Глобальна мережа міст ЮНЕСКО, що навчаються

Глобальна мережа міст ЮНЕСКО, що навчаються

До Глобальної мережі міст ЮНЕСКО, що навчаються, створеної Інститутом ЮНЕСКО з освіти впродовж життя, входять 3 українських міста – Мелітополь, Нікополь, Новояворівськ.

До Глобальної мережі міст ЮНЕСКО, що навчаються, створеної Інститутом ЮНЕСКО з освіти впродовж життя, входять 3 українських міста – Мелітополь, Нікополь, Новояворівськ.

Глобальна мережа міст ЮНЕСКО, що навчаються, створена з метою сприяння спільнотам міст у розширенні індивідуальних прав і можливостей особистості у навчанні протягом життя і, як наслідок, – розвитку соціальної згуртованості та підтримки економічного зростання міст, регіонів і країн. Мережа допомагає діалогу між містами у питаннях політики, сприяє встановленню зв’язків і партнерських відносин, забезпечує розвиток потенціалу, розробку засобів заохочення й визнання прогресу.

Міста, що навчаються:
– ефективно мобілізують свої ресурси у кожному секторі для сприяння інклюзивному навчанню від базової до вищої освіти;
– підтримують навчання у сім’ях та громадах;
– полегшують навчання на робочому місці;
– розширюють використання сучасних технологій навчання;
– підвищують якість та досконалість у навчанні;
– виховують культуру навчання протягом усього життя.

Навчання впродовж життя закладає основу для стійкого соціального, економічного та екологічного розвитку. Дослідження показали, що ті, хто навчаються впродовж життя, краще підготовлені для адаптації до змін у своєму середовищі. Навчання протягом усього життя та суспільство, що навчається, відіграють життєве важливу роль у розширенні прав і можливостей громадян та здійсненні переходу до стійких суспільств.

Учасники мережі підтримують Цілі сталого розвитку, роблячи акцент на ЦCР 4 “Забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх” та ЦСР 11 “Забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст і населених пунктів”.

Детальніше: https://uil.unesco.org/lifelong-learning/learning-cities, https://bit.ly/39tQeRs

Фото: ЮНЕСКО

2021-03-29
Поширити
Європейський освітній простір

Європейський освітній простір

Європейська Комісія підтримує ініціативи зі сприяння розвитку Європейського освітнього простору, оскільки їх реалізація надасть можливість молоді скористатись найкращою освітою та професійною підготовкою для пошуку роботи по всій Європі. 

Європейська Комісія підтримує ініціативи зі сприяння розвитку Європейського освітнього простору, оскільки їх реалізація надасть можливість молоді скористатись найкращою освітою та професійною підготовкою для пошуку роботи по всій Європі. 

Ключовий документ щодо побудови Європейського освітнього простору було оприлюднено 30 вересня 2020 року на сайті Європейської комісії. У ньому визначено шляхи формування та розвитку Європейського освітнього простору на період до 2025 року й акцентовано на переході освіти та підготовки кадрів до цифрової ери. 

Перший пакет заходів щодо формування європейського освітнього простору включає: ключові компетентності для навчання впродовж життя; цифрові навички; спільні цінності та інклюзивна освіта. Другий пакет ініціатив стосується ролі освіти, молоді та культури у побудові майбутнього Європи через реалізацію програми Еразмус +, політичну співпрацю в галузі освіти та професійної підготовки, підтримку реформ, цілеспрямоване використання європейських фондів.

Ініціативи комісії, зокрема, які полягають у наступному: 
– проведення часу за кордоном для навчання та саме навчання повинно стати нормою;
– кваліфікація школи та вищої освіти повинна бути визнана в усьому ЄС;
– знання двох мов на додаток до рідної має бути стандартним;
– кожен повинен мати можливість отримати високоякісну освіту, незалежно від свого соціально-економічного походження;
– люди повинні мати сильне почуття ідентичності європейця, європейської культурної спадщини та її різноманітності.

Детальніше: https://bit.ly/3u5G954, https://bit.ly/2PKOigs, https://bit.ly/2PDOFcr, https://bit.ly/3rzqB82, https://bit.ly/2QH79cu

2021-03-29 

Фото: Скріншот

2021-03-29
Поширити
Програма ЄС Еразмус+ на 2021-2027 роки

Програма ЄС Еразмус+ на 2021-2027 роки

25 березня 2021 року Європейська Комісія офіційно оголосила про відкриття нової Програми Еразмус+ на 2021-2027 роки.

25 березня 2021 року Європейська Комісія офіційно оголосила про відкриття нової Програми Еразмус+ на 2021-2027 роки.

Бюджет нової Програми складає понад 26 мільярдів євро, що дозволяє їй бути не лише міжнародною, але й більш інклюзивною, цифровою та екологічною.

Для трьох сфер діяльності Програми, а саме – освіта та професійний розвиток, молодь і спорт, визначені основні цілі, а саме:
– сприяння академічній мобільності у сфері освіти та професійного розвитку;
– сприяння неформальній та інформальній навчальній мобільності у сфері молоді;
– сприяння навчальній мобільності персоналу сфери спорту.

Програма покликана забезпечити співпрацю, сприяти підвищенню якості, інклюзії, креативності та підтримувати інновації на рівні організацій й допомагати впровадженню стратегій у сфері освіти, професійного розвитку, молоді та спорту. Також Еразмус+ на 2021-2027 рр. підтримуватиме викладання, навчання та проведення досліджень з питань європейської інтеграції, зокрема – щодо майбутніх викликів та можливостей Європейського Союзу в межах напряму Жан Моне, флагманських ініціатив Європейські університети, Академії вчителів Еразмус, Центрів досконалості у сфері професійної (професійно-технічної) освіти тощо.

Детальніше про нові можливості Програми Еразмус+ на 2021-2027 роки на сайті Єврокомісії.

Детальніше: https://bit.ly/3cnHz4Nhttps://bit.ly/3tTGYh1 

Фото: Еразмус+

2021-03-25
Поширити
Звіт МОН-2020 і плани на 2021 рік

Звіт МОН-2020 і плани на 2021 рік

Міністерством освіти і науки України у 2020 році були виконані наступні завдання:

Міністерством освіти і науки України у 2020 році були виконані наступні завдання:

– створено умови для подолання черги до закладів дошкільної освіти та оновлено зміст дошкільної освіти;

– оновлено зміст загальної середньої освіти й методики навчання, що відповідають потребам формування ключових компетентностей для життя;

– вдосконалено систему ІРЦ та забезпечено заклади освіти допоміжними засобами для осіб з ООП;

– створено безпечне, сучасне, комфортне, інклюзивне та мотивувальне для всіх учасників освітнього процесу середовище в закладах дошкільної та загальної середньої освіти;

– розпочато вдосконалення мережі закладів професійної освіти відповідно до потреб регіональних ринків праці;

– розширено доступ вступників, які мешкають на тимчасово окупованих територіях, до українських закладів вищої освіти;

– створено умови для інтеграції до європейського та світового дослідницького просторів українських вчених.

Стратегічні цілі, завдання і заходи Плану діяльності МОН на 2021 рік відповідатимуть пріоритетам державної політики у сфері освіти і науки, визначеним Стратегічним планом діяльності Міністерства освіти і науки України до 2024 року та документами, що містять положення державної політики у цій сфері, – указами Президента України, законами України, Програмою діяльності Уряду тощо. 

Цілями МОН на 2021 рік визначені:

– затвердження та впровадження Стратегії розвитку вищої освіти на 2021–2031 рр.;

– визначення основних засад формування та реалізації пріоритетних напрямів наукової,  науково-технічної та інноваційної  діяльності;

– забезпечення інтеграції ЗВО та НУ з промисловістю;

– затвердження Концепції цифрової трансформації освіти і науки України;

– приєднання до процесів створення та розбудови Європейської хмари відкритої науки (EOSC);

– формування нових підходів до забезпечення дошкільної освіти та розвитку в  Україні;

– удосконалення системи позашкільної освіти в умовах децентралізації;

– реалізація реформ «Нової української школи» на рівні базової середньої освіти;

– затвердження Національної стратегії розвитку інклюзивної освіти на 2021–2031 рр.; 

– затвердження Стратегії розвитку професійної освіти на період до 2023 р.

Детальніше: https://bit.ly/3rgFOLk 

2021-02-03
Поширити
Розширення відкритого доступу для журналів Cell Press

Розширення відкритого доступу для журналів Cell Press

Elsevier повідомляє, що з січня 2021 року Cell Press буде розширювати можливості публікацій з відкритим доступом.

Elsevier повідомляє, що з січня 2021 року Cell Press буде розширювати можливості публікацій з відкритим доступом.

Відкритий доступ є невід’ємною частиною стратегії розвитку Elsevier в контексті підтримки спільного, інклюзивного та прозорого дослідницького простору, де автори, дослідники та наукові установи можуть обмінюватись знаннями та спиратись на роботи колег для  розвитку науки. 

Elsevier співпрацює з громадськістю щоб краще розуміти можливості та способи упровадження відкритого доступу, є видавцем, який динамічно розширює публікації з відкритим доступом: майже 2600 журналів Elsevier наразі дозволяють публікувати матеріали у відкритому доступі, включаючи 500 журналів із повністю відкритим доступом. 

Детальніше: https://bit.ly/3ptLXmO 

2021-01-28
Поширити
Оцінка наукових досліджень

Оцінка наукових досліджень

У грудні 2020 року Elsevier підписав Сан-Франциску декларацію про оцінку наукових досліджень (Declaration on Research Assessment; DORA), згідно з якою підходи до оцінювання досліджень повинні бути засновані на забезпеченні відкритості, прозорості та постійного розвитку. Після підписання цього документу списки посилань усіх статей, опублікованих у журналах Elsevier, стають доступними на умовах відкритого доступу через Crossref.

У грудні 2020 року Elsevier підписав Сан-Франциску декларацію про оцінку наукових досліджень (Declaration on Research Assessment; DORA), згідно з якою підходи до оцінювання досліджень повинні бути засновані на забезпеченні відкритості, прозорості та постійного розвитку. Після підписання цього документу списки посилань усіх статей, опублікованих у журналах Elsevier, стають доступними на умовах відкритого доступу через Crossref.

Метрики та індикатори в оцінюванні досліджень не мають зосереджуватись виключно на бібліометричних даних, – показниках публікацій та цитування. Вони повинні включати інші індикатори, необхідні для віддзеркалення широкого кола питань, включаючи фінансування, співпрацю, практичне використання, комерціалізацію та впровадження інновацій. По мірі залучення до процесів  оцінювання різноманітних джерел даних та показників, з’являється можливість формування більш інформативної картини наукових досліджень. Відповідальна оцінка поряд із традиційними кількісними індикаторами повинна враховувати якісні показники дослідницької діяльності (наприклад, обмін даними, наставництво).

Elsevier інформує, що компанія вже виконала багато рекомендацій DORA, схвалила Лейденський маніфест, що в сукупності дає науковій спільноті ясність щодо того, як саме Elsevier буде удосконалювати й застосовувати інструменти та показники оцінювання досліджень.

З моменту запуску CiteScore у 2016 році Elsevier підтримує тісний контакт з науковцями, прислухаючись до відгуків дослідників, керівників проєктів, бібліотекарів та редакторів журналів. Компанія використовує нову методологію розрахунку значень CiteScore з 2019 р., щоб забезпечити більш швидке і надійне порівняння журналів, продовжує впроваджувати CRediT для усіх власних журналів щоб заохочувати відповідальні підходи до авторства, визнаючи особливий внесок кожного автора статті.

Elsevier планує розвивати співпрацю з Crossref, буде беззастережно дотримуватись принципів DORA і робити свій внесок у підвищення дослідницької культури та прагнення до більш інклюзивної дослідницької системи.

Детальніше: https://bit.ly/2LS046Y, https://bit.ly/3o51b0i 

2021-01-21
Поширити
Щорічний звіт ЮНЕСКО з питань освіти за 2020 рік

Щорічний звіт ЮНЕСКО з питань освіти за 2020 рік

ЮНЕСКО опублікувала щорічний звіт з питань освіти (GEM Report) за 2020 рік. 

ЮНЕСКО опублікувала щорічний звіт з питань освіти (GEM Report) за 2020 рік. 

Документ містить такі матеріали:

– освіта для всіх;

– чому інклюзивна освіта має значення;

– закони та політика;            

– міжнародні документи та декларації, які визначають розвиток інклюзивної освіти;

– COVID-19 – новий виклик для інклюзивної освіти  (моніторинг груп країн);

– управління (спільна робота, фінансування);

– надійне  адекватне оцінювання.

Основна увага у звіті зосереджена на чинниках, що створюють перешкоди для доступності та інклюзивності освіти. Також у документі розглядаються можливі шляхи подолання цих перешкод.

Звіт буде корисний усім, хто цікавиться освітньою політикою на міжнародному рівні.

Детальніше: https://bit.ly/3bc2wzi, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000373718/PDF/373718eng.pdf.multi.page=229 

2021-01-05
Поширити
Міжнародний досвід інклюзивного навчання

Міжнародний досвід інклюзивного навчання

Міністерство освіти і науки спільно із  Центром здоров’я і розвитку «Коло сім’ї» розробило цикл вебінарів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності батьків, педагогів та фахівців щодо  проблем інклюзії.

Міністерство освіти і науки спільно із  Центром здоров’я і розвитку «Коло сім’ї» розробило цикл вебінарів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності батьків, педагогів та фахівців щодо  проблем інклюзії.

У відкритому доступі представлені відеоматеріали та презентації на таку тематику: 

– «Інклюзивне навчання: міжнародний досвід впровадження в освітньому просторі»;

– «Психофармакотерапія поширених розладів у сфері психічного здоров’я дітей та підлітків»;

– «Як допомогти дитині з аутизмом розвинути навички самообслуговування»;

– «Перспективи  розвитку програм турботи про психічне здоров’я дітей у школах».

Детальніше: https://bit.ly/3rqL1kt, https://bit.ly/38CTkkV, https://bit.ly/3rq9uGI, https://bit.ly/3aEzWGy, https://bit.ly/3pndohE 

2020-12-24
Поширити
Система автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів

Система автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів

19 грудня 2020 року Міністерство освіти і науки України презентувало мобільний застосунок «Система автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів» для допомоги батькам дітей з особливими освітніми потребами і фахівцям ІРЦ.

19 грудня 2020 року Міністерство освіти і науки України презентувало мобільний застосунок «Система автоматизації роботи інклюзивно-ресурсних центрів» для допомоги батькам дітей з особливими освітніми потребами і фахівцям ІРЦ.

Система складається з наступних веб ресурсів:

– портал «Інклюзивно-ресурсний центр» із розробленими та впровадженими додатковими модулями;

– мобільний застосунок АС «ІРЦ», який створено з метою швидкого доступу до порталу.

Під час створення застосунку та модернізації відповідного порталу враховано усі зауваження та пропозиції батьків, управлінців та фахівців ІРЦ. В інформаційній системі АС «ІРЦ» уніфіковано та стандартизовано типові операції інклюзивно-ресурсних центрів. Система здійснює автоматизацію процедури створення заяви щодо проходження комплексної оцінки школяра, формування висновків про таку комплексну оцінку. 

Детальніше: https://bit.ly/2WAvrom, https://ircenter.gov.ua/

Фото: МОН

2020-12-21
Поширити
МОН підтримує публічний діалог про цифрову інклюзію

МОН підтримує публічний діалог про цифрову інклюзію

26 листопада 2020 року відбулась  пресконференція «Цифрова інклюзія: роль технологій у соціальній інтеграції людей з розладами спектра аутизму і порушеннями мовлення».

26 листопада 2020 року відбулась  пресконференція «Цифрова інклюзія: роль технологій у соціальній інтеграції людей з розладами спектра аутизму і порушеннями мовлення».

Організатори: компанія Хуавей Україна та соціальне підприємство «ДивоГра».

Головною темою заходу стала презентація ініціативи, спрямованої на: 

– розвиток у суспільстві культури підтримки дітей та дорослих з розладами спектра аутизму;

– забезпечення доступу до інструментів альтернативної додаткової комунікації усіх зацікавлених сторін, а не лише родин та освітян, які залучені до процесу реабілітації ментального здоров’я;

– популяризація соціального підприємництва та залучення в якості співробітників або самозайнятих людей із розладами спектра аутизму. 

Обговорювались нові можливості цифрової інклюзії та налагодження соціального партнерства для розвитку екосистеми альтернативної або  додаткової комунікації. Також учасники обговорили наступні питання:

– створення єдиного шаблону електронних вебресурсів для людей з ООП та його впровадження;

– роль університетів у становленні інклюзивного навчання у вищій освіті, зокрема – залучення студентів до соціального супроводу та формування недискримінаційного суспільства;

– універсальний дизайн інфраструктури будівель;

– дистанційні послуги у сфері освіти та основні інструменти інклюзивного навчання.

Детальніше: https://bit.ly/2V4DMA3, https://www.huawei.com/ua/, https://bit.ly/2V73VxW 

Фото: МОН

2020-11-26
Поширити