Міністерством освіти і науки України 12 листопада 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Міністерством освіти і науки України 12 листопада 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.
Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».
Перевірка академічних текстів на наявність ознак плагіату – один із заходів, що здійснюється в рамках запобігання академічному плагіату та формування високого рівня культури академічної доброчесності.
Обов’язковій перевірці підлягають курсові роботи студентів, кваліфікаційні роботи на здобуття ступеня «бакалавра» або «магістра», дисертаційні роботи на здобуття ступеня «доктор філософії/доктор мистецтва» (кандидат наук) або «доктор наук», рукописи монографій і підручників, що рекомендуються до видання Вченою радою університету, рукописи навчальних посібників, які мають авторський текст і рекомендуються до видання Методичною радою університету, рукописи статей, тези доповідей, які надходять до редакцій наукових журналів або оргкомітетів конференцій, семінарів тощо.
Перевірку академічних текстів здійснюють відповідальні працівники науково-технічної бібліотеки, кафедр і редакцій наукових періодичних видань університету, оргкомітетів конференцій. Усі текстові збіги аналізуються експертом, і лише він може приймати рішення щодо доцільності текстових збігів залежно від галузевого спрямування роботи, мети дослідження, особливостей тієї частини академічного тексту, в якому виявлено збіги. Допуск до захисту проводиться з урахуванням експертної оцінки та висновку щодо відсутності плагіату в роботі. У випадку незгоди з висновком експерта про оригінальність роботи автор має право подати апеляцію на розгляд Комісії з питань етики та академічної чесності КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Після захисту чи публікації академічні тексти розміщуються у відповідні зібрання електронного архіву наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського та надаються у вільний доступ у мережі Інтернет. Наукові статті, опубліковані в наукових виданнях та матеріалах конференцій університету, також розміщуються у відповідних зібраннях ElAKPI. Електронні версії кваліфікаційних робіт, які містять інформацію, що потребує захисту прав інтелектуальної власності, розміщуються в ElAKPI, але доступ до їх повних текстів відтерміновується строком до 6 місяців.
Разом із перевіркою академічних текстів на наявність ознак плагіату, в КПІ проводиться:
З більш детальною інформацією та посиланнями на документи КПІ можна ознайомитись на офіційному сайті Unicheck.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.
У нових надходженнях представлені публікації з наступної тематики: – видавнича справа та редагування; – книгознавство; – документознавство; – бібліологія; – бібліографія та бібліографознавство; – галузеві науково-методичні та методичні розробки.
Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.
10 листопада 2021 року з нагоди Всесвітнього дня науки у Міністерстві освіти і науки України відбувся онлайн-брифінг «Говоримо про науку!».
10 листопада 2021 року з нагоди Всесвітнього дня науки у Міністерстві освіти і науки України відбувся онлайн-брифінг «Говоримо про науку!».
На заході обговорювались актуальні питання розвитку України у сфері науки в контексті обізнаності, діалогу з суспільством, відтворення наукового потенціалу тощо. Зазначалось, що основою популяризації науки в Україні має стати підвищення престижу професії вченого, що можливо лише за умови достатнього рівня фінансування науки в державі.
Заступник Міністра освіти і науки з цифрової трансформації розповів під час брифінгу про ті інструменти, які зараз створюються у МОН для популяризації та цифровізації науки в Україні. Він зосередив свою увагу на Національній електронній науковій інформаційній системі, положення про яку нещодавно було оприлюднено для громадського обговорення. Одним з перших кроків буде створення на платформі профілю науковця та зручного функціоналу для пошуку робіт.
На заході також йшлося про запуск веб платформи «Наука і бізнес» ‒ онлайн майданчику для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу і наукової спільноти. Платформа надає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим ‒ реалізувати власний науковий потенціал й комерціалізувати результати свого наукового пошуку.
Експерти, які долучилися до онлайн-брифінгу, говорили про теперішнє та майбутнє української науки, роль держави у її розвитку, позицію українських науковців на європейському тлі.
Інститут економіки та прогнозування НАН України оприлюднив результати дослідження «Перспективи пост коронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн. Місце України у посткризовому світі».
Інститут економіки та прогнозування НАН України оприлюднив результати дослідження «Перспективи пост коронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн. Місце України у посткризовому світі».
Відзначено глобальний характер проблем, породжених пандемією COVID-19, а також прямий зв’язок між характером їх вирішення та ключовими властивостями майбутнього світу. Майбутнє у постковідному світі належатиме країнам, чиї суспільства чітко уявлятимуть цілі та завдання свого соціально-економічного розвитку, контролюватимуть державу, держава перебуватиме у партнерських відносинах із бізнесом, а бізнес демонструватиме сталий технологічний розвиток.
Місце України у коронавірусному і посткоронавірусному світі обумовлюватиметься як передумовами, що склалися до початку пандемії, так і рішеннями, що їх ухвалювали органи влади. Лібералізм щодо локдаунів ефективно спрацює за наявності у населення довіри до влади, налагодженого діалогу, прозорості, повноти інформування про поточну епідемічну ситуацію, самодисципліни, розвиненості цінностей інклюзивності у суспільстві й системної розбудови базових інститутів ‒ права, правоохоронної системи, освіти, охорони здоров’я, статистики й інших.
Прискорення цифрової трансформації локальних і глобальної банківських систем є одним із нечисленних позитивних наслідків коронакризи. Тому важливо використовувати синергетичні підходи для зменшення впливу держави на ринок банківських послуг та інституційні можливості з елімінування ризиків надмірного одержавлення локальних банківських систем та запровадження наддержавного регулювання глобального цифрового вільного ринку.
Пандемія COVID-19 стала лакмусовим папірцем як для стійкості економічних систем, так і для спроможності урядів забезпечити ефективність національного господарства та безпеку у надзвичайній ситуації. Зважаючи на потенціал й перспективи української промисловості, зокрема – фармацевтичної, керівництву країни доцільно запровадити механізми для заохочення інноваційно-інвестиційних проєктів українського бізнесу й залучення іноземних інвесторів.
10 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України представило «Звіт про самосертифікацію щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти».
10 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України представило «Звіт про самосертифікацію щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти».
Впровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК) в Україні ведеться з 2010 року, це завдання постало в межах приєднання країни до Болонського процесу та відповідного реформування вищої освіти. Задля приєднання до ЄПВО, національні освітянські системи мають відповідати вимогам рівнів, структури та змісту вищої освіти.
Робочою групою МОН у співпраці з міжнародними експертами з Німеччини та Латвії, проведено аналіз НРК щодо відповідності критеріям Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та представлено відповідний звіт. Наразі НРК містить 8 рівнів. Дескрипторами її рівнів визначені знання, уміння/навички, комунікація, відповідальність і автономія. Кваліфікації вищої освіти розміщені наступним чином: молодший бакалавр – 5 рівень, бакалавр – 6 рівень, магістр – 7 рівень, доктор філософії, доктор мистецтв та доктор наук – 8 рівень.
Процес розроблення та імплементації НРК відбувався із урахуванням вимог і рекомендацій критеріїв та процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із рамками кваліфікацій ЄПВО. Перевірено дотримання наступних критеріїв: – національні рамки кваліфікації вищої освіти і орган або органи, відповідальні за його розвиток призначені національним міністерством, відповідальним за вищу освіту; – існує чіткий і продемонстрований зв’язок між кваліфікаціями в національній рамці та кваліфікаційними дескрипторами циклів Рамки кваліфікацій ЄПВО; – національна рамка та включені в неї кваліфікації базуються на результатах навчання, а кваліфікації пов’язані з кредитами ECTS; – процедури включення кваліфікацій до національної рамки є прозорими; – національна система забезпечення якості вищої освіти посилається на національні рамки кваліфікацій та є відповідно до Берлінського комюніке та будь-яких наступних комюніке, погоджене міністрами в рамках Болонського процесу; – національні рамки та будь-яке узгодження з європейськими рамками згадуються у всіх додатках до дипломів; – обов’язки національних сторін за національну рамки чітко визначені та опубліковані.
Дотримання процедур визначалось через досягнення наступних стандартів: – компетентний національний орган/органи самостійно засвідчують сумісність національних рамок з європейськими; – процес самосертифікації включає згоду органу із забезпечення якості у відповідній країні, визнаного в рамках Болонського процесу; – до процесу самосертифікації залучаються міжнародні експерти; – результати самосертифікації та обґрунтування її висновків будуть опубліковані та мають стосуватися окремо кожного із викладених критеріїв; – мережі ENIC та NARIC мають вести відкритий список держав, які підтвердили, що вони пройшли процес самосертифікації; – завершення процесу самосертифікації відзначається у додатках до дипломів, виданих згодом, показуючи зв’язок між національними рамками та європейськими рамками.
У результаті проведеного аналізу робочою групою виявлено існування значної подібності між НРК (5-8 рівні) та РК ЄПВО. Ця подібність стосується усіх 7 критеріїв та 6 процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із РК ЄПВО, затверджених у 2005 році Групою супроводу Болонського процесу.
15 листопада 2021 року відбудеться відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City.
15 листопада 2021 року відбудеться відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City.
Цей пілотний проєкт являє собою спільну інформаційну кампанію Міністерства цифрової трансформації України та Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (USAID КЕУ) для просування продуктів екосистеми «Дія» серед резидентів UNIT.City, інвесторів та іноземних відвідувачів.
Пілотний проєкт стане першою офлайн-точкою для спілкування між Мінцифрою та громадянами, зокрема представниками IT-кластерів та стартап-екосистеми.
«Дія» є брендом цифрової держави, котрий являє собою екосистему декількох проєктів: – мобільний застосунок «Дія», котрий дає можливість користуватися цифровими документами, отримувати державні послуги у декілька кліків, ділитися копіями цифрових документів; – портал «Дія», на котрому можна отримувати онлайн близько 70 державних послуг; – національний проєкт із розвитку цифрової грамотності «Дія.Цифрова освіта»; – національний проєкт із розвитку підприємництва «Дія.Бізнес»; – віртуальна економічна зона для ІТ-компаній із спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом «Дія.City».
У результаті впровадження пілотного проєкту представництво Мінцифри отримає: – фірмовий куточок у коворкінг-просторі UNIT.City; – добре навчену команду підтримки із чотирьох осіб; – рекламні матеріали та відео під брендом «Дія».
UNIT.City ‒ перший в Україні та найбільший у Східній Європі інноваційний парк, який налічує 110 компаній-резидентів. Серед них три лабораторії, п’ять бізнес-кампусів і коворкінг, чотири акселератора та три інвестиційні фонди для підтримки й розвитку українських стартапів. Результатом діяльності команди інноваційного парку має стати потужна екосистема, сприятлива для розвитку підприємництва та досліджень, що допомагатиме у створенні компаній та продуктів, успішних на глобальному ринку.
Програма USAID КЕУ підтримує стартапи й малі та середні підприємства з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на міжнародних ринках, допомагає в розбудові спрощеного та прозорого бізнес-клімату, а також забезпечує українські компанії можливостями скористатися перевагами міжнародної торгівлі.
Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».
Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».
Дослідження було спрямоване на поглиблення розуміння R&D у галузі чистої енергії, а також їхньої підтримки рух до чистого нульового майбутнього. Воно ґрунтується на аналізі понад 1,6 млн статей з бази даних Scopus компанії Elsevier, які дають унікальне уявлення про те, як дослідження можуть підтримати зусилля з пом’якшення наслідків зміни клімату.
Звіт: – надає описову інформацію про аспекти співробітництва в сфері досліджень і передачі знань, які мають особливе значення для інноваційних рішень, сприяючих досягненню чистого нуля; – започатковує дискусію про дослідження та інновації з протидії зміні клімату; – є площадкою для обговорення питань фінансування досліджень і співробітництва, вибору технологій і політики.
В проаналізованих експертами тематичних публікаціях основна увага приділяється різним методам і технологіям скорочення викидів і вилучення вуглецю, а також різним науковим і управлінським аспектам відповідної діяльності.
Публікації об’єднані в тематичні кластери з використанням прямого аналізу цитування. Найбільш цитовані тематичні кластери пов’язані із дослідженням літій-іонних акумуляторів, передачі електроенергії та електромереж, сонячної енергії та способів економії енергії. Вони порівняно монодисциплінарні та/або мають середній рівень дисциплінарного різноманіття. Міжнародне співробітництво демонструє кращі результати.
Вивчались фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, інженерно-технологічний комплекс та прикладні технології. Кожен тематичний кластер містить поєднання цих рівнів дослідження, а баланс цього поєднання дає уявлення про рівень зрілості тематичного кластера.
Академічне та корпоративне співробітництво у галузі досліджень більш розповсюджене у європейських країнах, США, Канаді, Японії та Південній Кореї. Європейські корпорації продукують значну частку дослідницьких публікацій, проте китайські компанії починають їх наздоганяти. Але в цілому частка корпоративних публікацій у цій сфері знижується, і лише деякі з найбільших емітентів представляють більш-менш значущі результати досліджень.
У період 2001-2020 років спостерігалось значне зростання кількості патентів, які цитують дослідницькі публікації «нульового рівня», при цьому домінуючими гравцями були Китай, США, Японія та Німеччина.
Незважаючи на те, що результати аналізу є позитивними для досліджень щодо нульового рівня викидів та переходу до чистої енергії у майбутньому, експерти наголошують, що необхідні більш цілеспрямовані, скоординовані спільні зусилля у ключових сферах для забезпечення вільного доступу всіх країн і регіонів до експертних знань і технологій, необхідних для нарощування потенціалу на місцевому рівні у боротьбі зі змінами клімату.
10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України вісьмом унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання.
10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України вісьмом унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання.
До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, було внесено п’ять наступних унікальних наукових об’єктів, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки: – горизонтальний сонячний телескоп Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка; – колекція деревних рослин Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка; – фонд стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка; – комплекс експериментальних стендів для досліджень та випробувань виробів космічної техніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»; – давні букові ліси природного заповідника «Розточчя».
Ще три об’єкти належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, Національної академії аграрних наук та Міністерства інфраструктури. Пріоритетним завданням держави є збереження об’єктів, що становлять національне надбання, оскільки вони мають виняткове значення для вітчизняної та світової науки і їхня втрата може спричинити серйозні негативні наслідки.
Разом із тим, два наукові об’єкти урядовим рішенням були позбавлені статусу таких, що становлять національне надбання: – колекція стародруків Педагогічного музею України (книжкові та періодичні видання Колекції стародруків є однотипними та не є унікальними); – науково-дослідний комплекс інтегральної, голограмної та волоконної оптики Науково-дослідного інженерно-впроваджувального центру пріоритетних технологій оптичної техніки «Спецприлад», розукомплектований через ліквідацію установи, відповідальної за його збереження.
12 листопада 2021 року пройде в рамках 41-шої сесії Генеральної конференції відбудеться церемонія святкування 75-річчя ЮНЕСКО.
12 листопада 2021 року пройде в рамках 41-шої сесії Генеральної конференції відбудеться церемонія святкування 75-річчя ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО – міжнародна організація, яка просуває ідеї, що формують світ, об’єднує людей та країни через діалог культур. Від моменту свого заснування ЮНЕСКО мобілізувала філософів, художників, найвизначніших інтелектуалів усіх країн для розробки інноваційних проєктів, які змінили бачення світу. Це: Всесвітня конвенція про авторське право, Біосферні заповідники, Всесвітнє надбання, Нематеріальне надбання тощо. Нею створено глобальні центри наукових досліджень, розроблені системи раннього попередження про цунамі, написано загальну історію п’яти континентів, проводиться кампанія з підвищення грамотності.
ЮНЕСКО встановила універсальні принципи наукової етики та геному людини й захистила краще, що було створено людством: храми Древнього Єгипту врятовані від підйому води, скарби Венеції і Ангкора, Старий міст Мостара відновлено після війни, Старе місто Мосула заново відродилося як символ миру.
ЮНЕСКО встановлює загальні стандарти відкритої науки та етики штучного інтелекту. Розробляє нові інструменти для боротьби з новими формами расизму та ворожнечі й побудови більш стійких відносин між людьми та навколишнім середовищем.
З нагоди 75-тої річниці ЮНЕСКО організовує низку тематичних заходів: – виставка «Пригоди ЮНЕСКО», яка розповідає її історію зусиль, спрямованих на розуміння, збереження і передачі майбутнім поколінням кращого з надбань людства для об’єднання людей у їх намаганнях покращити світ; – монументальна проекція світлин Себастьяно Сальгадо та відео художниці Дженніфер Дузенель; – серія подкастів на тему «Великі голоси ЮНЕСКО».
Церемонія святкування транслюватиметься у прямому ефірі на веб-сайті ЮНЕСКО та у соціальних мережах.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
