Реєстраційний номер
0826U001438, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-06-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Клініко-патогенетична роль кардіогемодинамічних та нейрогуморальних порушень при гострому коронарному синдромі з елевацією сегмента ST у пацієнтів з надлишковою масою тіла, оптимізація діагностики та прогнозування
Здобувач
Коваленко Владислав Андрійович,
Керівник Лашкул Дмитро Андрійович
Опонент Федоров Сергій Валерійович
Опонент Распутіна Леся Вікторівна
Рецензент Колесник Михайло Юрійович
Рецензент Кульбачук Олександр Сергійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Запорізький державний медико-фармацевтичний університет
Опис
Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностичних підходів та прогнозування тяжкості перебігу гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST у пацієнтів з надлишковою масою тіла та ожирінням шляхом вивчення клінічних особливостей захворювання, лабораторних маркерів некрозу, запалення, тромботичної активності та дисліпідемії, електрокардіографічних і ехокардіографічних параметрів, коронароангіографічних характеристик, активності лептину та каспази-9, а також розробки багатофакторної прогностичної моделі і шкали ризику важкого перебігу STEMI.
Відповідно до завдань роботи, у дослідження було включено 120 пацієнтів зі STEMI, яких стратифіковано залежно від індексу маси тіла на три групи: 1 група — пацієнти з надлишковою масою тіла (ІМТ 25,0–29,9 кг/м²; n=42), 2 група — пацієнти з ожирінням (ІМТ ≥30,0 кг/м²; n=34), 3 група — контрольна група з нормальним ІМТ (<25,0 кг/м²; n=44). Усім хворим проводили загальноклінічне обстеження, аналіз клінічних показників при госпіталізації, визначення лабораторних маркерів, електрокардіографічне, ехокардіографічне та коронароангіографічне дослідження. У частини пацієнтів було визначено рівні лептину та каспази-9 як маркерів нейрогуморальної та апоптотичної активації.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше комплексно охарактеризовано клініко-патогенетичний фенотип STEMI у пацієнтів з надлишковою масою тіла та ожирінням із урахуванням клінічних, лабораторних, електрокардіографічних, ехокардіографічних та ангіографічних параметрів. Доведено, що зі збільшенням ІМТ посилюються некротичний, запальний, протромботичний, електрофізіологічний та структурно-функціональний компоненти ушкодження міокарда. Вперше показано чіткий ІМТ-залежний градієнт рівнів лептину та каспази-9 у хворих зі STEMI, їх тісний взаємозв’язок з тропоніном I, елевацією сегмента ST, фракцією викиду ЛШ та ступенем стенозу коронарних артерій. Отримано нові дані, що дозволили розглядати лептин і каспазу-9 як патогенетично обґрунтовані маркери метаболічно-апоптотичного ушкодження міокарда при STEMI. Розроблено багатофакторну прогностичну модель та шкалу ризику тяжкого перебігу STEMI у пацієнтів з підвищеним ІМТ.
Практичне значення одержаних результатів. Аргументовано доцільність ранньої стратифікації пацієнтів зі STEMI за ІМТ з виділенням груп надлишкової маси тіла та ожиріння. Рекомендовано включати до комплексної оцінки тяжкості перебігу STEMI показники ЧСС, ЧДР, ритму серця, ST-елевації, тропоніну I, ШОЕ, тригліцеридів, тромбоцитів, ехокардіографічних параметрів ЛШ, характеру багатосудинного ураження, а також визначення рівнів лептину та каспази-9. Запропоновано ранню клініко-біохімічну модель і багатофакторну шкалу ризику для прогнозування тяжкого перебігу STEMI у пацієнтів з підвищеним ІМТ, що може використовуватися в практиці для виділення хворих з високим ризиком ускладненого перебігу, потреби в інтенсивнішому моніторингу та персоналізації лікувально-діагностичної тактики.
Дата реєстрації
2026-05-08
Додано/оновлено в НРАТ
2026-05-08 / 2026-07-02
