Зображення запису Перевірка академічних текстів на плагіат

Перевірка академічних текстів на плагіат

На офіційному сайті Unicheck опубліковано матеріал «Як перевірити роботу на плагіат».

На офіційному сайті Unicheck опубліковано матеріал «Як перевірити роботу на плагіат».

У представлених у ньому рекомендаціях покроково описана процедура  перевірки академічної роботи на плагіат, особливий акцент зроблено на важливості розуміння необхідності  такої перевірки, а також коректну інтерпретацію отриманих результатів.

В матеріалі описано послідовність дій із завантаження файлів та додавання власної бібліотеки; налаштування чутливості пошуку; перевірки на наявність штучних перешкод, таких як зайві символи; використання дружнього до користувачів інтерфейсу звіту подібності; можливості використання хмарного сховища; доступ до історії транзакцій.

Детальніше: https://bit.ly/2Qp3hge 

Фото: Unicheck

2021-04-15
Поширити
Зображення запису Конкурс  Європейської федерації академій природничих та гуманітарних наук

Конкурс Європейської федерації академій природничих та гуманітарних наук

Європейська федерація академій природничих та гуманітарних наук оголошує конкурс для участі експертів у рамках нещодавно запущеного проекту ALLEA «Стійкість клімату в академічній системі».

Європейська федерація академій природничих та гуманітарних наук оголошує конкурс для участі експертів у рамках нещодавно запущеного проекту ALLEA «Стійкість клімату в академічній системі».

Конкурс проводиться за двома напрямами діяльності:
– основна робоча група, яка  об’єднуватиме фахівців різних дисциплін, які мають високу мотивацію участі у проекті;
– консультативна група, що складатиметься з експертів,  які залучатимуться  до  засідань  основної  робочої  групи для виголошення рекомендацій, побудованих  на їх знаннях і досвіді.

Перелік дисциплін та фахівців, яких планується залучити до участі в проекті, включає (але не обмежується) такими:
– науки про клімат;
– кліматичне регулювання / політика / право;
– економіка;
– регіональні дослідження та антропологія;
– соціологія та соціальні науки;
– психологія, комунікативні дослідження;
– комп’ютерні науки;
– природничі науки з сильним експериментальним компонентом для вирішення конкретних завдань;
– експерти з медичних наук та охорони здоров’я.

Участь представників інших дисциплін також вітатиметься.

Попередній відбір кандидатів для участі у проекті ALLEA «Стійкість клімату в академічній системі» від України проводиться Національною Академією наук України. 

Подати заявку на участь у конкурсі можна до 26 квітня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3x8xYaz,  https://allea.org/ 

Фото: ALLEA

2021-04-15
Поширити
Зображення запису Технології кібербезпеки та європейські програми

Технології кібербезпеки та європейські програми

22 квітня 2021 року відбудеться вебінар «Технології кібербезпеки – як досягти успіху у європейських програмах».

22 квітня 2021 року відбудеться вебінар «Технології кібербезпеки – як досягти успіху у європейських програмах».

Організатор – Агенція європейських інновацій.

Під час заходу буде представлений широкий спектр технологічних, організаційних та правових підходів у сфері кіберзахисту на основі досвіду провідних українських дослідницьких центрів, інноваційних фірм європейських проєктів та ініціатив. Також буде обговорюватись питання значення сфери цифрових технологій для розвитку цифрової економіки та формування інформаційного суспільства України як невід’ємної складової  Єдиного цифрового ринку ЄС.

На обговорення виносяться наступі питання:
– технологічні елементи кібербезпеки для об’єктів критичної інфраструктури та енергетичних мереж, досвід та архітектура рішень проєкту Н2020 SPEAR;
– досвід участі у європейських мережах (зокрема – у програмі COST),  штучний інтелект в кібер-криміналістиці та розслідуванні кіберзлочинів;
– кібербезпека для міст та громад, досвід проєкту H2020 RESPONSE щодо цифрової трансформації та досягнення кліматичної нейтральності розумними містами, проєкти Green Deal та Clean Energy;
– основні процеси для досягнення успіху у грантових конкурсах європейських програм, приклади підготовки і виконання двох проектів програми «Горизонт 2020»;
– важливість участі у проєктах ЄС для українських організацій та України в цілому;
– плани у сфері кібербезпеки, українські рішення з кібербезпеки компанії iSolutions UA, що використовуються для кіберзахисту Європейського Союзу та роль програми «Горизонт» для такого експорту;
– як готуватись до нових конкурсів у програмі «Горизонт Європа».

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3uVJwMo, https://bit.ly/3mZnVQo 

Фото: Агенція європейських інновацій

2021-04-15
Поширити
Зображення запису Рішення Атестаційної колегії МОН щодо присудження наукових ступенів і вчених звань

Рішення Атестаційної колегії МОН щодо присудження наукових ступенів і вчених звань

15 квітня 2021 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, за результатами якого ухвалено рішення у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації. 

15 квітня 2021 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, за результатами якого ухвалено рішення у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації. 

Присвоєно звання професора – 221-му здобувачеві, доцента – 593-м здобувачам, старшого дослідника – 37-м здобувачам. 

Присуджено науковий ступінь доктора наук – 231 особі, кандидата наук – 535 особам,  доктора філософії – 370 особам. 

Скасовано рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня кандидата наук стосовно одного здобувача. 

Також було ухвалено рішення щодо включення видання до Переліку наукових фахових видань України. 

Детальніше: https://bit.ly/3dklMeS 

Фото: МОН

2021-04-15
Поширити
Зображення запису Інтернет речей: теоретико-правові та практичні аспекти впровадження

Інтернет речей: теоретико-правові та практичні аспекти впровадження

29 квітня 2021 року відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Інтернет речей: теоретико-правові та практичні аспекти впровадження в умовах європейської інтеграції».

29 квітня 2021 року відбудеться всеукраїнська науково-практична конференція «Інтернет речей: теоретико-правові та практичні аспекти впровадження в умовах європейської інтеграції».

Організатор – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Під час конференції планується обговорити наступні питання:
– проблеми правового регулювання суспільних відносин у сфері застосування штучного інтелекту, робототехніки, криптовалют, технологій блокчейн, «хмарних» технологій, «великих даних» та інших складових Інтернету речей (ІоТ);
– правове забезпечення цифрової трансформації, зокрема, на основі впровадження  технологій Інтернету речей у різних сферах діяльності: економіці, Індустрії 4.0, сільському господарстві, охороні здоров’я, комунальному господарстві (розумні міста, вулиці, будинки), транспорті (автономні автомобілі, розумні дороги, дрони тощо), управлінні державою, роздрібної торгівлі тощо;
– порівняльно-правові дослідження національного законодавства та законодавства Європейського Союзу з питань забезпечення кібербезпеки та вільного обігу даних, захисту персональних даних, застосування хмарних технологій та технологій блокчейну тощо;
– проблеми визначення юридичної відповідальності в умовах цифрової трансформації, зокрема, при застосуванні технологій Інтернету речей.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3dpdfaB, https://bit.ly/3ahooYV, https://bit.ly/3wWAws2 

2021-04-15
Поширити
Зображення запису Штучний інтелект та зміна ринків праці – які шляхи для університетів?

Штучний інтелект та зміна ринків праці – які шляхи для університетів?

6 травня 2021 року відбудеться черговий семінар «Штучний інтелект та зміна ринків праці – які шляхи для університетів?» із серії заходів під загальною назвою «Бачення EUA щодо майбутнього європейських університетів 2030».

6 травня 2021 року відбудеться черговий семінар «Штучний інтелект та зміна ринків праці – які шляхи для університетів?» із серії заходів під загальною назвою «Бачення EUA щодо майбутнього європейських університетів 2030».

Організатор – Європейська асоціація університетів.

Захід присвячено впливу штучного інтелекту на ринки праці та суспільний розвиток. На основі різних сценаріїв технологічних змін та їх впливу на ринки праці учасникам пропонується розглянути різноманітні аспекти, які впливатимуть на розвиток європейської освіти та трансформацію  університетів Європи.

Зокрема, під час семінару планується обговорити наступні питання:
– вплив штучного інтелекту на зайнятість;
– вплив штучного інтелекту та зміну ринків праці на європейські університети та можливі шляхи їх змін.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація. 

Детальніше: https://bit.ly/3auxvFZ, https://bit.ly/3aBVaEq, https://bit.ly/2PemFMC  

Фото: ЄАУ

2021-04-14
Поширити
Зображення запису Концепція Державної цільової програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні на період до 2026 року

Концепція Державної цільової програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні на період до 2026 року

Кабінетом Міністрів України схвалено Концепцію Державної цільової програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні на період до 2026 року. 

Кабінетом Міністрів України схвалено Концепцію Державної цільової програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні на період до 2026 року. 

Відповідне урядове розпорядження від 14 квітня 2021 року  забезпечить створення необхідних організаційних, правових та фінансових передумов для розвитку системи дослідницьких інфраструктур в Україні, наукової та інноваційної сфери в частині доступу вчених до передових дослідницьких інфраструктур в ЄС.  

Документ містить аналіз причин незадовільного стану дослідницької інфраструктури, що суттєво впливає на розвиток наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, що дозволило сформулювати шляхи його вирішення. Планується реалізувати комплекс заходів із відновлення й розбудови системи дослідницьких інфраструктур та вироблення механізму консолідації зусиль центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук, національних галузевих академій наук та міжнародних організацій, що надають міжнародну технічну допомогу для відновлення та розбудови системи дослідницьких інфраструктур України.

Концепція передбачає: 
– проведення інвентаризації та систематизації дослідницьких інфраструктур;
– здійснення оцінки їх сумісності з європейськими дослідницькими інфраструктурами;
– пріоритетне фінансування їх розвитку та узгодженість з дорожньою картою розвитку європейських дослідницьких інфраструктур, затвердженою Європейським стратегічним форумом дослідницьких інфраструктур.

Впровадження концепції забезпечить проведення вченими фундаментальних та прикладних наукових досліджень на високому рівні;  мобілізацію та концентрацію ресурсів для розвитку зазначених інфраструктур, координацію дій органів влади; ефективне використання існуючих та запровадження нових фінансових інструментів; інтеграцію до європейських і світових дослідницьких інфраструктур на основі раціонального використання наукового обладнання, кадрового потенціалу, зупинення відтоку науковців за кордон.

Реалізація заходів програми здійснюватиметься впродовж 2021-2026 років у два етапи. На першому (підготовчому) етапі (2021-2022 роки) планується низка організаційно-правових заходів: утворення комітету; розроблення положення та порядку створення, впровадження, модернізації та експлуатації дослідницьких інфраструктур; створення інструментів фінансової підтримки участі дослідницьких інфраструктур в міжнародних об’єднаннях дослідницьких інфраструктур. На другому етапі (2022-2026 роки) передбачається створення та забезпечення діяльності дослідницьких інфраструктур різних організаційно-правових форм.

Очікується, що практична реалізація  Концепції забезпечить:
– створення та функціонування близько 50-ти центрів колективного користування обладнанням, дев’яти державних ключових лабораторій, трьох національних наукових центрів;
– створення і впровадження системи взаємодії між наявними та новими українськими е-інфраструктурами з урахуванням сучасних практик Європейського дослідницького простору;
– створення умов для запровадження в Україні нових дослідницьких інфраструктур європейського рівня;
– отримання вченими та суб’єктами інноваційної діяльності доступу до конкурентоспроможної дослідницької інфраструктури та вмотивованість займатися науковою та науково-технічною діяльністю на високому рівні

Детальніше: https://bit.ly/3uON4zJ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2021-%D1%80 

2021-04-14
Поширити
Зображення запису Персональні навчальні системи як засіб забезпечення якості вищої освіти за дистанційних технологій навчання

Персональні навчальні системи як засіб забезпечення якості вищої освіти за дистанційних технологій навчання

20 квітня 2021 року в рамках школи якості відбудеться онлайн-зустріч «Персональні навчальні системи як засіб забезпечення якості вищої освіти за дистанційних технологій навчання» ‎.

20 квітня 2021 року в рамках школи якості відбудеться онлайн-зустріч «Персональні навчальні системи як засіб забезпечення якості вищої освіти за дистанційних технологій навчання» ‎.

Організатор – Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти.

Під час зустрічі планується обговорити наступні питання:
– досвід Харківського національного економічного університету ім. С. Кузнеця щодо впровадження систем дистанційного навчання до освітнього процесу;
– персональні навчальні системи та їх складові;
– сертифікація та підтримка розробки персональних навчальних систем.

Усі бажаючі можуть долучитись до події без реєстрації завдяки прямій трансляції на офіційній фейсбук-сторінці  НАЗЯВО.

Детальніше: https://bit.ly/32c252x, https://bit.ly/3e53I7o

Фото: НАЗЯВО

2021-04-14
Поширити
Зображення запису План заходів щодо популяризації природничих наук та математики до 2025 року

План заходів щодо популяризації природничих наук та математики до 2025 року

Кабінет Міністрів України затвердив План заходів щодо популяризації природничих наук та математики до 2025 року. Відповідне розпорядження від 14 квітня 2021 р. № 320-р опубліковане на урядовому порталі.

Кабінет Міністрів України затвердив План заходів щодо популяризації природничих наук та математики до 2025 року. Відповідне розпорядження від 14 квітня 2021 р. № 320-р опубліковане на урядовому порталі.

Документом передбачений ряд заходів, реалізація яких сприятиме:
– підвищенню якості природничої і математичної освіти в Україні;
– збільшенню привабливості природничо-математичних спеціальностей для краще підготовлених вступників до закладів фахової передвищої та вищої освіти;
– виведенню матеріально-технічного та методичного забезпечення викладання природничих дисциплін на належний рівень;
– залученню у професію викладача (вчителя) природничих і математичних дисциплін активних молодих людей;
– забезпеченню опанування сучасних освітніх технологій вчителями й викладачами природничих і математичних дисциплін.

Виконання плану заходів відбуватиметься у межах видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Детальніше: https://bit.ly/3sMdAIy, https://bit.ly/3di2syH  

Фото: МОН

2021-04-14
Поширити
Зображення запису Всеукраїнська конференція молодих вчених молекулярної біології і генетики

Всеукраїнська конференція молодих вчених молекулярної біології і генетики

26-27 травня 2021 року відбудеться XV Всеукраїнська конференція молодих учених інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

26-27 травня 2021 року відбудеться XV Всеукраїнська конференція молодих учених інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

Організатор – Інститут молекулярної біології і генетики НАН України.

Під час конференції планується обговорити питання розвитку наступних наукових напрямів:
– молекулярна біологія і біоорганічна хімія;
– біотехнологія;
– генетика та епігенетика;
– загальна біологія;
– мікробіологія;
– біоінформатика і системна біологія;
– молекулярна фізіологія;
– молекулярна онкологія.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація. 

Детальніше: https://bit.ly/3dhanfJ, https://www.facebook.com/events/472756314073694/, https://bit.ly/3ehc2kX  

Фото: НАНУ

2021-04-14
Поширити