News for scientists

З 14 по 25 жовтня відбудеться нова серія вебінарів від компанії Clarivate Analytics.

Серія 1. Web of Science: система навігації у світі наукових публікацій:

• Інформаційна платформа Web of Science: зміст, можливості, застосування
• Journal Citation Reports та імпакт-фактор: як порівнювати і обирати міжнародні наукові журнали
• Профіль учасника ResearcherID у Publons, ідентифікатори авторів та показники активності

Серія 2. Наукова аналітика за допомогою інформаційних інструментів Web of Science:

• Техніки спеціалізованого пошуку у Web of Science
• Аналітична система InCites: порівняльний аналіз продуктивності та ефективності наукової діяльності

Серія 3: Що потрібно знати авторам для публікації у міжнародних журналах:

• Як підготувати публікацію для міжнародного журналу
• Оформлення наукової статті: можливості EndNote Online
• Як уникнути «хижацьких журналів»

Нова цікава інформація буде представлена на вебінарі другої серії «Як бібліометрія допомагає нам передбачати лауреатів Нобелівської премії»

Детальніше: https://clarivate.ru/webinars#

2019-10-10

Українські та литовські науковці спільно виконуватимуть 12 наукових проєктів за кошти держбюджетів своїх країн у 2020-2021 роках. Це рішення було схвалене під час 8-го засідання двосторонньої українсько-литовської Комісії зі співробітництва у сфері науки та технологій.

Спільні дослідження стосуватимуться медицини, екології, нових матеріалів та технологій, енергозбереження. У проєктах братимуть участь 8 українських вишів та 4 наукових установи з різних регіонів України – Києва, Одеси, Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Харкова.

У сфері науки Україна має вже 26 років продуктивного діалогу та успішної співпраці з Литвою. За цей час було реалізовано 38 проєктів, ще 13 спільних проєктів продовжують реалізацію.

Перший заступник Міністра освіти і науки України Юрій Полюхович нагадав, що конкурс на 2020-2021 роки був оголошений у березні поточного року. На нього надійшло 72 проєкти від 53 вишів, 18 наукових установ та 1 лабораторії. Вони пройшли незалежну наукову експертизу в обох країнах, за результатами якої Комісія приймала рішення про відбір проєктів.

Детальніше: https://bit.ly/35aesfA,  https://mon.gov.ua/storage/app/media/news/Новини/2019/10/UA_Annex_UKR-08-10-19.pdf,  https://bit.ly/2EEnbeS

2019-10-09

У межах Другого Форуму регіонів України та Республіки Білорусь на базі Житомирської політехніки відбулась виставка високих технологій, робототехніки, мехатроніки та стартапів. Науковці, винахідники та студенти показали понад 150 стартапів та розробок.

Виставку відвідали майже 4 тис гостей — школярі, студенти інших університетів, винахідники та усі, хто цікавиться сучасними розробками. Для них було облаштовано понад 150 локацій, які представляли 70 запрошених учасників та Житомирську політехніку.

Зокрема, був представлений студентський стартап MechLab, що дозволяє створювати та впроваджувати новітню техніку (3D-принтери, безпілотні системи або робототехніку).

Серед інших розробок, з якими можна було ознайомитися: діагностичне обладнання для сервісних станцій та електроінструментів; системи моніторингу та аналізу дорожнього руху; симулятори літака і тролейбуса; дрони; польові мережі зв’язку; система відеоспостереження розумного будинку; біомедичне обладнання тощо.

За результатами форуму підписано 11 міжнародних договорів, меморандумів та протоколів про наміри.

Детальніше: https://bit.ly/2p30rjq, https://bit.ly/31Zys2p

2019-10-08

Забезпечити доступ українських вчених до провідних дослідницьких інфраструктур світу – одне з ключових завдань МОН на найближчі роки. Міністерство вже веде переговори про участь України в роботі низки таких програм.

МОН включило до програми діяльності Уряду на наступні 5 років завдання співпраці із 25 міжнародними дослідницькими інфраструктурами.

Вже проведено низку переговорів із зарубіжними партнерами.

Зокрема, обговорені питання надання Україні підтримки з оцінки стану та перспектив розвитку дослідницької інфраструктури через інструмент Policy Support Facility (PSF). За його підсумками МОН зможе отримати рекомендації європейських експертів з реформування української дослідницької інфраструктури та можливих шляхів її розвитку в контексті інтеграції до європейських дослідницьких інфраструктур. Подано офіційну заявку до Європейської Комісії.

Про перспективи включення України до Дорожньої карти розвитку європейських дослідницьких інфраструктур говорилось під час 70-ї Зустрічі Європейського стратегічного форуму дослідницьких інфраструктур (ESFRI) у Фінляндії. Якщо українські інфраструктури увійдуть у Дорожню карту ESFRI, це стане важливим елементом політичної  інтеграції України в Європейський дослідницький простір. Очевидно, що така інфраструктура має бути високого рівня, тож Україні потрібно буде оцінити свої можливості та визначити стратегічно важливі дослідницькі інфраструктури. Це дозволить в умовах обмежених фінансових можливостей сконцентруватися саме на їхньому розвитку та модернізації відповідно до європейських стандартів, а українським науковцям дасть доступ до провідних дослідницьких інфраструктур країн ЄС. Крім того, українські інфраструктури, які стануть частиною європейських консорціумів, зможуть претендувати на доступ до  структурних фондів ЄС.

Ще один напрямок співробітництва – проєкт DANUBIUS-RI – Міжнародний центр перспективних досліджень у системі ріка-море, започаткований 2016 року Міністерством науки та інновацій Румунії.

Також Україна отримала запрошення долучитися до E-RIHS –Європейського консорціуму дослідницької інфраструктури, пов’язаної з вивченням та збереженням культурної спадщини (heritage science).

Детальніше: https://bit.ly/2MotJ44,  http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66959

2019-10-08

Україна та Білорусь продовжуватимуть активну співпрацю в науковій сфері, вчені обох країн і надалі зможуть виконувати спільні дослідження у межах двосторонніх проєктів.

Відповідну програму співробітництва на 2019-2022 роки підписали перший заступник Міністра освіти і науки України Юрій Полюхович та голова Держкомітету з питань науки і технологій Республіки Білорусь Олександр Шумілін 4 жовтня 2019 року під час Другого форуму регіонів України та Білорусі.

«З Республікою Білорусь ми маємо одну з найтриваліших співпраць у науковій сфері. Наприклад, конкурси двосторонніх наукових проєктів проводяться безперервно понад 20 років – з 1998-го. За цей час наші дослідники разом впровадили 67 проєктів за такими напрямами, як нанотехнології, біотехнології, лазерні технології, медицина, ІКТ, енергетика тощо. Зараз вчені України й Білорусі також спільно виконують 10 проєктів, розрахованих  на 2019-2020 роки», – розказав Юрій Полюхович. Він пояснив, що підписання програми на наступні роки дозволить й надалі проводити такі двосторонні наукові конкурси.

Оголосити черговий українсько-білоруський конкурс планують вже на початку 2020-го для виконання у 2021-2022 роках. Документ про співпрацю також передбачає поглиблення взаємодії з трансферу технологій, спільну участь у програмі «Горизонт 2020», обмін інформацією тощо.

«Хочу підкреслити, що потенціал співпраці в цій сфері далеко не вичерпаний і сторонам треба ставити перед собою нові стратегічні цілі. В умовах інтенсивного розвитку в світі нових технологій пріоритетне значення для обох сторін має розвиток співпраці в галузі високих технологій – інформаційні технології, біотехнології, фармація, оптика, лазерна фізика, теплофізика, біоорганічна хімія та матеріалознавство», – зазначив Олександр Шумілін.

Детальніше: https://bit.ly/31Ofzj1

2019-10-05

200 українських організацій спільно з більш як 270 європейськими партнерами отримали 2 тис 766 грантів для обмінів студентами та працівниками вишів. У межах Програми ЄС Еразмус+ усі учасники зможуть поїхати на навчання, практику, підвищення кваліфікації чи стажування до європейського або українського університету.

Переможцями від України стали заклади вищої освіти, наукові установи, громадські, приватні та державні організації з різних регіонів країни. Серед них найбільшу кількість проєктів з мобільності виграли: Київський національний університет ім. Тараса Шевченка; Львівський національний університет ім. Івана Франка; Національний університет “Львівська політехніка”; Український католицький університет; Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича; Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського”; Національний університет “Києво-Могилянська академія”.

Найпопулярнішими країнами-партнерами для обмінів з Україною стали Німеччина, Великобританія, Польща, Італія та Франція. 1142 гранти призначені для студентів, а 1624 – для працівників вишів. Усі отримані студентами бали будуть перезараховані українським університетом та внесені у додаток до диплому, а викладачам зарахують такий досвід як підвищення кваліфікації.

Детальніше: https://bit.ly/2oogQP9

2019-10-03