Європейська комісія на своєму офіційному сайті представила звіт «Оцінка одноразової пілотної програми за 2018-2020 роки. Аналіз якісного та кількісного зворотного зв’язку».
Європейська комісія на своєму офіційному сайті представила звіт «Оцінка одноразової пілотної програми за 2018-2020 роки. Аналіз якісного та кількісного зворотного зв’язку».
У рамковій програмі науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт фінансування проекту поки що ґрунтується на поверненні фактичних витрат. Не дивлячись на спрощені правила та покращену ІТ-підтримку, ця система залишається складною та піддається помилкам. Однією з ініціатив Комісії з високим потенціалом для розв’язання цієї проблеми й подальшого спрощення є більш широке використання одноразових виплат.
Отже, розроблено підхід до одноразового фінансування, котрий знімає всі зобов’язання зі звітності про фактичні витрати, табеля обліку робочого часу та наступних фінансових аудитах. Метою є значне скорочення кількості помилок і адміністрування грантів на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, а також підсилення уваги до змісту виконаних робіт.
Новий підхід був ретельно протестований у рамках пілотного проекту «Горизонт 2020» протягом останніх трьох років програми.
Опублікований звіт представляє пілотний проект більш докладно й об’єднує вичерпні відгуки, котрі зібрані авторами з самого початку його реалізації.
У цілому, оцінка показує, що одноразове фінансування працює на практиці й що підхід, розроблений у Horizon 2020, підходить для більш широкого використання в Horizon Europe.
З ініціативи Міністерства освіти і науки України в Україні проводиться серія круглих столів із обговорення ініціативи створення Президентського університету.
З ініціативи Міністерства освіти і науки України в Україні проводиться серія круглих столів із обговорення ініціативи створення Президентського університету.
Зокрема, в Одеській обласній державній адміністрації та в Національному університеті «Львівська політехніка» пройшли перші онлайн-засідання, де експерти розглянули низку дискусійних питань, окреслили можливі шляхи їх вирішення, внесли пропозиції, спираючись на різнобічний досвід успішно реалізованих освітній проектів.
З 1 жовтня 2023 року до закладу освіти планується прийняти на навчання за шістьма напрямами 120 найкращих студентів, а через декілька років їх кількість збільшиться до 600.
Освітній процес у Президентському університеті будуватиметься на засадах підготовки професіоналів найвищого рівня з наступних напрямів, які є основою технологічного укладу 6.0: – інформаційні технології, кібербезпека та штучний інтелект; – нанотехнології; – аерокосмічні технології; – новітні енергетичні технології; – біотехнології та науки про здоров’я; – глобалізація і міжнародні комунікації.
Наступний круглий стіл за темою «Президентський університет – співтовариство найталановитіших науковців, дослідників та освітян України для вирішення складних наукових, суспільних та державних проблем» відбудеться найближчим часом у Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна.
17 листопада 2021 року Європейська Асоціація Університетів оприлюднила результати опитування «Вплив Covid-19 на європейську вищу освіту. Огляд національних ректорських конференцій – осінній/зимовий семестр 2021/22 р.».
17 листопада 2021 року Європейська Асоціація Університетів оприлюднила результати опитування «Вплив Covid-19 на європейську вищу освіту. Огляд національних ректорських конференцій – осінній/зимовий семестр 2021/22 р.».
Опитування проводилося в кінці жовтня 2021 року й ґрунтується на відповідях 26 національних конференцій ректорів університетів з усіє Європи. Результати опитування представляють собою огляд можливостей навчання та викладання в умовах пандемії, а також того, як університети в різноманітних система освіти всієї Європи роблять свій внесок у вакцинацію та тестування Covid-19.
Як і всюди в світі, з-за пандемії Covid-19 університети в Європейському просторі вищої освіти були вимушені пристосовуватися до санітарних заходів. Європейська Асоціація Університетів провела моментальне опитування членів своєї національної конференції ректорів, щоб скласти огляд триваючого діяння пандеміє на вищі навчальні заклади на початку 2021/22 навчального року. Дослідження було зосереджено на наданні освітніх послуг і практичних методах вакцинації та тестування.
Отримані данні датовано 14 жовтня 2021 року. Однак, слід підкреслити, що ситуація в багатьох країнах швидко змінюється у відповідності до загального ходу пандемії та відповідними національними чи регіональними правилами. Про це говорили при наданні даних на декількох конференціях ректорів. У зв’язку з чим отримані данні можуть швидко застарівати й не відображувати дійсний стан речей.
Оголошено конкурс науково-дослідних проектів спільних колективів науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії наук України на 2022-2023 рр.
Оголошено конкурс науково-дослідних проектів спільних колективів науковців Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національної академії наук України на 2022-2023 рр.
Конкурс проводиться з метою подальшого розширення наукової співпраці Академії та Університету, ширшого залучення талановитих студентів старших курсів до наукової діяльності.
Конкурс проводиться за наступними науковими напрямами: – математика та кібернетика; – фізика і астрономія; – біологія та медична наука.
До конкурсу прийматимуться науково-дослідні проекти, котрі будуть виконуватися спільно науковцями Університету та Академії. Причому, представництво виконавців від Університету та Академії повинно бути паритетним.
Рекомендовані до виконання проекти добираються на підставі рішення незалежної наукової експертизи. Про результати конкурсу авторам буде повідомлено.
Затверджений перелік науково-дослідних проектів, які пройшли конкурсний відбір, буде оприлюднено на веб-сайті Академії.
Початок конкурсу – 20 листопада 2021 року, закінчення – 20 грудня 2021 року.
18 листопада 2021 року в онлайн-форматі відбулося засідання круглого столу з обговорення перспектив створення Президентського університету.
18 листопада 2021 року в онлайн-форматі відбулося засідання круглого столу з обговорення перспектив створення Президентського університету.
Засідання пройшло в Одеській обласній державній адміністрації за участі в обговоренні представників Міністерства освіти і науки України, народних депутатів, освітян і науковців.
Обговорення стало важливим заходом з обміну експертними думками та позиціями щодо реалізації проєкту «Президентський університет». Це загальнонаціональний проєкт, який має стати важливим кроком майбутньої трансформації системи вищої освіти, необхідної для економічного та стратегічного зростання України. В університеті будуть впроваджуватися шість професійних спеціальностей, по кожній з яких опрацьовано ключові навчальні програми, спрямовані на розвиток навичок. Університет матиме можливість акумулювати в собі кращі надбання в сфері вищої освіти держави, апробувати, генерувати їх та передавати іншим закладам вищої освіти України. Модель Президентського університету в подальшому планується розповсюдити на інші ЗВО, буде забезпечена академічна мобільність задля можливості стажування викладачів і студентів у Президентському університеті.
Мінцифра та Комітет цифрової трансформації Верховної Ради України запустили нові європейські формати е-підписів.
Мінцифра та Комітет цифрової трансформації Верховної Ради України запустили нові європейські формати е-підписів.
Відтепер українські користувачі ресурсів Мінцифри зможуть зручно та просто перевіряти та підписувати документи е-підписами європейських форматів. Визначено також уніфікований формат для зберігання підписаних даних – ASiC-E. Реалізовані заходи стали ще одним кроком до взаємного визнання е-довірчих послуг ЄС.
Новий функціонал, доступний на вебсайтах Центрального засвідчувального органу та Інтегрованої системи е-ідентифікації, дозволяє наступне: – CAdES дає змогу підписувати е-дані будь-якого формату та зберігає е-підпис окремо від е-даних або разом із ними, файли можна підписувати лише окремо; – XAdES дозволяє підписувати е-дані будь-якого формату та зберігає е-підпис у форматі XML, окремо від е-даних або разом із ними, одночасно можна підписати декілька файлів; – PAdES надає можливість підписувати е-дані у форматі PDF і зберігає е-підпис разом із е-даними, файли можна підписувати лише окремо; – ASiC-E забезпечує довготермінове зберігання е-документів, однією з переваг є можливість зберегти один або декілька файлів із пов’язаними е-підписами, перевірити весь ланцюжок е-підписів та інших даних, пов’язаних із документом.
Європейський парламент і Рада ЄС досягли попередньої угоди про розміри та розподіл бюджету на 2022 рік.
Європейський парламент і Рада ЄС досягли попередньої угоди про розміри та розподіл бюджету на 2022 рік.
Результати перемовин мали особливе значення для дослідницького співтовариства, оскільки Рада намагалася скоротити запропоновані кошти для Horizon Europe у 2022 році, стверджуючи, що не було достатнього попиту для покриття витрат. Натомість Європейський парламент зробив своїм пріоритетним завданням відмінити це скорочення й додатково фінансово підсилити програму.
Депутати Європарламенту збільшили фінансування програм, які сприяють відновленню після пандемії та відповідають пріоритетам, викладеним у керівних принципах на 2022 рік. До них, зокрема, належить дослідницька програма Horizon Europe і програма дій у сфері навколишнього середовища та клімату LIFE. Програма єдиного ринку збільшена на 30 млн євро, а Європейська державна прокуратура – на 3,8 млн євро. Підтримка молоді є ключовим пріоритетом для парламенту, отже збільшено бюджет Erasmus+ на 35 млн євро. Напрямок EU4HealTH також підсилений додатковими 51 млн євро для забезпечення охорони здоров’я та підвищення стійкості відповідних національних систем.
Інструмент сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI – Global Europe) поповнений на 190 млн євро з акцентом на боротьбу з пандемією, у т.ч. шляхом вакцинації.
Гуманітарна допомога збільшена на 211 млн євро, що дозволить Резерву солідарності та надзвичайної допомоги покрити зростаючі потреби Фонду солідарності ЄС у зв’язку зі стихійними лихами.
З 16 по 18 листопада 2021 року відбулась серія публічних заходів та робочих консультацій в рамках українсько-латвійського проекту, що реалізується Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації та Латвійською національною бібліотекою за підтримки Міністерства освіти та науки України.
З 16 по 18 листопада 2021 року відбулась серія публічних заходів та робочих консультацій в рамках українсько-латвійського проекту, що реалізується Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації та Латвійською національною бібліотекою за підтримки Міністерства освіти та науки України.
Проект «Методи текстового аналізу та інструменти визначення подібності у великих національних текстових архівах: на прикладі Латвійської національної цифрової бібліотеки та Національного репозитарію академічних текстів України» переміг у конкурсі міжнародних проектів, який проводився у 2020 році МОН України та Державним агентством з розвитку освіти Латвійської Республіки.
16 листопада 2021 року відбувся вебінар на тему «Розвиток цифрової науки в Латвії та Україні: сучасний стан та перспективи». Обговорювались наступні питання: – роль і місія УкрІНТЕІ у розвитку науки та інновацій в Україні; – призначення та перспективи реалізації українсько-латвійського проекту «Методи текстового аналізу та інструменти визначення подібності у великих національних текстових архівах: на прикладі Латвійської національної цифрової бібліотеки та Національного репозитарію академічних текстів України»; – мережа цифрових гуманітарних наук у Латвії: організації, ініціативи та ресурси; – цифрові сервіси УкрІНТЕІ: сучасні технології на службі науки та інновацій; – відкрита наука у Латвії: дослідження ситуаційного картування, учасники, дорожня карта та стратегія реалізації; – відкрита наука в Україні та Національний репозитарій академічних текстів; – попередня обробка публікацій для визначення подібності контенту; – процес оцифровки та цифрові ресурси Латвійської національної бібліотеки; – спільні зусилля провідних університетів Латвії та Латвійської національної бібліотеки на шляху до академічної та дослідницької доброчесності; – академічна етика та доброчесність в Україні.
17 та 18 листопада 2021 року в рамках робочих семінарів з обговорення актуальних питань аналізу цифрового контенту учасники українсько-латвійського проекту разом із запрошеними експертами обговорювали такі питання: – сервіс StrikePlagiarism, запити користувачів та перспективи розвитку; – формування та розвиток вітчизняного сервісу перевірки на збіг текстових фрагментів Anti-Plagiarism та його перспективи; – сервіс Unicheck, запити користувачів та перспективи розвитку; – тренди аналізу текстових корпусів та які дані можна отримувати з текстів; – когнітивні інструменти концептографічного аналізу; – досвід співпраці з Crossref; – сервіс «Реєстр наукових видань».
Відеозапис вебінарів та презентаційні матеріали доповідачів представлені у відкритому доступі на сайті УкрІНТЕІ.
Також під час візиту латвійських партнерів до України було підписано меморандум про співпрацю між Латвійською національною бібліотекою та Українським інститутом науково-технічної експертизи та інформації. Сторони домовилися докладати спільних зусиль для розвитку науки, освіти, інновацій, науково-технічної інформації.
Для цього вони планують: – збирати, зберігати, аналізувати, оцінювати, забезпечувати використання, поширення, охорону та захист науково-технічної інформації; – проводити наукові дослідження та розробки; – надавати наукове, методичне, інформаційно-аналітичне, програмно-технологічне, експертне та організаційне забезпечення наукової та науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності, інформаційної діяльності, формування інформаційних ресурсів та сучасної цифрової інфраструктури; – здійснювати науковий супровід заходів у сфері наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності, науково-технічної інформації; – активно підтримувати політику відкритої науки; – здійснювати обмін інформаційно-бібліографічними даними.
18 листопада 2021 року Верховна Рада в цілому прийняла законопроєкт «Про публічні електронні реєстри».
18 листопада 2021 року Верховна Рада в цілому прийняла законопроєкт «Про публічні електронні реєстри».
Це рішення дозволить покращити стан державних реєстрів в Україні та оптимізувати наявні реєстри, зробити їх ефективними, а дані в них – якісними. Прийняття документу є наступним кроком до запровадження режиму «без паперів».
На сьогодні в Україні функціонує понад 350 державних реєстрів, але немає єдиних правил і стандартів для їх створення й функціонування. Інформація в них дублюється й не оновлюється. Деякі існують у вигляді Excel-таблиць або в гугл-документах.
Законопроєкт запроваджує поняття «базові реєстри», котрі будуть містити основну інформацію про українців. Реєстри будуть поєднані між собою за допомогою системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта». У результаті це дозволить зробити держпослуги ефективними та максимально їх автоматизувати.
Крім того, законопроєкт вводить поняття адміністраторів і технічних адміністраторів держреєстрів. Це дозволить ефективно використовувати наявні в державі ресурси команд розробки та підтримки реєстрів і підвищити ефективність використання державних коштів.
17 листопада 2021 року Верховною Радою України прийнято за основу проєкт Закону “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо оприлюднення щорічного звіту керівника закладу вищої освіти та цільових показників діяльності закладу вищої освіти”.
17 листопада 2021 року Верховною Радою України прийнято за основу проєкт Закону “Про внесення змін до Закону України “Про вищу освіту” щодо оприлюднення щорічного звіту керівника закладу вищої освіти та цільових показників діяльності закладу вищої освіти”.
Документом вносяться зміни до статті 42 «Обрання, призначення та звільнення з посади керівника закладу вищої освіти» Закону України «Про вищу освіту». Вони мають забезпечити необхідний рівень відкритості системи моніторингу досягнення цільових показників діяльності ЗВО під управлянням керівника вишу, а також врегулювати перелік відповідних показників. Зокрема, передбачається оприлюднення цільових показників діяльності, визначається механізм перевірки досягнень, термінів і щорічних звітів на сайті ЗВО.
Також вносяться зміни до статей 34 «Керівник закладу вищої освіти» та 79 «Відкритість прийняття рішень і провадження діяльності у сфері вищої освіти» Закону України «Про вищу освіту». Вони передбачають наступне: – щорічний звіт керівника закладу вищої освіти повинен містити інформацію про рівень досягнення цільових показників діяльності ЗВО, визначених контрактом, станом на 31 грудня року, за який складається звіт; – цільові показники діяльності закладу, механізми перевірки, терміни досягнення показників, а також щорічні звіти оприлюднюються на офіційному сайті відповідного закладу вищої освіти.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
