ОЕСР

На сайті блогу Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено топ-10 найпопулярніших публікацій минулого року.

У їх складі, зокрема, матеріал «Монетарна політика та ринки житла: взаємодія та побічні ефекти». Монетарна політика впливає на ціни на житло через рівень відсоткових ставок – вартість кредиту, облікова ставка, привабливість порівняно з іншими інвестиціями. У свою чергу, стан ринку житла впливає на сукупний попит через будівельну активність та споживання («ефекти багатства та доходу»). Буми та спади на ринку житла можуть загрожувати фінансовій і макроекономічній стабільності, та у кінцевому рахунку, впливати на інфляцію споживчих цін. Тому центральні банки не можуть ігнорувати розвиток ринку житла. Але монетарна політика є занадто грубим інструментом для таргетування цін на житло. Новий клас інструментів цього набору – макропруденційна політика – заповнює цю прогалину з часів глобальної фінансової кризи. Крім того, ціни на житло значною мірою визначаються структурною житловою політикою, яка впливає на попит і пропозицію житла. У публікації детально розглядаються ці питання через призму діяльності центральних банків. Окрему увагу приділено включенню інформації про ціни на житло, яке займає його власник, до інфляції споживчих цін для більш точного урахування загальної вартості життя домогосподарств, а також побічні ефекти та пропорційність монетарної експансії.

Детальніше: https://bit.ly/3HSsMgY, https://bit.ly/3YGCWYQ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований інформаційний матеріал «Розуміння соціальної мобільності».

У ньому розглядається зміст поняття «соціальна мобільність», що трактується як зміна соціально-економічного становища людини по відношенню до батьків (міжгенераційна мобільність) або упродовж усього життя. Вивчаються її чинники. Наголошується, що рівність можливостей надзвичайно важлива, оскільки фактично люди з неблагополучних верств мають менше шансів піднятися соціально-економічними сходами. Наводиться огляд заходів підтримки соціальної мобільності в країнах ОЕСР та функціонування системи моніторингу, здійснюється аналіз наявних даних, розглядається вплив громадянського суспільства і приватного сектору на соціальну мобільність. Сучасні масштабні виклики, такі як цифрова трансформація і зелений перехід створюють нову ситуацію, яка буде досліджуватись спеціально створеною Обсерваторією соціальної мобільності та рівних можливостей. Ця обсерваторів також братиме участь у розробленні політичних заходів у відповідній сфері.

Детальніше: https://bit.ly/3RQaFwP, https://bit.ly/3XeVj68, https://bit.ly/2pyM9XR, https://bit.ly/3XlKNtG

На сайті блогу Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований топ-10 найпопулярніших публікацій минулого року.

У їх складі, зокрема, матеріал Хелен Блейк і Тіма Булмана з економічного департаменту ОЕСР «Зростання цін на енергоносії б’є по всіх, але які домогосподарства більш уразливі?». У документі наголошується, що у 2021 році, середні ціни на електроенергію для домогосподарств в ЄС зросли на 41%, а ціни на паливо для особистого транспорту – на 38%. Це зростання значною мірою сприяло відновленню інфляції після більш ніж двох десятиліть стриманого зростання цін у країнах Європейського Союзу. Вартість середнього споживчого кошика зросла у різних країнах від 4,5% до 15,6% та продовжують збільшуватись. Енергоносії складають основну частку бюджету домогосподарств, тому уряди запроваджують заходи для їх захисту. У публікації міститься аналіз результатів обстеження бюджетів домогосподарств у країнах ЄС.

Детальніше: https://bit.ly/3YjHMeN, https://bit.ly/40T0Jqy

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Перехід від відкритого банкінгу до відкритих фінансів: результати опитування ОЕСР щодо механізмів обміну даними» із серії «Документи ОЕСР з ділової та фінансової політики».

У ньому наголошується, що механізми обміну даними еволюціонують від відкритого банкінгу до відкритих фінансів. Наявні структури та інституції розширюють доступ до даних та забезпечують спільне використання даних, виходячи за межі даних про платежі/транзакції, а також охоплюючи такі сфери фінансової діяльності, як, наприклад, страхування. У документі представлений аналіз різних типів систем обміну даними, які наразі використовуються у різних країнах (як членах ОЕСР, так і тих, що не є членами організації). Розглядаються конкретні правила та умови функціонування систем доступу до даних та обміну ними, захисту прав споживачів, операційні й технічні специфікації. Висновки, зроблені експертами, базуються на узагальненні даних щодо впливу, який зазначені механізми здійснювали на споживачів та фінансові ринки.

Детальніше: https://bit.ly/3YHB9mz, https://bit.ly/3HymKCc, https://doi.org/10.1787/9f881c0c-en

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку представлена панель короткострокових показників ОЕСР.

Наразі якість дій з розроблення політики та здійснення економічного аналізу значною мірою залежить від якості статистики та можливості міжнародних зіставлень. Тому попит на високоточні, надійні й водночас легкодоступні дані постійно зростає. Щоб задовольнити цей попит, ОЕСР запустила інформаційну панель короткострокових показників країн G20 та окремих регіональних агрегатів. являє собою універсальний інструмент доступу до актуальної інформації та призначена, насамперед, для задоволення потреб користувачів, які цікавляться актуальними економічними подіями і виконують міжнародні порівняння або визначають тренди. Панель розбита на п’ять категорій (вкладок): міжнародне середовище /глобальне бізнес-середовище (включно з цінами на сировинні товари та даними про міжнародну торгівлю); реальна економіка (економічна динаміка, промислове виробництво, роздрібні продажі); індикатори економічної активності; ціни та ринки праці, рівень безробіття; монетарна, фіскальна та фінансова політика та рух на фінансових ринках. Дані представлені у формі інтерактивних графіків і таблиць. Панель буде оновлюватись двічі на місяць.

Детальніше: https://bit.ly/3jhZlwL, https://bit.ly/3Dy1xHg

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Використання даних щодо навчального процесу у великомасштабних освітніх оцінюваннях» із серії «Робочі документи ОЕСР з освіти».

У ньому наголошується, що перехід на цифрові технології в освітньому тестуванні відкрив багато нових можливостей для удосконалення масштабних оцінювань. Вони включають збір та використання даних журналів про відповіді учасників тестування на регулярній основі та у великих масштабах. Зазначені дані визнані цінним джерелом доказів валідації в оцінюванні. Однак зараз їх використовують для різних цілей продовж усього циклу оцінювання – від розгляду їх як «побічного продукту» цифрового оцінювання до використання «за задумом» для поглиблення розуміння ефективності та залученості учасників тестування. Хоча ці методи мають значні переваги, вони також потребують відповідних практик валідації, щоб гарантувати, що їхнє використання підтримує надійні висновки і не призводить до непередбачуваних негативних наслідків.

Детальніше: https://bit.ly/3Rn6AQr, https://bit.ly/3RuD7nX, https://doi.org/10.1787/5d9009ff-en

8 лютого 2023 року в онлайн-форматі відбудеться форум ОЕСР «Перехід від школи до роботи».

Захід покликаний привернути увагу до проблем, які виникають при переході від навчання до роботи та загострились внаслідок скорочення у період та після пандемії COVID-19 програм, які традиційно допомагали спростити цей перехід (наприклад, програми навчання на роботі. Планується обговорити матеріали ОЕСР з аналізу сукупності проблем, з якими стикаються молоді та допомогти їм знайти можливості для використання своїх професійних навичок, підготовлені за результатами опитування компанією Qualtrics ряду країн. Організатор – Організація економічного співробітництва та розвитку.

Детальніше: https://bit.ly/3WZYVZL, https://bit.ly/3wAizQX

На сайті блогу Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований топ-10 найпопулярніших публікацій минулого року.

У їх складі, зокрема, матеріал «Стратегія нульового рівня бездомних у Фінляндії: уроки історії успіху» авторства Лоуренса Буна і Бориса Курне з економічного департаменту ОЕСР та Марісса Плуена з директорату ОЕСР з питань зайнятості, праці та соціальних питань. У документі наголошується, що після періоду, коли кількість бездомних зростала у багатьох країнах, пандемія COVID-19 спонукала уряди країн ОЕСР надати безпрецедентну державну підтримку населенню, у тому числі – бездомним. На прикладі Фінляндії, яка за останні кілька десятиліть майже викорінила бездомність, представлено інформацію про національну стратегію та політичні дії. Кількість бездомних людей у Фінляндії постійно зменшувалась упродовж останніх трьох десятиліть: з понад 16 тис. у 1989 році до близько 4 тисяч (0,08% населення). Це надзвичайно низький показник, особливо якщо ураховувати, що Фінляндія використовує відносно широке тлумачення бездомності. У 2020 році у Фінляндії практично ніхто не ночував на вулиці. Досягнення Фінляндії ілюструють переваги інтеграції між програмами житла та соціальної допомоги..

Детальніше: https://bit.ly/3JqqNmq, https://bit.ly/3kR1Q9B

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Дефіцит робочої сили та навичок в агропродовольчому секторі» із серії «Документи ОЕСР з питань продовольства, сільського господарства та рибальства».

У ньому наголошується, що дефіцит робочої сили та кваліфікованих кадрів є основною проблемою в агропродовольчому секторі країн ОЕСР. Ця проблема ускладнюється зменшенням внеску сільського господарства у ВВП, а також негативним сприйняттям сектору громадськістю через відносно низьку заробітну плату та обмежені перспективи кар’єрного росту. У звіті розглядаються заходи, які можуть вирішити проблему дефіциту робочої сили та кваліфікованих кадрів, недостатньої професійної підготовки та соціального захисту, імміграції тощо. Багато інструментів впливу можуть бути застосовані поза межами агропродовольчого сектору. Ряд питань можна вирішити завдяки співпраці між державним і приватним секторами: поліпшення умов праці, збільшення інвестицій в аграрну освіту та підготовку молодих кадрів. Достатньо уваги потребує і покращення іміджу сільського господарства як вибору кар’єри, приведення навичок у відповідність до потреб сектору, сприяння безперервному навчанню та зміцнення національних дорадчих служб.

Детальніше: https://bit.ly/3HyT8FZ, https://bit.ly/3XLJPZ2, https://doi.org/10.1787/ed758aab-en