Реєстраційний номер
0826U003364, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Жанр транскрипції в китайській інструментальній музиці ХХ ст.
Здобувач
Лі Ци --,
Керівник Сердюк Ярослава Олександрівна
Опонент Калашник Марія Павлівна
Опонент Єрьоменко Андрій Юрійович
Рецензент Щепакін Василь Михайлович
Рецензент Степанова Олеся Юріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківська державна академія культури
Опис
Дисертацію присвячено визначенню специфіки жанру транскрипції в контексті китайської інструментальної музики ХХ ст.
Виявлено особливості жанрово-семантичної та фактурно-композиційної трансформації оригіналу в нових інструментальних версіях.
Актуальність обраної теми дослідження зумовлена зростанням ролі жанру транскрипції та споріднених до нього різновидів в творчості китайських композиторів ХХ ст., а також недостатньою вивченістю цієї проблематики як в українському, так і китайському музикознавстві.
Мета дослідження – визначити специфіку функціонування жанру транскрипції в китайській інструментальній музиці ХХ ст.
Об’єктом дослідження є китайська інструментальна музика ХХ ст.
Предмет дослідження – жанр транскрипції в китайській інструментальній музиці ХХ ст.
Матеріалом дослідження є авторські транскрипції Скрипкового концерту «Лянь Таньбо та Чжу Інтай» Чень Гана і Хе Чжанхао для фортепіано з оркестром та для струнного квінтету; партитури Кантати «Жовта Ріка» Сянь Сінхая та її транскрипційної версії – Фортепіанного концерту Інь Ченцзуна; китайська традиційна інструментальна композиція «Кольорові хмари у погоні за Місяцем» у фортепіанній обробці Ван Цянь Чжуна та аранжуванні для ансамблю національних китайських інструментів Жен Гуана та Пен Сювена.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що в дисертації вперше в українському музикознавстві розкрито особливості розвитку жанру транскрипції в китайській музиці, висвітлено особливості жанрового переосмислення Кантати Сянь Сінхая «Жовта ріка» в однойменному Фортепіанному концерті Інь Ченцзуна; охарактеризовано трансформації жанрової моделі Скрипкового концерту «Лянь Таньбо та Чжу Інтай» Чень Гана і Хе Чжанхао в авторських транскрипціях для фортепіано з оркестром та для струнного квінтету; здійснено компаративний аналіз різних композиторських інструментальних версій китайської традиційної композиції «Кольорові хмари у погоні за Місяцем»; уточнено зміст понять «аранжування», «обробка», «транскрипція» у проекції на китайську інструментальну музику; дефініцію терміну «адаптація» в китайському музикознавстві.
Доведено, що жанр транскрипції в китайській музиці став одним із важливих чинників формування національного стилю та фактично запорукою виживання академічної композиторської творчості у період Культурної революції. Протягом ХХ ст. китайськими композиторами була написана значна кількість творів, заснованих на запозиченому тематизмі, що демонструють тісний зв’язок із народно-пісенним та традиційним інструментальним мистецтвом. Виокремлено такі риси транскрипційного жанру в китайському мистецтві як зв’язок з усіма сферами інструментальної музики; жанрова амбівалентність, поєднання різних жанрових ознак в одному творі; приналежність до сфери програмного інструменталізму; темброві міксти; синтез китайської ладової системи та європейської класико-романтичної, імпресіоністичної, сучасної гармонії, створення модальної гармонії на основі національних ладів; вагоме значення не лише індивідуальної композиторської творчості, але й колективної праці митців.
У результаті компаративного аналізу партитур Кантати Сянь Сінхая «Жовта ріка» та однойменного Фортепіанного концерту Інь Ченцзуна доведено деконструкцію композиційної цілісності оригіналу, його жанрову, стильову, образно-семантичну трансформацію, перенесення тематизму та окремих форм-структур вокально-симфонічного жанру в умови концертного. Стильова трансформація пов’язана із відходом від модерністської стилістики властивої оригіналу у бік пізньоромантичної, спрощенням гармонічної мови, оркестровки, формотворчих принципів. Встановлено, що перші дві частини Концерту є транскрипціями перших двох частин Кантати. Третю та четверту частини позначено як парафрази на теми оригіналу, оскільки матеріал Кантати був вилучений з початкової композиційної структури, перенесений в інший виконавський, стильовий, формотворчий контекст та отримав віртуозне втілення. Композиційна структура Концерту, що не збігається з класичною жанровою моделлю, містить риси сюїтного циклу та концертної фантазії.
Шляхом компаративного аналізу трьох інструментальних версій Скрипкового концерту «Лянь Таньбо та Чжу Інтай» Чень Гана і Хе Чжанхао виявлено, що в транскрипції для струнного квінтету концертність поступається таким рисам камерного жанру як деталізація матеріалу, економність музичних засобів, інтимність висловлювання.
Дата реєстрації
2026-07-10
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-10 / 2026-09-13
