Міністерство освіти і науки України запрошує взяти участь в опитуванні щодо змін у вітчизняній інноваційній екосистемі.
Міністерство освіти і науки України запрошує взяти участь в опитуванні щодо змін у вітчизняній інноваційній екосистемі.
Опитування має встановити, які зміни відбулись у національній інноваційній екосистемі, а також у якості та конкурентоспроможності продукції вітчизняного виробництва. Зокрема, учасникам дослідження пропонується оцінити діючу систему, назвати основні проблеми, визначити рівень сприятливості національного законодавства у галузі інновацій.
За результатами дослідження буде підготовлено аналітичну довідку, яка міститиме: основні характеристики інноваційної екосистеми України та рекомендації щодо налагодження міжрегіональних економічних зв’язків і взаємодії всіх суб’єктів інноваційної екосистеми.
До участі у опитуванні запрошуються всі суб’єкти інноваційного процесу ‒ студенти, підприємці, професіонали, інвестори, університети, організації, наукові центри, фонди та компанії.
Одне з найбільш впливових рейтингових агенцій світу Times Higher Education оприлюднило чергові результати галузевого рейтингу університетів – World University Rankings 2022 by subject.
Одне з найбільш впливових рейтингових агенцій світу Times Higher Education оприлюднило чергові результати галузевого рейтингу університетів – World University Rankings 2022 by subject.
Це найбільший та найбільш різноплановий міжнародний університетський рейтинг включає 13 показників, об’єднаних у п’ять ключових категорій: навчання, дослідження, цитування, доходи та інтернаціоналізацію.
Наразі рейтинг визначався серед університетів світу за предметними галузями «Комп’ютерні науки» та «Інженерія».
До оновленої версії предметного рейтингу журналу Times Higher Education у галузі «Комп’ютерні науки» увійшов 891 університет з усього світу, серед яких 5-ть українських: – Національний університет «Львівська політехніка»; – Харківський національний університет радіоелектроніки; – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
До рейтингу у галузі «Інженерія» включено усього 1188 університетів, у т.ч. 8 вітчизняних університетів: – Сумський державний університет; – Харківський національний університет радіоелектроніки; – Національний університет «Львівська політехніка»; – Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; – Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; – Київський національний університет імені Тараса Шевченка; – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна; – Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
Міжнародний виконавчий комітет Альянсу ЮНЕСКО за медійну та інформаційну грамотність оголосив про відбір номінантів на участь у конкурсі Global Media and Information Literacy Awards 2021.
Міжнародний виконавчий комітет Альянсу ЮНЕСКО за медійну та інформаційну грамотність оголосив про відбір номінантів на участь у конкурсі Global Media and Information Literacy Awards 2021.
Нагороди Global Media and Information Literacy Awards присуджуються щорічно за видатні досягнення та лідерство у медійній та інформаційній грамотності й вручаються на тематичній конференції Global Media and Information Literacy Week.
Взяти участь у конкурсі та отримати нагороди можуть фахівці у галузі інформації та бібліотечної справи, ЗМІ та технологій, викладачі, художники, активісти, дослідники, політики, асоціації та інші колективи, які створюють зразкові та новаторські методи інтеграції інструментів медійної та інформаційної грамотності у свою роботу та суміжні види діяльності.
Номінанти на участь у конкурсі повинні продемонструвати просування медійної та інформаційної грамотності в міжкультурних діалогах, освіті, дослідженнях, політиці, правозахисній діяльності, засобах масової інформації (ЗМІ) та комунікаціях, інформації та цифрових технологіях та інших секторах.
Альянс ЮНЕСКО за медійну та інформаційну грамотність, раніше відомий як Глобальний альянс з питань партнерства з медіа та інформаційної грамотності, є новаторською організацією з розвитку міжнародного співробітництва. Він об’єднує представників понад ста країн з метою забезпечення вільного доступу громадян до засобів масової інформації та підвищення інформаційної компетентності.
Заявку на участь у конкурсі можна подати до 20 жовтня 2021 року.
17 вересня 2021 року Київська школа економіки представила результати власного дослідження «Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав».
17 вересня 2021 року Київська школа економіки представила результати власного дослідження «Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав».
Дослідження виконано на замовлення Європейської Бізнес Асоціації в рамках проєкту з дослідження системи захисту авторських прав та оцінки справедливого розміру зборів, що справляється з техніки відтворення творів у межах персонального використання.
Поняття приватного копіювання та репрографії вже існують в українському правовому полі. Принцип відшкодування полягає у встановленні зборів для пристроїв, що можуть використовуватися для копіювання та відтворення аудіо, відео, та паперового контенту. Однак у законодавстві відсутнє пояснення поза встановленими розмірами зборів, які механізму їх розрахунку. Власне ця прогалина і була покладена в основу дослідження, яке має на меті оцінити відповідність поточних розмірів зборів з імпортованої та виробленої на території України техніки справедливій компенсації авторам за приватне копіювання їхніх творів.
Застосований підхід розширює методологію завдяки врахуванню рівня доходів населення, звичок українських споживачів, доступних даних щодо світових та вітчизняних бенчмарків вартості аудіо, відео, паперового копіювання та даних проведеного в Україні опитування щодо характеру користування авторським контентом. Ураховано також особливості українського ринку техніки, що може використовуватися для приватного копіювання та репрографії, різницю у рівнях доходів різних країн при застосуванні середньосвітових ставок зборів з огляду на паритет доходів вітчизняних авторів та споживачів їх творів, чинник доступу до контенту осіб з низькими доходами для забезпечення їх особистісного розвитку, частка легально отриманого контенту.
Важливим моментом у встановленні зборів має стати принцип досягнення рівня, за якого зберігається відшкодування збитку авторів та водночас підтримується оптимальне навантаження на споживачів. Пропонується забезпечити регулярний перегляд ставок з попереднім дослідженням основних параметрів ринку та план переходу до фіксованих ставок. Важливою частиною функціонування системи компенсації авторам експерти називають прозорість роботи організації колективного управління, що може бути одним з ключових факторів довіри до потреби існування зборів у цілому.
У жовтні 2021 року відбудеться серія вебінарів з питань Глобальної бази даних промислових зразків, Глобальної патентної бази даних та практичних аспектів електронного подання заявки за Договором про патентну кооперацію.
У жовтні 2021 року відбудеться серія вебінарів з питань Глобальної бази даних промислових зразків, Глобальної патентної бази даних та практичних аспектів електронного подання заявки за Договором про патентну кооперацію.
Організатор – Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ).
Мета заходів – інформування користувачів з усього світу про останні досягнення, зміни й оновлення баз даних, їх функціональні можливості.
Заплановані наступні заходи: – вебінар відносно електронного подання заявки за Договором про патентну кооперацію (еРСТ), який допоможе підготувати, подати та працювати із міжнародними заявками РСТ в електронному вигляді (7 жовтня 2021 року); – вебінар «Огляд Глобальної бази даних промислових зразків» щодо Глобальної бази даних промислових зразків (Global Design Database), на якому буде представлено детальний огляд цієї бази, надані поради щодо її використання для пошуку промислових зразків, розглядатимуться конкретні приклади (13 жовтня); – вебінари «Хімічний пошук у PATENTSCOPE» щодо Глобальної патентної бази даних (PATENSCOPE), які ознайомлять із її призначенням, структурою, функціями, правилами доступу та прикладами використання (12 та 14 жовтня 2021 року).
Для участі у заходах необхідна попередня реєстрація.
Установам, які заповнять заявку, буде наданий безкоштовний тестовий доступ до баз даних EBSCO.
Установам, які заповнять заявку, буде наданий безкоштовний тестовий доступ до баз даних EBSCO.
EBSCO ‒ потужна оперативна довідково-бібліографічна система, що надає широкий спектр реферативних та повнотекстових загальнодоступних баз даних від відомих інформаційних постачальників.
Міністерство освіти і науки України провело серію переговорів із представниками компанії EBSCO й домовилось про надання українським науковим та освітнім установам безкоштовного доступу до баз даних.
Доступ до баз даних EBSCO надається за IP-адресами установи без введення логіну та паролю через пошуковий інтерфейс на платформі EBSCOhost ‒ інтерактиву довідково-бібліографічну систему, яка складається з різноманітних повнотекстових та реферативних баз даних широкого тематичного охоплення: від бізнесу та гуманітарних наук до медицини та екології.
Для підключення віддаленого доступу необхідно заповнити заявку на активацію віддаленого доступу до баз даних EBSCO.
На початку жовтня 2021 року у гібридному форматі проходить 62-а серія засідань Асамблеї держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
На початку жовтня 2021 року у гібридному форматі проходить 62-а серія засідань Асамблеї держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності.
На початку серії засідань було презентовано звіт про основні результати діяльності Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у 2020 році та першочергові завдання розвитку. Зазначалось, що визначальними у минулому році були процеси, пов’язані з боротьбою проти пандемії COVID-19. Мало місце прискорення зростання сфери ІВ, інноваційних та творчих процесів, незважаючи на кризові явища в економіці. Цей процес знайшов своє відображення у збільшенні кількість заявок на об’єкти ІВ, витрат на R&D та діяльність, пов’язану з венчурним капіталом, про що свідчать дані Global Innovation Index 2021.
Такі глобальні виклики та загрози для всього людства, як пандемія, зміна клімату, нерівномірність розвитку та інші змушують ВОІВ та всіх представників сфери ІВ використати свою енергію та досвід для допомогти у подоланні цих викликів. Акцентовано увагу на п’ятирічному стратегічному плані організації, який було прийнято у червні 2021 року, а також співпраці з ВООЗ та СОТ в рамках тристоронніх угод.
Основне завдання, яке ставить перед собою ВОІВ полягає у тому, щоб створити умови для використання ІВ як потужного інструменту економічного та соціального розвитку в першу чергу країнами що розвиваються та менш розвиненими країнами.
Генеральна Асамблея та Координаційний комітет є основними органами ВОІВ, що визначають її політику та приймають рішення. Керівництво держав-членів ВОІВ і Союзів, адміністративні функції яких виконує ВОІВ, традиційно збираються на чергові та позачергові осінні сесії, на яких оцінюються результати роботи та приймаються подальші напрями діяльності.
Європейська комісія запрошує організації, що працюють у сфері цифрової освіти, на зустріч в рамках мережі національних консультативних служб.
Європейська комісія запрошує організації, що працюють у сфері цифрової освіти, на зустріч в рамках мережі національних консультативних служб.
Національна консультативна служба (NAS) ‒ організація, яка відповідає за координацію чи консультування щодо реалізації політики цифрової освіти. Вона здійснює, контролює, оцінює та фінансує діяльність у галузі цифрової освіти, а також підтримує освітні та навчальні організації в їх цифровій трансформації та допомагає регіональним і місцевим органам влади у реалізації відповідних політик. Завданням мережі національних консультативних служб є об’єднання роботи усіх, хто бере участь у впровадженні цифрової освіти – практиків, політиків, органи управління та організації.
Комісія організовує 28 жовтня 2021 року першу ознайомчу зустріч з європейськими організаціями, зацікавленими взяти участь у роботі мережі національних консультативних служб, відповідальних за координацію чи консультування з реалізації політики цифрової освіти. Вона започаткує перемовини на рівні ЄС про реалізацію політики цифрової освіти.
Мережа національних консультаційних служб є частиною спільноти практиків, створеної в рамках Центру цифрової освіти, – флагманської ініціативи Плану дій у галузі цифрової освіти на 2021-2027 роки. Діяльність Центру спрямована на поліпшення співпраці та обміну в галузі цифрової освіти між державами-членами Європейського союзу в усіх секторах освіти та навчання в ЄС. Центр почне запрацювати на початку 2022 року.
Для участі у зустрічі необхідно попередньо подати заявку.
Організація економічного співробітництва і розвитку оприлюднила матеріал «Чи вбивають онлайн-платформи офлайн-зірку? Поширення платформ і продуктивність традиційних фірм».
Організація економічного співробітництва і розвитку оприлюднила матеріал «Чи вбивають онлайн-платформи офлайн-зірку? Поширення платформ і продуктивність традиційних фірм».
У документі зазначається, що в останнє десятиліття онлайн-платформи стали дуже розповсюдженими. Окремі люди та фірми використовують їх для багатьох цілей, таких як розваги, інформація, реклама, для купівлі та продажу товарів і послуг. Пандемія COVID-19 ще більше прискорила впровадження онлайн-платформ. Під час карантинів економічна активність змістилася в бік онлайн-ринків, принаймні у таких секторах, як роздрібні продажі, мобільні платежі та доставка їжі, допомагаючи країнам пережити економічний шок.
Швидке поширення онлайн-платформ пояснюється великими економічними вигодами та можливостями, які вони створюють. Значні мережеві ефекти та недорогі транзакції дозволяють онлайн-платформам об’єднувати більше приватних осіб і підприємств, ніж фізичні ринки, полегшувати ринкові обміни, а відкритість інтернету та глобальна торгівля дозволяють їм охоплювати користувачів з усьому світу.
За рахунок зниження транзакційних витрат, массовому залученню покупців і продавців, збільшенню потужностей платформ може бути підвищена ефективність ринку. Численні послуги, які онлайн-платформи надають своїм користувачам (наприклад, передові недорогі логістичні та платіжні послуги, спеціалізована реклама, поліпшення зв’язку з постачальниками і спрощення вирішення спорів), можуть бути особливо корисні для малих та середніх підприємств.
Використовуючи нещодавно створений узгоджений міжнародний набір даних про онлайн-платформи та їх використання у 43 країнах за період 2013-2018 рр. і 7 сфер діяльності, експерти роблять досліджують, чи призводить і за яких саме умов упровадження платформ до змін у продуктивності діючих фірм. Встановлено, що використання платформи збільшує продуктивність праці в компаніях і що це відбувається за рахунок збільшення зростання додаткової вартості, а не скорочення зайнятості. Більше того, приріст продуктивності є вищим для невеликих фірм. Отже, онлайн-платформи можуть відігравати важливу роль у вирівнюванні позицій МСП і крупних компаній та скороченні розриву продуктивності. Зростання продуктивності сильніше проявляється на більш динамічних ринках.
Публікація містить аналіз факторів, а також огляд тактичних і стратегічних рішень, які можна використовувати для заохочення розробки платформ таким чином, щоб це сприяло економічному зростанню.
Європейська молодіжна інформаційна мережа Eurodesk пропонує долучитись до опитування молоді «Eurodesk – 2021».
Європейська молодіжна інформаційна мережа Eurodesk пропонує долучитись до опитування молоді «Eurodesk – 2021».
Мережа створена у 1990 році як організація підтримки Erasmus+ для підготовки та надання молоді всеохоплюючої доступної інформації про освітню мобільність. Вона розповсюджує інформацію щодо волонтерства, тренінгів, навчання та можливостей роботи за кордоном. Мережа складається із 38 центрів та понад 1500 постачальників інформації для молоді стосовно можливостей мобільності у 36 країнах Європи.
Опитування проводиться з метою з’ясування запиту молоді щодо інформації, а також ресурсів для пошуку необхідних відомостей та консультацій при прийнятті рішень стосовно навчальної мобільності. Опитування призначене для молодих людей у віці від 13 до 35 років.
Анкета містить три блоки питань: – загальне сприйняття – інформація про те, як респондент уявляє собі можливості поїхати за кордон; – інформаційні потреби – у цьому блоці збирається інформація про важливу для респондента інформацію про перебування за кордоном; – демографія – більш докладна особиста інформація про респондента.
Передбачається, що аналіз результатів опитування дозволять Eurodesk, а також національним та європейським установам, які надають інформаційні послуги, покращити свої послуги.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
