Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000236, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 27-03-2026 Статус Запланована Назва роботи Обґрунтування моделі формування у підлітків переконань та поведінки, що сприяють здоровому способу життя, через інтеграційні стратегії в громадському здоров’ї Здобувач Дудаш Габріелла Василівна, Керівник Брич Валерія Володимирівна Опонент Ляхова Наталія Олександрівна Опонент Жилка Надія Яківна Рецензент Керецман Анжеліка Олексіївна Рецензент Русин Людмила Петрівна Опис Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної науково-практичної проблеми громадського здоров’я – формування у молоді мотиваційного та поведінкового аспектів здоров’язбереження в умовах трансформації освітнього та соціального середовища. Дослідження спрямовано на обґрунтування та розробку моделі формування у підлітків переконань і поведінки, що сприяють здоровому способу життя, через інтеграційні стратегії із використанням системного, міжсекторального та партисипативного підходів у межах громадського здоров’я. Дослідження реалізовано за спеціально створеною програмою з п’яти організаційних етапів за допомогою комплексу методів: системного підходу та аналізу, бібліосемантичного, соціологічного, статистичного, графічного, контент-аналізу, концептуального, описового та функціонально-структурного моделювання, експертних оцінок; що дозволило вирішити поставлені завдання та отримати репрезентативні результати. У процесі дослідження виявлено суттєві розбіжності між рівнем обізнаності підлітків щодо здорового способу життя, їхніми переконаннями та реальною поведінкою. Школярі (94,2±1,2 %) і здобувачі професійної освіти (94,4±0,9 %) демонструють високий рівень поінформованості, проте лише 80,7±1,6 % і 88,8±2,2 % відповідно вірять у користь здорового способу життя, а ще менша частка – 42,2±2,0 % учнів професійно-технічної та фахової передвищої освіти і 45,6±3,5 % школярів – реально дотримуються здорових звичок. Встановлено, що підлітки загалом демонструють позитивні переконання щодо ведення здорового способу життя (M = 3,47–4,31), проте у здобувачів професійної освіти ці показники помітно нижчі, ніж у школярів: 60,8±2,0 % студентів позитивно налаштовані на здоровий спосіб життя проти 75,7±3,0 % учнів. З’ясовано, що школярі більше зацікавлені в отриманні додаткової інформації про здоров’я (74,3±3,0 % проти 67,2±1,9 % серед студентів) і частіше довіряють лікарям, учителям та батькам, тоді як студенти професійної освіти переважно орієнтуються на лікарів (68,3±2,0 %). Обидві групи віддають перевагу візуально-комунікаційним форматам – відеороликам і коротким повідомленням – та виявляють зацікавленість у темах здорового харчування, фізичної активності, відпочинку й репродуктивного здоров’я. Установлено, що розвиток освітнього компонента збереження здоров’я в Україні, який пройшов шлях від валеологічних курсів до інтегрованих навчальних предметів, у системі професійної та фахової передвищої освіти залишається фрагментарним. Незважаючи на наявність відповідної нормативно-правової бази, існує потреба у впровадженні єдиного освітнього модуля, спрямованого на формування відповідального ставлення молоді до власного здоров’я. Розроблено концептуальні підходи до інтеграційної моделі формування у підлітків переконань і поведінки, спрямованих на здоровий спосіб життя, яка поєднує інформаційний, емоційно-мотиваційний та діяльнісний компоненти через взаємодію медичних, освітніх, соціальних, громадських і цифрових ресурсів у межах міжсекторального співробітництва. Такий підхід сприяє формуванню ціннісного ставлення до здоров’я, підвищенню мотивації та закріпленню стійких здорових звичок у молоді. На основі результатів власних досліджень обґрунтовано та розроблено модель формування у підлітків переконань та поведінки, що сприяють здоровому способу життя, через інтеграційні стратегії в громадському здоров’ї, яка базується на системному, міжсекторальному та партисипативному підходах і передбачає взаємодію освітніх, медико-соціальних, комунікаційних та цифрових механізмів на стратегічному, методичному, виконавчому та оціночному рівнях з метою створення цілісного середовища, сприятливого для формування цінностей здоров’я та відповідальної поведінки молоді. Функціонування моделі забезпечуються участю державних і місцевих інституцій, освітніх закладів, центрів контролю та профілактики хвороб, медичних і соціальних служб, громадських і молодіжних організацій під координацією фахівця з громадського здоров’я на рівні громади; поєднанням формальної та неформальної освіти, цифрових технологій і громадської участі; а також орієнтацією на практичну реалізацію, моніторинг і сталі зміни поведінки підлітків на користь здорового способу життя. Ключові слова: громадське здоров’я, студенти, підлітки, здоровий спосіб життя, інформованість про здоров’я, переконання, мотивація, фізична активність, харчування, здоров’язбереження, система охорони здоров’я, репродуктивне здоров’я, стратегія, здобувачі освіти. Дата реєстрації 2026-02-04 Додано в НРАТ 2026-02-04 Закрити