Реєстраційний номер
0826U005002, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-09-2026
Статус
Захищена
Назва роботи
Естетичні та технічні аспекти шрифтового дизайну в контексті мультикультурних систем писемності
Здобувач
Чекаль Олексій Георгійович,
Керівник Іваненко Тетяна Олександрівна
Опонент Удріс-Бородавко Наталя Сергіївна
Опонент Скляренко Наталія Владиславівна
Опонент Дудник Ігор Миколайович
Рецензент Сбітнєва Надія Федорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківська державна академія дизайну і мистецтв
Опис
У дослідженні вперше здійснено комплексний міждисциплінарний аналіз процесів шрифтового формоутворення в умовах взаємодії кількох писемних систем – латинської, грецької та семітських – у єдиному типографічному просторі від доби ранніх стародруків до сучасного цифрового мультискриптового дизайну. Визначено особливості шрифтової гармонізації систем письма на основі спільного каліграфічного дукту; виявлено ключові періоди трансформації нелатинських гарнітур від металевого набору до цифрового формату OpenType; запропоновано дефініцію поняття «реляційна когерентність» мультискриптової гарнітури та концепції «скриптурального егалітаризму».
Наукова новизна роботи полягає в тому, що до наукового обігу введено порівняльний аналіз єврейських та східних металевих гарнітур XV–XX ст., зокрема встановлено генетичний зв’язок між різнописемною традицією XII–XIII ст. та рішеннями європейських пуансоністів; введено матеріали щодо феномену багатомовних (диглотних і поліглотних) текстів у зв’язку з перекладом і міжмовним зіставленням смислів; систематизовано корпус поліглотних Біблій XVI–XIX ст.; запропоновано авторську концепцію органічного мультискриптового шрифту та частково реалізовано ці принципи у серії багатописемних поліграфічних видань. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку використаних джерел та додатків.
У першому розділі охарактеризовано стан наукових розробок проблеми мультискриптового дизайну в зарубіжній та вітчизняній науці. Систематизовано основні дослідницькі напрями: теоретичне обґрунтування дизайну шрифту, мультиписемна гармонізація та принципи matchmaking, палеографія та історія орієнтальних шрифтів, технічні стандарти кодування. Виявлено, що в українському мистецтвознавстві відсутні комплексні дослідження шрифтового дизайну в контексті взаємодії кількох писемних систем. Уточнено терміни «дукт», «мультискрипт», «поліглота», «скриптуральний егалітаризм»; окреслено теоретичні моделі еволюції формоутворення письма. Застосовано методи порівняльно-палеографічного аналізу з накладанням контурів, мистецтвознавчого аналізу шрифту, каліграфічної реконструкції, типометричних вимірювань пропорцій та методів гармонізації абеток у мультиписемному просторі. Методологічною основою дисертації стали праці Г. Ноордзія, Д. Бржезіни, А. Баліуса, М. Тваймена, Ф. Росс, Дж. Гадсона, Дж. Коаклі, а також вітчизняних дослідників – Т. Іваненко, Н. Удріс-Бородавко, І. Дудника.
У другому розділі простежується генезис фінікійського алфавіту та його похідних систем – єврейської, арамейської тощо. Аналізується Гексапла Орігена як перший концептуальний мультискрипт в історії: система паралельних колонок стала важливим технічним прецедентом візуалізації для поліглотних Біблій XVI–XVII ст.
У третьому розділі встановлено деформацію каліграфічних форм під час переходу в металеву матрицю внаслідок прагнення пуансоністів адаптувати орієнтальні знаки відповідно до латинських стандартів (процес місіонерсько-типографічної латинізації). Порівняльний аналіз гарнітур на основі сирійських, самаритянських та грецьких абеток демонструє стильову еволюцію від маньєристичної складності до класицистичного спрощення.
У четвертому розділі встановлено, що органічна гармонізація писемностей досягається не через механічну уніфікацію метричних параметрів, а через спільність каліграфічного дукту – успадкованого руху пера, що визначає характер штриха, контраст і ритм літери незалежно від графічної системи. Запропоновано авторську дефініцію мультиписемної гарнітури, що охоплює три взаємопов’язані умови: палеографічну автентичність – відповідність форм літер історично засвідченим зразкам; реляційну когерентність – узгодженість візуальних відносин між абетками в межах гарнітури; та скриптуральний егалітаризм – принцип рівноправного типографічного статусу всіх мов у білінгвальних і поліглотних виданнях. Як практичне втілення концепції представлено авторський шрифтовий проєкт на матеріалі самаритянської, сирійської та суміжних арамейських писемностей.
Дата реєстрації
2026-09-02
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-02 / 2026-09-30
