Міністерством освіти і науки України 1 червня 2020 р. відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 1 червня 2020 р. відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Мінцифри запустило сайт, на якому будь-хто може залишити пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку відкритих даних та наборів даних, які мають бути відкритими державою. Ці пропозиції будуть ретельно проаналізовані та будуть покладені в основу четвертої редакції урядової постанови № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Зараз постанова містить близько 900 наборів даних, що є обов’язковими для відкриття.
Мінцифри запустило сайт, на якому будь-хто може залишити пропозиції щодо пріоритетних напрямів розвитку відкритих даних та наборів даних, які мають бути відкритими державою. Ці пропозиції будуть ретельно проаналізовані та будуть покладені в основу четвертої редакції урядової постанови № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних». Зараз постанова містить близько 900 наборів даних, що є обов’язковими для відкриття.
Мета проєкту — визначити, які набори даних є найбільш затребуваними серед суспільства та бізнесу та сприяти їх відкриттю державою. Мінцифри націлене на те, щоб до 2024 року Україна увійшла до трійки країн-лідерів у міжнародних рейтингах у сфері відкритих даних. Наразі Україна є другою серед країн, що досягли найбільшого прогресу за рівнем публікації та використання даних, а також лідером у регіоні Східної Європи та Центральної Азії з найрозвиненішою екосистемою відкритих даних. У міжнародному рейтингу Open Data Barometer Україна посідає 17 місце.
Оголошений конкурс на отримання Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій за 2020 рік. Щороку присуджується до 5 премій, розмір кожної наразі становить 200 тис гривень.
Оголошений конкурс на отримання Премії Кабінету Міністрів України за розроблення і впровадження інноваційних технологій за 2020 рік. Щороку присуджується до 5 премій, розмір кожної наразі становить 200 тис гривень.
Цю премію засновано 1 серпня 2012 року як щорічну для відзначення кращих науковців і винахідників за розробку та впровадження у виробництво інноваційних технологій та виведення на ринок вітчизняної інноваційної продукції.
Одержати Премію можуть автори робіт, за результатами яких були реалізовані інноваційні проєкти.
Щоб претендувати на отримання премії, підприємства, установи та організації мають до 1 серпня подати відповідне клопотання до центральних органів виконавчої влади, НАНУ, Національних академій медичних або аграрних наук. Останні здійснюють відбір до 5 робіт, що відповідають умовам конкурсу та подають комплект документів до Міністерства освіти і науки. Подальший конкурсний відбір проводить Комітет Премії, а остаточне затвердження переможців здійснює Уряд.
Міністерством освіти і науки України та Державним комітетом з науки і технологій Республіки Білорусь оголошено конкурс спільних українсько-білоруських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки.
Міністерством освіти і науки України та Державним комітетом з науки і технологій Республіки Білорусь оголошено конкурс спільних українсько-білоруських науково-дослідних проєктів на 2021-2022 роки.
Пріоритетні напрями:
– цифрові інформаційно-комунікаційні та міждисциплінарні технології;
– біотехнології (геномні та постгеномні, клітинні, мікробні, медичні, промислові);
– діагностика, медична профілактика та лікування інфекційних хвороб, включаючи вірусні етіології та неінфекційні захворювання;
– штучні тканини та органи;
– персоніфікована медицина;
– фармацевтичні субстанції та лікарські засоби;
– проведення досліджень в Антарктиці за пріоритетними напрямами наук про Землю та наук про життя.
Критерії відбору:
– наукова відповідність;
– наукова якість та інноваційний характер проєкту;
– здатність і компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя;
– можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу та підходу;
– досвід участі у міжнародних проєктах і майбутній розвиток міжнародного співробітництва;
– якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті;
– участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років) та жінок-учених;
– можливості практичного використання результатів проєкту.
Фінансування виділяється два роки поспіль, на кожний рік окремо. Рішення щодо продовження фінансування у наступному році приймається після розгляду наукового та фінансового звітів за попередній рік виконання проєкту. Українська сторона фінансує витрати українських науковців під час візиту до Республіки Білорусь. Фінансова підтримка включає також заробітну плату українських учасників науково-дослідного проєкту. Договором на виконання (передачу) науково-дослідних робіт між МОН та установою-виконавцем проєкту передбачаються статті витрат на закупку матеріалів та накладні витрати для підтримки організації, де виконується проєкт.
Міністерство освіти і науки прийняло рішення про продовження передплати на міжнародні наукометричні бази даних Scopus та Web of Science для усіх державних та комунальних закладів вищої освіти та наукових установ України.
Міністерство освіти і науки прийняло рішення про продовження передплати на міжнародні наукометричні бази даних Scopus та Web of Science для усіх державних та комунальних закладів вищої освіти та наукових установ України.
Scopus та Web of Science – визнані в світі міжнародні наукометричні бази даних. Використання цих баз дає можливість проводити аналіз наукових досліджень, оцінювати значимість отриманих результатів і прогнозувати тренди науково-технічного розвитку, відстежувати наукові цитування, проводити бенчмаркінг, здійснювати стратегічне планування та приймати ефективні рішення в управлінні науково-технічною та інноваційною діяльністю.
Передплата на Web of Science буде продовжена на 1 рік, а Scopus – на 9 місяців.
Ряд інституцій отримає доступ до нових аналітичних інструментів – InCites та SciVal.
Це – Державна науково-технічна бібліотека України, а також 5 ЗВО, що входять одночасно до двох авторитетних міжнародних рейтингів університетів (Times Higher Education (THE) та QS World University Rankings): КНУ імені Тараса Шевченка; НТУ «Харківський політехнічний інститут»; НУ «Львівська політехніка»; Сумський державний університет; ХНУ імені В. Н. Каразіна.
Доступ до InCites матиме Український інститут науково-технічної експертизи та інформації.
«Ми обов’язково … проаналізуємо інформацію про використання цих інструментів, щоб прийняти рішення про розширення доступу до них. Адже одне з наших головних завдань – це інтеграція української науки у світовий та Європейський дослідницькі простори. А вона неможлива без того, щоб кожен український вчений мав доступ до інформації про дослідження своїх колег у всьому світі”, – наголосив перший заступник Міністра освіти і науки Ю. Полюхович.
Європейська рада докторських кандидатів та молодших наукових співробітників (EURODOC) пропонує європейським дослідникам взяти участь в опитувані щодо відкритих публікацій, яке є анонімним.
Європейська рада докторських кандидатів та молодших наукових співробітників (EURODOC) пропонує європейським дослідникам взяти участь в опитувані щодо відкритих публікацій, яке є анонімним.
Опитування має на меті надати проектній команді ORE уявлення про досвід роботи з відкритими практиками та інструментами, який мають докторанти та молоді наукові працівники.
Цього року Європейська Комісія планує запустити «Open Research Europe» (ORE), – платформу видавців із відкритим доступом для бенефіціарів програми «Горизонт 2020». ORE надасть можливість швидкої публікації матеріалів, вільних від редакційних упереджень. Усі статті підлягатимуть прозорій експертній оцінці та будуть публікуватись під відкритою ліцензією.
Створення ORE – важливий крок до відкритої науки в Європі. Eurodoc, як експертний партнер проекту намагатиметься забезпечити, щоб позиція молодих дослідників у цьому проекті була почута.
Kudos об’явив про розширення безкоштовного доступу до KudosPro після того, як 5000 дослідників зареєструвалися, щоб підвищити видимість своїх досліджень.
Kudos об’явив про розширення безкоштовного доступу до KudosPro після того, як 5000 дослідників зареєструвалися, щоб підвищити видимість своїх досліджень.
Kudos – це відзначена нагородами служба підтримки результатів досліджень, яка надає глобальній академічній спільноті доступ до своїх послуг, щоб вчені могли повідомляти широкій зацікавленій аудиторії про результати своїх досліджень і розробок.
Kudos Pro включає в себе інструментарій для демонстрації досліджень.
З його допомогою науковці можуть:
– швидко створювати сторінки профілю для пояснення суті своєї роботи;
– генерувати брифінги для певних цільових груп;
– підключати результати, які розподілені по інших веб-сайтах;
– відстежувати відомості у різних засобах масової інформації.
Дослідники з 1000 установ по всьому світу вже використовують Kudos Pro, щоб максимізувати комунікацію, залученість та потенціал впливу своїх досліджень.
Поради фахівця щодо ефективної організації роботи онлайн з’явились на сайті компанії GlobalLogic Ukraine.
Поради фахівця щодо ефективної організації роботи онлайн з’явились на сайті компанії GlobalLogic Ukraine.
Віддалена робота має багато переваг: автономність, гнучкість робочих годин, можливість працювати з будь-якої точки світу. Проте, вона може стати серйозним викликом для багатьох спеціалістів.
Пропонується зробити наступне.
1. Обрати для себе найбільш зручний інструмент серед найбільш поширених “work from home”: Microsoft Teams або Skype; Zoom; Hangouts; Webex; Slack (для відеоконференцій та підтримання зв’язку з колегами); Google Drive та G-Suite (для онлайн-роботи з документацією та зберігання документів); Basecamp, Asana (для спільної роботи над проєктами) та ін.
2. Організувати свій робочий простір, виокремивши його саме як робочу зону та зібрати в ній усе необхідне для праці.
3. Визначити чітко робочі години та час для відпочинку і неробочий час.
4. Чітко розподілити робочий час відповідно до завдань – спілкування, самостійна робота, інтернет-серфінг. Щоб дотримуватись встановленого розподілу можна використовувати такі інструменти тайм-менеджменту, як, наприклад, Any.Do, Trello, Sectograph, Remember the Milk, Todoist, To Do Reminder.
5. Започаткувати ритуал початку і завершення роботи.
6. Не обмежувати спілкування з колегами лише робочими питаннями, має бути і психологічна розрядка і взаємна підтримка.
7. Скоротити непродуктивні витрати часу, відволікання на несуттєві речі.
8. Додати у робочий простір звуки, які допомагають знизити напругу та відчувати себе комфортно – музика, звуки природи або навіть звуки офісу (для гурманів).
9. Робити перерви для того, щоб провітрити приміщення, розім’ятись.
10. Використовувати відомі техніки самоорганізації: Getting things done; Pomodoro; Метод ABC-аналізу; Chronodex; Ivy Lee та ін.
WILEY запрошує усіх бажаючих взяти участь в опитуванні про використання у дослідженнях серверів препринтів та попередніх публікацій. Компанію цікавить, наскільки цінною для науковця та дослідника є можливість поділитися результатами своєї роботи зі спільнотою.
WILEY запрошує усіх бажаючих взяти участь в опитуванні про використання у дослідженнях серверів препринтів та попередніх публікацій. Компанію цікавить, наскільки цінною для науковця та дослідника є можливість поділитися результатами своєї роботи зі спільнотою.
Опитування коротке, анонімне та конфіденційне. Усі відповіді будуть зведені у єдиний масив та проаналізовані, щоб визначити основні тенденції та краще зрозуміти мотивацію дослідників.
Щоб залучити відповідальних за навколишній світ та екологію респондентів, за кожну заповнену анкету компанія Wiley пожертвує 1 дол. США некомерційній організації One Tree Planted, яка займається питаннями лісовідновлення в усьому світі.
