Дисертація доктора філософії. Дудаш Габріелла Василівна. Обґрунтування моделі формування у підлітків переконань та поведінки, що сприяють здоровому способу життя, через інтеграційні стратегії в громадському здоров’ї

Реєстраційний номер

0826U000236, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

27-03-2026

Статус

Захищена

Назва роботи

Обґрунтування моделі формування у підлітків переконань та поведінки, що сприяють здоровому способу життя, через інтеграційні стратегії в громадському здоров’ї

Здобувач

Дудаш Габріелла Василівна,

Керівник Брич Валерія Володимирівна
Опонент Ляхова Наталія Олександрівна
Опонент Жилка Надія Яківна
Рецензент Керецман Анжеліка Олексіївна
Рецензент Русин Людмила Петрівна

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Державний вищий навчальний заклад "Ужгородський національний унiверситет"

Опис

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної науково-практичної проблеми громадського здоров’я – формування у молоді мотиваційного та поведінкового аспектів здоров’язбереження в умовах трансформації освітнього та соціального середовища. Дослідження спрямовано на обґрунтування та розробку моделі формування у підлітків переконань і поведінки, що сприяють здоровому способу життя, через інтеграційні стратегії із використанням системного, міжсекторального та партисипативного підходів у межах громадського здоров’я. Дослідження реалізовано за спеціально створеною програмою з п’яти організаційних етапів за допомогою комплексу методів: системного підходу та аналізу, бібліосемантичного, соціологічного, статистичного, графічного, контент-аналізу, концептуального, описового та функціонально-структурного моделювання, експертних оцінок; що дозволило вирішити поставлені завдання та отримати репрезентативні результати. У процесі дослідження виявлено суттєві розбіжності між рівнем обізнаності підлітків щодо здорового способу життя, їхніми переконаннями та реальною поведінкою. Школярі (94,2±1,2 %) і здобувачі професійної освіти (94,4±0,9 %) демонструють високий рівень поінформованості, проте лише 80,7±1,6 % і 88,8±2,2 % відповідно вірять у користь здорового способу життя, а ще менша частка – 42,2±2,0 % учнів професійно-технічної та фахової передвищої освіти і 45,6±3,5 % школярів – реально дотримуються здорових звичок. Встановлено, що підлітки загалом демонструють позитивні переконання щодо ведення здорового способу життя (M = 3,47–4,31), проте у здобувачів професійної освіти ці показники помітно нижчі, ніж у школярів: 60,8±2,0 % студентів позитивно налаштовані на здоровий спосіб життя проти 75,7±3,0 % учнів. З’ясовано, що школярі більше зацікавлені в отриманні додаткової інформації про здоров’я (74,3±3,0 % проти 67,2±1,9 % серед студентів) і частіше довіряють лікарям, учителям та батькам, тоді як студенти професійної освіти переважно орієнтуються на лікарів (68,3±2,0 %). Обидві групи віддають перевагу візуально-комунікаційним форматам – відеороликам і коротким повідомленням – та виявляють зацікавленість у темах здорового харчування, фізичної активності, відпочинку й репродуктивного здоров’я. Установлено, що розвиток освітнього компонента збереження здоров’я в Україні, який пройшов шлях від валеологічних курсів до інтегрованих навчальних предметів, у системі професійної та фахової передвищої освіти залишається фрагментарним. Незважаючи на наявність відповідної нормативно-правової бази, існує потреба у впровадженні єдиного освітнього модуля, спрямованого на формування відповідального ставлення молоді до власного здоров’я. Розроблено концептуальні підходи до інтеграційної моделі формування у підлітків переконань і поведінки, спрямованих на здоровий спосіб життя, яка поєднує інформаційний, емоційно-мотиваційний та діяльнісний компоненти через взаємодію медичних, освітніх, соціальних, громадських і цифрових ресурсів у межах міжсекторального співробітництва. Такий підхід сприяє формуванню ціннісного ставлення до здоров’я, підвищенню мотивації та закріпленню стійких здорових звичок у молоді. На основі результатів власних досліджень обґрунтовано та розроблено модель формування у підлітків переконань та поведінки, що сприяють здоровому способу життя, через інтеграційні стратегії в громадському здоров’ї, яка базується на системному, міжсекторальному та партисипативному підходах і передбачає взаємодію освітніх, медико-соціальних, комунікаційних та цифрових механізмів на стратегічному, методичному, виконавчому та оціночному рівнях з метою створення цілісного середовища, сприятливого для формування цінностей здоров’я та відповідальної поведінки молоді. Функціонування моделі забезпечуються участю державних і місцевих інституцій, освітніх закладів, центрів контролю та профілактики хвороб, медичних і соціальних служб, громадських і молодіжних організацій під координацією фахівця з громадського здоров’я на рівні громади; поєднанням формальної та неформальної освіти, цифрових технологій і громадської участі; а також орієнтацією на практичну реалізацію, моніторинг і сталі зміни поведінки підлітків на користь здорового способу життя. Ключові слова: громадське здоров’я, студенти, підлітки, здоровий спосіб життя, інформованість про здоров’я, переконання, мотивація, фізична активність, харчування, здоров’язбереження, система охорони здоров’я, репродуктивне здоров’я, стратегія, здобувачі освіти.

Дата реєстрації

2026-02-04

Додано/оновлено в НРАТ

2026-02-04 / 2026-07-01