Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0826U000358, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи ОПРАЦЮВАННЯ СТРАТЕГІЧНОЇ ПОСЛІДОВНОСТІ ДІАГНОСТИКИ І ЛІКУВАНННЯ ХВОРИХ ЗІ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИМИ РОЗЛАДАМИ ТА ОКЛЮЗІЙНИМИ ІНТЕРФЕРЕНЦІЯМИ Здобувач Фецич Олександр Юрійович, Керівник Пупін Тарас Ілліч Опонент Дворник Валентин Миколайович Опонент Ожоган Зіновій Романович Рецензент Кулінченко Руслан Вадимович Рецензент Мокрик Олег Ярославович Опис У дисертаційній роботі проаналізовано поширеність, структуру та специфіку клінічного перебігу скронево-нижньощелепних розладів у осіб із оклюзійними порушеннями. Вперше запропоновано діагностичні методики, що дозволяють оптимально диферненціювати наявність скронево-нижньощелепних розладів пов’язаних з оклюзійними інтерференціями. Визначено та систематизовано характерні риси клінічних проявів відхилень оклюзії серед хворих зі скронево-нижньощелепними розладами. Запропоновано та обґрунтовано послідовність комплексного лікування для осіб зі скронево-нижньощелепними розладами, асоційованими з оклюзійними інтерференціями, а також здійснено клініко-інструментальну оцінку їх ефективності. Попри швидкий розвиток технологій у стоматологічній галузі, дотепер залишається низка дискусійних питань щодо діагностики і лікування патологічних станів пов’язаних із жувальним апаратом, які потребують поглибленого вивчення. Причинами усіх розладів можуть бути безліч факторів, а також низка різних специфічних станів людини. Одним, із чинних факторів розвитку скронево-нижньощелепних розладів без сумніву залишаються оклюзійні порушення (оклюзійні інтерференції) і навіть, якщо вони не є безпосереднім чинником скронево-нижньощелепних розладів, все одно без нормалізації оклюзійних взаємовідносин не є можливим здійснення адекватного лікування скронево-нижньощелепних розладів. Тому, для прогнозування позитивних наслідків та лікування хворих зі скронево-нижньощелепними розладами, що супроводжуються оклюзійними відхиленнями необхідним є визначення чіткої структурованої послідовності проведення діагностики і лікувальння залежно від форми і тяжкості перебігу захворювання. Основною метою даної наукової роботи стало оптимізувати ефективність діагностичних та лікувальних підходів до хворих зі скронево-нижньощелепними розладами та оклюзійними інтерференціями, що передбачало розробку та наукове обґрунтування алгоритмів комплексної діагностики і відповідних лікувальних заходів. Для досягнення зазначеної мети в межах дослідження було визначено п'ять завдань. У процесі виконання роботи проведені клінічні методи дослідження: збір анамнезу, огляд, персональне анкетування, визначення стоматологічного статусу, оцінка рухів нижньої щелепи, пальпація жувальних м’язів і скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС), аускультація СНЩС, функціональні проби, експрес-заключення за Гамбургзьким протоколом, додаткові: променеві та функціональні, наднизькочастотна електронейронна стимуляція жувальних м’язів (TENS), цифровий аналіз статичної та динамічної оклюзії апаратом T-scan – для візуалізації структур СНЩС та визначення їх функціональної здатності; аналітичні – для визначення та порівняння відповідних показників до та після лікування відповідних хворих з їх статистичним опрацюванням. У процесі виконання дослідження попередньо обстежено 295 осіб (89 чоловіків, 206 жінок) з підозрою на скронево-нижньощелепні розлади віком від 19 до 60 років. Здійснений багатофакторний аналіз діагностичних заходів за запропонованою нами схемою дозволив розподілити обстежених хворих з скронево-нижньощелепними розладами за наступними нозологічними формами, а саме: суглобові, м’язові, комбіновані (суглобові + м’язові). Серед підтверджених скронево-нижньощелепних розладів тільки м’язові розлади склали всього 12,88% (4,07% у чоловіків і 8,81% у жінок). Найбільший відсоток склали діагностовані суглобові та комбіновані (суглобові + м’язові) розлади, як серед чоловіків так і серед жінок, а саме: суглобові у 114 хворих (38,65%) та комбіновані у 97 хворих (32,89%), що разом склало 71,54%. За даними обстеження виявлено, що існують патологічні стани, які за подібними клінічними ознаками імітують скронево-нижньощелепні розлади, або подібні за його клінічною картиною і які склали 15,59% (6,10% у чоловіків і 9,49% у жінок). Серед патологій які імітували скронево-нижньощелепні розлади переважали (більше 10%) остеохондроз шийного відділу хребта (17,39%), контрактура жувальних м’язів (постін’єкційна, травматична (13,04%) та невропатологія (10,87%). За результатами проведених запропонованих послідовно-діагностичних процедур необхідно відзначити, що в значній частині випадків при підозрі на скронево-нижньощелепні розлади необхідна міждисциплінарна оцінка стану пацієнта, а за відсутності вираженої клінічної симптоматики діагноз скронево-нижньощелепні розлади ставиться методом виключення інших патологічних станів. Після проведення обстеження усієї вибірки хворих із скронево-нижньощелепними розладами, згідно з розробленою нами методикою, була виокремлена група пацієнтів, які мали як скронево-нижньощелепні розлади, так і оклюзійні порушення. Дана група містила різноманітні форми оклюзійних відхилень різного походження, що потребували корекції. Водночас це вимагало комплексної діагностики та лікування обох патологій – як скронево-нижньощелепного суглоба, так і оклюзії. Загальна кількість діагностованих хворих даної групи становила 151 особу, серед яких було 36 чоловіків та 115 жінок. Дата реєстрації 2026-02-26 Додано в НРАТ 2026-02-26 Закрити