Державна науково-технічна бібліотека України пропонує тримісячнийтестовий доступ до електронних журналів провідного наукового видавництва «Wiley». Його отримають перші 50 українських установ, які подадуть до ДНТБ онлайн-заявку.
Державна
науково-технічна бібліотека України пропонує тримісячнийтестовий доступ до електронних журналів провідного наукового
видавництва «Wiley».
Його отримають перші 50 українських установ,
які подадуть до ДНТБ онлайн-заявку.
Видавництво John
Wiley & Sons, Inc., також відоме як Wiley
(Уайлі) спеціалізується на випуску академічних видань для професіоналів,
студентів і викладачів вищої школи, дослідників, вчених. Wiley видає книги,
журнали, енциклопедії у друкованому та електронному вигляді, надає доступ до
продуктів та послуг в інтернеті. Wiley Open Access публікує авторитетні журнали
відкритого доступу за багатьма дисциплінами для читання, завантаження та обміну.
Електронна колекція «Wiley» містить понад 1600 журналів з архітектури, аграрних
наук, економіки, бізнесу, фінансів, бухгалтерського обліку, медицини,
математики і статистики, гуманітарних наук тощо. Вони містять інформацію та
рекомендації із забезпечення найкращих практик наукових досліджень, цифрової
освіти, навчання, оцінювання та сертифікації, а також навчальні матеріали та
іншу корисну інформацію, яка допомагає фахівцям бути в курсі наукових подій у
світі, що стрімко змінюється.
11 січня 2020 року Міністерство цифрової трансформації України та Українська бібліотечна асоціація оголосили про підписання Меморандуму про співпрацю.
11 січня 2020 року Міністерство цифрової трансформації України та
Українська бібліотечна асоціація оголосили про підписання
Меморандуму про співпрацю.
Мета – об’єднання зусиль для підтримки розвитку цифрової грамотності. Близько 6 тис. бібліотек долучаться до національної кампанії «Будь на часі!» та популяризуватимуть інформацію про проєкт «Дія. Цифрова освіта», призначений у найближчі три роки навчити цифровій грамотності 6 мільйонів українців. Також бібліотеки стануть першими хабами проєкту «Дія. Цифрова освіта». Вони надаватимуть всім охочим доступ до безкоштовного навчання на національній онлайн-платформі з цифрової грамотності. Платформу планується запустити 21 січня 2020 року. Вона буде доступна за посиланням https://osvita.diia.gov.ua/. Зараз за цим посиланням можна переглянути результати дослідження цифрових навичок громадян.
273 тис. 260 – таку кількість завантажень зафіксовано станом на 28 листопада 2019 року з електронної бібліотеки НАПН України. Це найбільша кількість завантажень, здійснених за місяць від моменту створення бібліотеки.
273 тис. 260 – таку кількість завантажень зафіксовано станом на 28 листопада 2019 року з електронної бібліотеки НАПН України. Це найбільша кількість завантажень, здійснених за місяць від моменту створення бібліотеки.
Створена у 2009–2011 роках в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України під час виконання науково-дослідної роботи «Науково-організаційні засади забезпечення функціонування єдиного інформаційного простору бібліотек наукових і навчальних закладів АПН України» на базі системи EPrints електронна бібліотека НАПН України інформаційно об’єднує установи НАПН України. Це: Інститут професійно-технічної освіти; Інститут соціальної та політичної психології; Український науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи; Державну науково-педагогічну бібліотеку України імені В. О. Сухомлинського; Інститут вищої освіти; Інститут обдарованої дитини; Інститут педагогіки; Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих; Інститут проблем виховання; Інститут психології ім. Г. С. Костюка; Інститут спеціальної педагогіки; Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти»; Інститут інформаційних технологій і засобів навчання.
Для кожної установи НАПН України виділено робочу область відомостей та даних в Електронній бібліотеці, до якої вносяться і де зберігаються наукові праці вчених НАПН України. Зараз у електронній бібліотеці НАПН України у вільному доступі зберігається майже 19 тис. статей, посібників, монографій, дисертацій та інших науково-освітніх психолого-педагогічних результатів досліджень.
12 листопада 2019 року в Державній науково-технічній бібліотеці України відбулось засідання Технічного Комітету стандартизації ТК-144 «Інформація і документація».
12 листопада 2019 року в Державній науково-технічній бібліотеці України відбулось засідання Технічного Комітету стандартизації ТК-144 «Інформація і документація».
На засіданні було розглянуто результати діяльності ТК-144 за поточний рік визначено робочу програму на майбутнє, вирішено низку організаційних питань.
Членами комітету підтримано пропозицію щодо розміщення секретаріату ТК-144 «Інформація і документація» на базі ДНТБ України. Учасників засідання було проінформовано про те, що до комітету прийнято шість нових членів.
ТК-144 «Інформація і документація» було створено відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) від 10.12.2001 № 608. Перше організаційне засідання ТК-144 відбулося 20.06.2002 р.
а) участь у роботі відповідних ТК міжнародних і регіональних організацій стандартизації відповідно до положень цих організацій;
б) розроблення і погодження проектів національних нормативних документів (НД);
в) участь у формуванні Програми робіт з національної стандартизації;
г) формування Програми роботи ТК-144;
д) перевірка і перегляд національних НД, розробниками яких є ТК-144;
е) погодження і надання пропозицій щодо скасування та відновлення дії національних НД;
є) надання роз’яснень щодо положень національних НД, об’єкти стандартизації яких належать до сфери діяльності ТК-144;
ж) надання повідомлень торговим партнерам України щодо проектів національних НД.
ТК-144 має право:
а) створювати та вести фонди НД для інформаційного забезпечення своєї діяльності;
б) надавати науково-методичну і консультативну допомогу іншим суб’єктам стандартизації, користувачам національних НД та споживачам;
в) організовувати та проводити семінари, науково-практичні конференції тощо;
г) видавати і розповсюджувати власні інформаційні матеріали та документи, що стосуються його діяльності;
д) запитувати й одержувати в установленому порядку від Мінекономрозвитку України, та національного органу стандартизації інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених на нього повноважень;
е) співпрацювати в суміжних сферах діяльності з іншими ТК;
є) співпрацювати з фізичними та юридичними особами для виконання покладених на нього повноважень;
ж) отримувати консультативну допомогу провідних науковців та фахівців.
Сфера діяльності ТК-144 розповсюджується на закріплені об’єкти стандартизації, визначені кодами згідно з ДК 004-2008, а саме: 01.140.10 «Письмо та транслітерування»; 01.140.20 «Інформатика»; 01.140.30 «Організаційно-розпорядча, торговельна та виробнича документація»; 01.140.40 «Видавнича справа»; 35.040 «Набори знаків і кодування інформації»; 32.240.30 «Застосування інформаційних технологій в інформаційній діяльності, документуванні та видавничій справі».
Для участі у міжнародній стандартизації ТК-144 надано статус спостерігача (О-члена) Міжнародного технічного комітету ISO/TC 46 «Information and documentation».
Колективними членами ТК-144 «Інформація і документація» є:
– Державна науково-технічна бібліотека України;
– Український інститут науково-технічної експертизи та інформації;
– Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості;
– Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства;
– Технічний центр НАН України;
– Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України;
– ТОВ «Науковий інститут системних досліджень»;
– ТОВ «Інститут програмних систем» НАН України;
– Інститут української мови НАН України;
– Український мовно-інформаційний фонд НАН України;
– Інститут мовознавства імені О.О. Потебні;
– Інститут проблем математичних машин та систем НАН України;
– Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України;
– Науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут мікрографії (ТК-40 “Страховий фонд документації”);
– Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого;
– Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського;
– Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова»
Державна науково-технічна бібліотека України з 18 листопада по 3 грудня 2019 року надає тестовий доступ до патентної бази Orbit Intelligence компанії Questel.
Державна науково-технічна бібліотека України з 18 листопада по 3 грудня 2019 року надає тестовий доступ до патентної бази Orbit Intelligence компанії Questel.
Ця компанія є
світовим інформаційним лідером та з 2001 р. зосередила свою діяльність виключно
на інтелектуальній власності. Її база даних містить більш понад 100 млн
документів (патенти, корисні моделі, промислові зразки і товарні знаки) та 54
млн патентних родин від різних патентних відомств з усього світу.
Особливості цієї бази є те, що вона має:
– потужну пошукову систему;
– широкий набір аналітичних інструментів, за допомогою яких можна порівнювати патенти, будувати та персоналізувати графіки;
– анотації англійською мовою з можливістю автоматичного перекладу на інші мови;
– детальну інформацію про патентні родини, включаючи список країн, де патент був виданий, юридичний статус, причини припинення чинності тощо.
12 листопада 2019 року в Міністерстві освіти і науки представили проєкт Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Сервіс доступний за посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених.
12 листопада 2019 року в Міністерстві освіти і науки представили проєкт Open Ukrainian Citation Index (OUCI). Сервіс доступний за посиланням http://ouci.dntb.gov.ua/. Він допомагає шукати наукові документи та аналізувати цитування вчених.
Open Ukrainian Citation Index – це пошукова система та база даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що підтримують Initiative for Open Citations. Зараз ініціативу підтримує більшість провідних наукових видавців світу. Від інших подібних сервісів OUCI відрізняється тим, що він є повністю некомерційним, тобто доступ до нього безкоштовний та відкритий для всіх. Водночас наповнення бази відбувається за прозорими принципами і вона має зрозумілий механізм захисту від маніпуляцій з цитуваннями. OUCI пропонує фільтри, які дозволяють проводити пошук документів лише серед видань, що представлені в базах Scopus, Web of Science Core Collection, Переліку наукових фахових видань України (категорії А та Б). Це важливо, адже сервіс насамперед створений як джерело інформації та аналізу даних для наукової спільноти. Зараз у базі є 109 млн публікацій з усього світу, зокрема зібрані метадані від 1 329 українських видань.
“Будь-яку метрику в Україні чи світі можна використати некоректно. Однак ця проблема – не в базах даних чи інструментах, а в людях, які хибно інтерпретують наукометричні показники. На відміну від деяких інших баз цитувань, що індексують нерецензовані документи та цитування, наприклад, зі статей в регіональних газетах, наповнення бази OUCI є прозорим. Це дозволяє виявляти неетичні маніпуляції з науковими цитуваннями”, – пояснив керівник проєкту, заступник директора Державної науково-технічної бібліотеки (ДНТБ) Сергій Назаровець.
“Я хочу підкреслити, що ні про жодне оцінювання чи прийняття Міністерством рішень на основі даних Open Ukrainian Citation Index не йдеться. Ми запускаємо зручний сервіс із пошуку наукових публікацій та аналізу цитувань для наших науковців, викладачів, студентів, редакцій наукових журналів, представників бізнесу, грантодавців, освітніх та наукових управлінців”, – звернув увагу перший заступник Міністра Юрій Полюхович.
Генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус пояснив, що навесні минулого року Міністерство вперше представило ідею Open Ukrainian Citation Index, і тоді навколо нього з’явилося багато міфів, які насправді не мають нічого спільного з ідеєю проєкту. “Дехто стверджував, що МОН створює “кишенькову систему” для оцінки вчених. Це – міф. Міністерство ніколи не планувало і не буде використовувати цей інструмент в адміністративних процедурах. Адже ми чудово розуміємо, що як тільки показник стає критерієм, він втрачає свою незалежність, його починають накручувати під певні цілі. OUCI – це додатковий інформаційний інструмент для самих же науковців”.
Робота по створенню Open Ukrainian Citation Index велася в межах стандартного фінансування наукової діяльності ДНТБ.
“Я хочу акцентувати увагу на першому слові індексу – “open”. Зараз у світі активно розвивається Ініціатива відкритих цитувань, і, по суті, OUCI – це крок України до інтеграції у світову наукову спільноту, адже він якраз і побудований на відкритих цитуваннях. Ми лише зробили аналітичну надбудову на відкритих даних із Crossref. І даємо нашим вченим можливість більш зручного доступу до цієї інформації та її аналізу. А вже з якою метою їх використовувати, вирішує сама наукова спільнота…”, – розтлумачив очільник директорату.
OUCI стане першим елементом майбутньої Національної науково-інформаційної системи – URIS (Ukrainian Research Information System). Її створення буде одним із пріоритетів МОН на 2020 рік.
12 листопада 2019 року у МОН відбудеться презентація проєкту Open Ukrainian Citation Index (OUCI) – нового сервісу для пошуку та аналізу наукових цитувань вчених. Він стане першим елементом майбутньої Національної науково-інформаційної системи, створенням якої займатиметься МОН наступного року.
12 листопада 2019 року у МОН відбудеться презентація проєкту Open
Ukrainian Citation Index (OUCI) – нового сервісу для пошуку та аналізу
наукових цитувань вчених. Він стане першим елементом майбутньої
Національної науково-інформаційної системи, створенням якої
займатиметься МОН наступного року.
Open Ukrainian Citation Index – проєкт створення пошукової системи і бази даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що використовують сервіс Cited-by від Crossref та підтримують Initiative for Open Citations. Сервіс розробляється фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки.
Розробники проєкту повідомлять громадськості, навіщо потрібен та як працюватиме OUCI, чим буде корисний сервіс для різних цільових аудиторій – дослідників, викладачів, представників бізнесу, грантодавців, працівників редакцій наукових журналів, бібліотекарів, освітніх та наукових управлінців. Обговорюватимуться різні аспекти використання OUCI для пошуку нових результатів досліджень та покращання наукової комунікації.
Спікери заходу: перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович та заступник директора з наукової роботи Державної науково-технічної бібліотеки Сергій Назаровець.
Цього ж дня також планується пілотний запуск OUCI, щоб кожен охочий зміг протестувати роботу системи та надати свої пропозиції.
394 українські виші та наукові установи вже отримали доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету в рамках національної підписки. Відповідні дані станом на 24 жовтня 2019 року надала Державна науково-технічна бібліотека, за підтримки якої відбувається підключення.
394 українські виші та наукові установи вже отримали доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету в рамках національної підписки. Відповідні дані станом на 24 жовтня 2019 року надала Державна науково-технічна бібліотека, за підтримки якої відбувається підключення.
Найбільше заявок надійшло від закладів МОН та НАНУ – відповідно 127 та 102. Ще 49 – від установ Національної академії аграрних наук, 24 – від Міністерства охорони здоров’я, 17 – від Національної академії медичних наук.
«Цього року ми вперше дали всім бюджетним вишам та науковим установам України таку можливість – підключитися до Scopus та Web of Science за кошти держави. Це можна зробити незалежно від відомчого підпорядкування, потрібно лише надіслати заявку до ДНТБ» – зазначив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.
(Фрагмент інтерв’ю з доктором Андреасом Лют’єном, керівником відділу Інформаційного центру науки і технологій ім. Лейбніца (ТIB)).
(Фрагмент інтерв’ю з доктором Андреасом Лют’єном, керівником відділу Інформаційного центру науки і технологій ім. Лейбніца (ТIB)).
Д-р Лют’єн, сіру літературу часто визначають як публікації, яких немає в книгарнях, і тому їх часто важко отримати. Сіра література – один з особливих напрямів колекції TIB. Що конкретно охоплює дефініція «сіра література»?
Наша сіра література включає публікації конференцій з усього світу, німецькі та міжнародні дослідницькі доповіді, журнали і монографії Східної Азії та Східної Європи, тези, а також описи і стандарти патентів. Крім того, TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки для остаточних звітів про проекти, що фінансуються за рахунок державних коштів ряду федеральних міністерств, зокрема – Федерального міністерства освіти і наукових досліджень, Федерального міністерства економіки і енергетики, Федерального міністерства продовольства і сільського господарства, а також значного числа інших установ і дослідницьких інституцій.
TIB – національна спеціалізована бібліотека Німеччини, яка фінансується спільно федеральним урядом Німеччини та урядами земель. Вона є центром загальнодержавного значення. Користь від діяльності ТІВ отримує наука, дослідники та промисловці з усієї Німеччини та за її межами. Крім постійного збереження своїх колекцій, TIB, забезпечує вільний доступ до них.
Сіра література у формі матеріалів конференцій, звітів про дослідження, думок експертів або тез, містить цінну інформацію, яка є важливим джерелом для вчених і дослідників. Наприклад, матеріали конференцій часто відображають стан справ у конкретній галузі досліджень. То чому ж так мало уваги приділяється сірій літературі та як можна підвищити її вплив?
Щоб підвищити видимість сірої літератури, починаючи з 2015 року TIB підтримує зобов’язання, викладені у Пізанській декларації, яка переведена на 15 мов, включаючи німецьку. Згідно з нею TIB несе відповідальність за просування сірої літератури, відкритого доступу, підтримку високих стандартів сірої літератури, розвиток колекцій та постійне збереження сірої літератури.
Сіра література особливо важлива для TIB: у 2018 році вона складала близько 60% усієї колекції бібліотеки, а це значний обсяг. Чому TIB спеціалізується саме на сірій літературі у сфері науки і техніки?
TIB був заснований у 1959 році з метою «задоволення особливих потреб у технічній літературі в галузі технічних досліджень і технічної практики в якості центральної технологічної бібліотеки Федеративної Республіки», як висловився перший директор TIB Вільгельм Грюнвальд (1909-1989). Цього неможливо досягти без зосередження саме на сірій літературі. Понад 60 років тому авторитетні інституції та експерти у сфері бібліотечної справи, усвідомили, що сіра література має великий потенціал. TIB побудувала солідну колекцію, яка росла з 1831 року.
Від федеральних міністерств, для яких TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки, ТІВ отримує звіти про Німецькі дослідження в якості обов’язкових надходжень. Незважаючи на те, що існує вимога подавати дослідницькі звіти до TIB, одержувачам грантів потрібно постійно нагадувати, що це їх обов’язок, а деяким може знадобитися багато років, щоб повністю виконати цю вимогу.
Гарну співпрацю наукової служби TIB, що здійснює безперервний моніторинг матеріалів. з командами «Сіра література» і «Німецький дослідний звіт» підтримує платформа, постійної доступності метаданих наукових подій.
Який зараз статус оцифровки сірої літератури?
Якщо ми подивимось лише на збірник німецьких дослідницьких звітів, то побачимо, що було опубліковано 282 тис. друкованих дослідних звітів у порівнянні з 86 тис. електронних звітів за останні 60 років, причому вони були опубліковані з початку нинішнього тисячоліття. Частка цифрової інформації по відношенню до усієї колекції TIB дуже мала. Нам потрібно буде виконати велику роботу з оцифровки. Частка електронних публікацій сірої літератури зростає. У 2011 році 58% звітів про дослідження були представлені в цифровому вигляді, у 2016 році їх стало 80%, а у 2018 році – 88%.
Що стосується відкритого доступу, то вимоги стосовно безкоштовногоотримання наукової інформації зростають. Як ви оцінюєте важливість відкритого доступу до сірої літературі і що потрібно зробити для збільшення частки сірої літератури відкритого доступу?
У контексті Пізанської декларації, на мій погляд, найкраще рішення для утвердження відкритого доступу – це ввести відповідні обов’язкові вимоги при фінансуванні досліджень. Адже, відкритий доступ дозволяє вченим швидко і без бар’єрів доводити свої результати до відома інших експертів. Тому було б особливо корисно, якби більше правовласників публікували свої матеріали під ліцензіями CC. Як і раніше, необхідно буде збирати наукові джерела в єдиному центральному віртуальному місці за зразком бібліотечної колекції та робити їх доступними через відповідні дослідні портали, як це вже має місце в TIB-порталі. Зараз на цьому порталі можна безкоштовно знайти і переглянути більше 86 тис. звітів про німецькі дослідження та 8,5 тис. публікацій матеріалів конференцій. Інше ключове питання, як це й було в епоху друкованої інформації, – це стале і надійне зберігання, яке TIB буде і надалі забезпечувати.
Науковці України отримали можливість ознайомитись з публікаціями у галузі фізики, які зібрані в електронному архіві наукових публікацій Аmerican Рhysical Society.
Науковці України отримали можливість ознайомитись з публікаціями у галузі фізики, які зібрані в електронному архіві наукових публікацій Аmerican Рhysical Society.
Американське фізичне товариство, одне з найавторитетніших у світі, публікує більше десятка наукових журналів, включаючи Physical Review й Physical Review Letters, а також щорічно організовує понад двадцять наукових зустрічей.
Доступ до його архіву буде відкритий до 31грудня 2019 року за підтримки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та aсоціації «Iнформатіо-Консорціум».
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».