Реєстраційний номер
0826U003648, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Клініко-анатомічні та терапевтичні особливості тромбоемболії легеневої артерії у онкологічних хворих
Здобувач
Шило Неля Григорівна,
Керівник Целуйко Віра Йосипівна
Опонент Копиця Микола Павлович
Опонент Лутай Ярослав Михайлович
Рецензент Златкіна Віра Владиславівна
Рецензент Бринза Марія Сергіївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Шило Н. Г. Клініко-анатомічні та терапевтичні особливості тромбоемболії легеневої артерії у онкологічних хворих. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) посідає провідне місце серед причин гострої серцево-судинної смертності, а злоякісне новоутворення є потужним незалежним чинником тромбоутворення: венозні тромбоемболічні ускладнення у хворих на рак виникають у кілька разів частіше, ніж у загальній популяції. Рак-асоційований тромбоз має багатофакторний патогенез — експресію тканинного фактора пухлинними клітинами, системне запалення, ендотеліальну дисфункцію, активацію тромбоцитів і утворення нейтрофільних позаклітинних пасток. Перебіг онкоасоційованої ТЕЛА нерідко атиповий або малосимптомний, а стандартні шкали стратифікації ризику, розроблені для загальної популяції, не повною мірою враховують особливості цієї категорії хворих, що й зумовило актуальність роботи.
Мета — підвищити ефективності діагностики та ведення пацієнтів з тромбоемболії легеневої артерії у онкологічних хворих. шляхом уточнення чинників, що впливають на ризик розвитку, тяжкість клінічних проявів, найближчий і відтермінований прогноз. Об'єкт дослідження — хворі з ТЕЛА на тлі раку; предмет — їхні демографічні, антропометричні та клінічні характеристики.
Обстежено 647 хворих із гострою ТЕЛА, у 18,6–19,5 % з яких тромбоз розвинувся на тлі злоякісного новоутворення (112 пацієнтів із верифікованою локалізацією пухлини; дослідження мало ретроспективний і проспективний етапи). Застосовано загальноклінічні та біохімічні дослідження крові, трансторакальну ехокардіографію, ультразвукову доплерографію вен, мультиспіральну комп'ютерну томографію з внутрішньовенним контрастуванням для підтвердження діагнозу, стратифікацію за шкалами PESI та sPESI, уні- та мультиваріативний регресійний і ROC-аналіз. Усі хворі під час стаціонарного лікування отримували антикоагулянтну терапію, реперфузійну терапію проведено 24,1 % пацієнтів високого ризику (переважно системний тромболізис).
Установлено, що онкоасоційована ТЕЛА має складніший профіль факторів ризику й тяжчий перебіг: такі пацієнти достовірно старші (65,1±11,7 проти 60,3±14,6 року; p=0,001), частіше належать до високого ризику за PESI (класи III–V — 70,6 % проти 36,2 %) та sPESI (94,6 % проти 59,1 %; середній бал 98,6±33,1 проти 80,2±38,6). Класичні тромботичні чинники (венозний тромбоемболізм в анамнезі) трапляються рідше (13,9 % проти 24,6 %; OR 0,49), натомість центральні венозні катетери реєструються виключно в онкохворих (p=0,0003). У структурі пухлин переважали рак молочної (≈21 %) та передміхурової (≈18 %) залоз, нирки посідали третє місце (15 %). У жінок із раком молочної залози відзначено достовірно вищу летальність (21,7 % проти 2,6 %; p=0,025).
Доведено прогностичне значення нейтрофільно-лімфоцитарного співвідношення (НЛС) як інтегрального маркера системного запалення: його підвищення понад 3 асоціювалося зі зростанням госпітальної летальності (6,9 % проти 2,6 %; p=0,049), вищими класами PESI/sPESI, гіпоксемією, легеневою гіпертензією та ремоделюванням серця. За ROC-аналізом межовий рівень НЛС 2,7 пов'язаний зі зниженням SpO₂ (чутливість 90 %), а 4,0 — із порушенням структури й функції лівого шлуночка.
Незалежними предикторами госпітальної смерті визначено артеріальну гіпотензію (p=0,0005), зниження сатурації киснем (p=0,0001), підвищений тиск у легеневій артерії (p=0,0007), лейкоцитоз (p≤0,0001), фібриляцію передсердь, а також серцеву й дихальну недостатність (OR=35,2; p=0,030). Серед померлих достовірно частіше реєструвалися тривалий ліжковий режим понад 3 доби та похилий вік. Багатофакторна модель показала відмінну дискримінаційну здатність (AUC=0,965). Ризик смерті зростає за систолічного артеріального тиску ≤105 мм рт. ст., SpO₂ ≤87 %, тиску в легеневій артерії >48 мм рт. ст. і кількості лейкоцитів >9,8×10⁹/л.
Наукова новизна: уперше в Україні проведено комплексне обстеження хворих із ТЕЛА на тлі онкологічного процесу, визначено чинники несприятливого прогнозу в госпітальний і відтермінований періоди, виявлено статево-вікові відмінності структури онкопатології та високу поширеність раку нирок та доведено прогностичну роль НЛС із визначенням межових рівнів. Практичне значення: рекомендовано ширше застосовувати НЛС у повсякденній практиці, приділяти особливу увагу пацієнтам із показником понад 3, а хворих на рак нирок відносити до групи високого тромботичного ризику додатково до шкали Khorana.
Ключові слова: тромбоемболія легеневої артерії, онкологічні захворювання, рак-асоційований тромбоз, нейтрофільно-лімфоцитарне співвідношення, прогноз, госпітальна летальність, стратифікація ризику, ехокардіографія.
Дата реєстрації
2026-07-16
Додано/оновлено в НРАТ
2026-07-16 / 2026-07-16
