Портал глобальної політики штучного інтелекту

Портал глобальної політики штучного інтелекту

14 вересня 2021 року розпочав роботу портал глобальної політики штучного інтелекту, запущений ЮНЕСКО у співпраці з міжнародними організаціями, які працюють над різними аспектами штучного інтелекту, – Радою Європи, Європейською Комісією, ОЕСР, Агентством ЄС із фундаментальних прав, Міжамериканським банком розвитку, Світовим банком. 

14 вересня 2021 року розпочав роботу портал глобальної політики штучного інтелекту, запущений ЮНЕСКО у співпраці з міжнародними організаціями, які працюють над різними аспектами штучного інтелекту, – Радою Європи, Європейською Комісією, ОЕСР, Агентством ЄС із фундаментальних прав, Міжамериканським банком розвитку, Світовим банком. 

Портал Globalpolicy пропонує державним політикам та особам, що приймають рішення, інформаційні матеріали, дані досліджень, досвід та найкращі практики у сфері штучного інтелекту. Він також підтримує зв’язок  з державами – членами ЮНЕСКО щодо управління штучним інтелектом для забезпечення швидкого прогресу у цій галузі, має сприяти захисту прав людини та сталого розвитку.

Діяльність ЮНЕСКО націлена на встановлення стандартів, розроблення політичних рекомендацій та підтримку розбудови потенціалу у сфері штучного інтелекту.  ЮНЕСКО вже підготовлені рекомендації для політиків у галузі штучного інтелекту та освіти, проводяться тренінги для молоді з питань штучного інтелекту та прав людини, на яких до кінця 2021 року буде підготовлено понад 2 тис. судових працівників з питань штучного інтелекту та верховенства права у всьому світі. 

Держави – члени ЮНЕСКО у листопаді 2021 року під час майбутньої сесії Генеральної конференції Організації планують прийняти Рекомендації щодо етики штучного інтелекту. 

Детальніше: https://globalpolicy.ai/en/, https://bit.ly/3kjiAnm 

Фото: скріншот

2021-09-16
Поширити
Засідання спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва

Засідання спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва

14 вересня 2021 року відбулось чергове засідання спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва.

14 вересня 2021 року відбулось чергове засідання спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва.

Учасниками засідання було наголошено, що головні завдання співпраці України та Вірменії полягають в активізації академічних обмінів студентами і викладачами закладів вищої освіти обох країн та забезпеченні обміном інформацією про реформи й нові підходи в освітній та науковій сферах, розвиток шляхів активізації науково-технічного співробітництва.

Сторони обговорили питання двостороннього співробітництва, визначили потенційні сфери подальшої співпраці. Очікується, що найближчим часом буде укладено Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Вірменія про співробітництво у сфері вищої освіти.

Також досягнуто домовленостей стосовно просування на території обох країн інноваційної продукції та розробок шляхом участі представників країн у щорічному Всеукраїнському форумі «Innovation Fest», покликаного розвивати культуру академічного підприємництва, популяризувати розробки вчених та інноваторів, залучати інвесторів до фінансування впровадження новітніх проєктів.

Детальніше: https://bit.ly/3EjLsUg 

Фото: МОН

2021-09-15
Поширити
Міжнародна програма дій щодо клімату

Міжнародна програма дій щодо клімату

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опублікована Міжнародна програма дій щодо клімату – International Programme for Action on Climate (IPAC).

На сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опублікована Міжнародна програма дій щодо клімату – International Programme for Action on Climate (IPAC).

Заснування цієї програми ініціювала Франція. IPAC підтримує зусилля країн щодо імплементації цілей Паризької угоди шляхом оцінювання національної і міжнародної політики по досягненню нульових викидів парникових газів до 2050 року, а також вироблення політичних рекомендацій та обмін передовим досвідом.

Програма стартувала у травні 2021 року. Вона базується на унікальному багатодисциплінарному досвіду ОЕСР щодо аналізу фактичних даних, інструментів політики, підготовки рекомендацій та керівництв. 

Програма складається з чотирьох компонентів:
– панель кліматичних показників, – інформаційна панель, що надає коротку інформацію про прогрес у досягненні кліматичних цілей та кліматичних дій;
– щорічний моніторинг кліматичних дій – дайджест стосовно прогресу окремих країн у досягненні кліматичних цілей, заснований на панелі індикаторів, передових методів та результатів пом’якшення наслідків зміни клімату;
– нотатки по країнах, де оцінюватиметься прогрес з урахуванням специфіки окремих країн із наданням широкого набору показників, цільовими рекомендаціями щодо політики, порадами із розроблення узгоджених економічно і соціально життєздатних планів дій щодо пом’якшення наслідків зміни клімату;
– веб-портал як інтерактивна платформа для діалогу, призначена для обміну передовим досвідом і новаторськими підходами, надання доступу до різних інструментів та проектів, пов’язаних з кліматом. 

Програма фінансується за рахунок добровільних внесків країн-членів ОЕСР, а також інших учасників. Членство в IPAC відкрите для членів ОЕСР, потенційних членів ОЕСР, країн G20 та країн, які є ключовими партнерами організації – Китаю, Індії, Індонезії, Південної Африки.

На початковому етапі (2021-2022 роки) IPAC буде ключовим компонентом проекту ОЕСР з питань клімату та стійкості економіки.

Детальніше: https://bit.ly/3nw2etm

Фото: IPAC

2021-09-14
Поширити
Боголюбовська програма стажування

Боголюбовська програма стажування

Наукові установи Національної академії наук України оголошують набір здобувачів вищої освіти на Боголюбовську програму молодіжного наукового стажування. 

Наукові установи Національної академії наук України оголошують набір здобувачів вищої освіти на Боголюбовську програму молодіжного наукового стажування. 

Організатори та учасники програми: Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, Інститут математики НАН України, Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, Інститут фізики НАН України, Київський академічний університет НАН України і МОН України.

Мета програми – залучення молоді до наукових досліджень та поглиблення співпраці з університетами України. 

Стажування відбуватиметься за такими дисциплінами:
– фізика новітніх квантових матеріалів, нанофізика;
– квантова оптика та квантова інформація;
– методи машинного навчання;
– астрофізика, фізика елементарних частинок та космологія;
– біофізика, нейрофізіологія;
– математична фізика.

Детальну інформацію щодо напрямів досліджень та наукових керівників для кожної наукової установи можна отримати на сайті програми.

Стажування розпочнеться у січні 2022 року. 

Для участі у програмі необхідно пройти попередній конкурсний відбір. 

Заявку на участь можна подати до 24 вересня 2021 року.

Детальніше: https://baip.kau.edu.ua/, https://baip.kau.edu.ua/departments/, https://baip.kau.edu.ua/registration/, https://bit.ly/3EfjybW 

Фото: Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України

2021-09-14
Поширити
Перспективні напрями досліджень та розробок у рамках Цілей сталого розвитку

Перспективні напрями досліджень та розробок у рамках Цілей сталого розвитку

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано аналітичні довідки за цілями сталого розвитку у сферах медицини, поводження з відходами, боротьби зі змінами клімату, збереження морських ресурсів і захисту та відновлення екосистем суші.

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки опубліковано аналітичні довідки за цілями сталого розвитку у сферах медицини, поводження з відходами, боротьби зі змінами клімату, збереження морських ресурсів і захисту та відновлення екосистем суші.

Матеріали є результатом досліджень, спрямованих на встановлення перспективних і найперспективніших (пріоритетних) наукових і технологічних напрямів та відповідність світовим трендам у цій сфері. 

Дослідження проводилися щоб з’ясувати відповідність напрямів, за якими українські вчені виконують наукові роботи, – світовим. Під час дослідження використовувались інструменти компанії Clarivate; «Web of Science» – наукометричної бази даних (для аналізу публікаційної активності та динаміки цитувань) та «Derwent Innovation» – патентної бази даних (визначення динаміки патентування та побудова патентного ландшафту).

Наразі усім бажаючим доступні матеріали дослідження пріоритетів за наступними цілями сталого розвитку (ЦСР): 
– ЦСР 3 «Міцне здоров’я і благополуччя»;
– ЦСР 12 «Відповідальне споживання та виробництво»;
– ЦСР 13 «Пом’якшення наслідків зміни клімату»;
– ЦСР 14 «Збереження морських ресурсів»;
– ЦСР 15 «Захист та відновлення екосистем суші».

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/cili-stalogo-rozvitku-ta-ukrayina, https://bit.ly/3txI3wj, https://bit.ly/3tuLZxA, https://bit.ly/3nid329, https://bit.ly/3Cf2eCn, https://bit.ly/3jZHnwo, https://bit.ly/3ntMR4u, https://bit.ly/3z3QbWl, https://bit.ly/3A3gJsa, https://bit.ly/2X3OH10, https://bit.ly/3z1VWnB, https://bit.ly/3C19i5f 

Фото: скріншот

2021-09-10
Поширити
Освіта та навчання дорослих в Європі

Освіта та навчання дорослих в Європі

На офіційному сайті Європейської Комісії опубліковано новий звіт «Освіта та навчання дорослих в Європі: створення інклюзивних шляхів до придбання навичок і кваліфікацій».

На офіційному сайті Європейської Комісії опубліковано новий звіт «Освіта та навчання дорослих в Європі: створення інклюзивних шляхів до придбання навичок і кваліфікацій».

Документ підготовлений фахівцями Eurydice Network. У ньому містяться матеріали дослідження сучасних підходів до просування навчання впродовж усього життя. Зроблено особливий наголос на відповідну політику та заходи, які допомагають дорослим, що мають низький рівень навичок та кваліфікації, отримати доступ до навчання. 

Розглядаються національні механізми координації заходів щодо навчання дорослих, міждержавні програми, які субсидуються державами, які прагнуть надати дорослим можливість підвищити свої навички та кваліфікацію. Окремо вивчаються питання фінансової підтримки, фінансові стимули для груп з низьким рівнем кваліфікації, підходи до формування гнучких траєкторій навчання, механізми визнання й підтвердження неформального та інформального навчання, інформаційно-просвітницькі заходи  та консультаційні послуги відповідного спрямування. 

Звіт побудований на даних, отриманих національними підрозділами Eurydice, які охоплюють 42 системи освіти і навчання у 37 європейських країнах. Вони доповнені інформацією від Cedefop, Євростату, ОЕСР. 

Детальніше: https://bit.ly/3E2DBuc, https://bit.ly/2X1XdOB, https://bit.ly/3yZq034 

Фото: Eurydice

2021-09-09
Поширити
Прийнято закон щодо активізації діяльності наукових парків

Прийнято закон щодо активізації діяльності наукових парків

7 вересня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків». 

7 вересня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків». 

Це має сприяти підвищенню ефективності здійснення науковими парками інноваційної діяльності та комерціалізації результатів наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок.

Документ містить положення, які регламентують процес створення наукових парків, участь закладів вищої освіти та наукових установ у заснуванні декількох наукових парків, розвиток інфраструктури.

Закладам вищої освіти та науковим установам надаються повноваження щодо:
– створення наукових парків без погодження з МОН, а також самостійного визначення напрямів діяльності;
– заснування декількох наукових парків;
– надання в оренду приміщень для розміщення наукових парків на пільгових умовах (за 1 грн орендної плати за 1 метр квадратний). 

Законопроєкт підготовлений Міністерством освіти і науки України на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. 

Детальніше: https://bit.ly/38N7tMI, https://bit.ly/3E833yD

Фото: МОН

2021-09-08
Поширити
Щодо формування та розміщення державного і регіонального замовлення на підготовку майбутніх фахівців

Щодо формування та розміщення державного і регіонального замовлення на підготовку майбутніх фахівців

7 вересня 2021 року Верховна Рада України у першому читанні ухвалила законопроєкт про формування та розміщення державного та регіонального замовлення на підготовку фахівців з вищою, фаховою передвищою освітою, наукових, науково-педагогічних кадрів, кваліфікованих робітників та слухачів підготовчих відділень закладів вищої освіти на післядипломну освіту.

7 вересня 2021 року Верховна Рада України у першому читанні ухвалила законопроєкт про формування та розміщення державного та регіонального замовлення на підготовку фахівців з вищою, фаховою передвищою освітою, наукових, науково-педагогічних кадрів, кваліфікованих робітників та слухачів підготовчих відділень закладів вищої освіти на післядипломну освіту.

Документ спрямований на розвиток національної системи вищої освіти та створення умов здобуття освіти на конкурсній основі.

Проєктом пропонуються наступні зміни:
– удосконалення порядку формування державного замовлення в розрізі освітніх, освітньо-професійних, освітньо-наукових/освітньо-творчих, наукових ступенів, освітньо-кваліфікаційних рівнів, галузей знань, спеціальностей і професій з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрах на ринку праці на плановий рік та наступні за ним два роки;
– запровадження порядку формування регіонального замовлення на підготовку фахівців, робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах у зв’язку із передачею фінансування з державного бюджету до місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу;
– започаткування розміщення державного замовлення у закладах вищої освіти приватної форми власності;
– запровадження автоматизованого адресного розміщення місць державного (регіонального) замовлення через Єдину державну електронну базу з питань освіти між закладами освіти шляхом надання вступнику рекомендацій на підставі його конкурсного балу;
– застосування конкурсних засад при розміщенні державного (регіонального) замовлення з урахуванням, зокрема, пропозицій обласних, Київської та міських державних адміністрацій.

Детальніше: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?id=&pf3516=5467&skl=10, https://bit.ly/3BP37RGhttps://bit.ly/3tnnMtf 

Фото: МОН

2021-09-08
Поширити
Конкурс українсько-польських науково-дослідних проєктів на 2022-2023 роки

Конкурс українсько-польських науково-дослідних проєктів на 2022-2023 роки

З 7 вересня до 31 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Національна агенція академічних обмінів Республіки Польща (NAWA) проводять конкурс спільних українсько-польських науково-дослідних проєктів на 2022-2023 роки. 

З 7 вересня до 31 жовтня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Національна агенція академічних обмінів Республіки Польща (NAWA) проводять конкурс спільних українсько-польських науково-дослідних проєктів на 2022-2023 роки. 

Проєктні пропозиції приймаються за наступними пріоритетними напрямами: 
– комп’ютерні та новітні виробничі технології (лазерні, високоточні, мехатронні, роботизовані, плазмові, оптоелектронні, сенсорні тощо);
– енергетичний менеджмент та енергоефективність;
– екологія та управління навколишнім середовищем;
– науки про життя, нові технології, здоров’я та запобігання найпоширенішим хворобам, біотехнології, біоінжиніринг та генетика;
– нові речовини та матеріали;
– соціальні та гуманітарні науки;
– оборонні технології.

Конкурс відкритий для будь-яких науково-дослідних груп закладів вищої освіти, наукових установ та підприємств обох країн. Фінансування виділяється два роки, на кожен рік – окремо. Керівники та основні учасники проєктів можуть подавати кілька заявок. 

Критерії відбору проєктних пропозицій:
– наукова відповідність, якість та оригінальність проєкту;
– здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя;
– можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу;
– досвід участі в міжнародних проєктах і майбутній розвиток міжнародного співробітництва;
– якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті;
– участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років);
– можливості практичного використання результатів проєкту.

Детальніше: https://bit.ly/3yRdSkv, https://nawa.gov.pl/ 

Фото: МОН

2021-09-07
Поширити
Розроблення моделі регіональної програми науково-технічного розвитку

Розроблення моделі регіональної програми науково-технічного розвитку

Відбулась перша нарада робочої групи щодо створення моделі регіональної (територіальної) програми науково-технічного розвитку та розроблення рекомендацій щодо подальшого її впровадження в регіонах України.

Відбулась перша нарада робочої групи щодо створення моделі регіональної (територіальної) програми науково-технічного розвитку та розроблення рекомендацій щодо подальшого її впровадження в регіонах України.

У складі робочої групи представники Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, центральних органів виконавчої влади, обласних та Київської міської державних адміністрацій, наукових установ, закладів вищої освіти, рад молодих вчених. До участі в обговоренні були запрошені фахівці, які опікуються питаннями реалізації Державної стратегії регіонального розвитку України на 2021-2027 роки.

Робоча група має провести аналіз проміжного моніторингу стану фінансування науки в регіонах України у 2021 році (на підставі даних обласних програм) та запропонувати модель регіональної (територіальної) програми науково-технічного розвитку разом із відповідними рекомендаціями щодо її впровадження.

Детальніше: https://bit.ly/3yRA5yM, https://bit.ly/3tiieQE, https://bit.ly/3DZVb1S  

Фото: МОН

2021-09-07
Поширити