Національний репозитарій академічних текстів

Підготовка проекту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021–2025 роки

Секретаріат Кабінету Міністрів запрошує приєднатися до громадсько-урядової платформи з підготовки проекту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2025 роки.

Учасники, – представники інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій, експерти, – користуючись спеціально створеною платформою:

– адресно отримуватимуть інформацію про процес підготовки проекту Стратегії, зокрема – звіти про роботу робочої групи, утвореної Секретаріатом Кабінету Міністрів, а також її підгруп;

– долучатимуться до спільної роботи з підготовки Стратегії;

– братимуть участь в обговоренні напрацьованих підгрупами проєктів документів.

Усі бажаючі включитись у роботу з підготовки Стратегії та стати учасником платформи можуть заповнити відповідну форму заявки.

Детальніше: https://bit.ly/2EeZig3, https://bit.ly/3g38DWk

Фото: КМУ

2020-07-27

Оголошення про конкурсний відбір виконавців державного замовлення на підготовку магістрів

Національне агентство України з питань державної служби оголошує конкурс про проведення конкурсного відбору виконавців державного замовлення на підготовку магістрів за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» галузі знань «Публічне управління та адміністрування» та підвищення кваліфікації державних службовців, голів місцевих державних адміністрацій, їх перших заступників та заступників, посадових осіб місцевого самоврядування у 2020 році.

Конкурсний відбір проводиться на виконання пунктів 5 та 6 Порядку розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 363.

Детальніше: https://bit.ly/3jEzEl0, https://bit.ly/39nYlhb

Фото: НАДС

2020-07-24

Unicheck про запозичення у наукових і творчих роботах

Навчальний рік завершено, але питання використання сервісів перевірки на наявність співпадінь текстових фрагментів та припустимий рівень таких співпадінь залишається актуальним, вважають фахівці сервісу Unicheck.

У багатьох закладах вищої освіти визначається сталий відсоток унікальності тексту для наукових робіт. Його може визначати рішення органів управління закладу освіти або комісії з доброчесності. Та, попри такі рішення, плагіату в тексті насправді не має бути взагалі, його припустимий рівень — 0%. Інша справа – рівень унікальності тексту та наукова новизна.

При написанні наукової роботи представники сервісі Unicheck вважають за доцільне використовувати наступні функції:

– Modyfind;

– ігнорування тексту;

– визначення цитат і списку літератури;

– визначення кількості слів для точності пошуку.

Детальніше: https://bit.ly/30JWRtr

Фото: Unicheck

2020-07-24

Реалізація українсько-швейцарського проєкту DECIDE

21-22 липня 2020 року Державна служба якості освіти України в межах українсько-швейцарського проекту «Децентралізація для розвитку демократичної освіти» (DECIDE) взяла участь у регіональних сесіях щодо розроблення стратегій розвитку Полтавської та Івано-Франківської областей у сфері освіти.

Проект спрямований на підтримку реформ освіти й децентралізації, покликаний сприяти посиленню потенціалу регіонів і територіальних громад у розробленні та практичній реалізації децентралізованих моделей управління, підтримувати розвиток діалогу, створення ефективної нормативно-правової бази у сфері децентралізації управління освітою.

Представники проекту презентували інструменти, які будуть застосовані для підвищення ефективності управління освітою на регіональному рівні з огляду на цілі стратегій розвитку регіонів. Вони акцентували увагу на завданнях підвищення якості та доступності освітніх послуг (будівництво, реконструкція та покращення матеріально-технічної бази закладів освіти), створення умов для інтеграції̈ системи закладів вищої̈ освіти у європейський освітній простір, підтримки міжнародного обміну досвідом серед студентів, аспірантів, викладачів.

Детальніше: https://bit.ly/2OQSmrs, https://decide.in.ua/

Фото: DECIDE

2020-07-24

Розвиток розумних міст-2

Розвиток розумних міст — один з важливих напрямів, яким опікується робоча група зі Smart City та е-демократії. В якості прикладу побудови розумних міст використовуються ініціативи, які вже існують по всьому світу, зокрема, у Нью-Йорку, Чикаго, Барселоні.

Нью-Йорк бореться зі злочинністю за допомогою програми HunchLab, здатної запобігати різним злочинам: від малої крадіжки до терористичної атаки. Розробка, побудована на даних, які збираються у режимі реального часу, дозволяє визначити, де та у який час може бути небезпечно. Крім того, місто підтримує екопроєкти, призначені, зокрема, задля економного витрачання ресурсів. Автоматичні сенсорні системи збирають і очищують дощову воду.

У Чикаго працюють 500 сенсорних приладів Array of Things для контролю за якістю повітря та рівнем шуму (кожен такий прилад має 15 різних датчиків, 2 камери, мікрофон та комп’ютер), а також для моніторингу стану водопровідних і газових труб, підземних комунікацій.

У Барселоні встановлені автоматичні сміттєві контейнери, які надсилають сигнал до комунальної служби, коли бак наповнюється, або «всмоктують» сміття до підземних сміттєсховищ. Система автобусних маршрутів у місті прокладена так, що всі вони перетинаються між собою. Тож за одну поїздку пасажирам не треба робити більше однієї пересадки, а спеціальний мобільний застосунок для водіїв прокладає дорогу до вільних паркомісць, використовуючи датчики, вмонтовані у дорожнє покриття.

Детальніше: https://bit.ly/3hvcUSP

Фото: Комітет цифрової трансформації ВРУ

2020-07-24

Уряд призначив Миколу Кизима першим заступником, а Артура Селецького – заступником Міністра освіти і науки

Уряд призначив Миколу Кизима першим заступником Міністра освіти і науки України, а також Артура Селецького – заступником Міністра. Відповідні документи оприлюднено на сайті Кабінету Міністрів України.

Микола Кизим – досвідчений економіст, має 20-річний досвід науково-педагогічної роботи, з них 12 років очолював Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку Національної академії наук України. Кандидат економічних наук (1985), доктор економічних наук зі спеціальності “Підприємство, менеджмент та маркетинг” (2001), доцент кафедри економічної кібернетики (2003), професор кафедри банківської справи (2005). Має почесне звання “Заслужений економіст України” (2009).

Артур Селецький має багаторічний досвід роботи у сфері ІТ, зокрема в управлінні інформаційними системами та впровадженні електронного документообігу. Здобув дві вищі освіти за спеціальностями “Трудове навчання та основи інформатики” (2002) і “Спеціаліст з банківської справи” (2008). Тривалий час працював у банківській сфері. До призначення очолював відділ бізнес-аналітики ДП “Національні інформаційні системи”.

Раніше уряд призначив заступниками Міністра освіти і науки України Андрія Вітренка та Ігоря Гарбарука.

Детальніше: https://bit.ly/3eUcjIM, https://bit.ly/3jDUWPK, https://bit.ly/2ZWjEmT

Фото: МОН

2020-07-24

Європейська хмара відкритої науки як глобальний інструмент наукових досліджень

У газети «Світ» № 25-26 (1109-1110) опубліковане інтерв’ю віце-президента Національної академії наук України, директора Інституту теоретичної фізики імені М.М. Боголюбова НАН України академіка Анатолія Загороднього, присвячене Європейській хмарі відкритої науки.

У ньому, зокрема, йдеться про:

– стратегічні питання у науці, які стануть ключовими після пандемії;

– план дій «ERA проти CORONA»;

– інструменти для обміну даними досліджень;

– Європейську хмару відкритої науки;

– принципи FAIR для даних, моделей, робочих процесів і результатів;

– те, чи може розвиток EOSC прискорити створення ліків проти COVID-19;

– можливості та інструменти, які EOSC пропонує користувачам;

– те, чи замінить EOSC такі інфраструктури, як, наприклад, Українська чи Європейська грід-інфраструктура;

– статус EOSC як регулятивного органу;

– переваги, які надає впровадження EOSC;

– те, як НАН України та інші наукові структури братимуть участь в EOSC;

– те, що необхідно зробити для входження України до EOSC.

Детальніше: https://bit.ly/3fXnemn, https://bit.ly/3eZfhvm

2020-07-24

Міжнародний експеримент CUPID-Mo

Науковці Інституту ядерних досліджень НАН України беруть участь у великому міжнародному експерименті CUPID-Mo.

Науковці Інституту ядерних досліджень НАН України беруть участь у великому міжнародному експерименті CUPID-Mo.

Міжнародний експеримент CUPID-Mo спрямовано на дослідження властивостей нейтрино. Його мета – пошук безнейтринного подвійного бета-розпаду, – як очікується, надзвичайно рідкісного ядерного процесу, забороненого в рамках Стандартної моделі елементарних частинок, але передбаченого багатьма новими фізичними теоріями.

Дослідження цього розпаду здатні відповісти на кілька фундаментальних питань: якою є маса та схема масових станів нейтрино? Чи виконується закон збереження лептонного числа? Нейтрино є частинкою Дірака (нейтрино відрізняється від антинейтрино) чи Майорани (нейтрино і антинейтрино тотожні)? Спостереження цього розпаду свідчитиме про те, що нейтрино є частинкою Майорани і фактично буде відкриттям нового типу матерії. До того ж, нейтрино Майорани здатне пояснити одну з ключових проблем космології, а саме – чому на початку утворення Всесвіту кількість матерії перевищувала кількість антиматерії. Саме з цієї, однієї мільярдної частки баріонної матерії і складається сьогодні весь видимий Всесвіт.

Експеримент CUPID-Mo проводиться на глибині понад 2 км – у підземній лабораторії Модан (Франція) – для захисту надчутливої апаратури від космічних променів. Процес розпаду вчені сподіваються зареєструвати за допомогою двадцяти кристалів молібдату літію, охолоджених до температури всього на кілька сотих градуса вище абсолютного нуля та збагачених ізотопом молібдену-100. Експеримент підготувала та здійснила велика міжнародна колаборація вчених з 27-ми інститутів та університетів Франції, США, України, Росії, Італії, Китаю та Німеччини. Внесок українських науковців, крім власне ідеї застосування кристалів молібдату літію, полягає в аналізі даних і моделюванні відгуку детекторів методом Монте-Карло.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=6664

Фото: НАНУ

2020-07-24

МОН відмовилось від укладання чергової угоди про надання доступу до Scopus

Міністерство освіти і науки України поширило інформацію про те, що черговий договір з компанією Elsevier про надання доступу до бази даних Scopus не було укладено. Причина – у базі Scopus було виявлено журнал, який видається кримською установою, яка ідентифікує себе як російська.

Цей самий журнал також було виявлено у базі даних Web of Science Core Collection. Однак це відбулось після укладання договору з надавачем послуг – компанією Clarivate Analytics. МОН направило звернення до компанії Clarivate, де пояснило, що умови співпраці будуть переглянуті.

Разом із тим, МОН розуміє, що безкоштовний доступ до міжнародних наукометричних баз даних є важливим інструментом інтеграції української науки у світовий та європейський дослідницькі простори. Тому міністерство буде продовжувати діалог із компаніями, які є власниками МНБД з метою усунення проблем, які заважають співпраці.

Детальніше: bit.ly/2OMeMu3

2020-07-24

Таксономія зеленого фінансування: Нове керівництво від Світового банку

13 липня 2020 року Світовий банк опублікував Керівництво для регуляторів щодо створення таксономій зеленого фінансування. Документ спрямований у першу чергу на регуляторів країн, що розвиваються, які прагнуть до “озеленення” національних економік й підготовлений на запит центрального банку Малайзії. Його призначення – запропонувати єдині рамки для фінансового сектору щодо екологічних проблем і підтримати рішення фінансових інститутів, пов’язані з кліматичними ризиками у частині надання позик та інвестування.

Таксономія зеленого фінансування – це набір основних напрямків, за якими держава перевіряє “зеленість” фінансових інструментів. Таксономія може містити метрики, за якими буде оцінюватись той чи інший проект, а також основні показники, відповідність яким дозволить характеризувати проект як такий, що завдає або не завдає шкоди тим чи іншим екологічним цілям.

Керівництво не містить уніфікованих термінів або стандартів зеленого фінансування. Воно пропонує регуляторам способи розробки таксономії на основі екологічних цілей з урахуванням національних пріоритетів у сфері сталого розвитку. Ключова рекомендація – розробляти технічно обґрунтовані параметри визначення діяльності та інвестицій, що вважаються “зеленими”.

Всесвітній банк виділяє три основних принципи для розробки таксономії зеленого фінансування:

1. Спрощення таксономії без шкоди детальності її положень (вона повинна бути написана зрозумілою, простою мовою, але з достатньою деталізацією, щоб уникнути невизначеності положень таксономії).

2. Участь технічних експертів (у її розробці повинні брати участь як фахівці з фінансового сектору, так і професіонали з промисловості).

3. Урахування кращих міжнародних практик (визначення “зелених” проектів має відповідати кращим міжнародним практикам для забезпечення гармонізації між юрисдикціями та підвищення цілісності глобального ринку).

Детальніше: https://bit.ly/2OZ1NoN

Фото: Світовий банк

2020-07-24