Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій у зв’язку з установленням на всій території України карантину визнано за доцільне відтермінувати у поточному році строки подання документів претендентів на Стипендію Верховної Ради України для молодих учених.
Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій у зв’язку з установленням на всій території України карантину визнано за доцільне відтермінувати у поточному році строки подання документів претендентів на Стипендію Верховної Ради України для молодих учених.
Рішенням Комітету зазначено:
1. Подовжити терміни подачі у 2020 році подань претендентів на Стипендію:
1.1 від наукових установ, організацій, закладів вищої освіти, підприємств різних форм власності та підпорядкування до Міністерства освіти і науки України або за підпорядкуванням до Національної академії наук України, національних галузевих академій наук України, відповідних центральних органів виконавчої влади впродовж одного календарного місяця, починаючи з дня, наступного за днем закінчення карантину.
1.2 Міністерством освіти і науки України, Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук України, відповідними центральними органами виконавчої влади зі своїм рішенням про рекомендацію претендента на отримання Стипендії до Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій впродовж двох календарних місяців, починаючи з дня, наступного за днем закінчення карантину.
28 квітня 2020 року відбудеться вебінар на тему медіації у суперечках, пов’язаних з правами інтелектуальної власності та технологіями.
28 квітня 2020 року відбудеться вебінар на тему медіації у суперечках, пов’язаних з правами інтелектуальної власності та технологіями.
Організатор заходу – Центр Всесвітньої організації з інтелектуальної власності з арбітражу та посередництва.
Будуть обговорюватись питання посередництва (медіації) як інструменту швидкого врегулювання суперечок у сфері інтелектуальної власності та технологій, що дозволяє сторонам переорієнтувати енергію у позитивне і продуктивне русло.
Вебінар розрахований на тих, хто працює у сфері інтелектуальної власності, юристів, менеджерів з трансферу технологій, фахівців з досліджень і розробок, підприємців, винахідників, авторів, керівників підприємств.
Після завершення заходу зареєстрованим учасникам буде надано доступ до запису вебінару.
28 квітня 2020 року за підтримки проекту USAID «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні», що впроваджує Асоціація міст України у співпраці з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), відбудеться вебінар на тему «Як бібліотеки згуртовують громаду під час карантину». Інформаційний партнер заходу – ВГО Українська бібліотечна асоціація.
28 квітня 2020 року за підтримки проекту USAID «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні», що впроваджує Асоціація міст України у співпраці з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), відбудеться вебінар на тему «Як бібліотеки згуртовують громаду під час карантину». Інформаційний партнер заходу – ВГО Українська бібліотечна асоціація.
Під час вебінару фахівці публічних бібліотек України поділяться досвідом співпраці, психологічної та інформаційної підтримки громади в умовах соціальної ізоляції, організації соціальних і навчальних проєктів. Також будуть оприлюднені попередні результати експрес-опитувань Науково-методичного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого «Бібліотекарі на карантині».
ОЕСР висловлює занепокоєння з приводу незбалансованих рішень, які приймають держави у боротьбі з коронавірусом. Багато урядів звернулися до використання цифрових технологій та алгоритмічного аналізу зібраних даних, таких як геолокаційні дані з телефонів або дані з мобільних додатків, біометричні дані, одержані за допомогою технологій розпізнавання особи.
ОЕСР висловлює занепокоєння з приводу незбалансованих рішень, які приймають держави у боротьбі з коронавірусом. Багато урядів звернулися до використання цифрових технологій та алгоритмічного аналізу зібраних даних, таких як геолокаційні дані з телефонів або дані з мобільних додатків, біометричні дані, одержані за допомогою технологій розпізнавання особи.
В умовах епідеміологічної кризи життєво важливо отримувати своєчасну, достовірну, надійну інформацію, що стосується пандемії. Однак така інформація може завдати шкоди праву на недоторканність приватного життя. Адже виявляються незахищеними навіть знеособлені дані. У зв’язку з цим ряд держав обговорює питання про те, щоб створити правові рамки для обмеженого збору даних у ситуаціях, подібних пандемії.
Італійський уряд опублікував декрет про створення спеціальних правових засад збору та обміну медичними персональними даними серед медичних установ і приватних компаній, які входять до національної системи охорони здоров’я на період дії надзвичайного стану.
У Німеччині уряд пропонує внесення поправок до Закону про захист від інфекційних захворювань щоб уповноважити Міністерство охорони здоров’я запитувати у інфікованих хворих їх персональні дані та інформацію про контакти та переміщення за останній час.
У Франції при розгляді у Сенаті проекту закону про введення надзвичайного стану розглядалося положення, що дозволяє на період до 6 місяців приймати «будь-які заходи» щодо збору та обробки персональних даних про стан здоров’я та геолокації.
Є країни, в яких надзвичайні повноваження вже передбачені національним законодавством, і на їх основі вже були застосовані обмежувальні заходи.
У Південній Кореї Закон про контроль і запобігання захворювань 2009 року передбачає повноваження зі збору персональних даних, «якщо це обумовлено необхідністю запобігання або припинення розповсюдження інфекційного захворювання».
В Ізраїлі уряд прийняв надзвичайні заходи, які дозволяють використовувати в умовах пандемії технології контролю за інфікованими особами через їх мобільний телефон.
У Гонконзі опубліковане спеціальне керівництво про правила використання інформації з соціальних мереж для стеження за потенційними носіями інфекції.
У США та Іспанії прийняті роз’яснення щодо заходів, яких вживає держава у разі поширення неправдивої інформації про товари, які можуть лікувати коронавірус.
ОЕСР сформувала загальні рекомендації по збереженню прав суб’єктів персональних даних у кризових умовах. Документи на цю тему розміщені на спеціальній сторінці Глобальної Асамблеї щодо захисту персональних даних.
Американські НКО New America, Open Technology Institute (OTI), Ranking Digital Rights (RDR) опублікували спільне дослідження з проблематики демократичних цінностей в умовах інформаційного тиску.
Американські НКО New America, Open Technology Institute (OTI), Ranking Digital Rights (RDR) опублікували спільне дослідження з проблематики демократичних цінностей в умовах інформаційного тиску.
Технологія, що лежить в основі діяльності соціальних мереж, у значній мірі непрозора для громадськості та політиків. Використовуються спеціальні алгоритми, за допомогою яких можна збільшити охоплення інформаційного повідомлення, орієнтуючи його на людей, які з найбільшою ймовірністю поділяться таким повідомленням. У підсумку це може впливати на точку зору великої кількості людей.
Алгоритми допомагають платформам «поліпшити» взаємодію з користувачами. Без алгоритмів користувачі отримували б усю інформацію, яка міститься на платформі, без попередньої фільтрації. Однак компанії використовують алгоритми не заради зручності користувачів, а, в першу чергу, для отримання прибутку. Чим вище активність користувача соцмереж, тим більше даних він віддає. Чим більше даних отримує компанія, що володіє платформою соцмережі, тим більше рішень вона може прийняти про те, що показувати користувачеві, і тим більше прибутку вона отримує від цільової реклами, включаючи політичну рекламу. Такі алгоритми відносять до алгоритмів, що формують контент (content-shaping algorithms). На основі онлайн-поведінки користувачів та інших даних, що збираються платформами (іноді без повідомлення або попередньої згоди користувачів), алгоритмічні системи дозволяють більш точково спрямовувати рекламу і тим самим збільшити привабливість компанії для рекламодавців.
Є також інший вид алгоритмів, мета яких – модерація контенту. Такі алгоритми дозволяють не тільки виявити контент, що порушує правила компанії, і потім видалити його з платформи, а й також ідентифікувати і видаляти інший контент без участі людини, що порушує її права чи вводить в оману. У даний час Facebook, Google і Twitter не наводять доказів того, що вони проводять комплексну перевірку прав людини щодо використання ними алгоритмічних систем або використання особистої інформації для їх розробки та навчання.
Автори дослідження вважають, що необхідно законодавчо встановити базові стандарти прозорості алгоритмів, модерації контенту й таргетированной реклами, щоб ІТ-компанії виявляли належну обачність до негативних наслідків своїх продуктів.
НКО закликають компанії до відповідальності і корпоративної транспарентності, рекомендуючи:
– публікувати правила управління рекламним контентом, алгоритми систем рекламного таргетування;
– забезпечувати можливість користувачів регулювати процес профайлінга і можливість заперечування політики інформаційного регулювання;
– розкривати корпоративну нефінансову інформацію на регулярній основі;
– повідомляти користувачів про зміни правил для користувацького контенту, для рекламного контенту (у тому числі для цільової реклами), щоб користувачі могли прийняти інформоване рішення про те, чи продовжувати використовувати платформу;
– розкривати процеси і технології (включаючи алгоритми модерації контенту), які використовуються для ідентифікації контенту або акаунтів, які порушують правила платформи щодо контенту;
– публікувати звіти про прозорість з даними про обсяг і характер дій, що вживаються для обмеження контенту, який порушує правила платформи;
– розкривати інформацію про використання алгоритмічних систем;
– надавати користувачам можливість вирішувати, чи дозволяти цим алгоритмам формувати пропонований платформою контент, і змінювати параметри, які на них впливають.
15 квітня 2020 року на базі Української інженерно-педагогічної академії відбувся заключний етап другого туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Професійна освіта».
15 квітня 2020 року на базі Української інженерно-педагогічної академії відбувся заключний етап другого туру Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт зі спеціальності «Професійна освіта».
На першому етапі змагань галузева конкурсна комісія оцінила 86 студентських наукових робіт з 36 закладів вищої освіти та визначила 21 найкращу. Надалі захист наукових робіт проходив у чотирьох секціях, де студенти під час онлайн-конференції продемонстрували високий рівень своїх знань та навичок.
Переможцями конкурсу стали студенти Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди, Української інженерно-педагогічної академії, Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Київського національного університету будівництва і архітектури, які посіли перше місце.
З 23 квітня 2020 року Державна служба якості освіти почала опитування науково-педагогічних працівників та студентів закладів вищої освіти України щодо питань, пов’язаних із використанням технологій дистанційного навчання в умовах карантину.
З 23 квітня 2020 року Державна служба якості освіти почала опитування науково-педагогічних працівників та студентів закладів вищої освіти України щодо питань, пов’язаних із використанням технологій дистанційного навчання в умовах карантину.
Опитування проводиться з метою виявлення проблем, які є загальними для освітянської спільноти, пошуку шляхів їх вирішення, а також визначення основних тенденцій подальшого розвитку процесів використання технологій дистанційного навчання.
Анкети (окремі для науково-педагогічних працівників та студентів) є анонімними. Вони містять питання щодо галузі знань/дисциплін, типу ЗВО та форми власності, наявного досвіду он-лайн навчання, можливостей, яке надає онлайн-навчання, стратегії ЗВО щодо дистанційної освіти та системного характеру роботи, форм та способів комунікації викладачів і студентів, чинників негативного впливу, недоліків та переваг дистанційної освіти, характеру організації навчального процесу (лекції, семінари, лабораторні роботи), використовуваних інструментів тощо.
Взяти участь в опитування можна до 5 травня 2020 року.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про акредитацію кваліфікаційних центрів».
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про акредитацію кваліфікаційних центрів».
Документ визначає основні засади та порядок акредитації кваліфікаційних центрів як суб’єктів, уповноважених на оцінювання і визнання результатів навчання осіб (зокрема, здобутих шляхом неформальної чи інформальної освіти), присвоєння та/або підтвердження відповідних професійних кваліфікацій.
Зауваження і пропозиції можна подати до 23 травня 2020 року.
Всесвітня організація інтелектуальної власності запровадила новий механізм пошуку, інтегрований у глобальну патентну базу даних PATENTSCOPE. Основне його призначення – зручний пошук та отримання з опублікованих патентних документів інформації, яка може бути корисною розробникам нових технологій для боротьби з пандемією COVID-19.
Всесвітня організація інтелектуальної власності запровадила новий механізм пошуку, інтегрований у глобальну патентну базу даних PATENTSCOPE. Основне його призначення – зручний пошук та отримання з опублікованих патентних документів інформації, яка може бути корисною розробникам нових технологій для боротьби з пандемією COVID-19.
Нове діалогове вікно пошуку в рамках PATENTSCOPE містить десятки пошукових запитів, спеціально відібраних експертами у галузі патентної інформації за підсумками визначення галузей техніки, що мають відношення до виявлення, попередження та лікування COVID-19.
Новий механізм дозволяє користувачам шукати, отримувати й аналізувати цінну інформацію про обрані технології десятьма мовами. ВОІВ також планує проведення вебінарів на теми пошуку патентної інформації в базі даних PATENTSCOPE.
Національна академія наук України оголошує конкурс 2020 року на здобуття премій академій наук України, Білорусі та Молдови за видатні наукові результати, одержані при виконанні спільних наукових досліджень у галузі природничих наук (одна премія), технічних наук (одна премія), гуманітарних і суспільних наук (одна премія).
Національна академія наук України оголошує конкурс 2020 року на здобуття премій академій наук України, Білорусі та Молдови за видатні наукові результати, одержані при виконанні спільних наукових досліджень у галузі природничих наук (одна премія), технічних наук (одна премія), гуманітарних і суспільних наук (одна премія).
Право висунення робіт на здобуття премій академій наук України, Білорусі та Молдови надається ученим радам наукових установ академій наук України, Білорусі, Молдови, а також академікам і членам-кореспондентам цих академій.
Заявку на участь можна подати до 1 жовтня 2020 року.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
Інструкція зі складання пошукового запиту
Для пошуку новин, опублікованих на офіційному вебпорталі НРАТ у розділі «Новини» необхідно ввести у пошукове поле одне слово, декілька слів або точну фразу. Окремі слова розділяються проміжками.
Пошук виконується всюди – як у назві, так і у тексті новини.
Для отримання більш повного результату рекомендується використовувати основу слів (частини слів без закінчення).
При використанні для пошуку декількох слів вони поєднуються одним з логічних способів, описаних нижче.
За замовчуванням встановлено логічний сполучник “та”. У такому випадку результати пошуку будуть охоплювати усі публікації новин, де є вказані слова, навіть якщо вони розташовані окремо одне від одного і знаходяться у різних частинах тексту.
Приклад.Пошукова фраза: звіт ОЕСР. Результат пошуку: всі новини, які містять слово «звіт» та слово «оеср» як разом, так і окремо в тексті і в назві.
Якщо словосполучення чи фразу взяти у лапки (“), то результати будуть містити усі публікації, де зустрічається саме це словосполучення або фраза.
Приклад. Пошукова фраза: «звіт ОЕСР». Результат пошуку: всі новини, які містять точну фразу «звіт оеср».
Якщо Вам відома дата публікації новини або цікавить певний проміжок часу, в який вони були опубліковані на сайті, можна обрати таку дату чи інтервал дат у додатковому полі, що має вигляд календаря. Напис дати здійснюється у форматі рік-місяць-день і підтверджується натисканням на відповідну дату у випадаючому полі календаря. Можна вписувати дату або обирати, гортаючи сторінки календаря за місяцями та роками. За замовчуванням інтервал починається з більш давньої дати (2018-01-23) та завершується поточною.
Також Ви можете використовувати один або декілька хештегів, які розташовані під полем пошуку у правій частині екрану сторінки «Новин».
