For librarians Архіви

МАСОВІ ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ: ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА ПРОВАЛ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Хто винний у нещодавньому сплеску відкликань статей у журналі?».

У ній міститься аналіз масового відкликання 161 статті у журналі Science of the Total Environment (Stoten), що належить видавництву Elsevier. Зазначені відкликання відбулися упродовж чотирьох тижнів у серпні–вересні, причому близько чверті цих відкликань було пов’язано з одним маловідомим дослідницьким центром в університеті Сіднея. Чи можуть редактори, які щороку опрацьовують сотні рукописів, ефективно контролювати конфлікти інтересів та зміни авторства? Чи можуть видавці принципово змінити систему роботи? Stoten за останнє десятиліття збільшив обсяги публікацій удесятеро й увійшов до числа найпродуктивніших журналів світу за гібридними показниками обсягу та якості. Проте репутаційні тріщини з’явилися не сьогодні. У 2020 році журнал опублікував широко розкритиковану статтю, яка припускала, що COVID-19 можна запобігти використанням магнітних полів нефритових амулетів традиційної китайської медицини. У листопаді 2025 року іспанське видання El País пов’язало проблеми журналу з призначенням іспанського хіміка Дамії Барсело одним із головних редакторів. У грудні 2024 року Elsevier за один день відкликав 38 статей Stoten, оскільки автор бразильський еколог Гільєрме Малафайя подав 75 «фіктивних» рецензій від імені інших дослідників. Малафайя заперечував провину, припускаючи злам свого інституційного акаунта, і запитував, чому авторів карають за недоліки редакційної системи. У листопаді 2025 року Clarivate виключила Stoten з баз Web of Science, позбавивши журнал імпакт-фактора. Elsevier оголосив про серйозне розслідування можливих порушень журналом політики щодо публікацій. Більшість із 161 статті, відкликаних у серпні–вересні, були зняті через «підозрілі» зміни в списку авторів між первинною подачею та переглянутою версією після рецензування. В одному випадку 22 з 26 імен авторів з’явилися лише на етапі ревізії. Авторство фіксує відповідальність за роботу, але є ситуації, коли суттєві зміни неможливо пояснити і важко підтвердити, хто саме зробив внесок у підготовку роботи і хто стоїть за висновками. Десятки інших статей відкликали через спільні публікації з редакторами, які розглядали рукописи, та їхніми авторами. Були й випадки додавання десятків нових цитувань на етапі коректури, самоплагіату, фрагментів, що «відхиляються від стандартної технічної термінології», ознаки використання штучного інтелекту для маскування запозичень. Такі практики називають «edit-for-pal» (редагування «для своїх») або «паранаукою»: дослідники редагують, рецензують і «переробляють» роботи один одного, взаємно передаючи незаслужене авторство, щоб підвищувати власні метрики, від яких залежить академічна кар’єра. Професор екологічної інженерії Університету технології Сіднея був редактором 30-ти відкликаних статей і співавтором ще двох. Багато рукописів, які він редагував, зняли через його часті спільні роботи майже з 20 співавторами з Китаю, Індії, В’єтнаму та Австралії. Дві статті, де він був співавтором, відкликали через «тривалу співпрацю» з Барсело, який їх редагував. Редактори виправдовуються, переносячи відповідальність на самих авторів, зосередженням переважно на технічному змісті, відсутністю маркерів з боку системи перевірки змін, відсутністю стандартного чекліста. Порушники зазвичай переважно заперечували навмисні порушення і наголошували, що не обирали редактора та не керували процесом подання. Експерти з питань дослідницької доброчесності вважають, що порушення авторства — одна з найчастіших проблем в австралійських університетах. Іноді престижних дослідників додають без їхнього відома, щоб полегшити проходження рецензування; іноді молодших дослідників змушують брати на себе авторство без реального внеску. Такі практики, за словами Барнетта, дедалі більше нормалізуються, бо без них кар’єра здається неконкурентоспроможною. У ширшому контексті дискусій про якість наукових публікацій та роль видавництв провідною стає проблематика зростання обсягів публікацій, залежності кар’єр від метрик, здатності редакційних систем виявляти конфлікти інтересів, маніпуляції з авторством та інші форми «паранаукової» активності.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/who-blame-journals-recent-glut-retractions

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-27

ОЕСР: РЕГУЛЯРНЕ ВИКОРИСТАННЯ ГШІ НЕ ГАРАНТУЄ КРАЩИХ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ

У блозі ОЕСР «Освіта та навички сьогодні» опубліковано матеріал Андреаса Шляйхера «Генеративний ШІ та навчання учнів: що показують дані PISA».

У ньому розглядаються ключові аспекти поширення генеративного штучного інтелекту в системі шкільної освіти та встановлюється зв’язок з результатами навчання, для чого використовуються дані Міжнародної програми оцінювання учнів PISA. Наголошується, що сам факт використання ШІ не означає поліпшення освітніх результатів, а ефективність навчання залежить, зокрема, від мети, частоти використання та педагогічного супроводу. За даними PISA, у низці країн понад 40% учнів повідомляють, що користуються ШІ для підготовки текстів до письмових завдань щотижня або щодня. Серед них — 17 із 27 українських регіонів, охоплених дослідженням. У В’єтнамі цей показник становить 52%. Водночас учні, які використовують чатботи для узагальнення прочитаних текстів, попереднього дослідження нової теми або підготовки письмових робіт, у середньому демонструють нижчі результати з природничих наук, ніж ті, хто не застосовує ШІ для таких завдань. Різниця становить близько 20 балів, що еквівалентно одному року навчання. Проте ці дані не доводять, що саме використання ШІ спричиняє нижчу успішність: учні, які мають труднощі з навчанням, можуть частіше звертатися до таких інструментів. Залежність не є однозначною. У Таїланді та Макао учні, які регулярно використовують ШІ для підготовки письмових робіт, навпаки, мають вищі середні результати з природничих наук, ніж їхні однолітки. Загалом учні, які застосовують чатботи для навчання один-два рази на тиждень, демонструють результати, подібні до тих, хто взагалі не використовує ШІ. Дещо вищі показники пов’язані з частим використанням ШІ для навчання в поєднанні з умінням оцінювати якість згенерованої інформації. Однак доступ до таких можливостей нерівномірний, що створює ризик посилення освітньої нерівності. Існує відмінність між спеціалізованими освітніми інструментами генеративного ШІ, які за певних умов можуть сприяти тривалому поліпшенню результатів, та універсальними інструментами, використання яких не завжди підтримує глибоке навчання. Коли ШІ виконує за учня основну розумову роботу, це послаблює активне опрацювання матеріалу. У зв’язку з цим Шляйхер наголошує на необхідності встановлення чітких правил використання ШІ у школах, здійсненні належної підготовки вчителів і критичному оцінюванні можливостей таких технологій. Дані PISA поки не дають підстав вважати, що генеративний ШІ систематично поліпшує навчальні результати. Його освітня цінність залежить від того, чи допомагає він учням мислити й навчатися, а не просто виконувати завдання замість них.

Детальніше: https://oecdedutoday.com/generative-ai-and-student-learning-what-the-pisa-data-reveal

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_OECD

2026-10-19

ПРОГРАМА З УПРАВЛІННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИМИ ІНФРАСТРУКТУРАМИ

Проєкт Research Infrastructures for the Future of Ukraine (RIFF) оголосив про прийом заявок на навчальну програму для українських фахівців, які працюють із дослідницькими інфраструктурами або планують долучитися до їх управління та розвитку.

Програма покликана підтримати управлінську спроможність українських дослідницьких інфраструктур. Учасники отримають знання та практичні інструменти для створення, розвитку й управління такими інфраструктурами відповідно до європейських стандартів і практик. Програма охоплює питання європейського ландшафту дослідницьких інфраструктур, діяльності ESFRI, моделі організації, управління та розвитку інфраструктур, формування консорціумів, взаємодії із зацікавленими сторонами, політик доступу та роботи з користувачами. Слухачі зможуть самостійно опрацювати навчальні модулі, доєднатись до вебінарів та воркшопів. Подати заявку можна до 15 листопада 2026 року.

Детальніше: https://www.nas.gov.ua/news/proyekt-riff-zaproshuye-ukranskih-fahivciv-na-programu-z-upravlinnya-doslidnickimi-infrastrukturami, https://riff.muni.cz/riff-activities/wp5-activities-skill-development#programme-in-research-infrastructure-management-fundamentals

Фото: організатори

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-10-19

АТЕСТАЦІЙНА КОЛЕГІЯ МОН УХВАЛИЛА ЧЕРГОВІ РІШЕННЯ

7 жовтня 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

Було ухвалено рішення щодо зміцнення кадрового потенціалу науки, забезпечення академічної доброчесності та розвитку мережі спеціалізованих вчених рад. Зокрема, колегія затвердила рішення про присудження 200 наукових ступенів і присвоєння 497 учених звань, підтвердивши наукову кваліфікацію здобувачів та професійні досягнення наукових і науково-педагогічних працівників. Разом із тим, ухвалено рішення про позбавлення наукового ступеня доктора наук двох осіб та наукового ступеня кандидата наук однієї особи. Утворено 23 спеціалізованих вчених ради із присудження наукового ступеня доктора наук, строки діяльності яких визначено відповідно до результатів державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ: 13 рад строком на три роки (за напрямами, віднесеними до груп А та Б), 4 ради строком на два роки (за напрямами групи В); 6 рад строком на один рік (у закладах та установах, які не подавалися на державну атестацію). Також підтримано утворення 6-ти спеціалізованих вчених рад для разового захисту дисертацій.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/atestatsiina-kolehiia-mon-ukhvalyla-cherhovi-rishennia-shchodo-rozvytku-nauky-v-ukraini

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2026-10-08

НАЦІОНАЛЬНЕ ОПИТУВАННЯ ЩОДО СТАНУ ВІДКРИТОЇ НАУКИ В УКРАЇНІ

Міністерство освіти і науки України спільно з консорціумом проєкту Open4UA проводить національне опитування щодо стану відкритої науки в Україні.

Йдеться про поширення практик відкритих досліджень, забезпечення відтворюваності результатів ДіР, реформу оцінювання наукової сфери, зміну підходів до інтелектуальної власності. Результати цього опитування будуть використані при розробленні та реалізації заходів Нацплану відкритої науки, зокрема при удосконаленні державної політики у сфері оцінювання науки. Опитування є повністю анонімним, імена, електронні адреси та IP-адреси не збираються. До участі запрошуються наукові та науково-педагогічні працівники, аспіранти, працівники бібліотек, репозитаріїв, служб підтримки відкритої науки, менеджери досліджень та керівники закладів вищої освіти і наукових установ. Взяти участь в опитуванні можна до 23 жовтня 2026 року.

Детальніше: https://survey1.ulb.be/index.php/731131?lang=uk

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука

2026-10-08

ОПИТУВАННЯ ЩОДО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ОБЛАДНАННЯ

У рамках виконання проєкту «Metadata Mapping for Scientific Instruments in Ukraine» Інформаційний центр науки і техніки та університетської бібліотеки імені Лейбніца (Open Science Lab ТІВ) проводить опитування стосовно наукових приладів, дослідницького обладнання та метаданих, пов’язаних із відновленням дослідницької інфраструктури України.

Воно покликане зібрати інформацію про те, як наукові прилади та дослідницьке обладнання в Україні документуються, як забезпечується доступ до них, як здійснюється управління ними та як вони описуються за допомогою метаданих, зокрема в контексті відновлення дослідницької інфраструктури. Дослідження зосереджене на фізичному, цифрово-технічному, аналітичному, моніторинговому, обчислювальному та вимірювальному обладнанні, а також обладнанні та інфраструктурі, що генерують дані і не стосується психометричних аспектів. Анкета містить 40 запитань, опитування анонімне. Ісі зацікавлені можуть взяти участь до 30 вересня 2026 року. Проєкт реалізується та підтримується Ініціативою імені Філіпа Шварца, що фінансується Фондом Александра фон Гумбольдта.

Детальніше: https://nrfu.org.ua/news/doslidnyczke-obladnannya-ta-metadani-dlya-vidnovlennya-doslidnyczkoyi-infrastruktury-ukrayiny-zaproshuyemo-projty-opytuvannya/, https://tib.eu/umfragen/index.php/341374?lang=en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритаДані

2026-09-24

УРЯД УДОСКОНАЛИВ ПРОЦЕДУРИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про внесення змін до деяких постанов з питань забезпечення академічної доброчесності як передумови якісної підготовки та атестації науково-педагогічних і наукових кадрів.

Відповідна постанова від 17 вересня 2026 р. № 1146 опублікована на урядовому порталі. Документ приводить урядові акти у відповідність до Закону України «Про академічну доброчесність» та вдосконалює процедури підготовки докторів філософії і докторів наук, присвоєння вчених звань та реагування на порушення академічної доброчесності. Зміни стосуються трьох постанов Кабінету Міністрів України: про присвоєння та позбавлення вчених звань; про підготовку докторів філософії і докторів наук; про присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук. Стосовно порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань установлено вимогу дотримання цінностей, принципів і правил академічної доброчесності під час підготовки наукових праць, які враховують для присвоєння вчених звань професора, доцента і старшого дослідника; врегульовано розгляд повідомлень про академічний плагіат, фабрикацію або фальсифікацію в наукових роботах, на підставі яких присвоєно вчене звання; визначено підстави та наслідки позбавлення вченого звання; передбачено можливість позбавлення закладу вищої освіти або наукової установи права присвоювати вчені звання за відповідною кафедрою чи спеціальністю строком на два роки у разі встановлення відповідних порушень. Якщо повідомлення про можливе порушення академічної доброчесності надійде під час розгляду атестаційної справи, її повертатимуть закладу або науковій установі для розгляду уповноваженим органом. Після цього вчена рада повторно розглядатиме питання про присвоєння вченого звання з урахуванням результатів такого розгляду. У Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук уточнено обов’язок здобувачів дотримуватися цінностей, принципів і правил академічної доброчесності; визначено відповідальність наукових керівників, у дисертаціях здобувачів яких виявлено академічний плагіат, фабрикацію або фальсифікацію; передбачено застосування санкцій за академічний саботаж і схиляння до порушення академічної доброчесності; уточнено вимоги до наукових публікацій, у яких висвітлено результати дисертації, та процедуру підготовки висновку про наукову новизну, теоретичне і практичне значення її результатів. Академічним саботажем у цих процедурах, зокрема, вважатимуть безпідставне затягування, відмову або несвоєчасне надання науковим керівником, консультантом чи структурним підрозділом передбачених документів і висновків. Санкції за такі порушення визначатимуть внутрішні акти закладу відповідно до Закону України «Про академічну доброчесність». У порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук закріплено вимогу дотримання академічної доброчесності під час підготовки докторської дисертації та публікацій за її темою; поширено відповідальність за академічний саботаж і схиляння до порушення академічної доброчесності на наукових консультантів, рецензентів, опонентів та інших учасників атестаційних процедур; уточнено строки обмеження права брати участь у підготовці та атестації наукових кадрів – від одного до трьох років; оновлено порядок подання і розгляду повідомлень про академічний плагіат, фабрикацію та фальсифікацію в дисертаціях і наукових публікаціях. Такі повідомлення розглядатимуть уповноважені органи закладів вищої освіти та наукових установ. Прийняті ними рішення і матеріали розгляду надсилатимуть до МОН для вжиття передбачених законодавством заходів. Ухвалені зміни формують узгоджений механізм запобігання порушенням академічної доброчесності та реагування на них на всіх етапах підготовки й атестації наукових і науково-педагогічних кадрів, посилюють персональну та інституційну відповідальність усіх учасників і сприятиме підвищенню якості підготовки науковців.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-pryviv-u-vidpovidnist-vymohy-normatyvnoi-bazy-shchodo-akademichnoi-dobrochesnosti-iz-novym-zakonodavstvom, https://www.kmu.gov.ua/npas/zabezpechennvky-ta-atestatsii-naukovo-pedahohichnykh-i-naukovykh-kadriv-i-1146, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/6aa/d53/aa8/6aad53aa89fcf206906118.pdf, https://mon.gov.ua/news/mon-vyznachylo-poriadok-pozbavlennia-stupenia-vyshchoi-osvity-za-porushennia-akademichnoi-dobrochesnosti

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям

2026-09-21

ЦИКЛ НАВЧАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ, ПОБУДОВАНИХ НА НАБОРАХ ВІДКРИТИХ ДАНИХ НРАТ

На офіційному вебпорталі Національного репозитарію академічних текстів у новій рубриці «НРАТ для аналітичної освіти» оприлюднений черговий матеріал, що містить конкретні пропозиції щодо використання наборів відкритих даних у навчальному процесі.

Йдеться про 4 модулі та 32 завдання, побудовані у логіці поступового ускладнення. Разом із тим, вони не формують єдиний цілісний курс і можуть використовуватись окремо або у поєднаннях, обраних згідно актуальних педагогічних задач для набуття студентами певних компетенцій в рамках різних навчальних дисциплін. Ці чотири групи – «Робота з даними та їх візуалізація», «Змістовий аналіз та класифікація», «Дослідницька аналітика», «Штучний інтелект та автоматизація». Працюючи з ними, студент не просто опановує конкретний інструмент, а отримує можливість обирати власну стратегію залежно від дослідницького чи навчального завдання, яке перед ним стоїть. Матеріали орієнтовані на викладачів, студентів, аспірантів, дослідників-початківців, слухачів курсів підвищення кваліфікації, які формують власні освітні траєкторії.

Детальніше: https://nrat.ukrintei.ua/nrat-dlya-analitychnoyi-osvity/, https://nrat.ukrintei.ua/czykl-navchalnyh-zavdan-pobudovanyh-na-naborah-vidkrytyh-danyh-nrat-ykl-navchalnyh-zavdan-pobudovanyh-na-naborah-vidkrytyh-danyh-nrat/

Фото: –

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Бібліотекарям

2026-09-15

ПОВТОРНЕ ЧИТАННЯ, ПИСЬМО І РОЗМОВНА ПРАКТИКА ДЛЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ УВАГИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Леонарда Наленца «Чотириетапний письмовий протокол для навчання студентів практикувати увагу».

У ній автор пропонує розглядати заняття з письма, композиції та гуманітарних дисциплін не лише як спосіб отримання готового результату, а й як процес формування здатності студентів глибоко осмислювати весь процес навчання. Технології допомагають створювати текст, але студенти втрачають увагу. Наленц та Крістін Лоулер розробили чотириетапну вправу «Як читати (вірш)». Спочатку студенти протягом трьох хвилин фіксують перші враження від тексту. Потім шість хвилин перечитують його повільно, роблять позначки та відповідають на запитання про події, місце дії, оповідача й можливі паралелі з іншими творами. На третьому етапі упродовж чотирьох хвилин вони мають подумати, чим цей текст не є, відмовившись від попередньої своєї інтерпретації. На завершення ще на чотири хвилини вони повертаються до тексту й осмислюють його по-новому. Практика зосередження уваги поєднує три види навчальної діяльності (мовчазне осмислення, письмо та розмову) і водночас створює більше можливостей для взаємного навчання студентів. По мірі освоєння цього підходу студенти можуть самостійно упроваджувати й удосконалювати подібні практики, розвивати критичне мислення і уважне читання в умовах постійного цифрового відволікання.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/fourstep-writing-protocol-teach-students-how-practise-attention

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-09-14

ХТО КОНТРОЛЮЄ ПУБЛІКАЦІЇ У НАЙПРЕСТИЖНІШИХ НАУКОВИХ ЖУРНАЛАХ?

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Захоплення елітними журналами викликає занепокоєння щодо редакторського контролю».

У ній йдеться про дослідження, яке виявило значну концентрацію авторських і редакторських зв’язків у двох провідних бізнес-журналах та поширеність потенційних конфліктів інтересів. Віталі Міндел і Раффаеле Чіріелло проаналізували 1585 статей, опублікованих у 2010–2024 роках у двох журналах, що належать до списку Financial Times-50 /FT50. Встановлено, що майже половина публікацій (788 статей) належать 54 дослідникам. Аналіз 946 зв’язків між авторами та редакторами показав, що майже 50% з них містили щонайменше один визначений конфлікт інтересів, ще 12% могли бути конфліктними. Найпоширеніший випадок – взаємна участь у прийнятті публікацій: один науковець як редактор ухвалював роботу іншого, а згодом той міг опинитися в аналогічній ролі щодо його публікації. Виявлена виразна однорідність групи: 90% мали докторські ступені, здобуті в університетах Північної Америки, а 95% були чоловіками. Автори дослідження уточнюють, що демографічна концентрація не доводить неправомірності редакторських рішень, а йдеться передусім про ризик того, що щільні професійні мережі та концентрація редакторських повноважень можуть створювати переваги для обмеженого кола дослідників. Особливого значення проблема набуває в бізнес-школах, де публікації в журналах FT50 можуть істотно впливати на працевлаштування, кар’єрне просування, статус і винагороду науковців. Автори дослідження виявили значно нижчу поширеність конфліктів інтересів у журналі тієї самої галузі, який не входить до FT50. На їхню думку, це може свідчити про зв’язок між масштабом проблеми, силою стимулів до публікацій у престижних виданнях та рівнем нагляду за редакційними процедурами. На думку Раффаеле Чіріелло, вирішення проблеми потребує більшої прозорості редакційних рішень, обов’язкового усунення редакторів від розгляду робіт за наявності конфлікту інтересів, відкриття інформації про осіб, які ухвалюють редакційні рішення, та посилення контролю за дотриманням відповідних правил.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/elite-capture-top-journals-prompts-gatekeeping-concerns

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцяам_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-09-09