Дисертація доктора філософії. Чжан Є.. .... Звукообраз валторни в ансамблево – оркестровій інтерпретації.

Реєстраційний номер

0825U003787, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

Статус

Запланована   Чому дисертація має статус "Запланована"?

Назва роботи

Звукообраз валторни в ансамблево – оркестровій інтерпретації.

Здобувач

Чжан Є.. ...,

Керівник Устименко-Косоріч Олена Анатоліївна
Опонент Палій Ірина Олегівна
Опонент Громченко Валерій Васильович
Рецензент Зав’ялова Ольга Костянтинівна
Рецензент Єрьоменко Андрій Юрійович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Сумський державний педагогічний університет імені А. С. Макаренка

Опис

Валторна – один із найскладніших для опанування мундштучних музичних інструментів сімейства мідних духових, що з’явився наприкінці ХІV століття. Звичайно, вивчення звукообразу валторни потребує звернення до малодосліджених питань інструментальної культури, одним з яких на сьогодні залишається усвідомлення закономірностей еволюційного розвитку валторнового мистецтва, трансформаційні зміни в якому відбуваються в тісному зв’язку з процесом становлення органологічних характеристик валторни та її конструкційних параметрів. Загалом, означена проблема має резерви щодо остаточного вивчення. Теоретико-методологічною основою для кваліфікаційного дослідження стали праці М. Преторіуса, Е. Тарра, П. Тріше, А. Гампеля та ін., а також, українських дослідників: В. Апатського, В. Громченка, О. Вар’янка, В. та Л. Богданових, І. Палій, І. Якустіді та ін. Проте, незважаючи на те, що сучасне музикознавство у своїх здобутках вже має певні важливі напрацювання щодо різноманітних питань мистецтва гри на духових інструментах та оркестрового виконавства, на сьогоднішній день проблема звукообразу валторни в ансамблево оркестровій інтерпретації як цілісне мистецьке явище, що тривалий час динамічно розвивалося в еволюційній єдності з самим інструментом, залишається малодослідженою. Це зумовлює актуальність і новизну теми дисертації та визначає її науково-практичне спрямування у напряму обґрунтування методологічно доцільних позицій дослідження трансформаційних змін звукообразу валторни в ансамблево-оркестровій інтерпретації. 2 3 Мета дослідження полягає у висвітленні історико-культурних особливостей валторнового мистецтва та специфіки звукообразу валторни в ансамблево-оркестровій інтерпретації. У першому розділі розглянуто історико-органологічні та музикознавчі аспекти дослідження мистецтва гри на валторні. У фокусі уваги опинились питання ґенези та еволюції валтороподібних інструментів та органології валторни у динаміці культурно-історичних змін. Матеріал цього розділу надає підстави для дослідження валторнового виконавства у таких проєкціях: органологія валторни в контексті усвідомлення закономірностей її інструментальної трансформації в процесі музично-культурної еволюції; історична еволюція духових інструментів у світовій музичній культурі; інструментознавство в галузі духових інструментів, історія розвитку ансамблево-оркестрового жанру, в якому валторна виступає невід’ємним учасником; проблеми особливостей звукоутворення на мідних духових, у тому числі, на валторні, вдосконалення валторнового виконавського мистецтва, узагальнення виконавських виражальних засобів в інструментальній музиці та їх екстраполяція на виконавську практику. Другий розділ «Музичний образ у проєкції валторнового мистецтва» присвячено дослідженню звукообразу крізь призму валторнового мистецтва. Особливу увагу приділено звукообразу, як універсальній категорії, яка передбачає процес створення музичного взірця під час композиторської та виконавської практики, а також процес його сприйняття слухачами. Розглянуто звукообраз як феномен, в якому віддзеркалюється певна історична епохи та національний світогляд, тісно пов’язані з образною семантикою, інтонаційною символікою та комплексом виражальних засобів. Досліджено трансформації звукообразу валторни в контексті багатовікового історичного розвитку виконавства на духових інструментах, в тому числі, валторнового. У цьому зв’язку проаналізовано роботи Ю. Алжиєва, В. Осадчої, О. Козаренко, Н. Рябухи, Л. Шаповалової, С. Шипа, Ван Янсуя та ін., в яких 3 4 висвітлюється проблема музичної стилістики, художнього образотворення, звукового образу. У третьому розділі «Валторнові звукообрази в ансамблево-оркестровій творчості Китаю» висвітлено питання становлення та розвитку духового інструментарію в контексті китайських національних традицій. У цьому аспекті розглянуто еволюційні процеси духового оркестрового виконавства Китаю з урахуванням творчих надбань європейського зразка. Відзначено, що оркестрова духова музика займає особливе місце у музичній спадщині китайських композиторів, еволюціонуючи разом із загальними тенденціями розвитку культури та, водночас, зберігаючи багатовікові національні традиції. Узагальнено основні характеристики звукообразу в сучасній китайській оркестровій духовій музиці на прикладі творчості Інь Циня, Ван Хешена, Джі Ченга. Звукообраз валторни забезпечує втілення етнічно характерної стилістики композиції у поєднанні з характеристиками академічної музики (твори «Нічна краса пасовиська» Інь Циня, «Дорога в небо» Ван Хешена, «Хвала» Чен Дана, марші Джі Ченга).

Дата реєстрації

2025-09-25

Додано/оновлено в НРАТ

2025-11-05 / 2026-07-01