ОЕСР

У ній автор аналізує матеріали відповідного звіту ОЕСР і висловлює свою думку, що для скорочення незмінно великого розриву між заробітною платою жінок і чоловіків необхідно оприлюднювати такі дані й публічно їх обговорювати. Прагнення до прозорості оплати праці реалізується завдяки політичним і правовим рішенням та директивам. Це дозволяє здійснювати моніторинг процесів оплати праці та визначати ефективні заходи регулювання. Аліса посилається на ключові питання, описані у звіті. Наразі серед 38 країн Організації економічного співробітництва та розвитку 27 підтримують ту чи іншу форму прозорості оплати праці. Їх дані показують, що гендерний розрив в оплаті праці в країнах ОЕСР скоротився з 19% 1996 року до 12% 2021 року, якщо оцінювати середні доходи жінок і чоловіків. Проте розрив в оплаті праці скоротився не в усіх країнах. Одна з причин гальмування пов’язана з вибірковістю регулювання: спеціальні норми зазвичай застосовуються до великих компаній, залишаючи поза увагою середній та малий бізнес. У Великій Британії, наприклад, розрив не зменшився з моменту запровадження звітності у 2017 році. У Данії різниця скоротилася на 7% після ухвалення закону про прозорість. Найбільш жорстким є ісландський стандарт «рівної оплати за рівну цінність», де закон зобов’язує роботодавця обґрунтовувати кожне рішення про виплату бонусів. Компанії, які не дотримуються вимог, повинні сплатити штраф. Як результат, розрив в оплаті праці в Ісландії скоротився до 10%. Європейський Союз нещодавно ухвалив таку саму директиву. Аналіз Harvard Business Review за 2020 рік показав, що таке регулювання призвело до збільшення заробітної плати жінок на 8%. Включення інформації про діапазон зарплат у списки вакансій також допомогло. На думку експертів, заходи прозорості оплати праці також виявилися більш ефективними в країнах з більш високим рівнем активності профспілок. Країни, де захист колективних інтересів слабкий (США, Велика Британія), відчувають більшу протидію цій політиці. Тоді як у Бельгії, де майже половина робочої сили охоплена профспілковими організаціями, гендерний розрив в оплаті праці скоротився удвічі і становив 5%. У 2021 році законодавці США знову ухвалили закон, що гарантує жінкам і чоловікам рівну оплату за одну й ту саму роботу. Але бар’єри на шляху прогресу залишаються. Зокрема, є протидія розкриттю інформації; жінки недостатньо представлені на високооплачуваних посадах; публікуються надзвичайно широкі діапазони заробітних плат для найму працівників.

Детальніше: https://is.gd/LiyvEn

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Наголошується, що безліч установ несуть відповідальність та забезпечують, щоб інвестиції в інфраструктуру відповідали цілям політики. Обов’язки цих установ змінюються з плином часу і варіюються від країни до країни залежно від традицій, конституційних механізмів та можливостей уряду. Хоча вони часто доповнюють один одного, іноді ці обов’язки перетинаються, створюючи додатковий рівень складності. Розуміння впливу інститутів, пов’язаних з інфраструктурою, надає змогу політикам ухвалювати обґрунтовані рішення. У звіті розглядається сутність інституційних механізмів та надаються рекомендації з їх використання. Зокрема, описані різні установи, що беруть участь у плануванні, фінансуванні та створенні інфраструктури в країнах-членах ОЕСР, які зведені до трьох широких типів інституційних механізмів. Документ допомагає краще зрозуміти поточні тенденції щодо інституційних змін, описує сильні сторони і недоліки інституційних механізмів, визначає потенціал обміну досвідом і знаннями між установами та країнами.

Детальніше: https://is.gd/IB3LYt, https://is.gd/gVlffP, https://doi.org/10.1787/31825d0d-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що розроблення відповідної політики вимагає, щоб уряди, міністерства, відомства та інші уповноважені інституції краще співпрацювали і тримали в центрі своєї уваги ключові проблеми благополуччя дітей. У звіті наведено підсумки нещодавніх ініціатив країн ОЕСР щодо посилення інтеграції політики у сфері благополуччя дітей; описано досвід цих країн щодо реалізації інтегрованих планів політики; систематизовано інструменти політики, орієнтованої на дітей; запропоновано набори показників оцінювання. Проаналізовано проблеми, з якими зазвичай стикаються країни, що працюють над просуванням політики благополуччя дітей та визначене коло питань з підвищення ефективності відповідної діяльності.

Детальніше: https://is.gd/eyWC86, https://is.gd/PcotLF, https://doi.org/10.1787/1a5202af-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

У ньому наголошується, що ділові інвестиції в країнах ОЕСР після глобальної фінансової кризи 2008 року залишаються низькими. При цьому вартість капіталу суттєво й неухильно знижувалася упродовж останніх тридцяти років, що є результатом впливу відсоткових ставок і ставок корпоративного податку. Виникає питання: чи реагують бізнес-інвестиції на вартість капіталу і чи може корпоративна податкова політика підтримувати інвестиції? У звіті на фактичних даних досліджується чутливість бізнес-інвестицій до корпоративного оподаткування і те, як саме ця чутливість варіюється у залежності від характеристик фірми, розміру інвестицій та структури оподаткування. Доведено, що комерційні інвестиції пов’язані з корпоративним оподаткуванням, виміряним за прогнозними ефективними податковими ставками на рівні країни. Однак після світової фінансової кризи податкова чутливість інвестицій бізнесу значно впала, хоча й суттєво відрізняється у залежності від фірм, активів і характеристик корпоративного оподаткування. Встановлено, що для ефективної підтримки інвестицій необхідний гнучкий підхід до корпоративної податкової політики з урахуванням неоднорідності податкової чутливості. Запропоновано можливі варіанти політики, включаючи зниження податків на некомерційні організації, використання цільових інструментів оподаткування прибутку та збільшення пільг на капітал, що може викликати сильні інвестиційні реакції.

Детальніше: https://is.gd/d2hcmX, https://is.gd/crNP6U, https://doi.org/10.1787/04e682d7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Наголошується, що до 2050 року за прогнозами населення світу, яке мешкає в містах, сягне 5 млрд (людей порівняно з 3,5 млрд у 2015 році). Ці зміни вимагатимуть масштабних інвестицій в інфраструктуру. Останні мають не лише забезпечити відповідне кількісне зростання, а й підтримувати адаптацію до зміни клімату та перехід до цифрових технологій. У звіті розглядаються три способи вирішення цього завдання. По-перше, застосування нових форм міського планування, які можуть допомогти мобілізувати приватне фінансування для інклюзивних, стійких та стійких міських інвестицій. По-друге, зміцнення потенціалу міст для підтримки необхідних інвестицій у більш жорстких фінансових умовах завдяки залученню приватних інвестицій. По-третє, використання «зелених», соціальних та стійких облігацій і кредитів, облігацій, пов’язаних із стійкістю, та облігацій на випадок катастроф для інвестицій в інфраструктуру. До звіту також включено 17 коротких тематичних досліджень із 12 країн, які демонструють інноваційні методи створення міст майбутнього.

Детальніше: https://is.gd/yky2YY, https://is.gd/RChH16, https://doi.org/10.1787/51bd124a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD