Реєстраційний номер
0826U004636, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
13-08-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах цифровізації освітнього середовища
Здобувач
Богуш Максим Борисович,
Керівник Ребуха Лілія Зіновіївна
Опонент Бацуровська Ілона Вікторівна
Опонент Крищук Богдан Степанович
Рецензент Чикурова Ольга Ярославівна
Рецензент Ратушняк Наталія Михайлівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Західноукраїнський національний університет
Опис
Об’єктом дослідження є процес професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів у закладах вищої освіти в умовах цифровізації освітнього середовища. Метою дослідження слугує теоретичне обґрунтування й розробка структурно-функціональної моделі та експериментальна перевірка дієвості визначених педагогічних умов і результативності формування готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах цифровізації освітнього середовища.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в цілісно-науковому осмисленні проблеми формування готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах цифровізації освітнього середовища як інтегрованого педагогічного процесу, що поєднує модернізацію професійної підготовки у закладах вищої освіти, розвиток цифрово-педагогічної компетентності, використання інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів і практико-орієнтованих форм навчання відповідно до сучасних вимог Нової української школи та цифровізації початкової освіти; конкретизації сутності і змісту поняття «готовність майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах цифровізації освітнього середовища» як інтегративної професійної якості майбутнього педагога; визначені та теоретичному обґрунтуванні педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах цифровізації освітнього середовища; розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці структурно-функціональної моделі формування готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах цифровізації освітнього середовища; визначенні критеріїв, показників та рівнів сформованості готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах цифровізації освітнього середовища, що уможливлюють здійснення комплексної діагностики за виокремленими компонентами досліджуваної готовності; удосконаленні діагностичного інструментарію оцінювання ефективності формування готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності шляхом застосування анкетування, тестування, експертного оцінювання, аналізу продуктів навчальної та проєктної діяльності, самооцінювання, рефлексивних процедур і методів математичної статистики для встановлення динаміки рівнів сформованості готовності, перевірки достовірності відмінностей між контрольними та експериментальними групами і підтвердження результативності розробленої моделі.
У дисертації обґрунтовано значимість розробленої та запровадженої в освітній процес ЗВО авторської методики формування готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах цифровізації освітнього середовища, яка передбачає реалізацію спеціально-розроблених педагогічних умов, навчального модуля «Цифрові технології в професійній діяльності вчителя початкових класів» у межах факультативу «Педагог у цифровому освітньому середовищі».
У дослідженні за комплексного використання діагностичного інструментарію в задіяних до експерименту ЗВО здійснено оцінку стану сформованої готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в умовах цифровізації освітнього середовища та доведено результативність впроваджених педагогічних умов в освітній процес майбутніх учителів початкових класів й ефективність авторської структурно-функціональної моделі.
Вірогідність отриманих результатів і достовірність проведення формувального експерименту забезпечено застосуванням методів математичної статистики. Для статистичної обробки експериментальних даних використано середні арифметичні значення, середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації, коефіцієнт конкордації Кендалла та F-критерій Фішера.
Дата реєстрації
2026-08-17
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-17 / 2026-08-31
