Флагманський пакет Європейської Комісії для освіти, досліджень та інновацій

Флагманський пакет Європейської Комісії для освіти, досліджень та інновацій

30 вересня 2020 року Європейська Комісія представила пакет із трьох основних ініціатив, спрямованих на розкриття потенціалу Європи в галузі освіти, досліджень та інновацій. 

30 вересня 2020 року Європейська Комісія представила пакет із трьох основних ініціатив, спрямованих на розкриття потенціалу Європи в галузі освіти, досліджень та інновацій. 

Європейська Комісія оприлюднила спеціальні повідомлення про Європейський освітній простір та Європейський дослідницький простір, а також представила оновлений План дій щодо цифрової освіти, метою якого є підтримка використання технологій в освіті та розвиток цифрових компетентностей.

Європейська асоціація університетів (EUA) підтримала зусилля ЄК. 

На підтримку розвитку Європейського освітнього простору наводиться амбіційний набір дій ЄС задля того, щоб Європейський освітній простір став реальністю до 2025 року у всіх 6-ти вимірах: якість освіти та навчання, інклюзія та гендерна рівність, зелені та цифрові трансформації, викладачі та тренери, вища освіта та геополітичний вимір;

У рамках Європейського дослідницького простору має бути підготовлена центральна концепція досконалих досліджень, що не обмежується лише цитованими публікаціями, яка базуватиметься на різноманітних внесках дослідницького співтовариства (включаючи практики відкритої науки та громадянської науки). 

В оновленому Плані дій щодо цифрової освіти має бути зроблений акцент на покращенні інфраструктури ІКТ, оцифруванні, удосконаленні цифрових інструментів.

Європейські університети повинні відігравати значну роль у впровадженні цих ініціатив. EUA продовжить контакти з ЄК, опублікує роз’яснення у найближчі декілька тижнів.

Детальніше: https://bit.ly/3cVcTXb, https://bit.ly/30w0R1A, https://bit.ly/33qZymv, https://bit.ly/3jtNypF 

2020-10-02
Поширити
194
Глобальний перехід до відкритої науки

Глобальний перехід до відкритої науки

Європейська асоціація університетів (EUA) приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Мета цього партнерства – сприяти досягненню глобального консенсусу щодо переходу до відкритої науці й прийняття Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2021 році.

Європейська асоціація університетів (EUA) приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Мета цього партнерства – сприяти досягненню глобального консенсусу щодо переходу до відкритої науці й прийняття Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2021 році.

EUA прагне долучитися до процесу розробки документа в рамках глобальних консультацій, організованих ЮНЕСКО. Асоціація вважає, що перехід до відкритої науки спричинить системні, культурні та технічні реформи. Ці зміни стануть невід’ємною частиною майбутнього світових досліджень та інновацій. Вони не можуть розглядатися у відриві від керівних принципів, подібних до тих, які містяться у Рекомендації ЮНЕСКО про науку і дослідників (2017).

EUA підтримує вироблення єдиного підходу як способу стійкого переходу до відкритої науці. На глобальному рівні важливо, щоб відкрита наука не збільшувала існуючі проблеми, а сприяла їх усуненню. Тому рекомендації ЮНЕСКО мають грунтуватись на принципах інклюзивності й справедливості.

Детальніше: https://bit.ly/3mR6iS6, https://en.unesco.org/science-sustainable-future/open-science/, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000263618.locale=en 

2020-09-25
Поширити
203
Дослідження Європейської асоціації університетів щодо цифрового навчання

Дослідження Європейської асоціації університетів щодо цифрового навчання

Європейська асоціація університетів запрошує заклади вищої освіти взяти участь у дослідженні щодо посилення цифрового навчання. Організатори очікують на одну анкету від керівників ЗВО, які відповідають за цифровізацію навчання та викладання або за стратегічний розвиток закладу.

Європейська асоціація університетів запрошує заклади вищої освіти взяти участь у дослідженні щодо посилення цифрового навчання. Організатори очікують на одну анкету від керівників ЗВО, які відповідають за цифровізацію навчання та викладання або за стратегічний розвиток закладу.

Дослідження має на меті дослідити обмін та співпрацю у галузі цифрової освіти серед європейських ЗВО, а також активізувати відповідну дискусію, сприяти кращому розумінню того, як європейські інституції вирішують питання цифрової трансформації у навчанні та викладанні, що буде пріоритетом інституційного розвитку. 

Опитування триває до 1 липня 2020 року. 

Детальніше: https://bit.ly/38eix4j, https://bit.ly/2ZfUYUI 

2020-06-26
Поширити
164
Засідання Групи супроводу Болонського процесу

Засідання Групи супроводу Болонського процесу

2-3 квітня 2020 року МОН України разом із представниками Європейської Комісії /European Commission, Ради Європи / Council of Europe, Європейської асоціації університетів / EUA, Європейської асоціації закладів вищої освіти /EURASHE та Європейської асоціації студентів /ESU взяло участь у спільному засіданні правління Групи супроводу Болонського процесу та Редакційного комітету з підготовки Римського Комюніке. Уперше через поширення коронавірусу та карантин заходи пройшли у форматі онлайн-конференції.

2-3 квітня 2020 року МОН України разом із представниками Європейської Комісії /European Commission, Ради Європи / Council of Europe, Європейської асоціації університетів / EUA, Європейської асоціації закладів вищої освіти /EURASHE та Європейської асоціації студентів /ESU взяло участь у спільному засіданні правління Групи супроводу Болонського процесу та Редакційного комітету з підготовки Римського Комюніке. Уперше через поширення коронавірусу та карантин заходи пройшли у форматі онлайн-конференції.

Представники країн Болонського процесу та консультативних членів обмінювались поглядами на актуальні виклики розвитку Європейського простору вищої освіти. Серед ключових тем, які обговорювались: переосмислення сутності університету, методик і методів викладання, інклюзивність доступу до цифрових можливостей здобуття вищої освіти, запровадження гнучких освітніх траєкторій, збереження фундаментальних цінностей вищої освіти.

Заплановану на червень 2020 року Конференцію міністрів вищої освіти країн-членів Європейського простору перенесено на листопад 2020 року. Усі робочі групи Болонського процесу використають додаткові 5 місяців для рефлексії та якісного перегляду своїх напрацювань, щоб сформувати завдання на наступне десятиріччя.

Детальніше: https://bit.ly/3bUXlRv 

Фото: МОН

2020-04-06
Поширити
198
Пріоритети Болонського процесу до 2030 року

Пріоритети Болонського процесу до 2030 року

4 березня 2020 року в Києві відбулось засідання Групи супроводу Болонського процесу. 
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2020\НРАТ\Новини_ НРАТ\Березень\05.03.2020\5e5ff6dc2763c412633840.jpg

4 березня 2020 року в Києві відбулось засідання Групи супроводу Болонського процесу. 

Болонський процес – це міжурядова співпраця з реформування систем вищої освіти країн-членів Європейського простору вищої освіти. Болонський процес офіційно розпочався у 1999 році, коли була підписана Болонська декларація. На сьогодні 48 країн входять до Європейського простору вищої освіти. Україна стала членом Болонського процесу у 2005 році.

Обговорювались пріоритети розвитку Болонського процесу на найближчі 10 років. Серед ключових – збалансована академічна мобільність та посилена роль вищої освіти у досягненні Цілей сталого розвитку. Були також розглянуті питання реформування вищої освіти, перспективи подальшої співпраці у період до 2030 року. До найважливіших завдань віднесено:

– забезпечення взаємодії між країнами-учасницями Болонського процесу для досягнення Цілей сталого розвитку;

– забезпечення верховенства міжнародного права та запобігання будь-яким формам обмеження академічної автономії та інституційного врядування закладів вищої освіти;

– рівномірне виконання Болонських зобов’язань усіма країнами-учасниками;

– рівні можливості для розвитку національних систем вищої освіти в країнах Болонського процесу;

– збалансований розвиток академічної мобільності держав-учасниць;

– впровадження сучасних цифрових рішень у Європейському просторі вищої освіти.

Найближчим часом (23-25 червня 2020 року) у Римі відбудеться зустріч Міністрів вищої освіти Європейського простору.

У засіданні взяли участь країни-учасниці Європейського простору вищої освіти, консультативні члени та партнери Болонського процесу – Європейська Комісія (European Commission), Рада Європи (Council of Europe), ЮНЕСКО (UNESCO), Європейська мережа освітньої інформації (Eurydice), Європейський реєстр із забезпечення якості вищої освіти (EQAR), Європейська асоціація університетів (EUA), Європейська асоціація закладів вищої освіти (EURASHE), Європейська рада аспірантів та молодих учених (Eurodoc), Європейська асоціація студентів (ESU), Євростудент (Eurostudent).

Україна, приєднавшись до Болонського процесу, взяла на себе зобов’язання реформувати систему вищої освіти відповідно до європейських стандартів та цінностей. Було поставлено за мету забезпечити громадян якісною освітою, створити рівні умови для її отримання.

Детальніше: https://bit.ly/2wrCS7v, https://bit.ly/2IodvGg

Фото: МОН

2020-03-05
Поширити
265

Дослідницька етика та доброчесність – основа докторської освіти в європі. Доповідь ради європейської університетської асоціації для докторської освіти (EUA-CDE).

Дослідницька етика і чесність стали одним з головних пріоритетів докторантури в Європі, згідно ландшафтному звіту, опублікованому Радою з докторантури Європейської асоціації університетів (EUA-CDE), уповноваженому вивчати прогрес у реформуванні або професіоналізації докторантури, освіту і стратегічні пріоритети на майбутнє.

Дослідницька етика і чесність стали одним з головних пріоритетів докторантури в Європі, згідно ландшафтному звіту, опублікованому Радою з докторантури Європейської асоціації університетів (EUA-CDE), уповноваженому вивчати прогрес у реформуванні або професіоналізації докторантури, освіту і стратегічні пріоритети на майбутнє.

У звіті йдеться про те, що академічна доброчесність – один з аспектів, який вказує на зростаючу актуальність докторантури для реалізації дослідницької політики в університетах. «Зокрема, важливість дослідницької етики та доброчесності: кілька років тому ця тема рідко з’являлася у дискусіях ій публікаціях в цій області. Звіт показує, наскільки важливою стала проблема етики і сумлінності досліджень для університетів за дуже короткий час». Згідно з доповіддю, високий пріоритет, що надається етиці досліджень, свідчить про підвищення поінформованості про цю проблему в установах. «Наукова етика і чесність є основною цінністю університетів як освітніх і дослідницьких установ. Наукові порушення можуть завдати серйозної шкоди їх репутації, а також репутації майбутніх дослідників і самих докторантів», – йдеться в звіті. Це питання було другим серед трьох найбільш важливих стратегічних пріоритетів для респондентів: фінансування докторантури (74% респондентів), дослідницька етика (70%), залучення докторантів з-за кордону (61%). 

У звіті говориться, що не дивно, що залучення міжнародних докторантів є першочерговим завданням через міжнародний характер дослідницької діяльності, але, як показують дані Євростату, в Європі спостерігається «значна нерівність», коли мова йде про кількість докторантів з-за кордону. За результатами, отриманими з більш ніж 300 установ у 36 країнах Європи, звіт про дослідження «Докторантура в Європі сьогодні: підходи та інституційні структури» дає огляд глибокої трансформації, яка відбулася в докторантурі за останні 10 років. Один з найбільш важливих загальних висновків, за словами д-ра Олександра Хасгалла, глави EUA-CDE і одного з авторів звіту, полягає в тому, що існує «досить широкий спектр» підходів до організації і структурування докторської освіти в Європі.

Детальніше – https://www.universityworldnews.com/post.php… 

2019-01-22
Поширити
211