Реєстраційний номер
2121U008495, Матеріали видань та локальних репозитаріїв
Категорія
Стаття
Назва роботи
Зміни цитокінового статусу в жінок із хронічною птологією печінки при репродуктивних втратах у першому триместрі
Автор
Лоскутова І. В.
Бічевська Р. Г.
Мацюх Н. В.
Loskutova I. V.
Bichevska R. G.
Matsiukh N. V.
Дата публікації
01-01-2021
Постачальник інформації
Одеський національний медичний університет
Першоджерело
https://repo.odmu.edu.ua:443/xmlui/handle/123456789/11868
Видання
Опис
Мета дослідження: визначити рівень сироваткових цитокінів у прегравідарному періоді в жінок із хронічними захворюваннями гепатобіліарної системи з репродуктивними втратами у I триместрі в анамнезі.
Матеріали та методи. Обстежено 90 пацієнток репродуктивного віку з хронічною патологією гепатобіліарної системи (стеатозом печінки та неалкогольним стеатогепатитом). У всіх обстежених в анамнезі відмічалися мимовільні викидні
на ранньому терміні гестації. Дослідження проводили в періоді прегравідарної підготовки. Лабораторне дослідження включало додаткове вивчення вмісту інтерлейкінів (ІЛ-2, ІЛ-6, ІЛ-8, ІЛ-10) та фактора некрозу пухлин (ФНП) α
в сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізу. Для визначення референтної норми цитокінів у сироватці крові було обстежено 8 жінок з-поміж донорів.
Результати. Цитокіновий статус крові пацієнток із хронічною патологією гепатобіліарної системи на тлі невиношування вагітності на ранньому терміні характеризувався збільшенням прозапальних (ФНП-α – у 2,29 раза, ІЛ-2 – в 1,46
раза, ІЛ-6 – в 1,84 раза та ІЛ-8 – в 1,50 раза) та протизапального (ІЛ-10 – в 1,31 раза) цитокінів. Значення інтегральних індексів, які характеризують співвідношення опозиційних цитокінів (ФНП-α/ІЛ-10, ІЛ-2/ІЛ-10 та ІЛ-6/ІЛ-10)
в обстежених жінок зростало, що відображало наявність запального процесу в організмі. Мінімальні зміни було встановлено у хворих із ознаками стеатозу: помірне збільшення прозапальних цитокінів (ФНП-α – в 1,34 раза, ІЛ-2 –
в 1,18 раза, ІЛ-6 – в 1,33 раза та ІЛ-8 – в 1,13 раза) та збереження в межах референтної норми ІЛ-10. Максимальний дисбаланс сироваткових цитокінів відмічався при загостренні неалкогольного стеатогепатиту: суттєве збільшення
прозапальних цитокінів (ФНП-α – у 3,66 раза, ІЛ-2 – в 1,95 раза, ІЛ-6 – у 2,57 раза та ІЛ-8 – у 2,18 раза) на тлі помірного збільшення ІЛ-10 (в 1,30 раза). У хворих із клініко-лабораторними ознаками ремісії неалкогольного стеатогепатиту
діагностовано помірне збільшення прозапальних (ФНП-α – в 1,87 раза, ІЛ-2 – в 1,20 раза, ІЛ-6 – в 1,61 раза та ІЛ-8 – в 1,20 раза) та протизапального (ІЛ-10 – в 1,51 раза) цитокінів. Аналіз інтегральних індексів опозиційних цитокінів
продемонстрував тенденцію до зростання їх значення у пацієнток зі стеатозом печінки та неалкогольним стеатогепатитом у фазі клініко-лабораторної ремісії. У період загострення неалкогольного стеатогепатиту виявлено суттєве
збільшення цих коефіцієнтів.
Висновки. У пацієнток із ранніми мимовільними викиднями в анамнезі та хронічними захворюваннями гепатобіліарної системи наявні зміни в цитокіновому статусі, які характеризуються вираженістю запальних реакцій та
прогресуванням патологічного процесу в печінці. Отримані результати можна використовувати з метою прогнозування невиношування вагітності та враховувати у програмі медикаментозної підготовки в прегравідарному періоді.
Додано/оновлено в НРАТ
2025-11-21
