ЮНЕСКО

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Джеймса Майсірі «Африканські мови – сліпа пляма штучного інтелекту».

Йдеться про те, що технології штучного інтелекту, навчені на контенті, доступному домінуючими мовами, є менш ефективними, коли йдеться про створення продукції мовами хауса або зулу. Нещодавно кенійський викладач розповів на конференції, що початкові оптимістичні очікування щодо використання навчального застосунку на базі ШІ, змінились під впливом реальності. Більшість освітніх систем штучного інтелекту працюють англійською мовою. У Нігерії ChatGPT є одним із найпоширеніших інструментів штучного інтелекту, що використовуються для навчання, але він розпізнає лише 20 % матеріалів мовою хауса, хоча цією мовою розмовляють понад 80 мільйонів людей у ​​країні. Відповідно студенти змушені масово відмовлятися від навчання рідною мовою та переходити на англійську. Але мова – це більше, ніж просто слова, – вона кодує культуру та світогляд її носіїв.  Коли технології на базі штучного інтелекту маргіналізують місцеві мови, вони послаблюють культурні рамки, через які студенти інтерпретують знання.  У Гані створили GhanaGPT, – спеціалізований інструмент штучного інтелекту для підтримки локалізованих навчальних програм, що дозволяє учням отримувати інструкції як англійською, так і місцевими мовами, такими як тві. Але зараз ця технологія ще недосконала,  схильна до галюцинацій, похибок перекладу та нездатна адекватно інтерпретувати ряд понять. Ця проблема не є унікальною для декількох країн чи мов. Навіть такі позитивні ініціативи, як «Анотації голосами корінних народів» у Південній Африці, мають проблеми з обмеженими даними про мови корінних народів. Ця ініціатива мала на меті використовувати штучний інтелект для перекладу академічних текстів місцевими мовами, але дуже погано спрацювала з перекладом навчальних матеріалів на зулу. І так сталось не тому, що зулу надто складна, а тому, що в мережі інтернет недостатньо тексту для навчання ГШІ, оскільки значна частина освіти на зулу здійснюється усно.

Детальніше: https://courier.unesco.org/en/articles/african-languages-blind-spot-ai

Фото: ЮНЕСКО

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

На сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)  у черговому випуску «Кур’єр ЮНЕСКО» опублікована стаття Аньєс Бардон «Штучний інтелект: чи нам все ще потрібно думати?».

У ній автор зазначає, що лише за кілька років генеративний штучний інтелект перевернув усталені уявлення про навчання, передачу знань та унікальність людського розуму. Він «увірвався до навчальної аудиторії» як високотехнологічний засіб для списування, що створює ідеально структуровані відповіді на завдання, наповнені науковими посиланнями, але зовсім не пов’язані з реальними здібностями учнів. Викладачі поступово усвідомили вплив цього нового інструменту, який не лише надає доступ до нескінченної кількості контенту, а й дозволяє створювати його. Наразі постало питання не виявлення фактів списування, а оцінювання знань. ГШІ змінює методи навчання, багато викладачів тепер віддають пріоритет усній комунікації та заняттям у класі, а не домашнім завданням. І хоча ГШІ відкриває нові перспективи, багато хто стурбований його впливом на когнітивний розвиток користувачів. ЮНЕСКО ще у 2021 році розробила етичні принципи ШІ та рекомендації з його використання, які мають гарантувати, що цей інструмент справді служитиме людству. У вересні 2023 року організація опублікувала перший «Посібник з ГШІ в освіті та дослідженнях», а також кілька посібників з компетенцій для студентів і викладачів, де наголошується на вирішальній ролі навчання. У світі, насиченому даними, справжня компетентність як ніколи раніше полягає у здатності розуміти, аналізувати, організовувати та осмислювати. Без цієї здібності,  неможливо зберегти основи індивідуальної автономії, свободи волі та керувати застосуванням технологій. Навчання, роздуми та мислення означають зростання як особистості, розвиток допитливості, комунікабельності та критичного мислення.

Детальніше: https://courier.unesco.org/en,  https://courier.unesco.org/en/latest

Фото: ЮНЕСКО

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини