Реєстраційний номер
0826U005086, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
04-09-2026
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Способи захисту порушеного права в адміністративному судочинстві України
Здобувач
Турутя Захар Олегович,
Керівник Лук’янець Дмитро Миколайович
Опонент Миронюк Роман Вікторович
Опонент Писаренко Надія Борисівна
Опонент Федчишин Сергій Анатолійович
Рецензент Гришина Наталія Вікторівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Дисертацію присвячено адміністративно-правовій характеристиці способів захисту порушених прав в адміністративному судочинстві України.
На підставі аналізу адміністративно-процесуальної доктрини виявлено підходи, які пов'язані з розумінням способів захисту порушених прав в адміністративному судочинстві у контексті адміністративного позову, процесуальних форм та інших аспектів змістовної діяльності адміністративного суду.
Доведено, що способи захисту порушеного права в адміністративному судочинстві базуються на праві на судовий захист, яке, у свою чергу, охоплює право на позов.
З’ясовано, що позов як фіксація та оформлення вимог містить указівки на відповідні способи захисту прав і свобод, проте застосування таких способів безперечно здійснюється суб'єктом правозастосування — адміністративним судом.
У дисертації було проведено порівняльний аналіз положень КАС України з положеннями іншого законодавства.
З’ясовано, що використання саме у КАС України підходу щодо можливості застосування інших способів захисту, які не передбачено законом, але й йому не суперечать та забезпечують ефективний захист прав і свобод в адміністративному судочинстві відповідає, з одного боку, специфіці публічно-правового спору, а з іншого – специфіці адміністративного судочинства.
Доведено, що концепція «ефективного захисту права» не може поширюватися лише на застосування інших способів захисту прав, свобод та інтересів особи, як це вказується у деяких наукових джерелах. У дисертації запропоновано доповнити ті положення КАС України, які стосуються інших способів захисту прав і свобод.
Ураховуючи системний підхід та бачення обраної проблематики обґрунтовується потреба у системному погляді на способи захисту порушених прав в адміністративному судочинстві.
Спираючись на практику застосування способів захисту порушених прав в адміністративному судочинстві обґрунтовується позиція, що наведена система не може обмежуватися тільки способами захисту, які хоч і є основою цієї системи, але не виступають як єдиний її компонент.
Беручи до уваги цілісну концепцію та змістовне бачення способів захисту порушених прав в адміністративному судочинстві як системного явища, такі способи класифікуються за критеріями: - за спрямованістю на захист та поновлення відповідно прав чи свобод, або законних інтересів; - за спрямованістю на захист окремої групи прав і свобод; - за видом органів публічної влади щодо дій чи актів до яких ставить питання про застосування конкретних способів захисту; за видом актів суб’єктів владних повноважень; за характером визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; за вказівкою у законі на конкретний спосіб захисту прав тощо.
У дисертації здійснено аналіз судової практики, на підставі якого було напрацьовано такі критерії застосування способів захисту порушених прав: 1) легітимна мета, що суттєвим чином повинна корелювати з суттю порушених прав і свобод; 2) наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або законних інтересів особи на момент її звернення до адміністративного суду; 3) реальність порушення індивідуальних та конкретизованих прав і свобод; 4) наявність матеріально-правової заінтересованості позивача, що передує розгляду питання стосовно правомірності рішення, яке оскаржується; 5) наявність спору, що базується на порушеному праві, яке підлягає судовому захисту; 6) дотримання пропорційності між пропонованими, а в подальшому і застосованими адміністративним судом способами захисту порушених прав та поставленою метою; 7) доведеність та обґрунтованість застосування відповідних способів захисту; 8) забезпечення максимально дієвого поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; 9) адекватність фактичним обставинам справи; 10) не суперечливість докорінній сутності позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; 11) узгодженість із обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом; 12) наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу у його розумінні органом конституційної юрисдикції, на захист якого подано позов; 13) забезпечення через застосування конкретного способу захисту поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення – гарантування можливості отримати відповідну компенсацію; 14) повне забезпечення мети правосуддя та дотримання принципу процесуальної економії.
Доведено, що діяльність адміністративного суду у межах застосування інших способів захисту порушеного права повинна здійснюватися через застосування аналогії закону та у разі відсутності такого – аналогії права.
У дисертації також доведено, що адміністративний суд, обираючи шляхом застосування аналогії права інший спосіб захисту порушеного права повинен ураховувати низку критеріїв.
Дата реєстрації
2026-09-03
Додано/оновлено в НРАТ
2026-09-03 / 2026-09-03
