Новини інноваторам

Європейська Комісія оголосила нові конкурси Програми Еразмус+ на 2022 рік. Це відбулось відразу після прийняття річної програми Annual Work Programmer 2022.

Еразмус+ продовжить надавати можливості для розвитку академічних обмінів та виробничої практики, стажування та викладання, створення проектів транскордонного співробітництва у сферах освіти та професійного розвитку, молоді та спорту. На доповнення до загального переліку річна робоча програма також містить інші проєкти, котрі будуть запускатися окремо, наприклад, ініціатива європейських університетів.

Програма й надалі буде підтримувати молодих людей і заохочувати їх до участі в суспільному житті задля досягнення цілей Європейського року молоді 2022. 

Основні нововведення полягають у наступному:
– перспективні проекти – нові великомасштабні проєкти будуть підтримувати високоякісну й інклюзивну цифрову освіту та адаптацію систем освіти та навчання при переході до «зеленого»;
– більше обмінів з третіми країнами – завдяки коштам з зовнішніх інструментів ЄС треті країни будуть мати можливість приймати участь у цільових проектах і обмінах, особливо в галузях професійної освіти та навчання, а також спорту;
– більш інклюзивний DiscoverEU – DiscoverEU пропонує 18-літнім можливість подорожувати Європою;
– наближення ЄС до шкіл – вивчення цілей і функціонування ЄС є важливою частиною просування активної громадянської позиції та спільних цінностей свободи, толерантності та недискримінації;
– спрощене фінансування проектів співробітництва – Erasmus+ надає бенефіціарам проектів у рамках партнерства зі співробітництва можливість подати заявку на отримання одноразової виплати для реалізації своїх проектів.

Будь-який державний або приватний орган, який діє у сфері освіти, навчання, молоді та спорту, може подати заявку на фінансування з допомогою національних агенцій Erasmus+, розташованих у всіх державах-членах ЄС і третіх країнах, які беруть участь у програмі, а також Європейської виконавчої дирекції з освіти та культури.

У грудні 2021 року Міністерство освіти і науки України, Міністерство молоді та спорту України спільно з Представництвом ЄС в Україні та Національним Еразмус+ офісом в Україні й іншими партнерами планують провести низку онлайн заходів з детальною презентацією можливостей, умов участі українських організацій за всіма відкритими конкурсами 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3D90EBH, https://bit.ly/31ap2Gk, https://bit.ly/3o2KuFS, https://bit.ly/3nT7cjM

Фото: Еразмус+

Європейська комісія на своєму офіційному сайті представила звіт «Оцінка одноразової пілотної програми за 2018-2020 роки. Аналіз якісного та кількісного зворотного зв’язку».

У рамковій програмі науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт фінансування проекту поки що ґрунтується на поверненні фактичних витрат. Не дивлячись на спрощені правила та покращену ІТ-підтримку, ця система залишається складною та піддається помилкам. Однією з ініціатив Комісії з високим потенціалом для розв’язання цієї проблеми й подальшого спрощення є більш широке використання одноразових виплат.

Отже, розроблено підхід до одноразового фінансування, котрий знімає всі зобов’язання зі звітності про фактичні витрати, табеля обліку робочого часу та наступних фінансових аудитах. Метою є значне скорочення кількості помилок і адміністрування грантів на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а також підсилення уваги до змісту виконаних робіт.

Новий підхід був ретельно протестований у рамках пілотного проекту «Горизонт 2020» протягом останніх трьох років програми. 

Опублікований звіт представляє пілотний проект більш докладно й об’єднує вичерпні відгуки, котрі зібрані авторами з самого початку його реалізації.

У цілому, оцінка показує, що одноразове фінансування працює на практиці й що підхід, розроблений у Horizon 2020, підходить для більш широкого використання в Horizon Europe.

Детальніше: https://bit.ly/3xspxqX, https://bit.ly/3FKyVZR

Фото: ЕК

17 листопада 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив своїм рішенням проєкт указу Президента України щодо Національної премії України імені Бориса Патона.

У відповідності до проєкту документу, мають бути  затвердджені:
– Положення про Національну премію України ім. Бориса Патона;
– Положення про Комітет з Національної премії України ім. Бориса Патона;
– Опис Почесного знаку лауреата Національної премії України ім. Бориса Патона;
– Опис Диплома лауреата Національної премії України ім. Бориса Патона.

Роботи, висунуті на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки у 2021 році до набрання чинності цього указу, вважатимуться висунутими на здобуття Національної премії України ім. Бориса Патона і підлягатимуть розгляду, обговоренню та оцінці Комітетом з Державних премій України в галузі науки і техніки відповідно до Положення про Державну премію України в галузі науки і техніки.

Проєктом указу пропонується також призначити головою комітету з Національної премії України ім. Бориса Патона Президента Національної Академії Наук України, котрому буде необхідно у місячний термін подати пропозиції щодо персонального складу Комітету.

Детальніше: https://bit.ly/3cpLWvy

Фото: МОН

11 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів у рамках програми Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020».

Конкурс проводиться з метою надання фінансової підтримки наукових, науково-технічних робіт і проєктів за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, що отримані за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу.

Тематична спрямованість конкурсних проєктів наступна:
– наукові роботи;
– науково-технічні проєкти суб’єктів малого і середнього підприємництва, закладів вищої освіти та наукових установ, а також науково-технічні проєкти суб’єктів господарювання, що потребують проведення техніко-економічного обґрунтування;
– науково-технічні проєкти, спрямовані на підтримку інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ;
– інфраструктурні проєкти.

Умови участі у конкурсі:
– зобов’язання щодо надання наукових і фінансових звітів про використання отриманих коштів;
– надання у звітах у разі укладання угод з третіми особами комплексної та детальної інформації про такі угоди;
– вжиття всіх заходів для поширення інформації про факт отримання фінансування, у тому числі публікація результатів досліджень у наукових виданнях із зазначенням реєстраційного номера заявки;
– для науково-технічних проєктів – залучення додаткових коштів на фінансування в обсязі, що відповідає нормам максимального розміру державної допомоги, котра може надаватися суб’єктам господарювання для відшкодування витрат на проведення наукових досліджень, технічний розвиток і інноваційну діяльність відповідно до переліку витрат, визначених у заявці;
– для інфраструктурних проєктів – надання доступу та права безоплатного користування науковими приладами та обладнанням працівникам наукової установи, закладу вищої освіти, у структурі котрого утворено центр колективного користування науковим обладнанням, і іншим особам, які проводять науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;
– використання коштів, отриманих за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу, виключно на неприбутковій основі.

Заявки на участь у конкурсі можна подати до 20 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3qFCfkW, https://bit.ly/30ohEXh, https://bit.ly/3qFSYog

Фото: МОН

10 листопада 2021 року з нагоди Всесвітнього дня науки у Міністерстві освіти і науки України відбувся онлайн-брифінг «Говоримо про науку!».

На заході обговорювались актуальні питання розвитку України у сфері науки в контексті обізнаності, діалогу з суспільством, відтворення наукового потенціалу тощо. Зазначалось, що основою популяризації науки в Україні має стати підвищення престижу професії вченого, що можливо лише за умови достатнього рівня фінансування науки в державі.

Заступник Міністра освіти і науки з цифрової трансформації розповів під час брифінгу про ті інструменти, які зараз створюються у МОН для популяризації та цифровізації науки в Україні. Він зосередив свою увагу на Національній електронній науковій інформаційній системі, положення про яку нещодавно було оприлюднено для громадського обговорення. Одним з перших кроків буде створення на платформі профілю науковця та зручного функціоналу для пошуку робіт.

На заході також йшлося про запуск веб платформи «Наука і бізнес» ‒ онлайн майданчику для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу і наукової спільноти. Платформа надає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим ‒ реалізувати власний науковий потенціал й комерціалізувати результати свого наукового пошуку. 

Експерти, які долучилися до онлайн-брифінгу, говорили про теперішнє та майбутнє української науки, роль держави у її розвитку, позицію українських науковців на європейському тлі.

Детальніше: http://s2b.nauka.gov.ua/, https://bit.ly/3wGW8J3, https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=923146148296018

Фото: МОН