Позиція МОН стосовно удосконалення механізмів реалізації державної освітньої політики, зокрема в частині забезпечення якості освіти

Позиція МОН стосовно удосконалення механізмів реалізації державної освітньої політики, зокрема в частині забезпечення якості освіти

Міністерство освіти і науки України розробило проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України». Документ спрямовано на удосконалення механізмів реалізації державної освітньої політики, зокрема через визначення організаційно-правового статусу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) та Національного агентства кваліфікацій (НАК).

Міністерство освіти і науки України розробило проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України». Документ спрямовано на удосконалення механізмів реалізації державної освітньої політики, зокрема через визначення організаційно-правового статусу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) та Національного агентства кваліфікацій (НАК).

31 липня 2020 р. на офіційному сайті НАЗЯВО оприлюднено «Звернення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти з приводу намагань ліквідувати здобутки в реформуванні вищої освіти й відмовитися від європейської інтеграції України». У цьому матеріалі наводиться низка недостовірних та перекручених тверджень щодо мети та змісту законопроєкту.

Міністерство освіти і науки України заявляє, що воно не вносило пропозицій про ліквідацію НАЗЯВО або НАК, про внесення змін до Статуту НАЗЯВО або до Статуту НАК.

28 травня 2020 року Національним агентством з питань запобігання корупції було внесено припис № 32-07/1/92, в якому:

– вказано на невідповідність постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 р. № 244 «Про утворення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» та постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2018 р. № 1029 «Деякі питання Національного агентства кваліфікацій» вимогам Законів України «Про центральні органи виконавчої влади» та «Про державну службу» та невиконання вимог Закону України «Про запобігання корупції»;

– встановлено імперативну (безальтернативну) вимогу щодо вжиття заходів з усунення порушень шляхом приведення у відповідність вказаних постанов до вимог зазначених законів.

На виконання зазначеного припису 17 липня 2020 року Кабінет Міністрів України надав доручення (№ 22503/11/1-20) Міністерству освіти і науки України виконати припис Національного агентства з питань запобігання корупції від 28 травня 2020 року № 32-07/1/92.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 17 липня 2020 року № 22503/11/1-20 та припису Національного агентства з питань запобігання корупції від 28 травня 2020 року № 32-07/1/92 Міністерство освіти і науки України провело ретельний аналіз законодавства, що регулює правові відносини в сфері функціонування НАЗЯВО та НАК, а також відповідної практики правозастосування. На основі аналізу було зроблено висновок, що приведення у відповідність постанов Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 р. № 244 та від 05.12.2018 р. № 1029 вимогам Законів України «Про центральні органи виконавчої влади» та «Про державну службу» не створить засад для закріплення правового статусу цих органів, що не суперечить Закону України «Про запобігання корупції», оскільки цей статус закріплений в Законах України «Про вищу освіту» та «Про освіту». Тому визначення організаційно-правового статусу НАЗЯВО та НАК потребує внесення змін до Законів України «Про освіту» та «Про вищу освіту».

Крім того, зміна організаційно-правового статусу НАЗЯВО та НАК потребує приведення у відповідність до окремих спеціальних законів, які регламентують їх повноваження та повноваження Міністерства освіти і науки України як центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки.

Законопроєкт передбачає внесення змін до Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про фахову передвищу освіту», відповідно до яких:

– визначається правовий статус НАЗЯВО як центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості вищої освіти;

– визначається правовий статус НАК як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом;

– приводяться у відповідність норми законів, що регламентують повноваження органів управління у сфері освіти.

Прийняття законопроєкту позитивно вплине на забезпечення прав та інтересів громадян, оскільки суттєво розширить можливості НАЗЯВО та НАК у створенні належних правових та організаційно-економічних умов для підтримки якості освіти в Україні.

Твердження про «посягання на незалежність» НАЗЯВО не відповідають дійсності, оскільки НАЗЯВО у своїй діяльності має керуватися Конституцією України, законами України, міжнародними договорами та підзаконними нормативно-правовими актами. 

Законопроєктом не передбачено ліквідацію НАЗЯВО або НАК. Твердження про намагання Міністерства освіти і науки України припинити діяльність НАЗЯВО, а також про посягання на незалежність НАЗЯВО спрямовані на гальмування реформування системи освіти України на принципах законності та правової визначеності.

Законопроєкт направлено на погодження до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Міністерства фінансів України, а також до Міністерства юстиції України для проведення правової експертизи.

28 липня 2020 р. т.в.о. Міністра освіти і науки України Сергій Шкарлет провів робочу зустріч із керівництвом НАЗЯВО, на якій були присутні Голова НАЗЯВО Сергій Квіт та п’ять заступників Голови НАЗЯВО. Він заявив, що Міністерство освіти і науки України не розглядає варіантів про ліквідацію (припинення діяльності) НАЗЯВО та НАК і закликав колег до злагодженої та спільної роботи, спрямованої на подальше реформування системи освіти України на принципах законності та правової визначеності. Голова НАЗЯВО Сергій Квіт передав т.в.о. Міністра освіти і науки Сергію Шкарлету письмове звернення, в якому наводилися окремі пропозиції щодо приведення статусу НАЗЯВО у відповідність до вимог Законів України «Про центральні органи виконавчої влади», «Про державну службу» та «Про запобігання корупції», значна частина цих пропозицій була врахована. Окрім того, т.в.о. Міністра Сергій Шкарлет повторно запропонував Голові НАЗЯВО Сергію Квіту дати згоду увійти до складу колегії МОН.

Міністерство освіти і науки України закликає керівництво НАЗЯВО до конструктивного діалогу на принципах взаємної поваги та професійності.

Детальніше: https://bit.ly/2EOJRvt, https://naqa.gov.ua/, https://mon.gov.ua/storage/app/media/media/2020/zakonu.docx, https://mon.gov.ua/storage/app/media/media/2020/tablitsya.doc 

Фото: МОН

2020-08-04
Share
Корисні поради науковцям

Корисні поради науковцям

У бібліотеці КПІ розробили корисні поради щодо наукової комунікації.

У бібліотеці КПІ розробили корисні поради щодо наукової комунікації.

Вони стосуються роботи з джерельною базою, спілкування у науковому середовищі, просування власних надбань та відповідають на питання:

– як шукати, зберігати та опрацьовувати джерельну базу наукового дослідження?

– як налагодити ефективну комунікацію з науковою спільнотою для написання спільних досліджень та спілкування?

– як створити чи актуалізувати авторський профіль в пошуковій системі Google Scholar, базі даних Scopus або на платформі MendeleyWeb?

– як ідентифікувати Ваш науково-дослідницький доробок та зробити його прозорим і доступним?

Поради та інструкції доступні в електронному архіві ElAKPI.

Детальніше: https://ela.kpi.ua/handle/123456789/2095

2020-08-04
Share
Віддалена робота – постійна характеристика робочого середовища майбутнього

Віддалена робота – постійна характеристика робочого середовища майбутнього

Поширення віддаленого формату роботи може стати постійною характеристикою робочого середовища майбутнього.

Поширення віддаленого формату роботи може стати постійною характеристикою робочого середовища майбутнього.

Цьому сприяє досвід, накопичений у цій сфері під час кризи COVID-19. До кризи рівень залученості до роботи онлайн істотно відрізнявся по країнах, секторах економіки, професіях і компаніях. Так, у Словаччині та Туреччині онлайн було зайнято близько 20% працівників, а у Фінляндії, Швеції, Данії – 47-50%. У період пандемії виникла необхідність у політичних заходах для стимулювання упровадження такого формату. У довгостроковій перспективі робота онлайн має потенціал для суттєвого зростання із супутнім підвищенням продуктивності праці, добробуту працівників, зниженням регіонального нерівності.

Проте, загальний ефект від розширення сфери онлайн-зайнятості неоднозначний і несе у собі низку ризиків для сфери інновацій та задоволеності працівників. Зокрема, ризики для інноваційної діяльності обумовлені тим, що інновації залежать від обміну знаннями, якому в даний час більше сприяє робота співробітників в одному фізичному просторі. Ризики для задоволеності працівників можуть полягати у роботі на самоті, «прихованих свехурочних», ускладненні у розподілі часу на працю та особисте життя, невідповідною для роботи обстановці.

Щоб мінімізувати такі ризики, ОЕСР рекомендує регуляторам залишати можливість вибору для працівників: переводитися на віддалену роботу або працювати у традиційному форматі.

Ключову роль в питанні недопущення погіршення добробуту працівників, зайнятих онлайн, відіграє співпраця між соціальними партнерами. Рекомендується сприяти поширенню передового управлінського досвіду, навичок самостійного управління робочим часом, а також навичок у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, інвестицій у домашні офіси та створення інфраструктури для швидкого і надійного широкосмугового доступу в Інтернет.

ОЕСР рекомендує наступні заходи для підвищення продуктивності роботи онлайн:

1) підтримка інвестицій в інфраструктуру зв’язку, оновлення систем ІКТ, просування роботи онлайн як способу знизити соціальне і регіональна нерівність;

2) подолання культурних і правових бар’єрів, у т.ч. шляхом просування права на вибір між роботою онлайн і традиційною роботою або прямого субсидування переходу на віддалений формат роботи; двосторонні податкові угоди, згідно з якими час протягом пандемії, який працівник здійснював трудову діяльність для компанії в країні, громадянином якої він не є, має вважатися для цілей оподаткування як робота у його рідній країні;

3) зниження потенційних побічних ефектів: від зниження інноваційної діяльності через брак особистих взаємодій між людьми й обміну знаннями при особистому спілкуванні завдяки поширенню коворкінгу; від «прихованих понаднормових» – шляхом надання працівникам «права на відключення», тобто можливість не брати участь у неробочий час в електронних комунікаціях, пов’язаних з роботою (врегульовується через колективні угоди у рамках соціальних партнерств).

Детальніше: https://bit.ly/2Pm4f9a, https://bit.ly/33oGiqa, https://oecd-russia.org/media/covid19/18.pdf 

Фото: ОЕСР

2020-08-04
Share
Актуальні питання ресурсної ефективності

Актуальні питання ресурсної ефективності

На глобальному рівні видобуток сировини у період з 1990 по 2017 рік подвоїлася і, за прогнозами ОЕСР, знову подвоїться до 2060 року. У цілому в країнах ОЕСР середня продуктивність ресурсів зросла на 75% у період з 1990 по 2017 рік, а внутрішнє споживання матеріалів скоротилось на 2% у період з 1995 по 2017 рік. Очікується, що до 2060 року світова економіка буде продовжувати рости із середньорічними темпами зростання 2,8%, а світове споживання матеріалів збільшуватиметься у середньому на 1,5% щороку. За прогнозами, до 2060 року вплив використання матеріалів на навколишнє середовище збільшиться більш ніж в 2 рази. Найбільший вплив на навколишнє

На глобальному рівні видобуток сировини у період з 1990 по 2017 рік подвоїлася і, за прогнозами ОЕСР, знову подвоїться до 2060 року. У цілому в країнах ОЕСР середня продуктивність ресурсів зросла на 75% у період з 1990 по 2017 рік, а внутрішнє споживання матеріалів скоротилось на 2% у період з 1995 по 2017 рік. Очікується, що до 2060 року світова економіка буде продовжувати рости із середньорічними темпами зростання 2,8%, а світове споживання матеріалів збільшуватиметься у середньому на 1,5% щороку. За прогнозами, до 2060 року вплив використання матеріалів на навколишнє середовище збільшиться більш ніж в 2 рази. Найбільший вплив на навколишнє середовище  матиме використання заліза, міді, бетону та алюмінію. Токсична дія на людину від використання свинцю до 2060 року збільшиться на 76%, а вплив, пов’язаний з екологічної токсичністю прісної води, збільшиться на 58%.

Для вирішення проблем, пов’язаних з нестійким використанням матеріалів, уряди розробили й упровадили цілий ряд стратегій, політичних рамок та інструментів політики на місцевому, національному і міжнародному рівнях (такі стратегії були прийняті в Китаї, Данії, Фінляндії, Франції, Греції та Нідерландах).

Одним із найбільш поширених та успішних політичних заходів є розширена відповідальність виробників, яка спирається на принцип «забруднювач платить».

Ще одним ключовим інструментом сприяння переходу до циркулярної економіки є зелені державні закупівлі, які встановлюють стандарти ресурсоефективності для постачальників і продуктів, що закуповуються державним сектором, тим самим стимулюючи інновації, формуючи споживання і виробництво та у кінцевому рахунку створюючи ринки для більш екологічних продуктів.

Ринкові інструменти, такі як податки, субсидії та схеми торгових дозволів також широко використовуються для стимулювання переходу до циркулярної економіки. Податки на первинні матеріали стимулюють ефективне використання ресурсів за рахунок збільшення витрат на видобуток і використання природних ресурсів та сировини.

Ефективними інструментами є також цільові показники рециркуляції, стандарти продукції, вимоги до використання вторинної сировини, довічні гарантії, заборони та обмеження, а також система повернення депозитів.

Суспільна інформація, освіта споживачів, інформаційно-пропагандистські кампанії є надзвичайно важливими інструментами зміни поведінки споживачів. Задля цього вводяться схеми екологічного маркування та інформації, які часто впливають на споживчий вибір.

Детальніше: https://dx.doi.org/10.1787/9789264307452-en, https://oecd-russia.org/analytics/greener-world.html, https://www.oecd.org/env/policy-guidance-on-resource-efficiency-9789264257344-en.htm

Фото: ОЕСР

2020-08-03
Share
Літня школа молодого науковця

Літня школа молодого науковця

З 10 по 14 серпня 2020 року на сторінці Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України стартує Літня школа молодого науковця.

З 10 по 14 серпня 2020 року на сторінці Ради молодих учених при Міністерстві освіти і науки України стартує Літня школа молодого науковця.

1 серпня 2020 року буде оголошено старт вступної компанії, в рамках якої перші 10 заявлених молодих учених стануть слухачами Літньої школи молодого науковця РМУ при МОН.

Основні завдання Літньої школи молодого науковця:

– сприяти розвитку професійного рівня та формуванню наукового потенціалу молодих вчених;

– забезпечувати молодих вчених консультативною та експертною допомогою;

– забезпечувати оволодіння сучасними формами організації та проведення наукових досліджень;

– запроваджувати засади академічної етики та доброчесності.

Детальніше: https://bit.ly/2Xe1Wcx

Фото: Рада молодих учених

2020-07-31
Share
Цілі сталого розвитку: моніторинг досягнення цілей та наслідки світової пандемії

Цілі сталого розвитку: моніторинг досягнення цілей та наслідки світової пандемії

У липні 2020 року відбувся Політичний форум зі сталого розвитку під егідою ЕКОСОР. Головною його темою став негативний, регресивний вплив COVID-19 на досягнення 17 цілей сталого розвитку (ЦСР). 

У липні 2020 року відбувся Політичний форум зі сталого розвитку під егідою ЕКОСОР. Головною його темою став негативний, регресивний вплив COVID-19 на досягнення 17 цілей сталого розвитку (ЦСР). 

За даними ООН за шість місяців 2020 року більше 71 млн людей опинилися на грані бідності. Пандемія стала додатковою загрозою справі по подоланню голоду у світі. Для більш детального та наочного вивчення процесу виконання цілей сталого розвитку у регіональному та світовому масштабі, Держстат України публікує відповідну інформацію за 2020 рік.

Детальніше: https://bit.ly/3g998ya, http://www.ukrstat.gov.ua/menu/st_rozv/metadata/metadata.htm, https://bit.ly/2Pbz6oX, https://bit.ly/2Pbz6oX   

Фото: Держстат

2020-07-30
Share
Конкурс Європейської Комісії на доступ до дослідницької інфраструктури

Конкурс Європейської Комісії на доступ до дослідницької інфраструктури

Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії (JRC) оголосив конкурс на доступ до дослідницької інфраструктури (користування лабораторіями й обладнанням) для науковців із дослідницьких організацій будь-якого типу, в тому числі – академічних інститутів, вищих навчальних закладів, малих та середніх підприємств, промисловості, приватних дослідницьких організацій.

Об’єднаний дослідницький центр Європейської Комісії (JRC) оголосив конкурс на доступ до дослідницької інфраструктури (користування лабораторіями й обладнанням) для науковців із дослідницьких організацій будь-якого типу, в тому числі – академічних інститутів, вищих навчальних закладів, малих та середніх підприємств, промисловості, приватних дослідницьких організацій.

JRC надає доступ до своєї неядерної інфраструктури для дослідників з країн-членів ЄС, країн-кандидатів, а також країн, пов’язаних з програмою Горизонт 2020. Доступ до ядерної інфраструктури JRC відкрито для країн-членів ЄС, країн-кандидатів (на умовах, що визначені у відповідних угодах) та країн, пов’язаних з науково-дослідницькою програмою Euratom, в числі яких – Україна.

Програмою передбачено два види доступу до дослідницької інфраструктури JRC. 

Перший (виходячи з актуальності досліджень) базується на науковій та соціально-економічній доцільності запропонованого проекту, включає оголошення конкурсу з подальшою експертною оцінкою отриманих пропозицій. Такий тип доступу орієнтований, в основному, на університети, науково-дослідні установи, а також малі та середні підприємства (МСП) у сферах, пов’язаних зі стратегічними пріоритетами JRC та ЄС, спрямованими на стандартизацію, інтеграцію, узгодження, стале зростання й підвищення конкурентоспроможності. За такого типу організації доступу користувачам необхідно покривати лише додаткові витрати JRC. Обсяг фінансування та підтримки з боку JRC визначається умовами конкретного конкурсу та проекту. Доступ до ядерних дослідницьких установ може надаватися «безкоштовно».

Другий тип доступу (виходячи з потреб ринку) орієнтований, головним чином, на промислові та комерційні організації, і передбачає повну  сплату витрат за надання доступу.

Всі пропозиції оцінюватимуться згідно зі зваженими критеріями відбору, такими як:

– наукова реалізація;

– доступ до малих і середніх підприємств і нових користувачів;

– стратегічне значення для JRC;

– стратегічне значення для Європи.

Заявки на конкурс можна подати до 15 жовтня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/310FbtPhttps://ec.europa.eu/jrc/en/research-facility/open-access/about

Фото: Європейська Комісія

2020-07-30
Share
Видання для фахівців

Видання для фахівців

На сайті Книжкової палати на сторінці «Видання для фахівців» оновлено інформацію про книги і брошури з питань: 

На сайті Книжкової палати на сторінці «Видання для фахівців» оновлено інформацію про книги і брошури з питань: 

– видавничої справи та редагування; 

– книгознавства; 

– документознавства; 

– бібліології; 

– бібліографії та бібліографознавства; 

– галузеві науково-методичні та методичні розробки.

Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.

Детальніше: https://bit.ly/2DfM2r8  

2020-07-30
Share
Аналіз статистики використання Scopus та Web of Science Core Collection

Аналіз статистики використання Scopus та Web of Science Core Collection

Державна науково-технічна бібліотека України здійснила аналіз статистики використання наукометричних баз даних Scopus та Web of Science Core Collection за І півріччя 2020 року.

Державна науково-технічна бібліотека України здійснила аналіз статистики використання наукометричних баз даних Scopus та Web of Science Core Collection за І півріччя 2020 року.

За період з січня по червень 2020 року українські користувачі Scopus здійснили 362 195 пошукових запитів, переглянули 556 662 записи та здійснили 2 113 531 звернення до запису, або пов’язаної з ним інформації.

За той же період українськими користувачами баз Web of Science Core Collection виконано 79 751 підключення до порталу Web of Science, 61884 підключень до Web of Science Core Collection, здійснено 357008 пошукових запитів, переглянуто 205462 записів та зроблено 246708 натискань на гіперпосилання у результатах пошуків.

Під час суворих карантинних обмежень, що були запроваджені у зв’язку зі зростанням випадків захворювання на COVID-19, українські користувачі недостатньо активно користувалися Scopus та Web of Science Core Collection попри наявну можливість налаштування віддаленого доступу до бази.

З Аналітичною довідкою, статистичними даними Scopus та Web of Science, а також відомостями щодо завантажень українськими користувачами повних текстів з порталу SpringerLink можна ознайомитись на сайті ДНТБ.

Детальніше: https://bit.ly/2X8Vh3i, https://bit.ly/2Pb99pm, https://bit.ly/30ZhjqB 

2020-07-30
Share
Доступність результатів досліджень у боротьбі з коронавірусом

Доступність результатів досліджень у боротьбі з коронавірусом

Європейська Комісія представила Маніфест щодо забезпечення максимальної доступності результатів досліджень у боротьбі з Covid-19. 

Європейська Комісія представила Маніфест щодо забезпечення максимальної доступності результатів досліджень у боротьбі з Covid-19. 

Маніфест надає керівні принципи для отримувачів дослідницьких грантів ЄС щодо запобігання, тестування, лікування та вакцинації від коронавірусу, щоб забезпечити широку доступність їх результатів та гарантувати окупність державних інвестицій.

Уповноважений з питань інновацій, досліджень, культури, освіти та молоді Марія Габріель озвучила ключові принцип Маніфесту:

– зробіть створені результати загальнодоступними та доступними без затримки, наприклад, на  Платформі результатів Horizon або на платформі обміну ІВ;

– надавайте негайний доступ до наукових робіт та даних досліджень у відкритому доступі та дотримуйтесь принципів FAIR через публічні сховища з правами інших працювати з публікаціями та даними, отримувати доступ до інструментів, необхідних для їх перевірки. Спеціально для даних щодо досліджень із Covid-19, робіть їх доступними через Європейську платформу даних Covid-19;

– встановлювайте обмежені ліцензії на інтелектуальну власність: до одного року після заяви ВООЗ про те, що коронавірус більше не є «надзвичайною ситуацією у галузі охорони здоров’я міжнародних проблем», з максимальним обмеженням до 1 січня 2022 року, неексклюзивні ліцензії на отримання роялті надавайте в обмін на зобов’язання ліцензіатів швидко та широко розповсюджувати отримані продукти та послуги при справедливих та розумних умовах для запобігання, діагностики, лікування та вмісту Covid-19.

Маніфест розрахований на добровільну підтримку та підтримку з боку державних та приватних зацікавлених сторін, які отримують фінансування від ЄС, інших дослідників та установ. Ухвалення Маніфесту не тягне за собою юридичних наслідків для вже підписаних грантів. 

Маніфест вже підтримали: YERUN, EMBL, ALLEA, Knowledge Transfer Ireland, PSI Switzerland, Irish Agriculture and Food Authority, ESRF from Franc.

Детальніше:  https://bit.ly/3hIMY68, https://bit.ly/3hRAadJ, https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/portal/screen/opportunities/horizon-results-platform,   https://www.covid19dataportal.org/ 

2020-07-29
Share