Реєстраційний номер
0826U005022, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
28-08-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Дидактичні умови формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх магістрів-менеджерів освіти
Здобувач
Єфіменко Олена Володимирівна,
Керівник Дейніченко Тамара Іванівна
Опонент Дарманська Ірина Миколаївна
Опонент Генсерук Галина Романівна
Рецензент Штонда Оксана Григорівна
Рецензент Гречаник Олена Євгенівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
Опис
У дисертації здійснено комплексне історико-педагогічне дослідження освітньої діяльності та педагогічних поглядів Карла Орфа як цілісного явища музично-педагогічної думки ХХ–ХХІ ст. Актуальність роботи зумовлена потребою сучасної мистецької освіти в педагогічних системах, що поєднують оволодіння музичними знаннями й виконавськими вміннями з розвитком творчої активності, емоційної відкритості, комунікативності та здатності до співтворчості.
Мета дослідження – на основі комплексного історико-педагогічного аналізу розкрити суть освітньої діяльності Карла Орфа, систематизувати його педагогічні ідеї та обґрунтувати можливості адаптації кращих світових практик у сучасному українському освітньому просторі.
Об’єкт дослідження – музично-педагогічна спадщина та культурно-освітня діяльність Карла Орфа в контексті світового розвитку педагогічної думки ХХ–ХХІ століть.
Предмет дослідження – концептуальні засади педагогічної системи Карла Орфа та шляхи її впровадження в сучасну практику мистецької освіти.
Методологічну основу становили загальнонаукові методи аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення й моделювання; бібліографічний, історико-педагогічний, проблемно-цільовий, порівняльно-зіставний, інтерпретаційний, прогностичний і нетнографічний методи; аналіз нормативних документів та освітніх програм. Джерельна база охопила авторські й документальні матеріали, архівні та дослідницькі ресурси Інституту Орфа, Carl-Orff-Stiftung, українських, європейських і китайських бібліотек та репозитаріїв, наукові праці й електронні ресурси міжнародних орф-інституцій. Хронологічні межі дослідження – 1924–2026 роки.
Визначено етапи становлення педагогічних поглядів Орфа: художньо-пошуковий; експериментально-шкільний, пов’язаний із діяльністю Günther-Schule; післявоєнний видавничо-методичний; інституційно-міжнародний; сучасний рецептивно-адаптаційний. Розкрито організаційно-педагогічні механізми створення й поширення Orff-Schulwerk: формування дослідно-педагогічного середовища, співпрацю з Гунільд Кетман та педагогами-практиками, розроблення спеціального інструментарію й ансамблевих форм музикування, видання методичних матеріалів, використання радіомовлення і публічних курсів, інституціоналізацію підготовки педагогів та міжнародну адаптацію системи. Доведено, що Orff-Schulwerk є відкритою, діяльнісною й адаптивною музично-педагогічною системою, а не сукупністю ізольованих методичних прийомів.
Обґрунтовано, що концептуальним ядром системи є «елементарне музикування» – інтегрована художньо-педагогічна діяльність, заснована на природній єдності ритму, руху, мовлення, співу, гри на доступних музичних інструментах, імпровізації та ансамблевої взаємодії. Розкрито внутрішню структуру системи як єдність ціннісно-цільового, змістового, процесуального, інструментально-середовищного, комунікативно-ансамблевого та рефлексивно-розвивального компонентів. Визначено педагогічне значення синтезу музики, слова й руху, імпровізації, гри та орф-інструментарію для розвитку слухових, тілесних, емоційних, мовленнєвих, інтелектуальних і соціальних здібностей дитини.
Наукова новизна полягає в цілісному осмисленні спадщини Карла Орфа як самостійної педагогічної концепції; обґрунтуванні її періодизації, організаційно-педагогічних механізмів та компонентної структури; уточненні поняття «елементарне музикування»; систематизації джерельної бази та введенні до наукового обігу маловідомих джерел німецькою, англійською і китайською мовами. Систематизовано кращі практики для української мистецької освіти: використання дитячого фольклору, ритмічно-мовленнєвих вправ і body percussion, елементарного інструментального ансамблю, імпровізаційних мініпроєктів, музично-рухової драматизації, інклюзивних та корекційно-розвивальних орф-практик. Результати можуть використовуватися у професійній підготовці вчителів музичного мистецтва, вихователів, керівників гуртків і фахівців інклюзивної освіти, у викладанні історико-педагогічних та музично-методичних дисциплін і розробленні локальних моделей орф-педагогіки.
Дата реєстрації
2026-09-02
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-02 / 2026-09-02
