Система «Трембіта» офіційно введена у промислову експлуатацію. Система «Трембіта» є одним із ключових елементів інфраструктури надання електронних послуг громадянам та бізнесу, який забезпечує зручний уніфікований доступ до даних державних реєстрів.

Період тестування системи закінчено, вона цілком придатна для використання та відповідає усім вимогам щодо захисту інформації.

«Трембіта» — система електронної взаємодії українських державних електронних інформаційних ресурсів, завдяки якій відбудовується інформаційна взаємодія органів публічної влади. За даними Мінцифри вже 47 державних органів підписали угоди щодо підключення до «Трембіти».

Оприлюднено актуальні дані про використання «Трембіти» українськими державними органами у промисловому середовищі. Відбулось

понад 300 тис. обмінів даними (транзакцій), до неї підключені 14 державних реєстрів, побудовано 16 взаємодій між органами влади, працює 17 вебсервісів взаємодії реєстрів держорганів.

Основу системи «Трембіта» становить удосконалена естонська платформа обміну даними X-ROAD, яка є фундаментом естонського цифрового суспільства.

Детальніше: https://bit.ly/3aiCpUD, https://bit.ly/2u75PVe

15 січня 2020 року підписано Меморандум про співпрацю Міністерства цифрової трансформації та компанії «Київстар»  задля реалізації програми з підвищення рівня цифрової грамотності українців.

Планується об’єднати зусилля Мінцифри та Київстару у таких напрямах:

– створення сприятливих умов та розповсюдження навчальних матеріалів для поширення цифрових навичок та мобільної грамотності серед населення;

– підвищення рівня обізнаності батьків щодо ризиків для в інтернеті;

– покращення рівня цифрових компетенцій українських підприємців;

– розповсюдження технологічних рішень для ефективного ведення бізнесу.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федорів зазначив, що ця співпраця є надзвичайно важливою у реалізації одного з ключових напрямів роботи міністерства – розвитку цифрової грамотності серед населення,  спрощення взаємодії українських громадян із державою за допомогою сучасних технологій, створення комфортних умов для підприємництва та захисту українських дітей від загроз, що приховує в собі інтернет та соціальні мережі. 

Президент компанії «Київстар» Олександр Комаров зазначив, що  компанія також працює над рядом ініціатив в цих сферах, зокрема над проєктом мобільної грамотності для людей старшого покоління «Смартфон для батьків». Крім того, компанія постійно працює над впровадженням сучасних інструментів для ведення бізнесу в країні та приділяє значну увагу розвитку мобільної грамотності в українському суспільстві. Такі  інноваційні технології забезпечать не лише доступ населення до якісного мобільного інтернету, а й допоможуть добути необхідних цифрових навичок для розвитку бізнесу, отримання державних послуг, спілкування з рідними. 

Детальніше: https://bit.ly/35UQapf

Фото: Київстар

У нещодавно опублікованому  звіті Європейської Комісії про захист та виконання прав інтелектуальної власності (ІВ) у третіх країнах Україну, разом із Індією, Індонезією, Туреччиною, віднесено до числах тих держав, де існують  серйозні системні проблеми у сфері захисту та ІВ. Зі звіту випливає, що за останні два роки ці країни не досягли жодного прогресу у вирішенні наявних проблем.

Зокрема, в Україні є проблеми з законодавчим захистом інтелектуальних прав, механізмом реєстрації торговельних марок, має місце транзит контрафактної та піратської продукції на ринки Євросоюзу.

В якості чинника позитивних змін звіт називає прийняття Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав». У сфері торговельних марок Україна не забезпечує захист від недобросовісних реєстрацій. Що стосується авторських прав та суміжних прав, то нещодавно прийнятий закон про організації колективного управління створює серйозні проблеми в частині визначення кабельної ретрансляції та встановлення тарифів. Громадські організації телерадіомовлення продовжують не виплачувати роялті виконавцям та виробникам фонограм за використання їхніх виступів та фонограм, незважаючи на їх юридичне зобов’язання згідно з українським законодавством про авторське право.

Захист регуляторних даних в Україні з низки причин залишається неефективним. По-перше, таке право залежить від подання першого дозволу на продаж в Україні протягом двох років після надання дозволу на продаж у будь-якій точці світу, що змушує раннє виведення на ринок фармацевтичних компаній і часто суперечить їхнім діловим інтересам. По-друге, статус довідкового препарату не перевіряється під час реєстрації генеричного лікарського засобу, оскільки Державний експертний комітет не несе відповідальності за перегляд статусу регуляторного захисту даних. Це призводить до виходу на ринок генеричних лікарських засобів впродовж періоду регулювання захисту даних. По-третє, інформація про лікарські засоби, які підлягають процедурі дозволу на продаж, не є загальнодоступною.

Україна має забезпечити прогрес у сфері забезпечення прав інтелектуальної власності. Відповідно до дослідження EUIPO-OECD щодо тенденцій торгівлі фальсифікованими та піратськими товарами (2019), Україна продовжує залишатися одним із чотирьох основних транзитерів підроблених товарів на ринок ЄС. Особливо це актуально для продовольчих товарів; годинників та ювелірних виробів; іграшок та ігр; одягу; оптичного, фотографічного та медичного обладнання.

Піратство в інтернеті також залишається значною проблемою, а слабкі сторони чинного законодавства спричиняють навіть збільшення кількості піратських сайтів, розміщених в Україні.

Існують проблеми з ефективністю роботи митних органів, зокрема – в частині знищення підробленої продукції (наприклад, пестицидів). Крім того, навіть спрощена митна процедура є в Україні трудомісткою і дорогою. Новий проект митного кодексу, у разі його ухвалення, наблизить українські кордонні реалії до стандартів ЄС.

Угода про асоціацію між Україною та ЄС вимагає від України посилення рівня захисту ІВ.

ЄС фінансував проект Twinning для допомоги Україні у впровадженні програми DCFTA та допомагає у розробленні нових проектів законів про права інтелектуальної власності. Також ЄС профінансував програму технічної допомоги для підтримки розвитку системи географічних назв, під час виконання якої було підготовлено відповідний законопроект.

Детальніше: https://trade.ec.europa.eu/doclib/docs/2020/january/tradoc_158561.pdf