Підтримка дослідників від Breakthrough Prize Foundation

Підтримка дослідників від Breakthrough Prize Foundation

Американський фонд Breakthrough Prize Foundation повідомляє, що виділяє значні кошти, які будуть спрямовані на підтримку українських дослідників.

Американський фонд Breakthrough Prize Foundation повідомляє, що виділяє значні кошти, які будуть спрямовані на підтримку українських дослідників.

Для вчених, які змушені залишити Україну через військовий стан, фонд у співпраці з Allea планує розподілити 1,5 млн доларів для фінансування вакансій для дослідників на рівні докторантури та вище. Програма фінансування, яка буде запущена цієї весни, дозволить європейським академічним установам подавати заявки на гранти терміном до одного року.

Відповідно з метою допомоги у відновленні українських наукових об’єктів та реінтеграції дослідників, Allea зарезервує 20% коштів. На підтримку української дослідницької спільноти Фонд виділяє 3 млн доларів. Через Національну академію наук США, яка має угоду з Польською академією наук про надання короткострокових стажувань дослідникам, які перетнули кордон із Польщею, буде спрямовано 1 млн доларів на додаток до коштів Allea.

Всього на підтримку української дослідницької спільноти буде спрямовано 3 млн доларів.

Детальніше: https://institution.pan.pl/, https://allea.org/, https://breakthroughprize.org/, https://bit.ly/3DCuwby, https://bit.ly/3JcD6iu

Фото: BPF

2022-04-04
Поширити
Підтримка участі українських організацій у програмі «Горизонт Європа»

Підтримка участі українських організацій у програмі «Горизонт Європа»

Європейська Комісія підтримує українські організації у рамках програми «Горизонт Європа».

Європейська Комісія підтримує українські організації у рамках програми «Горизонт Європа».

Європейська комісія звернулася до консорціумів проєктів «Горизонт 2020» та «Горизонт Європа», які уже виконуються. ЄК наголошує на тому, що українські організації можуть отримувати відповідне фінансування навіть без ратифікації угоди про Асоціацію до програми «Горизонт Європа». Крім того, команди проєктів мають всебічно підтримувати залучення українських дослідників на відкриті вакансії проєктів.

Детальніше: https://bit.ly/3LAlWNe, https://bit.ly/3wZL0JL

Фото: АЄІ

2022-04-04
Поширити
Фонд допомоги українським науковцям-переселенцям

Фонд допомоги українським науковцям-переселенцям

31 березня 2022 року Всеєвропейська федерація академій наук (ALLEA) та Фонд Премії прориву (Breakthrough Prize Foundation) започаткували програму підтримки вчених-переселенців з України.

31 березня 2022 року Всеєвропейська федерація академій наук (ALLEA) та Фонд Премії прориву (Breakthrough Prize Foundation) започаткували програму підтримки вчених-переселенців з України.

Фонд оголосив про розширення існуючого партнерства з ALLEA, виділивши їй кошти для підтримки вчених і наукових закладів України у розмірі 1,5 млн дол. США.

ALLEA буде заохочувати академічні заклади Європи подавати заявки на фінансову підтримку для приймання вчених, змушених покинути свої домівки. ALLEA також допоможе постраждалим українським університетам, академіям і науково-дослідним інститутам у підтримці їхньої діяльності, відновленні наукових об’єктів та дослідницьких центрів в Україні.

Програма:
– надаватиме невідкладну допомогу вченим, які вже виїхали чи скоро покинуть країну, щоб вони могли продовжити свої дослідження у безпечному середовищі;
– сприятиме підтримці українських інститутів у продовженні їхньої діяльності, відновленні їхніх дослідницьких мереж.

Академічні заклади країн-членів Ради Європи, які приймають українських біженців, зможуть подати заявку на фінансову підтримку терміном до одного року. Це буде використано для фінансування нових або існуючих посад для постдокторантів, а також асистентів, доцентів, професорів, пов’язаних з українськими науковими та освітніми закладами. ALLEA закликала 50 академій-членів широко розповсюджувати проєкт в європейському дослідницькому співтоваристві, співробітничати з приймаючими закладами для проведення відбору претендентів і контролю за прийняттям рішень щодо фінансування підтримки українських дослідницьких закладів.

Допомога вченим, переміщеним за межі України, є невідкладним завданням. Разом з тим вкрай важливо не провокували «витік мізків» з країни. Тому програма заохочуватиме приймаючі інституції до підготовки заходів із повернення до України. Тому ALLEA зарезервує 20% від загального обсягу програми для підтримки дій, які допоможуть відновити українські наукові об’єкти, а також реінтеграції дослідників після їхнього повернення додому.

Детальніше: https://bit.ly/376bNJk, https://bit.ly/3DtAsDM

2022-03-31
Поширити
Симпозіум з питань комерційної таємниці та інновацій

Симпозіум з питань комерційної таємниці та інновацій

23-24 травня 2022 року відбудеться симпозіум з питань комерційної таємниці та інновацій.

23-24 травня 2022 року відбудеться симпозіум з питань комерційної таємниці та інновацій.

Організатор – Всесвітня організація інтелектуальної власності.

Симпозіум являє собою форум для обміну ідеями з питань, які стосуються взаємозв’язку між комерційною таємницею та інноваціями у технологічному секторі та в сфері послуг.

Планується обговорити роль систем комерційної таємниці у підтримці інновацій та обміні знаннями в інноваційній екосистемі, яка швидко змінюється завдяки цифровій інформації.

Під час заходу розглядатимуться наступні питання:
– роль і вплив комерційної таємниці на інноваційну політику та стратегії сьогодні;
– баланс законних інтересів у системі комерційної таємниці;
– комерційні таємниці та дані – обсяг захисту та наслідки;
– комерційна таємниця в міжнародному/транскордонному середовищі;
– створення та ліцензування комерційної таємниці в бізнес-стратегіях – управління комерційною таємницею для інновацій і обміну знаннями;
– комерційні таємниці при розробці та розповсюдженні медичних технологій;
– забезпечення дотримання комерційної таємниці та захисту від звинувачень у незаконному привласненні комерційної таємниці.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3LAJ12E, https://bit.ly/3K6gfGD, https://bit.ly/388UFmH

Фото: ВОІВ

2022-03-31
Поширити
Інноваційний потенціал урядів

Інноваційний потенціал урядів

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Інноваційний потенціал урядів: системна основа».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Інноваційний потенціал урядів: системна основа».

У документі розглядається роль інновацій у контексті державного сектору, включаючи чинники, що створюють напруженість та гальмують інновації і пов’язані з пошуком нових або кращих способів досягнення позитивних суспільних результатів. Як зазначається у звіті, зростаюча складність проблем, з якими стикаються уряди, зробила нагальною вимогу зміцнення інноваційного потенціалу. Але щоб інноваційні підходи та рішення здійснювали довгостроковий вплив, вони повинні бути вбудовані в існуючі системи.

Щоб допомогти урядам у досягненні цієї мети, Обсерваторія інновацій у державному секторі ОЕСР розробила Структуру інноваційного потенціалу, систему регулюючих механізмів, правил, опис процесів і норм.

Документ належить до робочих документів ОЕСР з державного управління, які підготовлені для використання в рамках ОЕСР. У ньому викладено еволюційну природу рушійних сил глобальних і державних змін, у тому числі пов’язаних з пандемією COVID-19, які створюють нову динаміку, умови та очікування від урядів щодо розбудови інноваційного потенціалу. Уряди стикаються з більш складними та взаємопов’язаними суспільними проблемами, які вимагають нових інноваційних підходів для задоволення мінливих запитів як громадян, так і суспільства в цілому.

Детальніше: https://bit.ly/3tY9K2Y, https://doi.org/10.1787/52389006-en

Фото: скріншот

2022-03-31
Поширити
Декарбонізація будівель у містах та регіонах

Декарбонізація будівель у містах та регіонах

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Декарбонізація будівель у містах і регіонах».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Декарбонізація будівель у містах і регіонах».

Як зазначається в документі, на будівлі припадає майже 40% глобальних викидів двоокису вуглецю, а у великих містах і до 70%. Декарбонізація будівель, особливо – старого фонду, за рахунок підвищення енергоефективності та використання відновлюваних джерел енергії не лише скорочує викиди вуглецю, але й створює супутні вигоди для здоров’я, доступності енергії та ринку праці. Крім того, глобальні мегатенденції та пошук екологічного відновлення після COVID-19 спонукають зацікавлені сторони до дій.

Спираючись на результати спеціального дослідження ОЕСР з обезвуглевожування будівель у містах і регіонах і дворічного політичного діалогу з державними чиновниками та ключовими зацікавленими сторонами, у звіті обґрунтовується необхідність розширення ролі та діяльності міст і регіонів через інноваційні дані, аналіз і директивні вказівки, призначені для національних і субнаціональних органів влади.

Основні рекомендації дослідження:
– національні уряди можуть створити сприятливе політичне середовище шляхом розробки спільних інструментів і рамок політики для міст і регіонів, покращання багаторівневої координації та надання рекомендацій і підтримки містам і регіонам;
– міста і регіони можуть планувати подальші дії, створюючи спільне бачення для широкого кола зацікавлених сторін, розробляючи ефективну нормативно-правову базу для обезвуглевожування будівель та впроваджуючи схеми моніторингу та оцінки результатів політики;
– міста і регіони можуть подавати приклад використання громадських будівель і закупівель для подальших приватних інвестицій, сприяння пілотним проєктам та заохочення інноваційних бізнес-моделей;
– міста і регіони можуть залучити всі зацікавлені сторони шляхом підвищення інформованості містян і місцевих підприємств, надання технічної та фінансової підтримки домогосподарствам з низьким доходом і малим і середнім підприємствам та нарощування потенціалу субнаціональних органів влади, а також місцевих підприємств.

Таким чином:
– ключові фактори, які впливають на ефективність політики декарбонізації будівель, різняться у залежності від міст і регіонів;
– більшість обслідуваних міст і регіонів (86%) мають власні плани або стратегії, але багато з них стикаються з труднощами при їх реалізації;
– міста та регіони також відчувають серйозний дефіцит фінансування та потенціалу;
– міста та регіони приймають амбіційні політичні заходи на субнаціональному рівні, масштаби яких можуть бути збільшені;
– співробітництво з урядами на всіх рівнях має основне значення для подолання перешкод і досягнення прогресу в обезвуглевожуванні будівель.

Документ належить до серії документів «Міські дослідження ОЕСР», у яких вивчається оцінка ефективності міст у широкому спектрі політик, що впливають на їхній розвиток і благополуччя містян, починаючи від житла, транспорту та землекористування і закінчуючи інноваціями та міським управлінням.

Детальніше: https://bit.ly/3uJjM7n, https://bit.ly/379qZWh, https://doi.org/10.1787/a48ce566-en

Фото: ОЕСР

2022-03-31
Поширити
Стипендійна програма «Purdue Ukraine Scholars Initiative»

Стипендійна програма «Purdue Ukraine Scholars Initiative»

В Університеті Пердью (США) запущена стипендійна програма для українських науковців «Purdue Ukraine Scholars Initiative».

В Університеті Пердью (США) запущена стипендійна програма для українських науковців «Purdue Ukraine Scholars Initiative».

Університет готовий приймати запрошених науковців з України. Відповідно до квоти пропонується 20 місць для науковців з українських університетів, які займаються академічними дослідженнями, або аспірантів українських університетів, які проводять власне дисертаційне дослідження. Учасники програми зможуть долучатися до проєктів, які вже проводяться дослідниками Пердью або продовжувати власні дослідження.

Залежно від безпекової ситуації в Україні передбачувана тривалість програми становить один календарний рік. Для покриття витрат на житло та проживання університет Пердью надаватиме стипендію. Наукові інтереси залучених українських науковців університет буде узгоджувати з інтересами своїх факультетів, спираючись на гнучкість дослідницьких напрямків власної ініціативи.

Університет Пердью є провідним державним дослідницьким закладом, діяльність якого пов’язана з розробкою практичних рішень найскладніших задач сучасності. Впродовж останніх чотирьох років університет входить до числа десяти найінноваційніших університетів США за версією US News & World Report.

Детальніше: https://bit.ly/3K29ohw, https://bit.ly/36NQz3d

Фото: НАНУ

2022-03-31
Поширити
Бразильська Програма інтеграції українських вчених

Бразильська Програма інтеграції українських вчених

Уряд штату Парана за підтримки фонду Араукарія та Головного управління науки, техніки та вищої освіти Бразилії оголосив про підтримку українських науковців.

Уряд штату Парана за підтримки фонду Араукарія та Головного управління науки, техніки та вищої освіти Бразилії оголосив про підтримку українських науковців.

Біженців з України активно приймає штат Парана, оскільки тут проживають переважно українські іммігранти, розповсюджена українська мова та зберігаються національні традиції.

Програма підтримки покликана надати можливості науковцям з українських університетів продовжувати свої дослідження в університетах штату Парана впродовж терміну до двох років. Таку можливість отримають 50 науковців, які мають наукове звання доктора наук і працюють (або працювали) в університетах України. Вони матимуть можливість викладати та/або підвищувати кваліфікацію в університетах штату Парана.

Науковці, відібрані для участі у програмі отримають грант для проведення досліджень, матеріальне утримання, авіаквитки, безкоштовні курси португальської мови та підтримку мовно-культурної інтеграції.

Детальніше: https://bit.ly/3wNaxpo, https://bit.ly/3J2Njy8

Фото: МОН

2022-03-30
Поширити
Рішення Верховної Ради щодо ЗНО та ДПА – 2022

Рішення Верховної Ради щодо ЗНО та ДПА – 2022

24 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла закон №7132 про внесення змін до деяких законодавчих актів України в сфері освіти.

24 березня 2022 року Верховна Рада України прийняла закон №7132 про внесення змін до деяких законодавчих актів України в сфері освіти.

Ним скасовується державна підсумкова атестація, зовнішнє незалежне оцінювання, єдиний вступний іспит, єдине фахове вступне випробування як конкурсний критерій доступу до освітніх послуг у 2022 році. Це має забезпечити збереження студентського контингенту, національного інтелектуального потенціалу, стимулювання до навчання в Україні, навіть у такий скрутний для українського суспільства час.

Документом вносяться зміни до Законів України «Про повну загальну середню освіту», «Про фахову передвищу освіту» та «Про вищу освіту». Ним прийнято норми щодо звільнення від проходження державної підсумкової атестації здобувачів освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році, щодо здійснення прийому до закладів фахової передвищої освіти та навчання для здобуття ступеня молодшого бакалавра, бакалавра та магістра в особливому порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, без використання результатів зовнішнього незалежного оцінювання, єдиного вступного іспиту та єдиного фахового вступного випробування.

У поточному навчальному році педагоги виставлять учням підсумкові оцінки без державної підсумкової атестації. Завдяки цифровізації буде створено максимально безпечні умови для учасників вступної кампанії, а під час офлайн-процедур будуть максимально дотримані безпекові протоколи.

Заклади освіти мають докласти всіх зусиль, аби вступна кампанія пройшла на засадах доброчесності, а прагнення вступників були реалізовані на засадах максимальної прозорості.

Над розробкою остаточного механізму вступу у 2022 році наразі в оперативному режимі працює Міністерство освіти і науки України спільно з Комітетом освіти, науки та інновацій Верховної Ради України, освітянами та експертами.

Детальніше: https://bit.ly/3uLq3iY, https://bit.ly/3NEYzEk

Фото: МОН

2022-03-30
Поширити
Новий національний стандарт ДСТУ 9112:2021

Новий національний стандарт ДСТУ 9112:2021

1 квітня 2022 року набуває чинності новий національний стандарт ДСТУ 9112:2021 «Кирилично-латинична транслітерація і латинично-кирилична ретранслітерація українських текстів. Правила написання».

1 квітня 2022 року набуває чинності новий національний стандарт ДСТУ 9112:2021 «Кирилично-латинична транслітерація і латинично-кирилична ретранслітерація українських текстів. Правила написання».

Документ поширюється на всі українські тексти від X століття до наших днів, включаючи власні назви, а не лише на бібліографічні записи.

Стандарт дає законні підстави відтворювати літеру «ї» так, як це відповідає історії, фонетиці та граматиці української мови: Kyїv, Ukraїna (система А), Kyjiv, Ukrajina (система Б). Він забезпечує повну еквівалентність кириличного та латиничного записів відповідними транслітераційними правилами.

У цьому документі втілено рекомендації академічної Транслітераційної комісії і він повністю відповідає сучасним вимогам до подібних систем. Його застосовують для кирилично-латиничної транслітерації (латинізації) і ретранслітерації на кирилицю (зворотної транслітерації) українських текстів:
– у міжнародних інформаційних базах і багатомовних текстових корпусах;
– у міжнародних інформаційних системах;
– у наукометричних системах;
– у документах, які засвідчують фізичну чи юридичну особу;
– у друкованій продукції (географічні карти, монографії, довідники тощо);
– для реквізитів бланків офіційних документів (угод, листів, протоколів, актів тощо) та адрес на конверті, що містить офіційний документ;
– на вивісках і дорожніх щитах для позначення назв вулиць, закладів, організацій, установ і населених пунктів;
– у телекомунікаційних мережах;
– на транспортних засобах та інших об’єктах, які перебувають під юрисдикцією України;
– для товарних знаків і рекламних текстів;
– для назв клубів і спортивних команд;
– в інших випадках, коли виникає необхідність транслітерувати чи ретранслітерувати українські тексти.

Значення цього стандарту особливо зростає з огляду на недавні рішення Євросоюзу щодо України, відповідно до яких українська мова, нарівні з іншими європейськими мовами, займе гідне місце у сценаріях багатомовного опрацювання природної мови, зокрема машинного перекладу.

Документ розроблений фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України та Технічного комітету 144 «Інформація і документація».

Детальніше: https://bit.ly/3tTm1Wj

Фото: ДНТБ

2022-03-30
Поширити