ЮНЕСКО

У відкритому доступі представлено звіт ЮНЕСКО «Світ у 2030 році», в якому узагальнені результати консультацій та інтерактивного опитування, проведених впродовж 2020 року. 

У звіті представлене глобальне розуміння найбільш суттєвих проблем, з якими стикнеться світ у наступному десятилітті, з описом цих проблем та рішень, необхідних для їх подолання. Зміна клімату та втрата біорізноманіття – найбільша проблема, яку відмітили 67% респондентів, для 44% такою проблемою є насильство та конфлікти, 43% респондентів хвилює дискримінація і нерівність, а відсутність їжі, води та житла – 42%. Люди також гостро сприймають збільшення природних катастроф та екстремальну погоду, втрату біорізноманіття, ризик конфліктів, вплив на океани тощо. Вказуючи на шляхи вирішення проблем, респонденти віддали перевагу інвестиціям в екологічні рішення, освіту у сфері сталого розвитку, міжнародному співробітництву та зміцненню довіри до науки. 

Освіта в різних її формах вийшла на перше місце як вирішальний чинник подолання багатьох проблем, з якими стикається світ, вона може навчати миру, протистоянню насильству, культурній толерантності, прав людини, медіаграмотності тощо. Рішення, засновані на освіті, є головними для 7 з 11 викликів, включених в опитування. Освіта та навчання також були виділені як сфера суспільства, що найбільше потребує переосмислення у світлі пандемії COVID-19 (47%), стосунків між людиною та природою (45%), наукової співпраці та обміну дослідженнями (40%).

Опитування «Світ у 2030 р.» проводилось відкритою онлайн-анкетою з травня по вересень 2020 року. Вона була доступною більш ніж на 25 мовах. Повний 68-сторінковий звіт також містить результати у регіональному, гендерному, віковому розрізі та у розбивці за іншими демографічними показниками. Він фактично представляє складний та цінний портрет світових настроїв щодо ключових проблем людства.

В анкетуванні взяли участь понад 15 тис. респондентів з усього світу, більше половини з них – молоді люди: 57% опитаних – молодше 35 років, 35% – до 25 років. 

Детальніше: https://bit.ly/39z7TXU, https://bit.ly/3dvGMhI 

Фото: ЮНЕСКО

У 2021 році виповнюється 50 років програмі «Людина і біосфера», яка була започаткована у листопаді 1971 року Генеральною конференцією ЮНЕСКО.

Міжурядова наукова програма «Людина і біосфера» (МАБ) має на меті зміцнення співпраці в рамках природничих та соціальних наук, забезпечення раціонального і сталого використання та збереження ресурсів біосфери. Також програма підтримує розвиток наукових досліджень, покликаних покращати управління природними ресурсами та взаємодію людини з її природним оточенням, зокрема – зменшення загроз для біологічного та ландшафтного різноманіття, розробки наукових основ збереження, відтворення, функціонування та раціонального використання екосистем на локальному, регіональному, національному та глобальному рівнях і формування на цій основі екологічної складової забезпечення сталого розвитку.

Одним із найважливіших здобутків МАБ стало створення Всесвітньої мережі біосферних резерватів, кількість  яких станом на березень 2021 року дорівнює 714 у 129 країнах світу (у т.ч.  21 транскордонний). Вони виконують наступні функції:
– збереження і захист генетичних ресурсів, видів екосистем та ландшафтів;
– активне сприяння сталому розвитку на основі відповідного наукового і матеріально-технічного забезпечення;
– підтримка освітніх та навчальних проєктів, проведення наукових досліджень і здійснення моніторингу на локальному, регіональному, національному й міжнародному рівнях.

За рекомендацією Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО МАБ при АН УРСР було створено Національний комітет України з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Найбільш вагомим здобутком діяльності комітету є створення і забезпечення належного функціонування національної мережі із 8 біосферних резерватів ЮНЕСКО (з них 4 – транскордонні).

З листопада 2019 року Україна входить до складу Міжнародної координаційної ради Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». 

Детальніше: https://bit.ly/3rs2IyV  

Фото: ЮНЕСКО

14 січня 2021 року відзначається Всесвітній день логіки, проголошеного ЮНЕСКО спільно з Міжнародною радою з філософії та гуманітарних наук. 

Відзначення цього дня покликане привернути увагу міждисциплінарного наукового співтовариства та широкої громадськості до інтелектуальної історії, концептуального значення і практичного застосування логіки. Щорічне святкування Всесвітнього дня логіки спрямоване на зміцнення міжнародного співробітництва, сприяння розвитку логіки як у сфері наукових досліджень, так і у викладанні, підтримку діяльності відповідних асоціацій, університетів та інших установ, що займаються питаннями логіки, розширення розуміння громадськістю логіки та її впливу на науку,  технологію, інновації, сприятиме заохоченню культурних обмінів, діалогу та взаєморозумінню на основі розвитку освіти і науки.

Детальніше: https://bit.ly/2LNzSdr 

Фото: ЮНЕСКО