Національний репозитарій академічних текстів

Україна приєдналася до Боннської заяви щодо свободи наукових досліджень

Міністерство освіти і науки України приєдналось до Боннської заяви, – спільної декларації країн Європейського дослідницького простору щодо свободи наукових досліджень та вільного руху дослідників.

Боннська заява була ініційована Федеральним міністерством освіти і науки Німеччини під час головування ФРН у Раді Європейського Союзу та прийнята 20 жовтня 2020 року у м. Бонн під час Міністерської конференції з питань Європейського дослідницького простору.

Метою Декларації є визначення чіткої позиції щодо захисту академічної свободи в межах Європи. Документом встановлено принципи та цілі наукових досліджень, визнано їх в якості основи міжнародного співробітництва у галузі науки, досліджень та інновацій.

Підписання відбулось у березні 2021 року в рамках 13-го засідання українсько-німецької робочої групи з науково-технологічного співробітництва.

Детальніше: https://bit.ly/3cz6nXH, https://bit.ly/3wn9muj

Фото: Скріншот

2021-03-29

Глобальна мережа міст ЮНЕСКО, що навчаються

До Глобальної мережі міст ЮНЕСКО, що навчаються, створеної Інститутом ЮНЕСКО з освіти впродовж життя, входять 3 українських міста – Мелітополь, Нікополь, Новояворівськ.

Глобальна мережа міст ЮНЕСКО, що навчаються, створена з метою сприяння спільнотам міст у розширенні індивідуальних прав і можливостей особистості у навчанні протягом життя і, як наслідок, – розвитку соціальної згуртованості та підтримки економічного зростання міст, регіонів і країн. Мережа допомагає діалогу між містами у питаннях політики, сприяє встановленню зв’язків і партнерських відносин, забезпечує розвиток потенціалу, розробку засобів заохочення й визнання прогресу.

Міста, що навчаються:
– ефективно мобілізують свої ресурси у кожному секторі для сприяння інклюзивному навчанню від базової до вищої освіти;
– підтримують навчання у сім’ях та громадах;
– полегшують навчання на робочому місці;
– розширюють використання сучасних технологій навчання;
– підвищують якість та досконалість у навчанні;
– виховують культуру навчання протягом усього життя.

Навчання впродовж життя закладає основу для стійкого соціального, економічного та екологічного розвитку. Дослідження показали, що ті, хто навчаються впродовж життя, краще підготовлені для адаптації до змін у своєму середовищі. Навчання протягом усього життя та суспільство, що навчається, відіграють життєве важливу роль у розширенні прав і можливостей громадян та здійсненні переходу до стійких суспільств.

Учасники мережі підтримують Цілі сталого розвитку, роблячи акцент на ЦCР 4 “Забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх” та ЦСР 11 “Забезпечення відкритості, безпеки, життєстійкості й екологічної стійкості міст і населених пунктів”.

Детальніше: https://uil.unesco.org/lifelong-learning/learning-cities, https://bit.ly/39tQeRs

Фото: ЮНЕСКО

2021-03-29

Інтеграція науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору

Міністерством освіти і науки України були здійснені важливі кроки для долучення України до рамкової програми Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа».

Зокрема, підготовлені пропозиції щодо активізації діяльності наукових парків та підвищення ефективності здійснення ними інноваційної діяльності, сприятиме комерціалізації результатів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних розробок), а також заходи зі стимулювання трансферу технологій.

Затверджена оновлена дорожня карта з інтеграції науково-інноваційної системи України до Європейського дослідницького простору (ЄДП). Її впровадження має забезпечити:
– гармонізацію політики у сфері науки та інновацій зі стандартами та нормами ЄС;
– розширення доступу до наукових та інноваційних програм ЄС;
– розвиток дослідницьких інфраструктур України та їх інтеграцію до дослідницьких інфраструктур ЄС;
– створення сприятливих умов для міжнародної та міжгалузевої мобільності вчених;
– застосування принципів відкритої науки та використання інструментів відкритого доступу ЄС;
– розвиток інноваційної інфраструктури з урахуванням кращих європейських практик.

Детальніше: https://bit.ly/3m1lQTB, https://bit.ly/3cAxeTh, https://bit.ly/31wjd2r, https://bit.ly/31DyYEJ, https://bit.ly/2PHfSew

Фото: МОН

2021-03-29

Технологічні тенденції 2021: Звіт Всесвітньої організації інтелектуальної власності

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила звіт щодо основних тенденцій у галузі інтелектуальної власності «WIPO Technology Trends Report 2021: Assistive Technologies».

Документ фокусується на питаннях розвитку асистивних технологій – інновацій, які допомагають подолати обмеження рухливості, вади зору та інші функціональні особливості, а також забезпечують більшу свободу для роботи та спілкування. Одним з основних трендів року, що минув, у звіті названо більш глибоке проникнення цих технологій до побутової електроніки. Аналіз патентних даних свідчить, що найбільша частка таких інновацій походить з Китаю, США, Німеччини, Японії та Південної Кореї.

Ключові висновки дослідження:
– у період з 1998 року до середини 2020 року опубліковано понад 130 тис. патентів, що належать до традиційних і новітніх асистивних технологій, при цьому кількість патентів, пов’язаних виключно з новітніми технологіями за вказаний період склала 15,6 тис.;
– кількість заявок, включаючи роботів-асистентів, системи «розумний дім», пристрої для людей з вадами зору та смарт-окуляри, зростала втричі швидше (у 2013-2017 роках середньорічні темпи зростання кількості таких заявок становили 17 %), ніж число заявок щодо традиційних асистивних технологій, причому кількість заявок зростає у категоріях «середовище» (середньорічні темпи зростання 42 %) і «рухова активність» (24 %);
– спостерігається зближення асистивних технологій зі споживчою електронікою йі медичними технологіями загального призначення;
– більшість новітніх асистивних технологій знаходяться на стадії розробки, а стадії комерціалізації досягли 18 %;
– провідну роль у сфері розробки асистивних технологій відіграють корпоративні гравці, включаючи спеціалізовані компанії (наприклад WS Audiology, Cochlear, Sonova, Second Sight і Össur);
– найбільший внесок у зростання масиву даних, що стосуються новітніх асистивних технологій, роблять університети і державні дослідницькі організації (на них припадає 23 % патентних заявок, а у сфері традиційних технологій – 11 %), при цьому особливо широко вони представлені у категорії «рухова активність» (34 % заявок).

Експерти наголошують на необхідності зробити асистивні інновації доступнішими для тих, хто від них залежить, оскільки наразі лише кожна десята людина в світі має доступ до необхідних допоміжних пристроїв. Публікація звіту ВОІВ покликана сприяти глобальним дискусіям з питань асистивних технологій, які проводяться в рамках Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю та в рамках роботи Всесвітньої організації охорони здоров’я.

Детальніше: https://bit.ly/3fnsodW, https://bit.ly/3cvXNJ3, https://bit.ly/3w3gcoB

Фото: Укрпатент

2021-03-29

INSPIRE – біржа інноваційних послуг, продуктів та ідей

8 квітня 2021 року у форматі «b2b» відбудеться онлайн-зустріч зацікавлених осіб щодо розробки та впровадження інноваційних рішень у сфері торгівлі та наданні послуг «INSPIRE – Stock exchange of INnovative Services, Products & Ideas REady for market».

Організатор – Крайовський університет (Румунія).

Під час зустрічі планується розглянути інноваційні проекти та бізнес-ідеї у таких сферах діяльності, як агропродовольство, цифровізація, ІКТ, креативна індустрія, машинобудування, електро- та електронна техніка, екологія, будівельна техніка, біоекономіка, біомедицина.

Формат «INSPIRE» відкриває для його учасників можливість зустрітись з потенційними діловими партнерами та клієнтами, відкрити нові продукти та послуги, розвивати бізнес.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3fnKI6E, https://bit.ly/31u6bmg

2021-03-29

Громадське обговорення проєкту наказу МОН щодо змін до Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти у 2021 році

Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт наказу щодо змін до Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2021 році.

Проєкт розроблено Міністерством освіти і науки України відповідно до статті 44 Закону України «Про вищу освіту» та абзацу вісімнадцятого частини першої статті 64 Закону України «Про освіту».

Метою запропонованого проєкту акта є приведення Умов прийому у відповідність до чинного законодавства, а також внесення змін, що спрямовані на усунення юридичних колізій, неточностей та правової невизначеності.

Зауваження і пропозиції можна подати до 10 квітня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/2Pj7m5g, https://bit.ly/3u1ZbZR

2021-03-29

До 50-річчя програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера»

У 2021 році виповнюється 50 років програмі «Людина і біосфера», яка була започаткована у листопаді 1971 року Генеральною конференцією ЮНЕСКО.

Міжурядова наукова програма «Людина і біосфера» (МАБ) має на меті зміцнення співпраці в рамках природничих та соціальних наук, забезпечення раціонального і сталого використання та збереження ресурсів біосфери. Також програма підтримує розвиток наукових досліджень, покликаних покращати управління природними ресурсами та взаємодію людини з її природним оточенням, зокрема – зменшення загроз для біологічного та ландшафтного різноманіття, розробки наукових основ збереження, відтворення, функціонування та раціонального використання екосистем на локальному, регіональному, національному та глобальному рівнях і формування на цій основі екологічної складової забезпечення сталого розвитку.

Одним із найважливіших здобутків МАБ стало створення Всесвітньої мережі біосферних резерватів, кількість яких станом на березень 2021 року дорівнює 714 у 129 країнах світу (у т.ч. 21 транскордонний). Вони виконують наступні функції:
– збереження і захист генетичних ресурсів, видів екосистем та ландшафтів;
– активне сприяння сталому розвитку на основі відповідного наукового і матеріально-технічного забезпечення;
– підтримка освітніх та навчальних проєктів, проведення наукових досліджень і здійснення моніторингу на локальному, регіональному, національному й міжнародному рівнях.

За рекомендацією Міжнародної координаційної ради з програми ЮНЕСКО МАБ при АН УРСР було створено Національний комітет України з програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера». Найбільш вагомим здобутком діяльності комітету є створення і забезпечення належного функціонування національної мережі із 8 біосферних резерватів ЮНЕСКО (з них 4 – транскордонні).

З листопада 2019 року Україна входить до складу Міжнародної координаційної ради Програми ЮНЕСКО «Людина і біосфера».

Детальніше: https://bit.ly/3rs2IyV

Фото: ЮНЕСКО

2021-03-29

Розробка важливих документів у сфері вищої освіти

26 березня 2021 року було презентовано інформацію про документи Міністерства освіти і науки України, які стосуються розвитку вищої освіти.

На виконання Указу Президента України «Про вдосконалення вищої освіти в Україні» №210/2020 від 3 червня 2020 року підготовлено ряд документів, а саме:
– нова редакція «Стратегії розвитку вищої освіти України», яка розроблена спільно з Інститутом вищої освіти НАПН та експертами з реформування вищої освіти при Еразмус+;
– проєкт «Концепції державної програми відновлення та розбудови мережі гуртожитків для проживання студентів закладів вищої освіти на 2021-2025 роки», метою якої є забезпечення здобувачів вищої освіти місцями в гуртожитках, поліпшення умов проживання, навчання та відпочинку;
– проєкт «Плану заходів щодо популяризації природничих наук та математики» прийняття якого є сприятиме розвитку природничо-математичної освіти як фундаментальної основи для розвитку держави;
– «План заходів щодо популяризації можливостей здобуття вищої освіти в Україні для іноземних студентів».

Розроблено близько п’ятисот освітніх стандартів, у тому числі – фахового молодшого бакалавра, освітнього ступеня бакалавра, фахової передвищої та вищої освіти, освітнього ступеня магістра, доктора філософії.

Детальніше: https://bit.ly/3rtycVr

Фото: МОН

2021-03-29

Конкурсний відбір до науково-методичної підкомісії зі спеціальності 106 Географія сектору вищої освіти науково-методичної Ради

З 29 березня до 9 квітня 2021 року Міністерством освіти і науки України проводиться конкурсний відбір членів науково-методичної підкомісії 106 Географія науково-методичної комісії 6 з біології, природничих наук та математики сектору вищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Підстава – наказ МОН від 25.03.2021 р. № 376.

Склад науково-методичних комісій (підкомісій) сектору вищої освіти Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України формується з представників держави, роботодавців та їх об’єднань, закладів вищої освіти усіх форм власності, наукових установ, Національної академії наук України та галузевих національних академій наук, професійних асоціацій, міжнародних експертів на строк не більше ніж три роки з осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі не менше 10 років.

Детальніше: https://bit.ly/3fbB2fo, https://bit.ly/2PEnPkA

Фото: МОН

2021-03-26

Результати державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності

Міністерство освіти і науки України затвердило результати державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності. Державну атестацію за різними кваліфікаційними групами пройшли 135 закладів вищої освіти.

Відповідний наказ МОН № 372 прийнято 25 березня 2021 року на підставі протоколів онлайн-засідань Комісії з питань проведення державної атестації закладів вищої освіти в частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності.

Детальніше: https://bit.ly/2PwBJF6

Фото: МОН

2021-03-26