12 листопада 2019 року у МОН відбудеться презентація проєкту Open Ukrainian Citation Index (OUCI) – нового сервісу для пошуку та аналізу наукових цитувань вчених. Він стане першим елементом майбутньої Національної науково-інформаційної системи, створенням якої займатиметься МОН наступного року.
12 листопада 2019 року у МОН відбудеться презентація проєкту Open
Ukrainian Citation Index (OUCI) – нового сервісу для пошуку та аналізу
наукових цитувань вчених. Він стане першим елементом майбутньої
Національної науково-інформаційної системи, створенням якої
займатиметься МОН наступного року.
Open Ukrainian Citation Index – проєкт створення пошукової системи і бази даних наукових цитувань, які надходять від усіх видань, що використовують сервіс Cited-by від Crossref та підтримують Initiative for Open Citations. Сервіс розробляється фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки.
Розробники проєкту повідомлять громадськості, навіщо потрібен та як працюватиме OUCI, чим буде корисний сервіс для різних цільових аудиторій – дослідників, викладачів, представників бізнесу, грантодавців, працівників редакцій наукових журналів, бібліотекарів, освітніх та наукових управлінців. Обговорюватимуться різні аспекти використання OUCI для пошуку нових результатів досліджень та покращання наукової комунікації.
Спікери заходу: перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович та заступник директора з наукової роботи Державної науково-технічної бібліотеки Сергій Назаровець.
Цього ж дня також планується пілотний запуск OUCI, щоб кожен охочий зміг протестувати роботу системи та надати свої пропозиції.
394 українські виші та наукові установи вже отримали доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету в рамках національної підписки. Відповідні дані станом на 24 жовтня 2019 року надала Державна науково-технічна бібліотека, за підтримки якої відбувається підключення.
394 українські виші та наукові установи вже отримали доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету в рамках національної підписки. Відповідні дані станом на 24 жовтня 2019 року надала Державна науково-технічна бібліотека, за підтримки якої відбувається підключення.
Найбільше заявок надійшло від закладів МОН та НАНУ – відповідно 127 та 102. Ще 49 – від установ Національної академії аграрних наук, 24 – від Міністерства охорони здоров’я, 17 – від Національної академії медичних наук.
«Цього року ми вперше дали всім бюджетним вишам та науковим установам України таку можливість – підключитися до Scopus та Web of Science за кошти держави. Це можна зробити незалежно від відомчого підпорядкування, потрібно лише надіслати заявку до ДНТБ» – зазначив генеральний директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.
(Фрагмент інтерв’ю з доктором Андреасом Лют’єном, керівником відділу Інформаційного центру науки і технологій ім. Лейбніца (ТIB)).
(Фрагмент інтерв’ю з доктором Андреасом Лют’єном, керівником відділу Інформаційного центру науки і технологій ім. Лейбніца (ТIB)).
Д-р Лют’єн, сіру літературу часто визначають як публікації, яких немає в книгарнях, і тому їх часто важко отримати. Сіра література – один з особливих напрямів колекції TIB. Що конкретно охоплює дефініція «сіра література»?
Наша сіра література включає публікації конференцій з усього світу, німецькі та міжнародні дослідницькі доповіді, журнали і монографії Східної Азії та Східної Європи, тези, а також описи і стандарти патентів. Крім того, TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки для остаточних звітів про проекти, що фінансуються за рахунок державних коштів ряду федеральних міністерств, зокрема – Федерального міністерства освіти і наукових досліджень, Федерального міністерства економіки і енергетики, Федерального міністерства продовольства і сільського господарства, а також значного числа інших установ і дослідницьких інституцій.
TIB – національна спеціалізована бібліотека Німеччини, яка фінансується спільно федеральним урядом Німеччини та урядами земель. Вона є центром загальнодержавного значення. Користь від діяльності ТІВ отримує наука, дослідники та промисловці з усієї Німеччини та за її межами. Крім постійного збереження своїх колекцій, TIB, забезпечує вільний доступ до них.
Сіра література у формі матеріалів конференцій, звітів про дослідження, думок експертів або тез, містить цінну інформацію, яка є важливим джерелом для вчених і дослідників. Наприклад, матеріали конференцій часто відображають стан справ у конкретній галузі досліджень. То чому ж так мало уваги приділяється сірій літературі та як можна підвищити її вплив?
Щоб підвищити видимість сірої літератури, починаючи з 2015 року TIB підтримує зобов’язання, викладені у Пізанській декларації, яка переведена на 15 мов, включаючи німецьку. Згідно з нею TIB несе відповідальність за просування сірої літератури, відкритого доступу, підтримку високих стандартів сірої літератури, розвиток колекцій та постійне збереження сірої літератури.
Сіра література особливо важлива для TIB: у 2018 році вона складала близько 60% усієї колекції бібліотеки, а це значний обсяг. Чому TIB спеціалізується саме на сірій літературі у сфері науки і техніки?
TIB був заснований у 1959 році з метою «задоволення особливих потреб у технічній літературі в галузі технічних досліджень і технічної практики в якості центральної технологічної бібліотеки Федеративної Республіки», як висловився перший директор TIB Вільгельм Грюнвальд (1909-1989). Цього неможливо досягти без зосередження саме на сірій літературі. Понад 60 років тому авторитетні інституції та експерти у сфері бібліотечної справи, усвідомили, що сіра література має великий потенціал. TIB побудувала солідну колекцію, яка росла з 1831 року.
Від федеральних міністерств, для яких TIB виступає в якості депозитарної бібліотеки, ТІВ отримує звіти про Німецькі дослідження в якості обов’язкових надходжень. Незважаючи на те, що існує вимога подавати дослідницькі звіти до TIB, одержувачам грантів потрібно постійно нагадувати, що це їх обов’язок, а деяким може знадобитися багато років, щоб повністю виконати цю вимогу.
Гарну співпрацю наукової служби TIB, що здійснює безперервний моніторинг матеріалів. з командами «Сіра література» і «Німецький дослідний звіт» підтримує платформа, постійної доступності метаданих наукових подій.
Який зараз статус оцифровки сірої літератури?
Якщо ми подивимось лише на збірник німецьких дослідницьких звітів, то побачимо, що було опубліковано 282 тис. друкованих дослідних звітів у порівнянні з 86 тис. електронних звітів за останні 60 років, причому вони були опубліковані з початку нинішнього тисячоліття. Частка цифрової інформації по відношенню до усієї колекції TIB дуже мала. Нам потрібно буде виконати велику роботу з оцифровки. Частка електронних публікацій сірої літератури зростає. У 2011 році 58% звітів про дослідження були представлені в цифровому вигляді, у 2016 році їх стало 80%, а у 2018 році – 88%.
Що стосується відкритого доступу, то вимоги стосовно безкоштовногоотримання наукової інформації зростають. Як ви оцінюєте важливість відкритого доступу до сірої літературі і що потрібно зробити для збільшення частки сірої літератури відкритого доступу?
У контексті Пізанської декларації, на мій погляд, найкраще рішення для утвердження відкритого доступу – це ввести відповідні обов’язкові вимоги при фінансуванні досліджень. Адже, відкритий доступ дозволяє вченим швидко і без бар’єрів доводити свої результати до відома інших експертів. Тому було б особливо корисно, якби більше правовласників публікували свої матеріали під ліцензіями CC. Як і раніше, необхідно буде збирати наукові джерела в єдиному центральному віртуальному місці за зразком бібліотечної колекції та робити їх доступними через відповідні дослідні портали, як це вже має місце в TIB-порталі. Зараз на цьому порталі можна безкоштовно знайти і переглянути більше 86 тис. звітів про німецькі дослідження та 8,5 тис. публікацій матеріалів конференцій. Інше ключове питання, як це й було в епоху друкованої інформації, – це стале і надійне зберігання, яке TIB буде і надалі забезпечувати.
Науковці України отримали можливість ознайомитись з публікаціями у галузі фізики, які зібрані в електронному архіві наукових публікацій Аmerican Рhysical Society.
Науковці України отримали можливість ознайомитись з публікаціями у галузі фізики, які зібрані в електронному архіві наукових публікацій Аmerican Рhysical Society.
Американське фізичне товариство, одне з найавторитетніших у світі, публікує більше десятка наукових журналів, включаючи Physical Review й Physical Review Letters, а також щорічно організовує понад двадцять наукових зустрічей.
Доступ до його архіву буде відкритий до 31грудня 2019 року за підтримки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та aсоціації «Iнформатіо-Консорціум».
Постійно зростаючий обсяг знань та інформації, що продукується науковими організаціями, урядовими установами та на виробництві в усіх предметних і професійних сферах, не контролюється комерційними видавництвами.
Інформаційні джерела такого роду (публікації, дані та інші матеріали), відомі як сіра література, являють собою істотний ресурс комунікацій у сфері науки і вищої освіти, досліджень і розробок, вироблення політики для бізнесу, промисловості, професійних спільнот та суспільства в цілому. Сіра література є важливим джерелом експериментальних даних, наукових аргументів, інновацій та знань у багатьох сферах людської діяльності, включаючи науку, інженерне проектування, охорону здоров’я, соціальну сферу, освіту, культуру та мистецтво.
До типів документів сірої літератури, представлених у друкованій або електронній формі, зокрема, відносяться: науково-технічні звіти, доповіді, анотації, огляди, рецензії, робочі матеріали, матеріали конференцій, тези, мультимедійний контент, які містять цінну наукову інформацію.
Для того, щоб найкращим чином реалізувати результати наукових досліджень та поширювати науково-технічну інформацію серед найширшого кола користувачів – науковців, урядовців, громадянського суспільства, освітян та підприємців, – ми, що підписали цю декларацію, закликаємо до визнання зростаючого значення сірої літератури та особливої її ролі й цінності для урядовців, науковців, інших зацікавлених осіб щодо забезпечення відкритого доступу до результатів досліджень, розвитку відкритої науки, інноваційної активності, виваженої політики та трансферу знань.
Для найбільш повного використання переваг сірої літератури у масштабах локальних, національних і глобальних спільнот ми проголошуємо та підтримуємо наступне:
В організаційній сфері:
Урядовим та іншим організаціям приділяти більше уваги проблемам відкритого доступу.
Організаціям, що займаються виробництвом, використанням, збором сірої літератури та управлінням нею, розвивати співпрацю й координацію дій.
Використовувати стійкі ідентифікатори та відкриті стандарти метаданих сірої літератури.
У сфері наукових досліджень і освіти:
4. Університетам, урядовим установам та іншим інституціям впроваджувати нові форми визнання і заохочення високої якості сірої літератури.
5. Удосконалювати стандарти виробництва і бібліографічного контролю сірої літератури.
6. Розробляти та впроваджувати сумісні стандарти в управлінні сірою літературою.
7. Створювати керівництва з позитивними прикладами виробництва, поширення й оцінювання сірої літератури.
У правовій сфері:
8. Вносити зміни до законодавства щодо обов’язкового примірника та авторського права, які б дозволили розширити можливості бібліотек, уповноважених служб, наукових закладів та програм зі збору та забезпечення доступу до сірої літератури, особливо – некомерційних матеріалів, що становлять суспільний інтерес.
9. Знімати юридичні перешкоди на шляху поширення сірої літератури.
10. Розвивати ліцензування сірого контенту як у комерційних, так і некомерційних цілях.
У галузі фінансів та сталого розвитку:
11. Визначати доступні джерела фінансування досліджень, що включають сіру літературу.
12. Збільшувати підтримку розвитку колекцій (формування фондів) та довготривалого зберігання сірої літератури.
13. Збільшувати інвестиції в інфраструктуру та нові технології доступу та використання друкованої і цифрової сірої літератури.
У технічному напрямі:
14. Розвивати методи протидії застаріванню посилань, підвищувати стабільність і доступність он-лайн контенту.
15. Розробляти системи і засоби зв’язування даних та іншого нетекстового контенту з публікаціями сірої літератури та сумісні стандарти для обміну сірої літератури.
За останні 3 роки кількість публікацій українських дослідників у міжнародних наукових базах даних Scopus та Web of Science стабільно зростає. Про це свідчать дані публікаційної активності вишів та наукових установ, підпорядкованих МОН, за 2015-2017 роки, зібрані та проаналізовані фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.
За останні 3 роки кількість
публікацій українських дослідників у міжнародних наукових базах даних Scopus та
Web of Science стабільно зростає. Про це свідчать дані публікаційної активності
вишів та наукових установ, підпорядкованих МОН, за 2015-2017 роки, зібрані та
проаналізовані фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.
Так, українськими науковцями з зазначених закладів 2015
року в Scopus було розміщено 5737 публікацій, 2016-го – 6075 та 2017-го – 7090.
У Web of Science також помітне зростання: 2015 рік – 5093 публікації, 2016-й –
5848, а 2017-го – 6712. Найпродуктивнішими галузями стали інженерія, фізика,
матеріалознавство.
«Тобто протягом останніх років відбувається щорічне
зростання кількості публікацій наших установ у Web of Science та Scopus десь на
14-15%. Певна річ, що позитивний вплив на зростання публікаційної активності
мав, зокрема, наданий МОН у 2017 році доступ до Scopus та Web of Science. За
підсумками конкурсу передплату за державні кошти було забезпечено для понад 100
вишів та наукових установ, що перебувають у підпорядкуванні МОН. Цього року ми не тільки залишили підключення до баз, а й змогли збільшити
кількість закладів, які його отримали»,– розказав генеральний
директор директорату науки МОН Дмитро Чеберкус.
«Дані щодо збільшення як користувацької, так і
публікаційної активності дозволили нам ґрунтовно мотивувати необхідність
закласти в бюджет 2019 року кошти, щоб забезпечити передплату доступу до цих
баз для всіх українських науковців. Тобто не лише для вишів та наукових установ
МОН, а й для інших закладів – підпорядкованих НАН, галузевим академіям, МОЗ,
МВС, Міноборони тощо. І нам вдалося запланувати на це на наступний рік близько
45 млн гривень», – повідомив очільник директорату.
Цього року МОН надало доступ до міжнародних наукових баз даних Scopus та Web of Science за кошти держбюджету вдвічі більшій кількості вишів та наукових установ, ніж 2017-го. Відповідний наказ з повним переліком був опублікований сьогодні, 8 листопада 2018 року, на сайті Міністерства.
Підключенням до баз будуть охоплені всі регіони країни –
24 області та м. Київ. Причому здебільшого доступ буде у вишах, розміщених не
тільки в обласних центрах, а в районних. Наприклад, в таких містах, як Кривий
Ріг, Мукачево, Краматорськ, Бердянськ, Глухові, Кам’янець-Подільському, Умані
тощо.
«Одна з наших цілей – щоб доступ до баз отримала якомога
більша кількість науковців, студентів, аспірантів. Тому, по-перше, цього року ми
ще більше розширили географію підключень, а, по-друге, залишили правило
минулого року: установа, що отримала доступ, зобов’язана надавати його у
комп’ютерних залах своїх бібліотек всім охочим – попри те, які установи та
заклади вони представляють», – відзначив керівник директорату.
Водночас він наголосив, що МОН уважно стежить за тим, як
підключені за кошти бюджету установи користуються базами. І така статистика
здебільшого є позитивною: українські науковці стали вп’ятеро частіше
користуватися Scopus та Web of Science.
«Звісно, ми мали й негативні приклади того, коли заклади
мінімально використовували надану можливість. Однак ми ще коли домовлялися про
надання послуг, то на прохання МОН компанії-постачальники погодилися проводити
в Києві та регіонах семінари й тренінги. Й ми помітили, що такі заходи
позитивно вплинули на динаміку користування, зокрема, там, де вона була досить
невтішною», – зауважив Дмитро Чеберкус.
Окремо він анонсував, що наступного року МОН планує
забезпечити передплату не тільки для своїх вишів та наукових установ, а й для
інших закладів – підпорядкованих НАН, галузевим академіям, МОЗ, МВС, Міноборони
тощо.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
