Реєстраційний номер
0826U004782, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
09-09-2026
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Концепт мудрості-пання у трактаті Буддгаґгоси «Вісуддгімаґґа»
Здобувач
Барковський Микита Олександрович,
Керівник Стрелкова Анастасія Юріївна
Опонент Гнатовська Ганна Василівна
Опонент Колесник Ігор Миколайович
Опонент Окороков Віктор Броніславович
Рецензент Завгородній Юрій Юрійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України
Опис
Дисертація присвячена історико-філософському дослідженню концепту мудрості (paññā) у трактаті Буддгаґгоси «Вісуддгімаґґа». Мета роботи полягає в реконструкції мудрості як нормативно-процедурного механізму правильного розуміння. Палійський канон Тіпітака залучено як контрольний корпус для встановлення канонічного образу мудрості та визначення способів його коментаторської систематизації, переосмислення і доповнення у «Вісуддгімаззі».
Джерельну основу дослідження становлять Віная-пітака, Сутта-пітака, Абгідгамма-пітака та «Вісуддгімаґґа». Методологія поєднує текстоцентричний підхід, історико-філософську реконструкцію, концептуальний, функціонально-жанровий, структурно-процедурний і герменевтичний аналіз. Окрему увагу приділено розмежуванню понять paññā, ñāṇa та diṭṭhi.
Установлено, що в палійському каноні мудрість не має єдиної замкненої дефініції, а розкривається через функції, умови й результати практики. У Віная-пітаці вона пов’язана з дисциплінарною нормою та розрізненням належного і неналежного; у Сутта-пітаці – з Чотирма шляхетними істинами, причинністю, Шляхетним восьмишляхом і розумінням «як є насправді»; в Абгідгамма-пітаці – з аналітичним описом пізнавальних чинників.
Показано, що «Вісуддгімаґґа» надає канонічному матеріалу послідовної коментаторської організації. Мудрість постає як епістемічна компетентність, що формується через умови, вправляння, розрізнення, перевірку й самокорекцію та функціонує в системі шляху очищення. Її правильність підтверджується не лише дефініцією, а й результативністю практики, розрізненням правильного і хибного напряму та подоланням помилок проникливого споглядання.
Наукова новизна полягає в реконструкції мудрості як процедурно організованої епістемічної компетентності та в уточненні співвідношення канонічного й коментаторського рівнів буддійської думки.
Ключові слова: індійська філософсько-релігійна думка, мудрість, буддійська філософія, тхеравада, палійський канон, Тіпітака, Буддгаґгоса, «Вісуддгімаґґа», коментаторська традиція, буддійські практики медитації, арагант, йоґа, самадгі, розум, дгамма, індрія, свідомість, сотореологія, герменевтика, епістемологія.
Дата реєстрації
2026-08-24
Додано/оновлено в НРАТ
2026-08-24 / 2026-09-28
