між гілками влади, розвиток цифрових технологій і зростання ролі громадянського суспільства в контролі за діяльністю всіх гілок державної влади, включаючі контрольно-наглядову.
Всебічно розкрито теоретико-методологічну базу дослідження, в якій поєднано загальнонаукові, спеціальні та міждисциплінарні методи та підходи: системно-структурний, порівняльно-правовий, інституційний, функціональний, історико-правовий, герменевтичний. Завдяки цьому вдалося сформувати цілісне бачення проблематики, виявити суперечності в теорії та практиці публічного управління в органах прокуратури, а також запропонувати обґрунтовані шляхи їх вирішення.
У другому розділі дисертаційного дослідження зосереджено увагу на визначеннні сучасного стану публічного управління в органах прокуратури України, з урахуванням останніх етапів реформи, що розпочалась після внесення змін до Конституції України та ухвалення нового Закону України «Про прокуратуру». У роботі проаналізовано основні напрями реформування органів прокуратури: оновлення кадрового складу, оптимізація структури, зміна підходів до нагляду, посилення прозорості, формування механізмів взаємодії з громадянським суспільством, розширення електронної комунікації.
Третій розділ дисертації присвячено визначенню ключових проблем і перспектив удосконалення публічного управління в органах прокуратури в умовах реформування. З урахуванням викликів воєнного стану, зміцнення євроінтеграційного вектора та демократизації публічної влади, автор формулює концептуальні положення щодо необхідності оновлення управлінської парадигми в прокуратурі на сучасному етапі в умовах реформування.
У контексті воєнного стану наголошено на важливості створення кризових моделей управління в прокуратурі, які б дозволяли забезпечити гнучкість і швидкість прийняття рішень, адаптивність структури до умов бойових дій, а також оперативну реакцію на порушення прав людини в умовах збройного конфлікту. Підкреслено, що однією з центральних ідей удосконалення публічного управління в прокуратурі є розвиток партнерства з іншими органами влади, інституціями громадянського суспільства, міжнародними структурами, що діють у сфері прав людини та верховенства права.
Автор також акцентує на потребі підвищення професійної спроможності управлінського складу органів прокуратури, зокрема – шляхом створення ефективної системи післядипломної освіти у сфері публічного управління, розробки спеціальних навчальних програм з управлінської діяльності прокурорів, розвитку навичок стратегічного мислення, кризового реагування, комунікації з громадськістю та мас-медіа.
У висновках узагальнено результати дослідження та підкреслено наукове й практичне значення здобутих положень. Встановлено, що публічне управління в органах прокуратури України перебуває у фазі глибоких інституційних трансформацій, які зумовлені як внутрішніми, так і зовнішніми викликами.
Дата реєстрації
2025-08-18
Додано/оновлено в НРАТ
2025-08-18 / 2026-08-19
