News for educators Архіви

ОНОВЛЕНИЙ СЛОВНИК ТЕРМІНІВ ЗІ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

Міністерство цифрової трансформації України оновило словник термінів у сфері ШІ.

До нової редакції увійшли 40 дефініцій, що описують актуальні технологічні тренди, міжнародні практики регулювання, ключові явища та механізми сучасної ШI-індустрії й супроводжуються англійськими відповідниками. Зокрема: «ШІ-слоп» (низькоякісний масовий контент від генеративного ШІ, де швидкість тиражування важливіша за точність та зміст); «ін’єкція запиту» (маніпуляція мовною моделлю за допомогою специфічно сформульованих текстів); «дрейф моделі» (втрата моделлю точності через зміну реальних даних із часом); «суперінтелект» (ШІ-системи, здатні до самовдосконалення, які перевершують когнітивні можливості людини у сфері творчості, стратегічного мислення й розв’язання складних проблем); «системний запит /початковий контекст» (стартова інструкція для ШІ перед взаємодією з користувачем, яка встановлює контекст, правила і стиль роботи на всю сесію). Словник доступний у машиночитаному форматі, є зручним практичним інструментом для тих, хто працює з великими масивами даних і займається навчанням нейромереж.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/technologies/hovoryty-odniyeiu-movoiu-z-tekhnolohiiamy-onovyly-natsionalnyy-slovnyk-terminiv-zi-shtuchnoho-intelektu, https://storage.thedigital.gov.ua/files/9/39/18441baf603a192429ecac57b7076394.pdf, https://aistudio.google.com/apps/b62317dd-0d26-4886-bbd4-f4899117b152?pli=1

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-08-06

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ВХОДИТЬ У ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Штучний інтелект у Європі: як ШІ входить у повсякденне життя».

У ньому представлена аналітика використання генеративного штучного інтелекту окремими особами і бізнесом та ставлення європейців до цієї технології. Інструменти штучного інтелекту швидко стають частиною повсякденного життя по всій Європі та використовуються різноманітно – від написання електронних листів до створення зображень. На основі даних Євростату та Євробарометра визначається сприйняття ШІ, різновиди його використання, вплив на суспільний розвиток. Молодь значно випереджає старше покоління у роботі з ШІ, а наукоємні галузі промисловості значно випереджають будівництво, харчову промисловість та транспорт. Громадська думка загалом позитивно ставиться до впливу цифрових технологій на економіку та якість життя, але залишається дуже обережною у питаннях зайнятості. Упровадження ШІ в бізнесі зросло з 8,1% у 2023 році до 20% у 2025 році. Розрив між країнами з високим та низьким рівнем упровадження ШІ суттєвий серед окремих осіб та підприємств.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/publications/datastories/artificial-intelligence-europe-how-ai-entering-everyday-life

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-08-06

УНІВЕРСИТЕТИ ПЕРЕГЛЯДАЮТЬ РОЛЬ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакгерст «Чи є досвід роботи для всіх ключем до працевлаштування випускників?».

У ній йдеться про рішення Університету Манчестера зробити виробничу практику або іншу форму професійного досвіду обов’язковою складовою навчання для всіх студентів бакалаврату. Керівництво університету пояснює таке рішення складною ситуацією на ринку праці, суспільними сумнівами щодо цінності університетської освіти та швидкими змінами, пов’язаними з розвитком штучного інтелекту. Сама ідея не нова: британські університети вже багато десятиліть використовують так звані «sandwich courses», у яких навчання поєднується з тривалим виробничим стажуванням. Подібні моделі походять від практики політехнічних інститутів з кінця 1980-х років, коли уряд підтримував їх через програму «Enterprise in Higher Education», спрямовану на розвиток співпраці університетів із роботодавцями. Серед прихильників цієї моделі — представники університетів, які вже інтегрували розвиток професійних компетентностей у свої освітні програми. В Університеті Стаффордширу можливості для виробничої практики вже доступні всім студентам денної форми навчання, адже розвиток кар’єрних навичок – не окремий, а наскрізний елемент освітнього процесу, який допомагає студентам краще зрозуміти вимоги роботодавців, розвивати професійні та комунікативні навички, упевненіше переходити до трудової діяльності після завершення навчання. Університет Ватерлоо в Канаді поєднує навчання з кількома тривалими періодами оплачуваної роботи, що дозволяє студентам поступово формувати професійні компетентності та краще інтегруватися в ринок праці ще до отримання диплома. Критики говорять, що обов’язкова практика не є універсальним рішенням, оскільки значна частина сучасних студентів уже працює паралельно із навчанням, а головною проблемою є не відсутність досвіду роботи, а дефіцит якісних робочих місць для випускників. Крім того, організація змістовної практики для десятків тисяч студентів потребує значних ресурсів і широкої мережі партнерів серед роботодавців. Матеріал демонструє, що дискусія виходить за межі питання окремих стажувань, – у центрі уваги опиняється більш широка проблема — якою має бути сучасна університетська освіта в умовах швидкої трансформації ринку праці.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/work-experience-all-key-graduate-employability

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-08-05

ЗАКОНОПРОЄКТ ПРО ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГІЙ

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення проєкт нового Закону України «Про трансфер технологій».

Документ покликаний оновити правила комерціалізації наукових розробок та трансферу технологій і сприяти створенню сучасної системи упровадження інновацій. Наразі значна частина перспективних українських розробок не доходить до реального сектору економіки через складні бюрократичні процедури, неврегульовані механізми передання прав інтелектуальної власності та недостатньо розвинену інфраструктуру трансферу технологій. Новий законопроєкт має усунути ці бар’єри та зробити шлях від наукової ідеї до готового продукту та його представлення на ринку швидшим і зрозумілішим. Пропонується відмовитися від зайвих погоджень під час трансферу технологій, запровадити сучасні та гнучкі механізми укладення договорів, визначити чіткі правила передання майнових прав, розвивати офіси та центри трансферу технологій, спростити механізми створення компаній на основі наукових розробок (спін-офів, спільних виробництв та лабораторій науки та бізнесу), розширити інструменти державної підтримки (грантове фінансування, інноваційні ваучери, підтримка патентування технологій в Україні та за кордоном, спеціальні регуляторні режими для тестування інновацій, розвиток технологічного партнерства між закладами вищої освіти, науковими установами та бізнесом). Основні норми законопроєкту гармонізовано з правом і політиками Європейського Союзу. Пропозиції та зауваження до законопроєкту можна подати до20 серпня 2026 року.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-rozrobylo-novyi-fundamentalnyi-zakonoproiekt-pro-transfer-tekhnoloh, https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-dlia-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-zakonu-ukrainy-pro-transfer-tekhnolohii?v=6a6c94b5b150b

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_обговорення #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Інноваторам_обговорення

2026-08-05

ГЕНЕРАТИВНИЙ ШІ ТА АВТОРСЬКЕ ПРАВО

Центр спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій підготував огляд дослідження EUIPO «Розвиток генеративного штучного інтелекту у контексті авторського права».

У ньому зазначається, що поширення технології ГШI, здатної генерувати тексти, зображення, аудіо, відео, програмний код, стало одним із ключових викликів для сучасної системи авторського права. Для їх розробки використовуються великі масиви даних включно з тими, що захищені правами інтелектуальної власності. Дослідження містить технічний, правовий та економічний аналіз взаємодії ГШI з авторським правом ЄС. Розглядаються два ключових напрями: використання охоронюваного контенту для навчання ШІ-моделей та питання прозорості і ризиків. Акцент зроблено на питаннях роботи з текстами і даними, механізмах резервування прав, договірних моделях ліцензування контенту для ШІ-систем, прозорості навчальних даних для ГШІ, ідентифікації згенерованого ШІ контенту і ролі публічних інституцій у підвищенні обізнаності правовласників.

Детальніше: https://nipo.gov.ua/ai-copyright-doslidzhennia-euipo/, https://nipo.gov.ua/wp-content/uploads/2026/06/GenAI_ohliad_EUIPO_26062026.pdf

Фото: скріншот

2026-08-05

ОЕСР: ДОПОМОГА У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ПЕРЕБУВАЄ ПІД ЗАГРОЗОЮ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний огляд даних «Прогнози офіційної допомоги розвитку показують, що допомога у сфері охорони здоров’я знаходиться під загрозою».

У ньому зазначається, що чиста офіційна допомога розвитку (ОДР) країнами-членами Комітету сприяння розвитку (КСР) у 2026 році скоротиться на 6,9%. Сектор охорони здоров’я зазнає найглибших скорочень і досягне найнижчого рівня за останні два десятиліття. Світ стикається з дедалі частішими та поширенішими кризами у сфері охорони здоров’я, тому це скорочення загрожує серйозними негативними наслідками. ОДР на охорону здоров’я скоротиться на 5-8 млрд дол. США, що на 63% нижче пікового показника 2022 року. Ця тенденція збережеться і після 2026 року, оскільки основні постачальники продовжують запроваджувати багаторічні скорочення, заплановані щонайменше до 2028 року. Внески до багатосторонніх організацій, які є ключовими учасниками глобальної архітектури охорони здоров’я, скоротяться ще на 3,4%. Фінансування боротьби з інфекційними захворюваннями, включаючи малярію й туберкульоз, стикається з найбільшим відсотковим скороченням фінансування (на 60% та 57% відповідно). Фінансування готовності до пандемій, їх запобігання та реагування на них є важливим для реагування на спалахи захворювань та мінімізації перебоїв у наданні основних медичних послуг. Майже 80% такого фінансування надходить із зовнішніх джерел, включаючи офіційну допомогу для розвитку. Ризик найбільш гострий у Демократичній Республіці Конго та Уганді, де спостерігається активний спалах Еболи, – тут прогнозується скорочення відповідної допомоги на 46,6% та 53,5%.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/data/insights/data-explainers/2026/06/the-latest-2026-oda-projections-reveal-aid-for-health-is-further-at-risk.html?adestraproject=OECD%20Development%20-%20Horizontal%20Campaigns&utm_campaign=Development-news-31-July-2026-PrivateFinance&utm_content=Dig%20into%20the%20data&utm_term=dev&utm_medium=email&utm_source=Adestra#:~:text=ODA%20for%20health%20is%20projected%20to%20decline%20by%2029-46,levels%20not%20seen%20since%202008

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-08-05

МОН ПРОПОНУЄ ДО ГРОМАДСЬКОГО ОБГОВОРЕННЯ ПРОЄКТ СТАНДАРТУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ОХОРОНА ПРАЦІ

Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня зі спеціальності J4 «Охорона праці» галузі знань J «Транспорт та послуги».

Документ розроблено на виконання статті 10 Закону України «Про вищу освіту». Він встановлює рамкові вимоги до освітніх програм, визначає компетентності здобувачів цих програм. Стандарт поширюватиметься на здобувачів вищої освіти та заклади вищої освіти. Зауваження та пропозиції можна подати до 15 серпня 2026 року

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/mon-proponuie-do-hromadskoho-obhovorennia-proiekt-standartu-vyshchoi-osvity-pershoho-bakalavrskoho-rivnia-zi-spetsialnosti-j4-okhorona-pratsi, https://mon.gov.ua/static-objects/mon/sites/1/gromadske-obgovorennya/2026/07/29/j4-bakalavr.docx

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Науковцям_обговорення #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_обговорення

2026-08-04

ПРЕМІЯ L’ORÉAL – UNESCO ДЛЯ ЖІНОК У НАУЦІ

В Україні стартував прийом заявок на участь у черговому сезоні премії L’Oréal – UNESCO «Для жінок у науці».

Вона покликана підтримати талановитих українських дослідниць, сприяти їхньому професійному розвитку та популяризувати науку серед молоді. Три лауреатки отримають гранти по 500 тис. гривень на розвиток власних наукових проєктів. Взяти участь у конкурсі можуть громадянки України віком від 18 до 40 років, які мають науковий ступінь у галузях STEM, працюють в українській науковій або освітній установі та мають основну афіліацію в Україні (сумарний термін перебування за кордоном не повинен перевищувати шести місяців упродовж року), наявність публікацій у наукових журналах, що індексуються в міжнародних наукометричних базах Scopus та/або Web of Science, активна діяльність із популяризації науки. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 30 серпня 2026 року.

Детальніше: www.forwomeninscience.in.ua, https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSc15r3AVEA4RLQW4T3LwZ45Ga7_vAkTPICwbHBcJEgdq5AkZA/viewform, https://www.nas.gov.ua/news/loral-ukrana-rozpochala-priyom-zayavok-na-premiyu-loral–unesco-dlya-zhinok-u-nauci

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини#НРАТ_UNESCO #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-08-04

РОЗВИТОК ЄДИНОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО РИНКУ ДАНИХ

На офіційному порталі європейських даних Europеan Data опублікований матеріал «Спільні європейські простори даних: розвиток єдиного європейського ринку даних».

У ньому йдеться про забезпечення надійного обміну даними між різними секторами та різні підходи в реалізації. Дані стають ключовим ресурсом для інновацій, державних послуг та економічного зростання. Щоб розкрити їхній повний потенціал, Європейська Комісія реалізує концепцію спільних європейських просторів даних у рамках загальної Європейської стратегії даних. Простори даних мають зробити дані більш доступними та повторно використовуватись із одночасним гарантуванням, що користувачі збережуть контроль над своїми даними та будуть дотримані європейські правила конфіденційності, безпеки та конкуренції. Ініціатива зосереджена на стратегічних секторах, включаючи охорону здоров’я, енергетику, мобільність, сільське господарство, виробництво, фінанси, державне управління, навички та наукові дослідження. За час, що минув від моменту прийняття стратегії у 2020 році, до них додалися додаткові сфери – туризм, медіа, культурна спадщина, мовні технології. Створюючи надійне середовище для обміну даними, Європейський Союз прагне стимулювати інновації, забезпечити нові цифрові послуги та зміцнити конкурентоспроможність Європи у світовій економіці даних. Прийняті закони про управління даними, про дані, регламент щодо наборів даних високої цінності. Єврокомісія підтримує галузеві ініціативи – діяльність Центру підтримки просторів даних (DSSC), стандарти сумісності тощо. Це створює основу для перетворення концепції простору даних на операційні екосистеми по всій Європі. DSSC наразі націлений на підтримку ініціатив у сфері простору даних, щоб вони стали фінансово життєздатними та сумісними.

Детальніше: https://data.europa.eu/en/news-events/news/common-european-data-spaces-developing-europes-single-market-data, https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/data-spaces, https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/strategy-data, https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2022/868/oj

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄДП #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-08-04

ШІ РОБИТЬ ФІЛОСОФСЬКУ ОСВІТУ БІЛЬШ ЦІННОЮ

На сайті Times Higher Education опубліковані авторські матеріали Розалінд Скіллен «Азія активно запроваджує програми з філософії та штучного інтелекту» та Ойсін Кеохан «Епоха штучного інтелекту — саме той час, коли не варто закривати програми з філософії».

Вони висвітлюють протилежні тенденції у розвитку вищої освіти: низка азійських університетів активно відкриває міждисциплінарні програми, що поєднують філософію та штучний інтелект у той час як інші, навпаки, скорочують або закривають філософські спеціальності саме тоді, коли потреба в них, на думку авторів, лише зростає. У першій статті йдеться про швидке поширення в Азії освітніх програм, присвячених філософським аспектам штучного інтелекту. Такі програми вже працюють або започатковуються в провідних університетах Китаю, Гонконгу та Філіппін. Їхня мета полягає не лише у формуванні базових технічних знань про сучасні системи штучного інтелекту, а й у розвитку здатності аналізувати фундаментальні питання, пов’язані зі свідомістю, інтелектом, моральною відповідальністю, природою людського мислення та етичними наслідками використання нових технологій. Інтерес студентів до таких програм швидко зростає, а роботодавці дедалі більше цінують фахівців, здатних поєднувати технологічну підготовку з гуманітарним мисленням. Університети реалізують різні моделі міждисциплінарної підготовки: одні орієнтуються насамперед на студентів гуманітарних спеціальностей, знайомлячи їх із принципами роботи штучного інтелекту, основами аналізу даних і програмування; інші будують навчання як повноцінне поєднання філософії, комп’ютерних наук і бізнесу, прагнучи підготувати фахівців, здатних одночасно розуміти технічні можливості сучасних моделей та оцінювати їхні соціальні, етичні й правові наслідки. Автор другої статті критикує рішення окремих університетів скорочувати або закривати філософські програми у зв’язку з низьким попитом та фінансовими труднощами. Адже стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту робить філософію не менш, а більш актуальною дисципліною. Сучасне суспільство дедалі частіше стикається з питаннями, на які неможливо відповісти лише засобами інформатики чи інженерії: що означає інтелект, чи може машина бути моральним агентом, як визначати відповідальність за рішення алгоритмів і якими мають бути межі автоматизації людської діяльності. Саме філософія формує навички критичного аналізу, аргументованого мислення, логічної побудови міркувань та оцінювання складних моральних дилем. Ці компетентності стають дедалі більш важливими в умовах, коли генеративний штучний інтелект здатний швидко створювати тексти, програмний код чи аналітичні матеріали, але не замінює людського осмислення їхньої достовірності, значення та суспільних наслідків. Якщо раніше філософію розглядали переважно як дисципліну з обмеженими кар’єрними перспективами, то нині вона дедалі частіше інтегрується з цифровими технологіями та стає важливою складовою підготовки фахівців, які працюватимуть із системами ГШІ.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/asia-embraces-philosophy-and-ai-courses, https://www.timeshighereducation.com/opinion/ai-era-exactly-wrong-time-be-closing-philosophy-programme

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-08-03