Конкурс стартапів

Конкурс стартапів

На Ярмарку розробок та інновацій для бізнесу, організованому Агенцією регіонального розвитку Вінницької області за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації, свої розробки представили 20 команд.

На Ярмарку розробок та інновацій для бізнесу, організованому Агенцією регіонального розвитку Вінницької області за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації, свої розробки представили 20 команд.

Команда Вінницького національного аграрного університету отримала відзнаку на регіональному Ярмарку розробок та інновацій для бізнесу. Вібраційний млин для механічної активації сипких матеріалів дозволяє дрібнити матеріали до розміру мікрочастинок, тонших за людську волосину. Подрібнені на такому млині ліки засвоюються організмом не за кілька годин, як під час звичайного подрібнення, а максимум за годину. Крім того, млин ощаднево використовує електроенергію. Для цілій розвитку проєкту команда  отримає 10 тис гривень.

Детальніше: https://bit.ly/2MQbMw2

Фото: ВНАУ

2019-12-27
Поширити
Ефективність роботи Національних контактних пунктів програми «Горизонт 2020»

Ефективність роботи Національних контактних пунктів програми «Горизонт 2020»

МОН проведе опитування переможців конкурсів програми «Горизонт 2020», щоб оцінити ефективність роботи Національних контактних пунктів (НКП). 2020-й рік є останнім для Національних контактних пунктів «Горизонт 2020».

МОН проведе опитування переможців конкурсів програми «Горизонт 2020», щоб оцінити ефективність роботи Національних контактних пунктів (НКП). 2020-й рік є останнім для Національних контактних пунктів «Горизонт 2020».

Оскільки початково не були закладені конкретні ключові показники ефективності для роботи пунктів, буде проведене їх оцінювання з боку 227 українських організацій, які виграли відповідні гранти. Планується провести анкетування щодо ефективності взаємодії переможців конкурсів з НКП. 

Результати досліджень будуть враховані під час формування нової мережі НКП для  програми «Горизонт Європа». Активні переговори щодо участі в ній України мають стартувати вже на початку наступного року.

Цього року МОН вдалося зняти обмеження щодо фінансування НКП за відомчим принципом, адже раніше бюджетні кошти могли отримувати лише пункти, утворені на базі ЗВО та наукових установ МОН. Тепер це фінансування буде поширюватись на усі НКП, яких зараз існує 38, плюс 6 регіональних.

Загалом українські учасники у програмі «Горизонт 2020» виграли  163 гранти на загальну суму майже 27 млн євро. 14 проєктів координуються безпосередньо українськими організаціями. Найбільше коштів отримали проєкти Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ».

Цього року представники та експерти від України вперше долучилися до роботи комітетів програми ЄС із досліджень та інновацій «Горизонт 2020» – загалом вони взяли участь у 20-ти засіданнях 10-ти комітетів. Це надзвичайно важливо, оскільки створюється  ефективний канал інформації про зміни у програмі та нові можливості, та формується один з майданчиків вироблення політики програми «Горизонт Європа», яка стартуватиме із 2021 року.

На 2020 рік ЄС збільшив бюджет програми «Горизонт 2020» на 8,8%, щоб посилити наукову складову ініціативи «European Green Deal». Це – соціальна ініціатива, яка має на меті сприяти щоб до 2050 року ЄС досяг повної кліматичної нейтральності. Зараз у комітетах ведуться дискусії про тематичні пріоритети, за якими будуть оголошені додаткові конкурси наступного року. 

Детальніше: https://bit.ly/369kvkV, https://bit.ly/2rzeWNy

Фото: прес-служба МОН

2019-12-26
Поширити
Єдиний державний вебпортал відкритих даних data.gov.ua

Єдиний державний вебпортал відкритих даних data.gov.ua

Атестат відповідності ДССЗЗІ № 20963 від 20 грудня 2019 року, підтверджує, що комплексна система захисту інформації (КСЗІ) Єдиного державного вебпорталу відкритих даних https://data.gov.ua/ забезпечує захист інформації належним чином.
D:\Mои документы\Литвинова\Доручення 2019\НРАТ\Для сайта НРАТ\26.12.19\logo.png

Атестат відповідності ДССЗЗІ № 20963 від 20 грудня 2019 року, підтверджує, що комплексна система захисту інформації (КСЗІ) Єдиного державного вебпорталу відкритих даних https://data.gov.ua/ забезпечує захист інформації належним чином.

Отримання такого Атестату є необхідною умовою для введення будь-якої системи в промислову експлуатацію.

КСЗІ створюється для того, щоб захистити інформацію від розголошення, витоку і несанкціонованого доступу. Це — умова надійного та стабільного функціонування будь-якої системи.

Детальніше: https://bit.ly/2SvRXhh

2019-12-26
Поширити
Спільні дослідження українських та польських науковців у 2020-2021 роках

Спільні дослідження українських та польських науковців у 2020-2021 роках

Українські та польські науковці разом працюватимуть над 15-ма двосторонніми науковими проектами в 2020-2021 роках. Перелік цих проєктів був затверджений під час засідання Спільної комісії з питань співробітництва у сфері науки і технологій, 23 грудня 2019 року у Варшаві.

Українські та польські науковці разом працюватимуть над 15-ма двосторонніми науковими проектами в 2020-2021 роках. Перелік цих проєктів був затверджений під час засідання Спільної комісії з питань співробітництва у сфері науки і технологій, 23 грудня 2019 року у Варшаві.

Спрямованість проєктів – нові технології та матеріали, екологія, енергоефективність, науки про життя, тощо.

Загалом у 2019 році українські вчені виконували 119 двосторонніх проектів з іноземними колегами. Це майже на чверть більше, ніж торік. Йдеться про проекти, в яких українська сторона фінансується за кошти держбюджету.

Активна співпраця тривала з 12 країнами, зокрема – державами ЄС, Індією, Китаєм, США, Білоруссю, Кореєю. Відновлюється співробітництво з Ізраїлем.

З української сторони у році, що минає, проекти виконували 59 закладів вищої освіти і наукових установи. Лідерами були – КНУ ім. Т. Шевченка – 10 та 7 країн-партнерів, НУ «Львівська політехніка» – 10 проектів та 7 країн-партнерів, Інститут фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН – 7 проектів та 6 країн-партнерів. 

Детальніше: https://bit.ly/2sV0DDb 

Фото: прес-служба МОН

2019-12-24
Поширити
Національна освітня платформа з цифрової грамотності

Національна освітня платформа з цифрової грамотності

Команда Міністерства цифрової трансформації представила Концепцію проекту «Дія: Цифрова освіта», та результати першого в історії України соціологічного дослідження цифрових навичок українців.

Команда Міністерства цифрової трансформації представила Концепцію проекту «Дія: Цифрова освіта», та результати першого в історії України соціологічного дослідження цифрових навичок українців.

Виявилось, що 53,5% українців знаходяться нижче позначки середнього  рівня у питаннях цифрової грамотності. Не володіють цифровими навичками 15,1% українців, а володіють низьким рівнем цифрових навичок 37,9% громадян. 34% українців у віці 18-70 років за останній рік ставали об’єктом хоча б одного з видів шахрайських дій в Інтернеті, а серед молоді у віці 10-17 років цей показник 49,5%. Найбільш незахищеними сегментами в інтернеті є молодь до 16 років та люди старші за 60 років».

21 січня 2020 року Уряд запускає Національну програму цифрової грамотності. У Міністерстві цифрової трансформації зазначають, що запуск програми та національної онлайн-платформи з цифрової грамотності — важлива подія.

Завдяки швейцарсько-українській Програмі EGAP, яка виконується Фондом Східна Європа, було проведене дослідження та підготовлено перші три освітні курси. Це: базовий курс із цифрової грамотності, цифрова грамотність для вчителів та курс для батьків щодо онлайн-безпеки дітей. Навчання відбуватиметься в ексклюзивному форматі, як освітній серіал. Замість рівнів будуть сезони, а замість уроків — освітні серії за участю експертів і селебріті. 

Курси розроблені студією онлайн-освіти EdEra за підтримки компаній Google, Microsoft, Академія ДТЕК, ПРООН UNDP, EGAP, CISCO, Освіторія та Global Teacher Prize. Згодом на онлайн-платформі з’являться інші курси. 

Детальніше: https://bit.ly/2rp6hNr, https://osvita.diia.gov.ua/

2019-12-24
Поширити
Конкурс зі створення німецько-українських центрів передових досліджень

Конкурс зі створення німецько-українських центрів передових досліджень

Федеральне міністерство освіти та наукових досліджень Німеччини розпочало нову програму “Німецько-українські центри передових досліджень в Україні”.

Федеральне міністерство освіти та наукових досліджень Німеччини розпочало нову програму “Німецько-українські центри передових досліджень в Україні”.

Підтримка надається для створення та роботи центрів передових досліджень  під керівництвом провідного науковця, які виконують актуальні дослідження та розробки в Україні. При цьому вони повинні бути спроможними робити значний внесок в дослідження та розробки у відповідності до тематичних пріоритетів фахових програм Федерального міністерства освіти та наукових досліджень Німеччини та рамкових програм ЕС. Наукова спрямованість ЦПД значною мірою не обмежується.

У Німеччині підтримку можуть отримати провідні вищі навчальні заклади, позауніверситетські дослідницькі установи та комерційні підприємства, зокрема МСП.

Партнерами в Україні можуть бути вищі навчальні заклади та дослідницькі установи, які законодавчо визнані як інституції, що проводять наукові дослідження або їх консорціуми, що включають комерційні підприємства з потенціалом для розвитку нових або існуючих структур та можливостями для досягнення досконалості у наукових дослідженнях та інноваціях. Але також приватні компанії, як і місцеві органи влади та регіони можуть бути партнерами консорціуму з української сторони.

Фінансування надається у два окремі етапи, які передбачають окреме подання заявок: формування концепції ЦПД; Імплементація ЦПД.

Етап I формування концепції ЦПД може тривати до 12 місяців та отримати фінансування в обсязі до 100.000 євро на один проект. Мета цього етапу –  розроблення комплексної, детальної та надійної концепції, включаючи бізнес-план щодо створення/модернізації ЦПД. Етап складається з таких підетапів:

  1. залучення провідного дослідника, який буде готовий створити ЦПД (обов’язкова участь під час етапу Імплементації);
  2. план підбору персоналу. Залучення молодих науковців (випускників, постдокторів) з України, які співпрацюватимуть з провідним дослідником;
  3. довгострокове бачення розвитку нового ЦПД, яке має бути актуальним для приймаючого регіону, включаючи довгострокову наукову та інноваційну стратегію на основі ґрунтовного аналізу;
  4. детальний та надійний бізнес-план щодо створення нового або модернізації існуючого ЦПД відповідно до довгострокового бачення розвитку, розробка стратегії залучення стороннього фінансування після припинення підтримки. Приймаюча українська сторона повинна надати підтвердження забезпеченості базовим дослідницьким обладнанням та необхідною інфраструктурою.

Примірний зміст концепції ЦПД:

 – визначення інноваційного та дослідницького профілю ЦПД;

– визначення юридичного статусу ЦПД, що забезпечує автономний, швидкий та ефективний процес прийняття рішень;

– забезпечення детальної угоди про співпрацю для всіх партнерів, включаючи чітке регулювання прав інтелектуальної власності;

– реалістичні підходи щодо залучення довгострокового фінансування (наприклад, підтримка на рівні регіонів, «материнських інститутів», за рахунок багатосторонніх програм підтримки та інших фінансових механізмів) та щодо вибору правової форми нового суб’єкту господарювання або аналіз переваг вибору правової форми існуючої науково-дослідної установи;

– підходи до формування структури управління (спочатку управління німецьким партнером у співпраці з українськими партнерами в рамках періоду надання підтримки). Рекомендується забезпечення конкурентних зарплат. Необхідно гарантувати культуру досконалості та меритократії;

– розроблення штатного розкладу, який включає, принаймні, одного підтвердженого провідного науковця (лист про наміри провідного науковця щодо роботи в ЦПД, тривалість зобов’язань, наприклад, 4 роки, 60% його часу) та містить привабливі умови праці залучення інших молодих українських науковців;

– створення спільних дослідницьких структур між партнерами; 

– визначення необхідних інфраструктурних потреб у вибраних сферах досліджень;

– участь у міжнародних проектах та мережах, наприклад, з метою позиціювання щодо підтримки з боку ЕС в рамках багатосторонніх програм сприяння.

У випадку участі малих та середніх підприємств необхідно продемонструвати їх ключову роль у становленні ЦПД.

Етап IІ Імплементація ЦПД може тривати до 48 місяців та отримати фінансування в обсязі до 2.5 млн € (до 625,000 € на рік) на один проект.

Мета етапу – імплементація ЦПД з особливою увагою до створення стійких структур співробітництва, які забезпечать середньо- та довгострокове функціонування ЦПД. Перш за все фінансуються витрати на персонал створюваного ЦПД. Витрати на інфраструктуру, а також адміністративні та виробничі витрати на місці імплементації ЦПД покриватимуться відповідно до бізнес-плану. Проекти повинні визначити координаторів для спілкування з МОН.

Заявки на обох етапах будуть оцінюватись із залученням українських експертів, список яких визначає Міністерство освіти і науки України.. Перелік пропозицій з короткого списку проектів буде наданий МОН для коментарів та рекомендацій. Остаточний перелік проектів, які будуть фінансуватися, узгоджується обома міністерствами.

Для першого етапу передбачається обрання до десяти проектних пропозицій, яким буде запропоновано розробити концепцію ЦПД.

Для другого етапу буде відібрано до трьох проектних пропозицій для створення ЦПД.

Німецькі університети та позауніверситетські науково-дослідні установи і малі та середні підприємства зі штаб-квартирою у Німеччині подають заявки щодо співпраці з українськими партнерами.

Будуть фінансуватись наступні види видатків: витрати на проїзд; семінари та конференції; витрати на персонал (принаймні одна на міжнародному рівні конкурентна посада для провідного наукового співробітника, принаймні чотири подальші посади для аспірантів, докторантів/постдокторів) експлуатаційні та адміністративні витрати в Німеччині; обладнання та витратні матеріали, якщо вони не перевищують 10% загальної вартості проекту та вважаються необхідними.

Термін подання заявок до 15 березня 2019 р.

Заявники з Німеччини запрошуються подати ескізи проектів виключно в електронному вигляді через систему заявок «easy-Online» (https://foerderportal.bund.de/easyonline/reflink.jsf?m=IB-GUS/RUS&b=EXZELLENZKERNE_UKR&t=SKI) не пізніше 15 березня 2020 року. Супроводження конкурсу здійснює підрозділ з управління проектами Німецького центру авіації та космонавтики (DLR Projektträger).

Консультації щодо програми надає контактна особа у DLR Projektträger пан  др. Томас Рейнеке (Телефон: +49 228/38 21 14 48, Email: thomas.reineke@dlr.de).

Зацікавлені українські партнери можуть звертатися за консультацією до Експерта з дослідницької кооперації пана Еріха Бістрікера (Tel.: +38 (044) 234-72-24 / Erich.Bistriker@ukrde.com.ua).

Текст конкурсу німецькою мовою можна завантажити за посиланням: https://www.bmbf.de/foerderungen/bekanntmachung-2743.html

Детальніше: https://www.bmbf.de/foerderungen/bekanntmachung-2743.html

2019-12-23
Поширити
Конкурс українсько-американських науково-дослідних проєктів з альтернативної енергетики

Конкурс українсько-американських науково-дослідних проєктів з альтернативної енергетики

23 грудня 2019 року почався конкурс спільних українсько-американських науково-дослідних проєктів з фундаментальних та прикладних досліджень у галузі альтернативної енергетики. Пріоритетні напрями – фотовольтаїка та біопаливо. Проєкти виконуватимуться у 2020-2021 роках.

23 грудня 2019 року почався конкурс спільних українсько-американських науково-дослідних проєктів з фундаментальних та прикладних досліджень у галузі альтернативної енергетики. Пріоритетні напрями – фотовольтаїка та біопаливо. Проєкти виконуватимуться у 2020-2021 роках.

Конкурс оголосили Міністерство освіти і науки України і Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global) за програмою «Спільні наукові проєкти» для українських і американських вчених.

Для участі у конкурсі необхідно подати лист від заявника та співвиконавця із зазначенням назви спільного проєкту в межах конкурсу, заявку на участь у конкурсі українською та англійською мовами, акт експертизи на відкриту публікацію результатів досліджень по темі проєкту та анотацію проєкту.

Подати проєктні пропозиції можна до 28 лютого 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/2MoeiK0 

Фото: прес-служба МОН

2019-12-23
Поширити
Унікальна лабораторія віртуальної та доповненої реальності

Унікальна лабораторія віртуальної та доповненої реальності

У Сумському державному університеті створили унікальну навчально-дослідницьку лабораторію віртуальної та доповненої реальності «Ulab». Вона дозволить студентам проводити віртуальні експерименти, організовувати інтерактивні тури та екскурсії, реалізувати навчальні симуляції, наприклад, спортивні.

У Сумському державному університеті створили унікальну навчально-дослідницьку лабораторію віртуальної та доповненої реальності «Ulab». Вона дозволить студентам проводити віртуальні експерименти, організовувати інтерактивні тури та екскурсії, реалізувати навчальні симуляції, наприклад, спортивні.

«Завдяки цій лабораторії ми плануємо змінити підходи до навчання – надати студентам та викладачам нові можливості та інструменти для освітнього процесу. Віртуальні технології допомагають максимально реалістично змоделювати майбутнє робоче місце чи певну ситуацію. Вони безпосередньо та емоційно впливають на учасника процесу, і це є серйозною перевагою технологій віртуальної реальності для використання в навчанні», ‒ зазначив керівник Центру технологій електронного навчання СумДУ Юрій Зубань.

Детальніше: https://bit.ly/2Qg81AX 

Фото: СумДУ

2019-12-23
Поширити
У Харкові буде створено музей науки

У Харкові буде створено музей науки

17 грудня 2019 року в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» відбулось засідання науково-технічної ради, на якому було прийнято рішення про створення музею науки «УФТІ. Музейно-культурний комплекс».

17 грудня 2019 року в Національному науковому центрі «Харківський фізико-технічний інститут» відбулось засідання науково-технічної ради, на якому було прийнято рішення про створення музею науки «УФТІ. Музейно-культурний комплекс».

Музей планується розмістити на «старому» промисловому майданчику, який є знаковим для вітчизняної фізики місцем із багаторічною історією. Саме тут було здійснено розщеплення ядра атома літію штучно прискореними протонами, організована перша в СРСР кріогенна лабораторія, де також вперше в Радянському Союзі талановитим фізиком-теоретиком, майбутнім нобелівським лауреатом Л.Д. Ландау були одержані рідкі водень і гелій.

Основна концепція музею – поєднання працюючих лабораторій з музейною експозицією, а головна мета проекту – популяризація науки, підвищення інтересу молоді до наукової роботи.

Створення музейної експозиції відбуватиметься у тісній співпраці з фахівцями Науково-методичного центру розвитку музеєзнавства і пам’яткознавства Харківського гуманітарного університету “Народна українська академія”.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5891

Фото: ННЦ «ХФТІ»

2019-12-23
Поширити
Засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України

Засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України

13 грудня 2019 року  у НАН України відбулось засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України, яку очолює віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Загородній. 

13 грудня 2019 року  у НАН України відбулось засідання Комісії по роботі з науковою молоддю НАН України, яку очолює віце-президент НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України академік Анатолій Загородній. 

Було підведено підсумки конкурсу на здобуття грантів НАН України дослідницькими лабораторіями/групами молодих вчених НАН України, які подавали заявки на проведення досліджень за пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки.

Наукові установи НАН України подали 98 заявок.

Комісія прийняла рішення підтримати рекомендації секцій НАН України і підготувати відповідне рішення Президії НАН України для фінансування проектів переможців конкурсу у 2020 році.

Загальний обсяг фінансування проектів на 2020 рік складе 22 млн.грн, а максимальні розміри грантів становлять 1 млн.грн для дослідницької лабораторії та – 500 тис.грн, для дослідницької групи.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5887

Фото: прес-служба НАН України

2019-12-23
Поширити