Ефективне навчання у дистанційному режимі

Ефективне навчання у дистанційному режимі

13 серпня 2020 року о 17:00 відбудеться черговий вебінар, присвячений ефективній організації онлайн навчання. 

13 серпня 2020 року о 17:00 відбудеться черговий вебінар, присвячений ефективній організації онлайн навчання. 

Учасники заходу дізнаються, як адаптувати до онлайнового навчання вже існуючі програми, підручники та вправи, а також що потрібно зробити вчителю, щоб бути готовим до дистанційного навчання в новому навчальному році й щоб воно було кращим, ніж навесні, як зробити свій онлайновий курс цікавим, мультимедійним, інтерактивним та сучасним і як реалізувати передові педагогічні методики за допомогою цифрових технологій.

Організатор – Smart Foundation.

Під час вебінару будуть детально розглянуті наступні питання:

– тренди ефективної цифрової педагогіки для планування;

– керування навчальним процесом;

– оцінювання учнів.

Долучитись до трансляції можуть усі бажаючі.

Детальніше: https://bit.ly/3iCDGcx, https://bit.ly/31O4nnJhttps://bit.ly/2PNO7xp

2020-08-13
Поширити
Вебінар щодо підготовки документів з державної атестації університетів

Вебінар щодо підготовки документів з державної атестації університетів

17 серпня 2020 року відбудеться спеціальний вебінар для університетів, які цього року беруть участь в державній атестації наукової діяльності ЗВО. 

17 серпня 2020 року відбудеться спеціальний вебінар для університетів, які цього року беруть участь в державній атестації наукової діяльності ЗВО. 

Організатор – директорат науки та інновацій МОН.

Інформаційний лист з цього приводу було розіслано 13 серпня 2020 року.

Головна тема вебінару – проблемні питання етапу підготовки до державної атестації. Зокрема, буде розглянута процедура заповнення Заявки та Форм № 1 – 4 Методики оцінювання. 

Учасники онлайн-заходу матимуть можливість поставити запитання, які у них виникли під час підготовки пакету документів.

Детальніше: https://bit.ly/3443RVg, https://bit.ly/30TPkK0 

2020-08-13
Поширити
Діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні

Діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні

Керівництво МОН розпочало з очільниками НАН та галузевих академій  діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні та шляхи реформування системи національних академій наук. 

Керівництво МОН розпочало з очільниками НАН та галузевих академій  діалог про подальший розвиток академічної науки в Україні та шляхи реформування системи національних академій наук. 

Під час спілкування з керівництвом НААН обговорювались питання побудови роботи з підготовки стратегії розвитку аграрної науки та академії, а також плану реформування НААН. “Щоб зрозуміти, які потрібні зміни, спочатку треба визначити пріоритетні напрями розвитку цієї галузі та, відповідно, діяльності академії. Ці пріоритети мають базуватися на ґрунтовному форсайт-дослідженні. Саме тому одним із перших кроків ми пропонуємо створити робочу групу, яка зробить такий прогноз та підготує пропозиції щодо напрямів. МОН зі свого боку надасть усю необхідну методологічну підтримку”, – зазначив Микола Кизим.

Також планується створити робочу групу з реформування академії – за участі МОН, НААН, ЦОВВ, представників бізнесу та громадськості.

“Ми не повинні робити оптимізацію заради оптимізації. Ми маємо визначити, яка необхідна структура під ті пріоритети, що будуть напрацьовані. Що для цього вже є, чого навпаки – не вистачає, а що потрібно об’єднати, реорганізувати”, – пояснив перший заступник Міністра.

Найближчими тижнями також плануються зустрічі керівництва МОН з представниками інших галузевих академій – медичною, педагогічною, правовою та мистецькою.

Детальніше: https://bit.ly/33YvZcI 

Фото: МОН

2020-08-13
Поширити

Кращі навчальні заклади регіонів України

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список закладів вищої освіти східного, західного, центрального і південного регіонів України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу вищих навчальних закладів 2020 року.

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список закладів вищої освіти східного, західного, центрального і південного регіонів України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу вищих навчальних закладів 2020 року.

До топ-10 ЗВО західного регіону увійшли:

– Львівський національний університет імені Івана Франка;

– Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького;

– Національний університет “Львівська політехніка”;

– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;

– Буковинський державний медичний університет;

– Ужгородський національний університет;

– Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського;

– Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;

– Івано-Франківський національний медичний університет;

– Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки.

До топ-10 ЗВО південного регіону увійшли:

– Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;

– Одеський національний політехнічний університет;

– Запорізький національний університет;

– Запорізький державний медичний університет;

– Одеський національний медичний університет;

– Чорноморський національний університет імені Петра Могили;

– Одеська національна академія харчових технологій;

– Національний університет “Запорізька політехніка”;

– Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського;

– Одеський національний економічний університет.

До топ-10 ЗВО північного регіону увійшли:

– Сумський державний університет;

– Національний університет «Чернігівська політехніка»;

– Житомирська політехніка;

– Житомирський державний університет імені Івана Франка;

– Сумський національний аграрний університет;

– Поліський національний університет;

– Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя;

– Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка;

– Житомирський базовий фармацевтичний коледж;

– Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка.

До топ-10 ЗВО східного регіону увійшли:

– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;

– Харківський національний університет радіоелектроніки;

– Харківський національний медичний університет;

– Національний фармацевтичний університет;

– Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”;

– Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”;

– Донецький національний медичний університет;

– Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця;

– Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба

– Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова.

До топ-10 ЗВО східного регіону увійшли:

– Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України;

– Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;

– Донецький національний університет імені Василя Стуса;

– Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова;

– Українська медична стоматологічна академія;

– Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”;

– Вінницький національний технічний університет;

– Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького;

– Придніпровська державна академія будівництва та архітектури;

– Національний університет “Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка”.

Детальніше: https://ru.osvita.ua/vnz/rating/25716/ 

2020-08-13

2020-08-13
Поширити
Оптимізація використання національних дослідницьких інфраструктур

Оптимізація використання національних дослідницьких інфраструктур

На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».

На сайті ОЕСР опубліковано звіт про використання національних дослідницьких інфраструктур «Optimising the operation and use of national research infrastructures».

Цей звіт представляє загальну основу для покращення використання та функціонування національних дослідницьких інфраструктур (ДІ). Вони відіграють ключову роль у наданні та розвитку наукових досліджень у всіх наукових областях та становлять все більшу частку інвестицій. Йдеться про дві керівні моделі: для управління портфелем та для оптимізації на базі користувачів. У документі визначені основні принципи ефективної національної системи управління портфелем ДІ та чинники, які слід врахувати менеджерам при оптимізації бази користувачів національних дослідницьких інфраструктур. Обидві керівні моделі враховують різноманітність національних систем та підходів до функціонування ДІ. 

Доступний для ознайомлення звіт містить низку рекомендацій загального плану щодо політики, управлінських рішень та заходів, які будуть корисними  для керівників портфелів та менеджерів національних дослідницьких інфраструктур.

Детальніше: https://bit.ly/2DPqT7z,  https://bit.ly/3gKDVSn 

2020-08-13
Поширити
П’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених

П’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених

15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених. 

15 серпня 2020 року МОН оголосить п’ятий конкурс наукових робіт молодих вчених. 

Роботи приймаються за 11 напрямами, які відповідають пріоритетам програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт-2020».

Участь у конкурсі можуть брати молоді дослідники, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти чи наукових установах, підпорядкованих МОН. Керівник проєкту має бути або кандидатом наук віком до 35 років, або докторантом (доктором наук) віком до 40 років. Граничний вік виконавців – 35 років.

Конкурс проходить у кілька етапів: 

1) ЗВО та наукові установи відбирають проєкти та подають їх до МОН (до 25 вересня 2020 р.);

2) експертизу поданих проєктів здійснюють секції за фаховими напрямами експертної ради МОН (оцінювання кожного проєкту проводять 5 експертів); 

3) на основі пропозицій експертної ради переможців визначає конкурсна комісія МОН, після чого їхній список затверджується наказом Міністерства.

Для підтримки кращих проєктів у бюджет наступного року передбачається закласти понад 100 млн гривень. 

У 2020 році МОН профінансувало наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму – понад 100 млн грн. Підтримку  отримали 199 робіт. У 2016-2018 роках було профінансовано 256 проєктів на суму майже 130 млн гривень.

Детальніше: https://bit.ly/2XX63Kx 

Фото: МОН

2020-08-12
Поширити

Кращі приватні навчальні заклади України

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список приватних закладів вищої освіти України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список приватних закладів вищої освіти України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу ЗВО України 2020 року.

До топ-10 цього рейтингу увійшли:

– Український католицький університет;

– Університет імені Альфреда Нобеля;

– Львівський торговельно-економічний університет;

– Полтавський університет економіки і торгівлі;

– Львівський медичний інститут;

– Київський медичний університет;

– Харківський гуманітарний університет “Народна українська академія”;

– Міжрегіональна Академія управління персоналом;

– Університет економіки та права “КРОК”;

– Українсько-американський університет Конкордія.

Детальніше: https://ru.osvita.ua/vnz/rating/25714/ 

2020-08-12
Поширити
Наука, технології та промислова політика ОЕСР

Наука, технології та промислова політика ОЕСР

Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології. 

Директорат ОЕСР з питань науки, технологій та інновацій розробляє рекомендації, засновані на фактичних даних внеску науки, техніки та промисловості у добробут та економічне зростання. Підготовлені за його участі документи охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість та глобалізацію, інновації та підприємництво, наукові дослідження і розробки та новітні технології. 

Ці звіти за рішенням ОЕСР стали доступними для широкого загалу.

Усі бажаючі можуть ознайомитись з актуальними документами 2020 року, серед яких:

«Оптимізація роботи і використання національних дослідницьких інфраструктур» (№ 91, 3 серпня 2020 року);

«Створення потенціалу та навичок цифрової робочої сили для науки з великим об’ємом даних» (№ 90, 10 липня 2020 року);

«Тематичне дослідження норвезької політики у галузі цифрової науки та інновацій» (№ 89; 8 липня 2020 року);

«Вирішення соціальних проблем за допомогою трансдисциплінарних досліджень» (№ 88, 16 червня 2020 року);

«Космічна стійкість» (№ 87, 8 квітня 2020 року);

«Відстаючі фірми, поширення технологій, – структурні і політичні детермінанти» (№ 86, 5 березня 2020 року).

Детальніше: https://bit.ly/3gJ2Q8X

2020-08-12
Поширити

Кращі класичні університети

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список класичних університетів України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України 2020 року.

Інформаційний ресурс “Освіта.ua” опублікував список класичних університетів України, які зайняли найвищі місця у консолідованому рейтингу закладів вищої освіти України 2020 року.

До топ-10 цього рейтингу увійшли:

– Київський національний університет імені Тараса Шевченка;

– Національний університет “Києво-Могилянська академія”;

– Львівський національний університет імені Івана Франка;

– Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна;

– Одеський національний університет імені І. І. Мечникова;

– Сумський державний університет;

– Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара;

– Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича;

– Донецький національний університет імені Василя Стуса;

– Ужгородський національний університет.

Детальніше: http://ru.osvita.ua/vnz/rating/25713/  

2020-08-11
Поширити
Звіт ОЕСР про перспективи онлайн-навчання дорослих

Звіт ОЕСР про перспективи онлайн-навчання дорослих

24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».

24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».

Онлайн-навчання дорослих в умовах поточної кризи може допомогти охопити набагато більшу кількість учнів з меншими вкладеннями в освітню інфраструктуру, що робить його економічно ефективним рішенням в контексті зростаючого безробіття. Однак щоб онлайн-навчання могло стати повноцінною альтернативою очного навчання, необхідно забезпечити якісні можливості для перенавчання і підвищення кваліфікації онлайн. У цьому випадку будуть створюватися можливості працевлаштування для осіб, які шукають роботу, підвищуватиметься продуктивність компаній та економіки в цілому. 

Необхідно вирішити проблему забезпечення доступу всіх дорослих до онлайн-навчання, залучаючи тих, хто має слабкі цифрові навички й обмежений доступ до цифрових ресурсів. Розвиток базових цифрових навичок сприятиме навчанню онлайн. Йдеться про здатність використовувати технології для вирішення складних завдань, – не буквально про комп’ютерну грамотність, а про когнітивні навички.

Зараз навчання онлайн проходять у першу чергу високоосвічені дорослі з гарними цифровими навичками. За даними опитувань, проведених у рамках Програми ОЕСР з міжнародного визначення компетенцій дорослих (PIAAC), до кризи COVID-19 з усіх дорослих учасників навчальних програм у середньому по ОЕСР онлайн навчалися 23% осіб з гарними цифровими навичками і лише 14% без таких навичок. 

Слід брати до уваги, що ключем до проходження дорослими навчання онлайн є їх мотивація. Згідно з даними масових відкритих онлайн-курсів, у середньому лише 10% слухачів проходять курс до кінця. В умовах кризи на багатьох програмах стажувань та середньої професійної освіти особлива увага приділяється створенню та підтриманню мотивації осіб, які навчаються онлайн.

Для підвищення інклюзивності онлайн-навчання необхідно забезпечити розширення діапазону онлайн-курсів. Наявні в даний час онлайн-курси в основному зосереджені на навичках, необхідних для роботи офісних фахівців середньої ланки. Хоча криза сприятиме збільшенню частки онлайн-курсів, навчання виробничих професій, а також навчання, що включає в себе практичні елементи, як і раніше складно проводити у режимі онлайн.

Зміцнення цифровий інфраструктури є фундаментальним фактором для надання можливостей онлайн-навчання більш широкій групі дорослих. Проблеми з доступом до Інтернету в окремих групах осіб або на окремих територіях можуть погіршити існуючу нерівність в освіті та навчанні.

Для підвищення якості онлайн-курсів важливо забезпечити навчання викладачів ефективному проведенню онлайн-курсів. Необхідна розробка ефективних методів тестування, сертифікації та визначення якості послуг, що надаються, щоб онлайн-навчання, як формальне, так і неформальне, мало цінність на ринку праці. Тести й оцінки є важливою частиною онлайн-курсів. Вони допомагають закріпити отримані знання та оцінити ефективність навчального курсу. Щодо сертифікації, інноваційним рішенням є прийняття так званих «цифрових бейджів»: невеликих візуальних позначок з інформацією про людину, отримані нею у рамках курсу навички і про організацію або особі, що видав бейдж. Разом з тим, існує ризик того, що поширення сертифікатів та облікових даних у результаті онлайн-навчання може знизити його цінність на ринку праці і перешкоджатиме доступу до подальшого навчання. Тому необхідне правове регулювання й впровадження стандартів для того, щоб гарантувати визнання компаніями і освітніми установами навичок, набутих на сторонніх онлайн-курсах.

Детальніше: https://bit.ly/3inYO6a, https://bit.ly/3ksznST, https://bit.ly/2XGCahq, https://bit.ly/33MiEnw 

2020-08-10
Поширити