ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Цифрові навички та навички роботи зі штучним інтелектом у медичних професіях: що нам відомо про новий попит» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

У ньому наголошується, що системи охорони здоров’я країн ОЕСР стикаються з нестачею робочої сили та зростанням попиту на медичні послуги внаслідок старіння населення і поширенням хронічних захворювань, інтеграція цифрових технологій та штучного інтелекту може забезпечити  підтримку медичних працівників та підвищити їхню продуктивність. Експерти вивчають вплив цифрових технологій та штучного інтелекту на професії в галузі охорони здоров’я в країнах ОЕСР, зосереджуючи увагу на тому, як саме інновації можуть підтримати медичних працівників на тлі зростаючого попиту на медичні послуги.  Для цього проаналізовано понад 55 млн онлайн-оголошень про роботу з Канади, Великої Британії та Сполучених Штатів, опублікованих у період з 2018 по 2023 рік, що дозволило оцінити попит на цифрові навички та навички, пов’язані зі штучним інтелектом, у професіях системи охорони здоров’я. Визначено конкретні вимоги до цифрових навичок та навичок, пов’язаних з ШІ та конкретизовано пріоритети (управління медичною інформацією, телемедицина, кібербезпека). Надано експертну оцінку потенційному впливу генеративного ШІ та передової робототехніки на професії у галузі охорони здоров’я. Встановлено, що більшість професій отримає вигоду від упровадження цих технологій, але необхідно забезпечити реалізацію цілеспрямованої політики перекваліфікації та безперервного навчання. Також потрібно при розробленні політики брати до уваги, що технологічний прогрес має доповнювати, а не витісняти медичних працівників.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/yUqRx, https://ukrintei.ua/y/qbykZ,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У блозі на офіційному вебсайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Серхіо Монтойя та Ярміла Ботєв «Порівняння яблук з яблуками: ПКС підкреслює відмінність у вартості життя».

У ній зазначається, що для порівняння макроекономічних показників між країнами необхідно обов’язково врахувати різницю у валютах та рівнях цін, щоб переконатися, що порівнюються яблука з яблуками, а не яблука з апельсинами. Паритет купівельної спроможності (ПКС) є інструментом для цього, оскільки побудований на основі цін загального та комплексного кошика товарів і послуг щоб слугувати конвертором валют і дефлятором. ПКС використовується у першу чергу під час порівняння макроекономічних показників, таких як ВВП, рівень цін тощо. Оцінки ПКС, опубліковані 2 квітня 2025 року, вказують на високу міжкраїнну варіабельність валового внутрішнього продукту на душу населення за ПКС у 2024 році. Згідно з новими даними, розрив у ВВП на душу населення становив від  2,5 разів відносно середнього показника по ОЕСР. Люксембург та Ірландія повідомили про найвищий ВВП на душу населення у 2024 році, який удвічі перевищив середній показник по ОЕСР, тоді як Колумбія та Мексика мали  (40% від середнього показника по ОЕСР). Відносні показники Австрії, Ісландії та Фінляндії  також погіршилися між 2023 та 2024 роками.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/LTGIS, https://ukrintei.ua/y/HloP0

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Інвентаризація експортних обмежень на промислову сировину: моніторинг на тлі зростання ринкової та політичної напруженості».

У ньому зазначається, що корисні копалини є важливим чинником безпеки та економічного процвітання, мають вирішальне значення для відновлюваної енергетики, цифровізації, оборони, напівпровідників, волоконної оптики, суперсплавів, передової електроніки. Інвентаризація експортних обмежень на промислову сировину ОЕСР проводиться постійно, а щорічні публікації дають можливість ознайомитись з детальними даними щодо поширеності, типів, обсягів та еволюції експортних обмежень у різних країнах та стосовно різних продуктів. Поточне видання показує, що експортні обмеження на промислову сировину з 2009 по 2023 рік зросли більше, ніж у п’ять разів, причому цей тренд помітним прискорився у 2023 році. Саме тоді до списку продуктів, на які поширюється принаймні одне експортне обмеження, було додано понад 500 нових видів сировини. Відносно деяких продуктів глобальна поширеність експортних обмежень зросла більше, ніж на 10%. З огляду на глобальну взаємозалежність, це несе на собі ризик порушення ланцюгів поставок, отже розуміння впливу таких обмежень має вирішальне значення для формування політики, пошуку альтернатив, збалансування цілей безпеки та розвитку.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/sn8bA, https://ukrintei.ua/y/yd2Gy, https://doi.org/10.1787/facc714b-

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт  «Економічні дослідження ОЕСР: Україна 2025» із серії «Економічні дослідження ОЕСР».

У ньому зазначається, що економіка України до лютого 2022 року підтримувалась відповідними політичними рішеннями та отримувала значну зовнішню підтримку. Наразі її перспективи доволі невизначені: дефіцит робочої сили, проблеми з енергопостачанням, логістикою та розвитком підприємства уповільнюють економічну активність на тлі підвищення інфляції. Досягнення фіскальної стійкості вимагає мобілізації внутрішніх доходів, підвищення ефективності витрат та сталої зовнішньої підтримки. Експерти вважають, що необхідне зменшення податкового навантаження та звуження сфери застосування спрощених податкових режимів, що в сукупності призведе до збільшення доходів та зменшення податкових викривлень. Покращення управління державними інвестиціями і практики закупівель, розширення можливостей субнаціональних органів влади допоможуть забезпечити ефективне використання обмежених державних ресурсів. Зростання інвестицій, продуктивності та експорту матиме центральне значення для економічного відновлення, що передбачає покращення рамкових умов для бізнесу завдяки зміцненню верховенства права, полегшенню регуляторного тягаря, розвитку більш конкурентних ринків та ширшому доступу до фінансування. Важливе значення мають таклж екологічні податки, ціни на викиди, підтримка «зеленої» економіки.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/3uzer, https://ukrintei.ua/y/zaGRM, https://doi.org/10.1787/940cee85-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ  «Вплив корпорацій на розроблення конкурентної політики».

У ньому зазначається, що процес формування конкурентної політики відбувається у динамічній системі численних впливів та дій усіх зацікавлених зацікавлених сторін. Корпоративна участь може бути корисною для процесу розроблення  політики,  однак вона також несе у собі ризики перетворення на надмірний небажаний вплив, якщо процес цей стає непрозорим чи маніпулятивним і в результаті призводить до спотворення цілей політики, зменшення її ефективності, а також підриву суспільної довіри. Фірми можуть впливати на політиків за допомогою різних механізмів, зокрема – лобіювання або фінансування досліджень. У багатьох сферах, таких як конкурентна політика, ризик неналежного впливу може бути посилений такими чинниками, як економічні ставки, складність законодавчої бази тощо. Розрізнити законну корпоративну участь від неправомірного впливу досить складно, оскільки вплив може відбуватись поступово, через різноманітні канали, формуючи рішення кумулятивним чином. Навіть оприлюднена поведінка може впливати на політичні рішення, тоді як деякі непрозорі практики не обов’язково призводять до шкоди. Цей документ  ОЕСР зосереджений на різних вимірах корпоративного впливу у конкурентній політиці, він окреслює переваги законної корпоративної взаємодії, ризики неналежного впливу й труднощі їх чіткого розмежування. У ньому окреслено механізми, за допомогою яких може здійснюватися вплив, а також наводяться заходи реагування, які політики можуть використовувати для усунення потенційної шкоди від неналежного впливу, зберігаючи при цьому переваги законної корпоративної взаємодії.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/d3iE7, https://ukrintei.ua/y/7MqtR, https://doi.org/10.1787/4f19edd4-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Методологія оцінювання упровадження «Принципів корпоративного управління G20/ОЕСР»».

У ньому зазначається, що  «Принципи корпоративного управління G20/ОЕСР» стали провідним міжнародним стандартом корпоративного управління після їх прийняття Радою ОЕСР на рівні Міністрів країн-членів у червні 2023 року та схвалення лідерами G20 у вересні 2023 року. Комітет з корпоративного управління ОЕСР всебічно підтримує упровадження цих принципів, зокрема як стандарт для здорових фінансових систем, орієнтир для удосконаленню правової, регуляторної,  інституційної бази корпоративного управління, забезпечення сталого зростання, фінансової стабільності та зміцнення ринкової довіри й доброчесності. Розроблена на цих засадах методологія формує основу для добровільних самооцінок щодо корпоративного управління на рівні окремих країн та ОЕСР в цілому, що у подальшому використовується для підготовки рекомендацій з удосконалення корпоративного управління. Нинішня версія методичних рекомендацій  оновлює попереднє видання 2017 року та включає зміни, внесені до «Принципів…»  у 2023 році, а також ураховує  результати досліджень Світового банку, Міжнародного валютного фонду, ROSC та Програми оцінки фінансового сектору FSAP. Нинішня публікація буде корисною для політиків та управлінців при визначенні окремих пріоритетів корпоративного управління.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/ku8N6, https://ukrintei.ua/y/209ws, https://doi.org/10.1787/80996ea9-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Підвищення стійкості комунікаційних мереж» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому зазначається, що   в епоху, коли зв’язок лежить в основі більшості повсякденних операцій – від торгівлі та охорони здоров’я до освіти та управління, – будь-який збій у роботі мереж зв’язку може мати далекосяжні наслідки. Тому безперервна і стабільна їх робота стає пріоритетом. Перед політиками стоїть складне завдання забезпечити стійкість цих мереж до різних загроз, одночасно сприяючи вирішенню технічних та регуляторних проблем, притаманних великим взаємопов’язаним інфраструктурам.  Цей звіт пропонує цілісний погляд на проблеми, з якими стикаються політики у захисті мереж від системних збоїв, зловмисних дій та стихійних лих, а також огляд ключових стратегій підвищення стійкості мереж, включаючи резервування, різноманітність, упровадження інноваційних технологій (таких як хмарна інтеграція, штучний інтелект, програмно-визначені мережі). Підкреслюється цінність організаційних заходів, таких як кризове моделювання та управління безперервністю бізнесу. Надається аналіз поточної політики в країнах-членах ОЕСР з акцентом на вдосконаленні інфраструктури, підготовці до стихійних лих, забезпеченні технологічних інновацій. Пропонуються заходи з гармонізації показників стійкості, співпраці та обміну інформацією між операторами, аварійно-рятувальними службами та іншими зацікавленими сторонами. Підкреслюється необхідність подальших інвестицій в інфраструктуру та впровадження нових технологій для підвищення стійкості мереж.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Xaa3D, https://ukrintei.ua/y/8F7Sd, https://doi.org/10.1787/d6920477-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD