WILEY запрошує взяти участь в опитуванні щодо препринтів

WILEY запрошує взяти участь в опитуванні щодо препринтів

WILEY запрошує усіх бажаючих взяти участь в опитуванні про використання у дослідженнях серверів препринтів та попередніх публікацій. Компанію цікавить, наскільки цінною для науковця та дослідника є можливість поділитися результатами своєї роботи зі спільнотою.

WILEY запрошує усіх бажаючих взяти участь в опитуванні про використання у дослідженнях серверів препринтів та попередніх публікацій. Компанію цікавить, наскільки цінною для науковця та дослідника є можливість поділитися результатами своєї роботи зі спільнотою.

Опитування коротке, анонімне та конфіденційне. Усі відповіді будуть зведені у єдиний масив та проаналізовані, щоб визначити основні тенденції та краще зрозуміти мотивацію дослідників.

Щоб залучити відповідальних за навколишній світ та екологію респондентів, за кожну заповнену анкету компанія Wiley пожертвує 1 дол. США некомерційній організації One Tree Planted, яка займається питаннями лісовідновлення в усьому світі.

Детальніше: https://bit.ly/3d9fEU5

2020-05-27
Поширити
Вебінари з використання бази даних Web of Science

Вебінари з використання бази даних Web of Science

На початку червня 2020 року компанія Clarivate Analytics  для представників закладів вищої освіти, наукових установ, видавництв України проведуть вебінари з використання бази даних Web of Science Core Collection. 

На початку червня 2020 року компанія Clarivate Analytics  для представників закладів вищої освіти, наукових установ, видавництв України проведуть вебінари з використання бази даних Web of Science Core Collection. 

Тематика вебінарів:

новий інтерфейс Web of Science Core Collection (2 червня);

критерії та процедура відбору видань до Web of Science Core Collection (3 червня);

профіль установи у Web of Science: створення, коригування, використання (4 червня);

можливості аналітичного інструменту InCites (5 червня).

Спікер – експерт з інформаційно-аналітичних ресурсів та навчання компанії Ірина Тихонкова.

Для участі необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/2zyQ2Bq, https://bit.ly/3eqcMCB, https://bit.ly/36C7p0A, https://bit.ly/3daMJ1Z, https://bit.ly/3grC9Wv 

2020-05-27
Поширити
IP Webinar: Договори у сфері інтелектуальної власності

IP Webinar: Договори у сфері інтелектуальної власності

28 червня 2020 року відбудеться вебінар на тему «Договори у сфері ІВ». 

28 червня 2020 року відбудеться вебінар на тему «Договори у сфері ІВ». 

Організатори:  відділення розвитку відносин у сфері інтелектуальної власності Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності», Redcliffe Partners та Legal IT Group.

Під час вебінару будуть обговорюватись наступні питання: 

– основні положення та особливості договірних відносин у сфері ІВ;

– визначення об’єкту ІВ;

– підходи до формування договору в залежності від суб’єктів укладання тощо.

Спікери:

– Марія Коваль, радниця і керівниця практики інтелектуальної власності Redcliffe Partners, адвокат, арбітр Центру арбітражу та медіації ВОІВ з доменних спорів, членкиня Комітету з авторських прав Міжнародної асоціації торговельних марок;

– Катерина Дубас, IT-юрист в Legal IT Group, спеціаліст із супроводження договірної роботи у сфері IT;

– Сергій Брудняк, керівник проекту Центрів підтримки технологій та інновацій TISC в Україні, професіонал з інтелектуальної власності Укрпатенту, експерт в сфері права інтелектуальної власності та відносин в інноваційній екосистемі.

Участь у вебінарі безкоштовна за умови попередньої реєстрації.  

Детальніше: https://bit.ly/2yCLidL, https://bit.ly/2M5RDl3

Фото: Укрпатент

2020-05-27
Поширити
Світовий рейтинг університетів «QS World University Rankings»

Світовий рейтинг університетів «QS World University Rankings»

Лідерами серед університетів світу за рейтингом «QS World University Rankings», що входить до трійки найпопулярніших рейтингів світу, стали університети США та Великобританії: Массачусетський технологічний університет, університети Стенфорда і Гарварда, Каліфорнійський технологічний інститут, Оксфордський університет.

Лідерами серед університетів світу за рейтингом «QS World University Rankings», що входить до трійки найпопулярніших рейтингів світу, стали університети США та Великобританії: Массачусетський технологічний університет, університети Стенфорда і Гарварда, Каліфорнійський технологічний інститут, Оксфордський університет.

В Україні лідерами цього рейтингу у 2020 році стали:

– Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна; 

– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

– Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»;

– Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;

– Сумський державний університет і Національний університет «Львівська політехніка».

Рейтинг «QS World University Rankings» складається на основі п’яти показників, які дозволяють оцінити:

– академічну репутацію;   

– репутацію серед роботодавців;

– співвідношення чисельності викладачів та студентів;

– цитування університетських публікацій;

– співвідношення іноземних викладачів та іноземних студентів. 

Усі бажаючі на сайті укладача рейтингу можуть ознайомитись із короткою інструкцією щодо його складання та отримати актуальну інформацію про позиції університетів будь-якого регіону світу.

Детальніше: https://www.topuniversities.com/university-rankings/world-university-rankings/2020, https://bit.ly/2TzUW8f, https://bit.ly/3embZTe 

2020-05-26
Поширити
Стан спільноти молодих учених: опитування

Стан спільноти молодих учених: опитування

Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України  спільно з виконавцями проєкту «Реалізація потенціалу молодих учених в інтеграції науки, бізнесу, освіти» та Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана пропонують взяти участь у соціологічному опитуванні. 

Рада молодих учених при Міністерстві освіти і науки України  спільно з виконавцями проєкту «Реалізація потенціалу молодих учених в інтеграції науки, бізнесу, освіти» та Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана пропонують взяти участь у соціологічному опитуванні. 

Опитування анонімне. Воно проводиться з метою визначення реального стану спільноти молодих учених. На основі ретельного аналізу отриманих результатів планується розроблення рекомендацій щодо розвитку потенціалу молодих науковців та їх більш активного включення до наукової, освітньої сфери та бізнесу. 

Детальніше: https://bit.ly/2WaiqCz

2020-05-26
Поширити
Щодо  єдиного інформаційно-аналітичного центру з вивчення інфекційних хвороб та патогенів

Щодо єдиного інформаційно-аналітичного центру з вивчення інфекційних хвороб та патогенів

В Україні має бути створений єдиний інформаційно-аналітичний центр із вивчення інфекційних хвороб та патогенів, які їх спричиняють. 

В Україні має бути створений єдиний інформаційно-аналітичний центр із вивчення інфекційних хвороб та патогенів, які їх спричиняють. 

Створення такого центру здійснюється відповідно до рішення РНБО України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», яке уведено в дію Указом Президента України №87. 

Важливе значення має проведення комплексних науково-дослідних робіт щодо вивчення інфекційних хвороб та патогенів, які їх спричиняють, у контексті забезпечення біологічної безпеки держави. Існує необхідність координації обміну відповідною інформацією між вітчизняними лабораторіями мікробіологічного профілю та створення єдиної інформаційної бази. Зараз фахівці Інституту молекулярної біології та генетики НАН України вивчають поширення коронавірусної інфекції та світовий досвід боротьби з Covid-19, ними першими в Україні були розроблені вітчизняні тест-системи для проведення полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з виявлення коронавірусної інфекції. Колектив Інституту, проаналізувавши досвід застосування цих тест-систем, готовий розпочати розробку нових комплексних тест-систем, які будуть максимально простими у використанні. Також потрібно відстежувати динаміку еволюції та мутацій коронавірусу SARS-CoV-2.

Детальніше: https://bit.ly/36usEkG 

2020-05-26
Поширити
Чи популярні у науковців та освітян України бази даних Web of Science та Scopus

Чи популярні у науковців та освітян України бази даних Web of Science та Scopus

Державна наукова-технічна бібліотека опублікувала результати аналізу використання вітчизняними закладами вищої освіти та науковими установами України доступу до баз даних Web of Science і Scopus  з січня 2019 по  березень 2020 року,  а також платформи SpringerLink  за чотири місяці 2020 року.

Державна наукова-технічна бібліотека опублікувала результати аналізу використання вітчизняними закладами вищої освіти та науковими установами України доступу до баз даних Web of Science і Scopus  з січня 2019 по  березень 2020 року,  а також платформи SpringerLink  за чотири місяці 2020 року.

За даними ДНТБ, інтерес до міжнародних наукометричних баз за цей період збільшився майже утричі  – з 30 тис. пошукових запитів до 80 тис. при майже однаковій затребуваності як Web of Science, так і Scopus.  

Разом із тим виявилось, що науковці та освітяни більше зацікавлені у доступі до повнотекстових версій наукових документів, ніж реферативних баз та бібліометричних показників. Адже за результатами доступу до порталу SpringerLink було скачано 121,3 тис. документів (наукових статей та книг).

У звіті названі інституції, які належать до найбільш та найменш активних користувачів зазначених ресурсів. Зокрема, доступом до Scopus найбільше всього користувались Київський національний університет ім.Т.Г.Шевченка, до Web of Science – УкрІНТЕІ. 

Короткий звіт та детальний масив вихідної інформації для аналізу розміщені у відкритому доступі на сайті ДНТБ.

Детальніше: https://bit.ly/2TwvujZ,  https://dntb.gov.ua/news/scopus_wos_springer

Фото: ДНТБ

2020-05-25
Поширити
Обговорення Концепції розвитку сфери штучного інтелекту в Україні

Обговорення Концепції розвитку сфери штучного інтелекту в Україні

Останні десять років передові країни світу інвестують сотні мільярдів доларів у розробку технологій штучного інтелекту (машинне навчання, комп’ютерний зір, обробка природної мови). Його використання в продуктах та послугах, а також в оборонній сфері стає одним з ключових елементів успіху на міжнародних ринках. 

Останні десять років передові країни світу інвестують сотні мільярдів доларів у розробку технологій штучного інтелекту (машинне навчання, комп’ютерний зір, обробка природної мови). Його використання в продуктах та послугах, а також в оборонній сфері стає одним з ключових елементів успіху на міжнародних ринках. 

Розробки щодо штучного інтелекту (ШІ) проводяться і в Україні. Але для системного розвитку ШІ необхідне стратегічне мислення. Мінцифри створило експертний комітет, а також розробило проект Концепції розвитку сфери штучного інтелекту в Україні, як виносить на публічне обговорення.

Концепція передбачає:

– розвиток людського капіталу та акцент на освіті розробників в сфері ШІ;

– розвиток підприємництва з використанням ШІ;

– активне впровадження технологій ШІ у державному секторі та основних індустріях країни;

– необхідність дотримання права на конфіденційність та приватність людини (у т.ч. розроблення етичного Кодексу використання ШІ);

– кібербезпека та оборона. 

До розробки концепції долучились найкращі практики у сфері ШІ з підтвердженим міжнародним успіхом, її було попередньо обговорено зі 100 галузевих експертів.

Мінцифри наголошує, що завдяки розвитку ШІ та його практичному використанню в економіці, можна буде частку інтелектуально містких продуктів в Україні та увійти у топ-10 рейтингу розвитку ШІ у світі.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/doluchaytes-do-obgovorennya-kontseptsii-rozvitku-sferi-shtuchnogo-intelektu-v-ukraini, https://bit.ly/3e5JNUl

2020-05-22
Поширити
Аналітична записка МОН «До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності»

Аналітична записка МОН «До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності»

20 травня 2020 року Міністерство освіти і науки України направило керівникам закладів вищої освіти та наукових установ Аналітичну записку щодо запобігання порушенням академічної доброчесності. 

20 травня 2020 року Міністерство освіти і науки України направило керівникам закладів вищої освіти та наукових установ Аналітичну записку щодо запобігання порушенням академічної доброчесності. 

У документі під назвою «До питання уникнення проблем і помилок у практиках забезпечення академічної доброчесності», зокрема, йдеться про:

– встановлення фактів наявності академічного плагіату (текстових збігів, некоректних запозичень фактів, гіпотез, числових даних, методик, ілюстрацій, формул, моделей, програмних кодів тощо);

– правила роботи з комп’ютерними програмами для перевірки на наявність збігів;

– необхідність висновків кваліфікованих експертів про наявність чи відсутність академічного плагіату;

– обов’язок закладів вищої освіти здійснювати перевірку кваліфікаційних робіт на наявність академічного плагіату;

– ідентифікацію самоплагіату;

– поняття фабрикації та фальсифікації;

– порушення академічної доброчесності здобувачами вищої освіти.

Конкретизоване питання щодо довідок, сертифікатів чи будь-яких інших підтверджень відсутності академічного плагіату.

Детальніше: https://bit.ly/3bRqUTD, https://bit.ly/2XpAvvX

2020-05-22
Поширити
Прийом заявок на другий конкурс Нацфонду досліджень

Прийом заявок на другий конкурс Нацфонду досліджень

На сайті Національного фонду досліджень відкрито прийом заявок на другий конкурс наукових і науково-технічних проєктів НФД – «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». 

На сайті Національного фонду досліджень відкрито прийом заявок на другий конкурс наукових і науково-технічних проєктів НФД – «Підтримка досліджень провідних та молодих учених». 

Конкурс є загальногалузевим (не обмеженим за напрямами) та колективним – для груп від 2 до 7 науковців. Щоб подати проєкт, його науковий керівник і виконавці повинні попередньо зареєструватися на сайті фонду. Потім один із них має заповнити заявку онлайн і додати низку документів у pdf-форматі.

Із докладними умовами конкурсу, вимогами до проєктів і формами документів можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Нацфонду.   

22 травня буде сформовано комісію конкурсу. До неї увійдуть визнані науковці, запропоновані кожною секцією наукової ради фонду (не менш як 7 від секції).

Проведення експертизи та підбиття підсумків завершиться до 18 серпня 2020 року. За підсумками експертизи комісія конкурсу сформує рейтинговий список проєктів і надасть пропозиції щодо переможців та обсягу фінансування їхніх робіт. Остаточні результати затвердить наукова рада НФД, після чого їх оприлюднять на сайті фонду. 

Подати заявку можна з 21 травня до 26 червня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2ToQ9Gu 

Фото: МОН

2020-05-21
Поширити