ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Шкідливі податкові практики: звіти про експертну оцінку щодо обміну інформацією про податкові рішення за 2021 рік: інклюзивна структура BEPS: дія 5» із серії «Проект ОЕСР/G20 щодо розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування».

У ньому наголошується, що відповідно до мінімального стандарту 5 BEPS члени інклюзивної платформи ОЕСР/G20 з протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS) взяли на себе зобов’язання протидіяти шкідливим податковим практикам та підвищувати прозорість. Обмін даними про податкові рішення є важливим інструментом покращення доступу податкових адміністрацій до інформації, необхідної для оцінювання корпоративних податкових справ платників податків й ефективного протистояння ухиленню від сплати податків та іншим ризикам. Понад 135 країн та юрисдикцій є членами Інклюзивної структури BEPS. Для цілей експертного оцінювання підготовлене технічне завдання та методологія, зосереджені на п’яти ключових елементах: процес збору інформації, обмін інформацією, конфіденційність отриманої інформації, дані про обмін рішеннями та прозорість окремих аспектів режимів інтелектуальної власності.

Детальніше: https://bit.ly/3QnOWeV, https://bit.ly/3VYMAUZ, https://doi.org/10.1787/4034ce42-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Підвищення фінансової стійкості до кліматичного впливу: механізм урядового управління ризиками втрат і збитків» У ньому наголошується, що уряди стикаються зі значними кліматичними ризиками через очікуване збільшення частоти та інтенсивності циклонів, затоплень, пожеж та інших кліматичних екстремальних явищ.

Звіт містить матеріали, які будуть корисні урядам країн із ринковою економікою та країн, що розвиваються, які прагнуть посилити свою спроможність керувати фінансовими наслідками кліматичних змін. Він націлений на підтримку ефективних стратегій управління державними фінансами, а також розробці та впровадженню відповідних заходів на національному та міжнародному рівнях. Пропонуються рішення з пом’якшення ризиків: захист домогосподарств і підприємств, реалізація інтегрованих багатосторонніх фінансових стратегій для фінансування державних витрат.

Детальніше: https://bit.ly/3VTxVum, https://bit.ly/3ZcQKvj, https://doi.org/10.1787/9e2e1412-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала «Перехід на цифрові технології.

Посібник із розробки політики управління даними». У ньому зазначається, що широке розповсюдження збору, використання та обміну даними, яке лежить в основі сучасної цифрової економіки, створює нові виклики існуючим системам управління. Експертами ОЕСР проведені дослідження у галузі правових інструментів управління даними, політик та практичних заходів на рівні окремих країн. Виокремлені три основних проблеми процесу розроблення, перегляду та впровадження політик управління даними у різних галузях: збалансування відкритості та контролю даних при забезпеченні максимальної довіри; управління пересічними та потенційно конфліктними інтересами та правилами, пов’язаними з даними; стимулювання інвестицій у дані та забезпечення їх ефективного повторного використання. Пропонується контрольний список питань для осіб, що визначають політику управління даними, побудований на основі реальних прикладів.

Детальніше: https://bit.ly/3Qg7az0, https://bit.ly/3GgVqYp, https://doi.org/10.1787/40d53904-en

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Дані у технологічному ландшафті, що змінюється: випадок з підключеними та автоматизованими транспортними засобами» із серії «Документи ОЕСР із цифрової економіки».

У ньому наголошується, що цифрові технології лежать в основі створення, генерації, збору, передачі та використання даних, а розробка та розгортання цифрових технологій спричиняють дискусію щодо політики управління даними. Наводиться аналіз проблем, які може викликати технологічний розвиток та застосування новітніх технологій керування даними на прикладі підключених та автоматизованих транспортних засобів, що збирають великі обсяги даних, у т.ч. особистих. Пропонуються рекомендації щодо забезпечення стійкості політики у цій сфері.

Детальніше: https://bit.ly/3w1CW9L, https://doi.org/10.1787/ec7d2f6b-en

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований звіт «Переломні моменти клімату: ідеї для ефективних політичних дій».

У ньому розглядаються ймовірні наслідки підвищення температури планети на 1,5°C, зокрема – кліматичні, соціально-економічні, екологічні. Особливе занепокоєння експертів викликає стан крижаних щитів Західної Антарктики та Гренландії, а також танення вічної мерзлоти в Арктиці, що може призвести до підвищення рівня світового океану. Висловлюється позиція, що недоцільно розглядати відповідні ризики як малоймовірні, оскільки перевищення температури на 1,5 °C може призвести до серйозних незворотних наслідків. Отже, невідкладною стає необхідність різкого скорочення викидів упродовж нинішнього десятиліття. У звіті надаються рекомендації стосовно стратегічного управління кліматичними ризиками та заходів, спрямованих на пом’якшення наслідків, включно з адаптацією та запровадженням технологічних інновацій.

Детальніше: https://bit.ly/3ibl74y, https://bit.ly/3GGrk24, https://doi.org/10.1787/abc5a69e-en

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований матеріал «Кількісна оцінка промислових стратегій (QuIS): вимірювання витрат на промислову політику» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».

У ньому наголошується, що промислова політика надзвичайно важлива для країн-членів ОЕСР та країн-партнерів. Однак в умовах зростаючої кількості цілей, які стоять перед промисловою політикою та доступності великого масиву інформації про стратегії і плани різних країн, доволі складно коректно оцінити та порівняти ресурси, що витрачаються на реалізацію промислової політики в ув’язці до стратегічних пріоритетів. Це ускладнюється різноманітністю джерел інформації та відсутністю єдиної методології. У документі представлена нова методологія звітності про витрати на промислову політику, використання якої дозволить здійснювати порівняння даних з різних країн, підготовлена у рамках проекту «Кількісна оцінка промислових стратегій».

Детальніше: https://bit.ly/3VE6nc1, https://bit.ly/3Z6rQxo, https://doi.org/10.1787/18151965

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований матеріал «Що зумовлює довіру до державних інституцій? Результати та висновки першого дослідження ОЕСР».

У ньому наголошується, що довіра відіграє ключову роль у забезпеченні ефективності державної політики, а криза COVID-19 підвищила важливість довіри як критичного внеску у функціонування демократичних інститутів. Перше дослідження ОЕСР щодо довіри до державних установ є великим національно репрезентативним опитуванням, побудованим на інтерв’ю з понад 50 тис. респондентів у 22 країнах ОЕСР. Воно проводилось у форматі веб-інтерв’ю за допомогою неімовірнісної вибірки (з прогнозованими національно репрезентативними квотами з адміністративної чи офіційної статистики). Його результати засвідчили, що у середньому по країнах ОЕСР існує рівномірний розподіл між часткою людей, які мають високу довіру до національного уряду, і тих, хто йому не довіряє (відповідно 41,4% та 41,1%).

Детальніше: https://bit.ly/3GaD8Ib

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Вимірювання цінності даних та потоків даних» із серії «Документи ОЕСР із цифрової економіки».

У ньому наголошується, що дані стали ключовим чинником виробництва багатьох товарів та послуг. Але досі немає консенсусу відносно питання важливості даних, визначення їхньої цінності та розміру внеску в економічне зростання і добробут. У звіті представлені різні підходи до оцінювання даних, розглядаються їх переваги та недоліки, а також можливості застосування у різних контекстах. Стверджується, що цінність даних значною мірою залежить від структури управління даними, оскільки це визначає, як саме вони можуть створюватися та використовуватись. Також у звіті представлені оцінки вартості даних та потоків даних. Основна увага зосереджена на грошовій оцінці даних, що продукуються у приватному секторі, їх відображенню в економічній статистиці. Надаються пропозиції щодо програми вимірювання цінності даних.

Детальніше: https://bit.ly/3Chdws6, https://doi.org/10.1787/923230a6-en

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікований матеріал «Вимірювання нефінансових результатів діяльності компаній через призму концепції добробуту ОЕСР».

У ньому наголошується, що концепція благополуччя охоплює різні аспекти індивідуальних та суспільних можливостей процвітання, включаючи не лише матеріальні умови, але і якість життя та сталість. У багатьох дослідженнях недостатньо коректно ураховуються екологічні, соціальні, управлінські аспекти благополуччя. Новітня ініціатива зі створення глобальних стандартів розкриття інформації у галузі сталого розвитку забезпечить гармонізацію відповідної звітності та допоможе більш повному вимірюванню благополуччя.

Детальніше: https://bit.ly/3VBVd7E

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Основи політики ОЕСР у галузі цифрової безпеки: кібербезпека для процвітання».

У ньому представлені підходи ОЕСР до політики цифрової безпеки, які розглядаються в економічному та соціальному вимірах, рекомендації щодо розроблення ефективних політик, визначаються зв’язки з іншими сферами політики, а також стандарти та інструменти ОЕСР. Організація починаючи з 1990-х років була в авангарді міжнародних зусиль щодо політики цифрової безпеки та стала основним засновником міжнародних стандартів у цій сфері. Її рекомендації підтримують зацікавлені сторони та допомагають урядам у формуванні «найкращих політик для кращого життя».

Детальніше: https://bit.ly/3X5NJv5, https://bit.ly/3G10DTR, https://doi.org/10.1787/a69df866-en