КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ВИДАТНИХ УЧЕНИХ УКРАЇНИ

КОНКУРС НА ЗДОБУТТЯ ПРЕМІЙ ІМЕНІ ВИДАТНИХ УЧЕНИХ УКРАЇНИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Національна академія наук України оголосила конкурс 2024 року на здобуття премій видатних учених України.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Національна академія наук України оголосила конкурс 2024 року на здобуття премій видатних учених України.

Йдеться про премії імені О.І.Ахієзера (у галузі теоретичної фізики та фізики плазми), О.О.Богомольця (фізіологія та патофізіологія), О.І.Бродського (теорія хімічної будови, кінетики і реакційної здатності), В.Є.Лашкарьова (фізика напівпровідників та напівпровідникового приладобудування), В.М.Глушкова (кібернетика, загальна теорія обчислювальних машин і систем), О.М.Динника (механіка і машинобудування), М.М.Доброхотова (металургія та матеріалознавство), Д.К.Заболотного (мікробіологія, вірусологія, епідеміологія), А.Ю.Кримського (сходознавство), А.Ф.Прихотько (лазерна фізика, оптика та кристалографія), Є.К.Лазаренка (мінералогія, кристалографія і петрографія); Ю.О.Митропольського (теорія диференціальних рівнянь, динамічних систем та нелінійних  коливань), М.В.Остроградського (математика та математичні проблеми механіки та фізики), О.О.Потебні (мовознавство, філософія, мова та народна творчість), К.Д.Синельникова (ядерна фізика), В.І.Трефілова (фізика міцності і пластичності матеріалів), М.І.Туган-Барановського (економіка); М.Г.Холодного (ботаніка, фізіологія та екологія рослин), В.М.Хрущова (електроенергетика та електротехніка), Д.Ф.Чеботарьова (геронтологія та геріатрії), Ф.І.Шміта (мистецтвознавство і культурологія), Є.П.Федорова (теоретична та прикладна астрономія), М.К.Янгеля (прикладна і технічна механіка та ракетно-космічна техніка), Ф.Г.Яновського (терапія, клінічна бактеріологія та імунологія). Взяти участь у конкурсі можуть дійсні члени і члени-кореспонденти НАН України незалежно від місця їх постійної роботи; окремі особи, які працюють у наукових установах, закладах вищої освіти, на підприємствах і в організаціях, розташованих на території України; колективи авторів, які виконали запропоновану на здобуття премії роботу (наукові праці мають бути опубліковані  не раніше, ніж за 6 місяців до висунення претендентів та не більше, ніж за 5 років). Заявку на участь у конкурсі можна подати до 1 листопада 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/tsuzs

Фото: НАНУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2024-05-17
Share
КОЖЕН ДОСЛІДНИК МАЄ ЗНАТИ ПРО СИНТЕЗ ДОКАЗІВ

КОЖЕН ДОСЛІДНИК МАЄ ЗНАТИ ПРО СИНТЕЗ ДОКАЗІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алессіо Беллато «Чому кожен студент (і дослідник) повинен знати про синтез доказів». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алессіо Беллато «Чому кожен студент (і дослідник) повинен знати про синтез доказів». 

У ній йдеться про те, що здатність збирати, узагальнювати та аналізувати дані особливо важлива для студентів і дослідників у сферах медицини та охорони здоров’я (включаючи психологію), оскільки робота у цих сферах безпосередньо впливає на життя та благополуччя багатьох людей. Автор пояснює, що таке «синтез доказів» та як цьому навчитись. Він зазначає, що в епоху, коли фейкові новини, фотографії та відео, створені штучним інтелектом, наповнюють цифровий світ, здатність розпізнавати, що є дійсними та надійними доказами (а що ними не є), – стає все більш важливою. Студенти та дослідники повинні вміти аналізувати дані з багатьох джерел, узагальнюючи докази, щоб дійти до коректних адекватних обґрунтованих і підтверджених висновків й надалі використовувати їх у своїй роботі. Синтез доказів являє собою процес систематичного відбору, узагальнення та оцінювання даних з багатьох джерел. Він передбачає збір даних із минулих досліджень, щоб зробити висновки, оцінити (підтримати чи спростувати теорію), виявити прогалини у дослідженнях, які необхідно усунути, перш ніж можна буде зробити переконливі висновки. Синтез доказів може здійснюватися за допомогою системного або несистемного підходів, а зображення у ньому використовуються для узагальнення даних, щоб отримати більш широку картину та відповісти на запитання. Алессіо Беллато наголошує, що знання про синтез доказів надає переваги як студентам, так і викладачам, оскільки демонструє їх навички проведення якісних досліджень, розширяє можливість бути залученим до творчих колаборацій.

Детальніше: http://surl.li/truvk, http://surl.li/truvp

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-16
Share
TIMES HIGHER EDUCATION YOUNG UNIVERSITY RANKINGS 2024

TIMES HIGHER EDUCATION YOUNG UNIVERSITY RANKINGS 2024

Опубліковано рейтинг молодих університетів Times Higher Education Young University Rankings 2024. 

Опубліковано рейтинг молодих університетів Times Higher Education Young University Rankings 2024. 

Він охоплює найкращі університети світу, засновані не більше, як 50 років тому. Визначення найкращих базується на тих самих показниках ефективності, що й флагманський рейтинг THE World University Rankings, але вагові коефіцієнти для «новачків» скориговані у бік зниження ваги чиннику «репутація». Університети оцінюються за їх основними місіями – викладанням, дослідженнями, передачею знань і міжнародною співпрацею. Цьогорічний рейтинг охоплює 673 університети. У числі кращих українських закладів вищої освіти знаходяться Сумський державний університет, Університет Григорія Сковороди у Переяславі, Харківський національний університет внутрішніх справ, Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія», Університет Короля Данила.

Детальніше: http://surl.li/trpyd, http://surl.li/trpzg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2024-05-16
Share
ДОПОМОЖІТЬ ПЕДАГОГАМ ПОКРАЩИТИ ОЦІНЮВАННЯ

ДОПОМОЖІТЬ ПЕДАГОГАМ ПОКРАЩИТИ ОЦІНЮВАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Метью Кортні «Дайте педагогам навички, щоб перенести оцінювання у майбутнє».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Метью Кортні «Дайте педагогам навички, щоб перенести оцінювання у майбутнє».

У ній автор говорить про те, як можна використовувати найсучасніші інструменти оцінювання, зокрема – у дисциплінах STEM. Наразі попит на надійні системи оцінювання надзвичайно високий, у т.ч на знання класичної теорії тестів (CTT) і теорії відповіді на завдання (IRT). CTT є традиційною статистичною системою, що покладена в основу традиційного тестування студентів (оцінювання загальної якості підготовки), тоді як IRT – більш сучасна статистична структура (моніторинг прогресу). Також викладачі використовують практичні приклади, групову роботу, візуалізацію, багаторівневе моделювання. Для інтеграції в освітній курс сучасних інструментів оцінювання потрібно, на думку Метью, по-перше, визначити його структуру; по-друге, посилити залучення студентів до процесу навчання; по-третє, використовувати візуалізацію для роботи зі складними концепціями; по-четверте, запровадити моделювання Rasch; по-п’яте, розглядати суспільні наслідки.

Детальніше: http://surl.li/tqzbv, http://surl.li/tqzcg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-15
Share
ПИТАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ У ПРОЕКТАХ З ШІ

ПИТАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ У ПРОЕКТАХ З ШІ

На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Рози Марії Моралес Валери «Вирішити питання академічної доброчесності у практичних проектах з використанням штучного інтелекту». 

На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Рози Марії Моралес Валери «Вирішити питання академічної доброчесності у практичних проектах з використанням штучного інтелекту». 

У ній автор пояснює, як можна інтегрувати інструменти штучного інтелекту у студентські проекти, не поступаючись при цьому принципам академічної доброчесності. В якості прикладу пропонується урок з економетрики для студентів, що навчаються економіці в Університеті Монтеррея: здобувачам освіти пропонується вправа для вирішення практичних проблем з прогнозного моделювання. В якості інструменту дослідження використовується ШІ (пошук інформації, урізноманітнення підходів та вмісту тощо), але студенти мають зберігати критичне мислення, перевіряти інформацію на надійність, покращувати навички пошуку джерел інформації, осмислено ставитись до літературних оглядів, згенерованих ШІ та обговорювати отримані результати в групах.

Детальніше: http://surl.li/tqyow, http://surl.li/tqyev

Фото: ІСАІ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-15
Share
ЯК ВИГРАТИ ГРУ В ЦИТУВАННЯ, НЕ ПЕРЕТВОРЮЮЧИСЬ НА ЦИНІКА

ЯК ВИГРАТИ ГРУ В ЦИТУВАННЯ, НЕ ПЕРЕТВОРЮЮЧИСЬ НА ЦИНІКА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Фернхема «Як виграти гру у цитування, не перетворюючись на циніка». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Фернхема «Як виграти гру у цитування, не перетворюючись на циніка». 

У ній наголошується, що підвищення показників цитування публікацій не обов’язково відбувається чесно. Адріан розмірковує над питанням «чи можна поліпшити показники цитування, не ставлячи під загрозу як саме дослідження, так і академічні принципи?». Адже деякі з його найкращих статей мали дуже скромні показники цитування, тоді як інші доволі тривіальні публікації досягли успіху. Він провів невеличке дослідження у сфері наукометрії для вивчення впливу своїх друзів на цитування і зробив висновок, що продумані дії з підвищення показників цитування мають неприємні наслідки, а незначні зміни у фокусі та стратегії автора публікацій можуть принести серйозні плоди. Ось 10 основних висновків/порад Адріана Фернхема: публікація у впливових журналах може справити враження на колег і комітети, але жодним чином не гарантує високих цитувань; інноваційні дослідження, які часто високо цитуються, важче опублікувати; чим вужчим є фокус журналу на методи чи теорію, тим менше цитувань може залучити його зміст; не орієнтуйтесь у власному дослідницькому процесі на конкретний журнал; остерігайтесь хижацьких журналів; прагніть публікувати гарні наукові огляди так само часто, як і дослідницькі статті; публікації повинні бути різнобічними – підручник, тест, методика тощо; проявляйте зваженість при виході на нове поле досліджень; будьте обережні з книгами, оскільки це важка і самотня робота. Те, що вас цитують (незалежно від кількості співавторів), приваблює соціальних ледарів, але в академічних колах завжди є циніки. Щоб не програти їм, зберігайте прагнення до знань, не робіть самоціллю здобуття кредитних балів.

Детальніше: http://surl.li/tqibh http://surl.li/tqiii

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-14
Share
ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії

Зміни до Переліку внесені на підставі рішення Атестаційної колегії МОН, яке відбулось 24 квітня 2024 року. Актуальний перелік наукових фахових видань, таким чином, містить 151 друкованих і 8 електронних видань категорії «А» та 1391 друкованих і 116 електронних категорії «Б». Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.

Детальніше: https://bit.ly/3Oc9zIz, http://surl.li/tqfrp, http://surl.li/tqfsk, https://is.gd/T05Y7j

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2024-05-14
Share
КРИЗА АКАДЕМІЧНОЇ ПЕРЕВТОМИ

КРИЗА АКАДЕМІЧНОЇ ПЕРЕВТОМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса ««Незаконні» умови посилюють кризу академічної перевтоми». 

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Тома Вільямса ««Незаконні» умови посилюють кризу академічної перевтоми». 

У ній зазначається, що академічна автономія стала доволі часто використовуватись для виправдання порушень 48-годинного робочого тижня. Проведене дослідження показало, що науковець дуже слабко контролює власний графік, це заважає вирішенню хронічних проблем, пов’язаних зі стресом та перевтомою. Багато установ порушують закон щодо умов та тривалості праці, – це має місце у середньому 17 тижнів на рік і зазвичай пояснюється академічною автономією працівників. Жоден зі співробітників університету (за винятком, можливо, ректора), каже Том Вільямс, не має повного контролю над своєю діяльністю, а заняття і зустрічі за встановленим розкладом є лише «найочевиднішими» видами діяльності, але робота не вичерпується ними. Опитування в університетах Великої Британії показало, що багато науково-педагогічних працівників працюють понад 50 годин на тиждень, причому ця кількість є значно більшою серед початківців-дослідників та інших вразливих категорій співробітників. Роботодавці по-різному реагують на це: одні стверджують, що усім, хто працює понад 35 годин на тиждень, має бути надана відпустка; інші використовують більш розпливчасте формулювання про необхідність «відпрацьовувати необхідну кількість годин, але не надмірно їх перевищувати», але й не визначають цю «надмірність»; треті безапеляційно стверджують, що академічна робота «не обмежена правилами робочого часу, отже науковці можуть працювати стільки годин, скільки хочуть». Автор статті наголошує на несправедливості такого вільного трактування і наголошує, що будь-хто, хто не має контролю над своїм графіком роботи або не бажає працювати понад 48 годин на тиждень, повинен мати можливість реалізувати на практиці свої законні права.

Детальніше: http://surl.li/tpjlv, http://surl.li/tpjmg

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-13
Share
ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТФОРМА ПІДТРИМКИ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ТА МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ЄВРОПЕЙСЬКА ПЛАТФОРМА ПІДТРИМКИ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ТА МІЖНАЦІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Європейська комісія оголосила про запуск веб-сайту EOSC EU Node, – платформи з підтримки на засадах FAIR міждисциплінарних досліджень, включаючи дані, публікації, програмне забезпечення та послуги у Європі та за її межами. 

Європейська комісія оголосила про запуск веб-сайту EOSC EU Node, – платформи з підтримки на засадах FAIR міждисциплінарних досліджень, включаючи дані, публікації, програмне забезпечення та послуги у Європі та за її межами. 

Тут дослідники можуть отримати доступ до простих у використанні інструментів та підтримки, щоб планувати, виконувати, поширювати та оцінювати процеси й результати досліджень в екосистемі Європейської хмари відкритої науки (EOSC). Також ця платформа підтримуватиме розвиток спільноти EOSC на принципах системної архітектури об’єднаних дослідницьких інфраструктур; буде забезпечувати технічну та адміністративну взаємодію для залучення / інтеграції інших інфраструктур. EOSC EU Node запрошує постачальників наукових ресурсів з усієї Європи надати свої результати досліджень на підтримку загальної місії сприяння відкритій науці й долучитись до Технологічного форуму EOSC.

Детальніше: http://surl.li/tpiyb, http://surl.li/tpiyc, http://surl.li/tpiyh, http://surl.li/tpiyl, http://surl.li/tpuoz

Фото: ЄК

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-13
Share
БРЕНД ВИКЛАДАЧА

БРЕНД ВИКЛАДАЧА

Проєкт Uni-Biz Bridge оприлюднив поради викладачам щодо побудови успішного особистого бренду. 

Проєкт Uni-Biz Bridge оприлюднив поради викладачам щодо побудови успішного особистого бренду. 

Зокрема, пропонується по-перше, проаналізувати власний бекграунд та визначити цілі; по-друге, зосередити увагу на взаємодії зі студентами та стилі викладання; по-третє, виокремити топ-5 власних професійних навичок; по-четверте, активно використовувати соціальні мережі для розповсюдження актуальної інформації про свою діяльність; по-п’яте, розпочати ведення власного блогу або створити авторський онлайн-курс. Ознайомлення із відеозаписом семінару Uni-Biz Bridge про розвиток особистого бренду дозволить кожному розробити власну стратегію.

Детальніше: https://t.me/ugen_UBB/700, http://surl.li/towqd

Фото: UGEN

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-05-13
Share