Національний репозитарій академічних текстів

Звіт щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти

10 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України представило «Звіт про самосертифікацію щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти».

Впровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК) в Україні ведеться з 2010 року, це завдання постало в межах приєднання країни до Болонського процесу та відповідного реформування вищої освіти. Задля приєднання до ЄПВО, національні освітянські системи мають відповідати вимогам рівнів, структури та змісту вищої освіти.

Робочою групою МОН у співпраці з міжнародними експертами з Німеччини та Латвії, проведено аналіз НРК щодо відповідності критеріям Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та представлено відповідний звіт. Наразі НРК містить 8 рівнів. Дескрипторами її рівнів визначені знання, уміння/навички, комунікація, відповідальність і автономія. Кваліфікації вищої освіти розміщені наступним чином: молодший бакалавр – 5 рівень, бакалавр – 6 рівень, магістр – 7 рівень, доктор філософії, доктор мистецтв та доктор наук – 8 рівень.

Процес розроблення та імплементації НРК відбувався із урахуванням вимог і рекомендацій критеріїв та процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із рамками кваліфікацій ЄПВО. Перевірено дотримання наступних критеріїв:
– національні рамки кваліфікації вищої освіти і орган або органи, відповідальні за його розвиток призначені національним міністерством, відповідальним за вищу освіту;
– існує чіткий і продемонстрований зв’язок між кваліфікаціями в національній рамці та кваліфікаційними дескрипторами циклів Рамки кваліфікацій ЄПВО;
– національна рамка та включені в неї кваліфікації базуються на результатах навчання, а кваліфікації пов’язані з кредитами ECTS;
– процедури включення кваліфікацій до національної рамки є прозорими;
– національна система забезпечення якості вищої освіти посилається на національні рамки кваліфікацій та є відповідно до Берлінського комюніке та будь-яких наступних комюніке, погоджене міністрами в рамках Болонського процесу;
– національні рамки та будь-яке узгодження з європейськими рамками згадуються у всіх додатках до дипломів;
– обов’язки національних сторін за національну рамки чітко визначені та опубліковані.

Дотримання процедур визначалось через досягнення наступних стандартів:
– компетентний національний орган/органи самостійно засвідчують сумісність національних рамок з європейськими;
– процес самосертифікації включає згоду органу із забезпечення якості у відповідній країні, визнаного в рамках Болонського процесу;
– до процесу самосертифікації залучаються міжнародні експерти;
– результати самосертифікації та обґрунтування її висновків будуть опубліковані та мають стосуватися окремо кожного із викладених критеріїв;
– мережі ENIC та NARIC мають вести відкритий список держав, які підтвердили, що вони пройшли процес самосертифікації;
– завершення процесу самосертифікації відзначається у додатках до дипломів, виданих згодом, показуючи зв’язок між національними рамками та європейськими рамками.

У результаті проведеного аналізу робочою групою виявлено існування значної подібності між НРК (5-8 рівні) та РК ЄПВО. Ця подібність стосується усіх 7 критеріїв та 6 процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із РК ЄПВО, затверджених у 2005 році Групою супроводу Болонського процесу.

Детальніше: https://bit.ly/3D66gh5, https://bit.ly/3Hg40qa, https://bit.ly/3n5u7be, https://bit.ly/3qpTbvp

Фото: МОН

2021-11-11

Відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City

15 листопада 2021 року відбудеться відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City.

15 листопада 2021 року відбудеться відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City.

Цей пілотний проєкт являє собою спільну інформаційну кампанію Міністерства цифрової трансформації України та Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (USAID КЕУ) для просування продуктів екосистеми «Дія» серед резидентів UNIT.City, інвесторів та іноземних відвідувачів.

Пілотний проєкт стане першою офлайн-точкою для спілкування між Мінцифрою та громадянами, зокрема представниками IT-кластерів та стартап-екосистеми.

«Дія» є брендом цифрової держави, котрий являє собою екосистему декількох проєктів:
– мобільний застосунок «Дія», котрий дає можливість користуватися цифровими документами, отримувати державні послуги у декілька кліків, ділитися копіями цифрових документів;
– портал «Дія», на котрому можна отримувати онлайн близько 70 державних послуг;
– національний проєкт із розвитку цифрової грамотності «Дія.Цифрова освіта»;
– національний проєкт із розвитку підприємництва «Дія.Бізнес»;
– віртуальна економічна зона для ІТ-компаній із спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом «Дія.City».

У результаті впровадження пілотного проєкту представництво Мінцифри отримає:
– фірмовий куточок у коворкінг-просторі UNIT.City;
– добре навчену команду підтримки із чотирьох осіб;
– рекламні матеріали та відео під брендом «Дія».

UNIT.City ‒ перший в Україні та найбільший у Східній Європі інноваційний парк, який налічує 110 компаній-резидентів. Серед них три лабораторії, п’ять бізнес-кампусів і коворкінг, чотири акселератора та три інвестиційні фонди для підтримки й розвитку українських стартапів. Результатом діяльності команди інноваційного парку має стати потужна екосистема, сприятлива для розвитку підприємництва та досліджень, що допомагатиме у створенні компаній та продуктів, успішних на глобальному ринку.

Програма USAID КЕУ підтримує стартапи й малі та середні підприємства з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на міжнародних ринках, допомагає в розбудові спрощеного та прозорого бізнес-клімату, а також забезпечує українські компанії можливостями скористатися перевагами міжнародної торгівлі.

Детальніше: https://city.diia.gov.ua, https://unit.city, https://bit.ly/3onKjnH

Фото: Мінцифра

2021-11-11

Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року

Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».

Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».

Дослідження було спрямоване на поглиблення розуміння R&D у галузі чистої енергії, а також їхньої підтримки рух до чистого нульового майбутнього. Воно ґрунтується на аналізі понад 1,6 млн статей з бази даних Scopus компанії Elsevier, які дають унікальне уявлення про те, як дослідження можуть підтримати зусилля з пом’якшення наслідків зміни клімату.

Звіт:
– надає описову інформацію про аспекти співробітництва в сфері досліджень і передачі знань, які мають особливе значення для інноваційних рішень, сприяючих досягненню чистого нуля;
– започатковує дискусію про дослідження та інновації з протидії зміні клімату;
– є площадкою для обговорення питань фінансування досліджень і співробітництва, вибору технологій і політики.

В проаналізованих експертами тематичних публікаціях основна увага приділяється різним методам і технологіям скорочення викидів і вилучення вуглецю, а також різним науковим і управлінським аспектам відповідної діяльності.

Публікації об’єднані в тематичні кластери з використанням прямого аналізу цитування. Найбільш цитовані тематичні кластери пов’язані із дослідженням літій-іонних акумуляторів, передачі електроенергії та електромереж, сонячної енергії та способів економії енергії. Вони порівняно монодисциплінарні та/або мають середній рівень дисциплінарного різноманіття. Міжнародне співробітництво демонструє кращі результати.

Вивчались фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, інженерно-технологічний комплекс та прикладні технології. Кожен тематичний кластер містить поєднання цих рівнів дослідження, а баланс цього поєднання дає уявлення про рівень зрілості тематичного кластера.

Академічне та корпоративне співробітництво у галузі досліджень більш розповсюджене у європейських країнах, США, Канаді, Японії та Південній Кореї. Європейські корпорації продукують значну частку дослідницьких публікацій, проте китайські компанії починають їх наздоганяти. Але в цілому частка корпоративних публікацій у цій сфері знижується, і лише деякі з найбільших емітентів представляють більш-менш значущі результати досліджень.

У період 2001-2020 років спостерігалось значне зростання кількості патентів, які цитують дослідницькі публікації «нульового рівня», при цьому домінуючими гравцями були Китай, США, Японія та Німеччина.

Незважаючи на те, що результати аналізу є позитивними для досліджень щодо нульового рівня викидів та переходу до чистої енергії у майбутньому, експерти наголошують, що необхідні більш цілеспрямовані, скоординовані спільні зусилля у ключових сферах для забезпечення вільного доступу всіх країн і регіонів до експертних знань і технологій, необхідних для нарощування потенціалу на місцевому рівні у боротьбі зі змінами клімату.

Детальніше: https://www.elsevier.com/__data/assets/pdf_file/0006/1214979/net-zero-2021.pdf, https://bit.ly/3D9JO6C

Фото: Elsevier

2021-11-11

Унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання

10 листопада 2021 року Кабінетом Міністрів України вісьмом унікальним науковим об’єктам надано статус національного надбання.

До Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання, було внесено п’ять наступних унікальних наукових об’єктів, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки:
– горизонтальний сонячний телескоп Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– колекція деревних рослин Ботанічного саду імені академіка О.В. Фоміна навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– фонд стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань Наукової бібліотеки імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
– комплекс експериментальних стендів для досліджень та випробувань виробів космічної техніки Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
– давні букові ліси природного заповідника «Розточчя».

Ще три об’єкти належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я, Національної академії аграрних наук та Міністерства інфраструктури.
Пріоритетним завданням держави є збереження об’єктів, що становлять національне надбання, оскільки вони мають виняткове значення для вітчизняної та світової науки і їхня втрата може спричинити серйозні негативні наслідки.

Разом із тим, два наукові об’єкти урядовим рішенням були позбавлені статусу таких, що становлять національне надбання:
– колекція стародруків Педагогічного музею України (книжкові та періодичні видання Колекції стародруків є однотипними та не є унікальними);
– науково-дослідний комплекс інтегральної, голограмної та волоконної оптики Науково-дослідного інженерно-впроваджувального центру пріоритетних технологій оптичної техніки «Спецприлад», розукомплектований через ліквідацію установи, відповідальної за його збереження.

Детальніше: https://bit.ly/3F9BeWc, https://bit.ly/3C8C7w4

Фото: МОН

2021-11-11

Затверджено перший стандарт вищої освіти освітньо-наукового ступеня доктора філософії

Міністерство освіти і науки України затвердило перший стандарт вищої освіти освітньо-наукового ступеня доктора філософії.

Цей стандарт зі спеціальності 182 «Технології легкої промисловості» затверджено 8 листопада 2021 року відповідним наказом МОН. Він містить вимоги до освітніх програм підготовки докторів філософії стосовно:
− обсягу кредитів ЄКТС, необхідного для здобуття освітнього ступеня «доктор філософії» зі спеціальності 182;
− рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за відповідною освітньою програмою;
− переліку обов’язкових компетентностей випускника;
− нормативного змісту підготовки здобувачів вищої освіти, сформульованого у термінах результатів навчання;
− форм атестації здобувачів вищої освіти;
− вимог до створення міждисциплінарних освітньої-наукових програм.

Вимоги до компетентностей і результатів навчання узгоджені між собою й відповідають дескрипторам Національної рамки кваліфікацій.

Як зазначив Міністр освіти і науки України, розвиток системи вищої освіти насамперед має базуватися на використанні сучасних технологій та методів освітнього процесу. Особливістю нового стандарту є його компетентісний підхід та орієнтація викладачів і студентів на досягнення конкретних результатів, залишаючи їм високий рівень самостійності у визначенні шляхів їхнього досягнення.

Значно розширені права вишів самостійно вирішувати питання, що стосуються начального процесу, зокрема вони мають право:
– самостійно визначати перелік дисциплін, практик і інших видів навчальної діяльності, необхідний для набуття означених Стандартом компетентностей і результатів навчання;
– при формуванні освітніх програм зазначати додаткові вимоги до компетентностей і результатів навчання;
– використовувати власні формулювання спеціальних (фахових) компетентностей і результатів навчання, забезпечуючи при цьому, щоб сукупність вимог освітньої програми повністю охоплювала всі вимоги стандарту;
– запроваджувати додаткові форми атестації здобувачів вищої освіти.

Наразі затверджено 226 стандартів освітніх ступенів фахового молодшого бакалавра, бакалавра, магістра та доктора філософії. Всього має бути розроблено 439 стандартів фахової передвищої та вищої освіти. Вже розроблено 389 проєктів стандартів: бакалавр – 112; магістр – 117; доктор філософії – 78; фаховий молодший бакалавр – 82.

Детальніше: https://bit.ly/3DfEAGD, https://bit.ly/2YLf8tD, https://bit.ly/31I5KI9

Фото: МОН

2021-11-10

На шляху до автоматичного визнання кваліфікацій

У країнах, що належать до Європейського простору вищої освіти, продовжується робота із запровадження автоматичного визнання кваліфікацій.

Національний інформаційний центр академічної мобільності України проводить аналіз ситуації та розробку національної політики автоматичного визнання кваліфікацій вищої освіти, отриманих в країнах Європейського простору вищої освіти (ЄПВО). Особлива увага приділяється заходам, які сприятимуть зміцненню зав’язків між національними інформаційними центрами з питань академічного визнання та мобільності та закладами вищої освіти, оновленню та створенню курсів, розробки рекомендацій і вдосконаленню інформаційного забезпечення стосовно справедливого та автоматичного визнання. Необхідне продовження діалогу з закладами вищої освіти для досягнення спільного розуміння концепції та принципів автоматичного визнання, проведення семінарів, розробки політики та підтримки в імплементації автоматичного визнання в національному контексті.

Планується підготувати посібник з таблицями кваліфікацій систем освіти країн ЄПВО та редакцію другого видання Європейського інструктивного посібника з визнання для європейського регіону.

Детальніше: https://bit.ly/3D6tuDF

Фото: ENIC

2021-11-10

Проекти на підтримку потенційних пріоритетів на смарт-спеціалізації

8 листопада 2021 року Український інститут міжнародної політики поширив інформацію про програму «Горизонт Європа», «Справедливі, здорові та екологічно безпечні продовольчі системи від первинного виробника до споживання».

Цей напрям шостого кластеру програми охоплює питання побудови корисних та екологічно чистих харчових систем від первинного виробництва до споживання і має на меті сприяння розумним рішенням для використання цифрових технологій для малих і середніх фермерських структур. Регіони, які працюють у напрямках біоекономіки, агропромисловості та органічного (функціонального) харчування, мають можливість скористатись пропозицією конкурсного фінансування проектів відповідного спрямування. Українськи партнери можуть подавати та реалізовувати проекти разом із партнерами ЄС.

Дослідження та інновації є ключовими рушіями переходу до сталих, безпечних, здорових та інклюзивних систем харчування для всіх, а саме:
– органічне (функціональне) харчування;
– пом’якшення змін клімату та адаптація до них;
– покращення екосистем та біорізноманіття на суші та у водах;
– міцне здоров’я та якісна доступна медична допомога;
– чисте повітря, вода і ґрунт;
– стійкіший ЄС, готовий до можливих загроз;
– інклюзивний розвиток та нові можливості для роботи.

Детальніше: https://bit.ly/3okRgWe, https://bit.ly/3wzwHsS

Фото: EuroAccess

2021-11-10

Цифрові інструменти зеленого майбутнього Європи

Цифрові інструменти можуть стати одним із засобів переходу до зеленого майбутнього Європи, якщо їх правильно використовувати й контролювати обсяг їх власних викидів.

Неоднозначним є питання, яким чином інформаційні і комунікаційні технології впливають на зміну клімату і де знаходиться баланс між більшою енергоефективністю та більш широким використанням ІКТ.

Ряд досліджень доводять, що цифрові технології, такі як штучний інтелект, інтернет речей та інтелектуальна мобільність можуть до 15% скоротити глобальні викиди вуглецю до 2030 року.

Ентузіасти інформаційних та комунікаційних технологій вважають, що надання стартапам можливості розробляти нові технології для скорочення викидів – це шлях до економії енергії та покращання клімату. Цифровізація, розвиток біоекономіки та економіки замкненого циклу є інструментами зеленого розвитку.

Іспанський стартап Bamboo Energy націлений на підтримку енергетичного ринку за допомогою інструменту штучного інтелекту, котрий дозволить агрегаторам автоматично керувати потоком енергії від періодично виникаючих відновлюваних джерел, таких як вітер і сонце. Один із запропонованих способів досягти цього – використовувати електромобілі та домашні сонячні системи як сховища енергії.

Детальніше: https://bit.ly/308HYo0

2021-11-10

Конкурс нової програми віртуальних обмінів Еразмус+

Відкрито перший конкурс у сфері вищої освіти та молоді в межах нової програми віртуальних обмінів Еразмус+.

Відкрито перший конкурс у сфері вищої освіти та молоді в межах нової програми віртуальних обмінів Еразмус+.

Перший конкурс представляє два гранти «Віртуальні обміни з Західними Балканами» для регіону Західні Балкани та «Віртуальні біржі з іншими регіонами світу» для країн Східного партнерства, Південного Середземномор’я, Російської Федерації, на південь від Сахари. Заклади вищої освіти та молодіжні організації можуть виступати партнерами цих проектів.

Цілі конкурсу:
– заохочення міжкультурного діалогу з третіми країнами, не пов’язаними з програмою, та підвищення толерантності через онлайн-взаємодію між людьми, спираючись на цифрові, дружні до молоді технології;
– просування різних типів віртуальних обмінів на додаток до фізичної мобільності Erasmus+, що дозволяє більшій кількості молодих людей використовувати міжкультурний та міжнародний досвід;
– підвищення критичного мислення та медіаграмотності, протидія дискримінації, поляризації та насильницькій радикалізації;
– сприяння розвитку цифрових навичок та навичок міжособистісного спілкування у студентів, молоді та молодіжних працівників, включаючи практику іноземних мов та командну роботу, зокрема, для підвищення можливостей працевлаштування;
– просування громадських свобод та цінностей терпимості та недискримінації через освіту;
– підсилення молодіжного виміру у відносинах ЄС з третіми країнами.

Заявку на участь у конкурсі можна подати до 22 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/31yRkKn

Фото: Еразмус+

2021-11-09

Полярний клімат у глобальному контексті

З 1 вересня 2021 року до 25 серпня 2025 року у рамках програми «Горизонт 2020» виконуватиметься проєкт «Полярні регіони в системі планети Земля: роль місцевих і регіональних полярних процесів у зміні полярного клімату та глобальної кліматичної системи».

Мета проєкту PolarRES – формування коректної картини основних фізичних та хімічних процесів регіонального масштабу при взаємодії атмосфера-океан-лід в Арктиці й Антарктиці. Вивчатиметься вплив на зміни глобальної циркуляції повітря, а також наслідки цих процесів для суспільства й довкілля.

У проєкті беруть участь Інститут проблем математичних машин і систем НАН України та Національний антарктичний науковий центр. Науковці досліджуватимуть вплив полярних процесів на кліматичні зміни, зокрема – роль поверхневих процесів між океаном і шельфовими льодовиками у формуванні придонних холодних водних мас.

Очікувані результати дослідження:
– розуміння взаємного впливу полярних кліматичних систем і більш низьких широт через океан і атмосферну циркуляцію;
– визначення ключових взаємодій океану, атмосфери та льоду;
– картина повністю зв’язаної фізичної кліматичної системи «атмосфера-океан-лід» у різних просторових і часових масштабах;
– дані про основні фізичні та хімічні процеси в океані та атмосфері;
– покращення прогнозів щодо полярного та глобального клімату;
– розуміння впливу кліматичних змін на оточуюче середовище та діяльність людини в полярних регіонах у коро- та довгостроковій перспективі;
– підтримка оцінки регіонального впливу на клімат.

До дослідницького консорціуму входять провідні європейські та міжнародні наукові групи в галузях полярних досліджень, полярної океанографії, метеорології, кліматології, біогеохімії, моделювання глобального клімату та регіонального клімату в Арктиці й Антарктиці. Координатор проєкту – Норвезький дослідницький центр.

Детальніше: https://bit.ly/3wuG9hb, https://bit.ly/3wvqez9

Фото: НАНУ

2021-11-09