Робоча група «Цифровізація науки.

Національна хмара відкритої науки» узгодила фінальний проект Концепції розвитку українських дослідницьких інфраструктур, заснованих на технології комунікацій, до 2021 року. Її засідання відбулося за участі представників МОН, НАН, громадської спілки Hi Tech Office Ukraine та інших стейкхолдерів учора, 17 січня 2019 року, в приміщенні Міністерства освіти і науки.

Цей проект має підтримати існуючі та створити сприятливі умови для появи нових українських дослідницьких е-інфраструктур. Вони дадуть нашим вченим, інженерам, винахідникам, підприємцям та усім іншим доступ до зручних та надійних цифрових послуг збереження, управління, аналізу і повторного використання відкритих наукових даних. Наприклад, проведення надскладних обчислень із застосуванням хмарних технологій.

Впровадження Концепції передбачає створення наукових баз даних та надання доступу до них, утворення платформи всеукраїнського цифрового наукового простору, розробку національного плану з відкритої науки тощо. Це також один з важливих кроків з інтеграції України в Європейський дослідницький простір. Використовуючи дослідницькі е-інфраструктури українські вчені зможуть отримати доступ до наукових даних своїх колег фактично в будь-якій точці Європи.

Відповідно до Концепції українські дослідницькі е-інфраструктури включають в себе:

• Національну цифрову інфраструктуру для розподілених обчислень Український Національний Грід (УНГ);
• Національний репозитарій академічних текстів (НРАТ);
• Українську науково-освітню телекомунікаційну мережу (УРАН) та Українську академічну і дослідницьку мережу ІФКС НАН України (УарНЕТ).

Найближчим часом робоча група зосередиться на підготовці проекту Плану заходів щодо реалізації Концепції. Відтак проекти обох документів будуть направлені для затвердження Урядом.

Детальніше: https://mon.gov.ua/ua/news/stvoreno-proekt-koncepciyi-rozvitku-ukrayinskih-doslidnickih-infrastruktur-zasnovanih-na-tehnologiyi-komunikacij

2019-01-18

Дослідникам з України та Німеччини пропонують взяти участь у конкурсі MEET UP.  Темою проектів може бути будь-яка сфера, яка цікавить європейську молодь та сприяє німецько-українській співпраці.

Термін подачі заявок – до 15 лютого 2019 року.

Переможці отримають від 2 до 10 тис євро на реалізацію ідеї.  Презентація відібраних проектів відбудеться у Берліні. Витрати на проїзд, проживання, харчування, а також підготовку та презентацію результатів проекту покриває програма підтримки MEET UP.

З  умовами участі можна ознайомитись за посиланням https://bit.ly/2zTRtJM 

Детальніше: https://mon.gov.ua/ua/news/trivaye-prijom-zayavok-na-konkurs-ukrayinsko-nimeckih-proektiv-peremozhci-yakogo-otrimayut-do-10-tis-yevro-na-realizaciyu-ideyi

2019-01-17

МОН планує впровадити як експеримент наукову атестацію докторів філософії через захист їх дисертацій у разових вчених радах. Про це повідомила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич сьогодні, 14 січня 2019 року, під час виступу на тему: «Вища освіта України в контексті розвитку творення європейського простору вищої освіти». Він відбувся в межах відповідного семінару в Національному університеті біоресурсів і природокористування України.

Йшлося, зокрема, про те, як найближчим часом зможуть захищатися доктори філософії за новими PhD-програмами.

Міністр відзначила, що за законом необхідну нормативно-правову базу для цього має розробити Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Але наразі агентство тільки сформовано й затверджено його склад, тож йому потрібен певний час, щоб визначити «правила гри» та впровадити їх.

«Однак ми розуміємо, що є майбутні доктори філософії, які зараз навчаються, вже мають амбіції для захисту і не можуть чекати так довго. Тому ми підготували проект постанови Уряду щодо наукової атестації докторів філософії, що як експеримент передбачає створення разових вчених рад у складі 5 осіб», – пояснила Лілія Гриневич.

Вона підкреслила, що кваліфікація та сфера наукової діяльності членів таких рад має жорстко відповідати тематиці дисертаційного дослідження здобувача ступеня доктора філософії.

«Це обов’язково перевірятиме МОН, коли затверджуватиме склад такої вченої ради», – наголосила Міністр.

Загалом вона назвала удосконалення системи наукової атестації одним з головних механізмів забезпечення якості вищої освіти. Також до них належать формування якісного контингенту студентів, забезпечення сучасного змісту освіти, функціонування внутрішньої та зовнішньої системи забезпечення якості освіти, нові моделі підготовки фахівців.

Повний виступ Лілії Гриневич можна переглянути на офіційній Фейсбук-сторінці МОН за посиланням https://bit.ly/2sszgwG

Презентація Міністра доступна тут.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/doktori-filosofiyi-zmozhut-zahishatisya-v-razovih-vchenih-radah-mon-zbirayetsya-vprovaditi-cej-eksperiment-doki-nazyavo-stvoryuvatime-potribnu-bazu-dlya-atestaciyi-za-novimi-phd-programami

2019-01-14

Українські вчені стали виконувати більше науково-дослідних проектів у межах двостороннього наукового співробітництва з країнами-партнерами. Зростання відбулося за рахунок поновлення після тривалої перерви спільних українсько-польських проектів. Про це повідомив заступник Міністра освіти і науки Максим Стріха, коментуючи стан виконання рекомендацій незалежного аудиту дослідницької та інноваційної системи України, проведеного європейськими експертами.

«У межах двостороннього науково-технічного співробітництва 2018 року між Україною і 10-ма країнами-партнерами (Польща, Литва, Німеччина, Австрія, Франція, Молдова, Китай, Білорусь, Латвія, США) реалізується 97 науково-дослідних проектів. Порівняно з 2017 роком їх кількість зросла на 9% – завдяки тому, що після майже десятирічної перерви поновилося виконання спільних українсько-польських проектів», – розповів заступник Міністра.

Окремо він відзначив участь України у програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт 2020». За 2018 рік кількість проектів за участі українських науковців, що отримали фінансування в програмі «Горизонт 2020», зросла більш як на чверть, а кількість таких проектів, які координуються українськими організаціями – майже вдвічі.

Але не менш важливим, на думку Максима Стріхи, є позитивний вплив участі в «Горизонті 2020» на український дослідницький ландшафт. Ще більшій узгодженості політик українського та Європейського дослідницького простору сприятиме початок роботи українських представників та експертів у комітетах програми «Горизонт 2020». Відповідне рішення Уряд прийняв восени минулого року. Це дозволить і підвищити показники участі України в програмі, і вносити пропозиції, долучатися до процесу обговорення та формування структури наступної рамкової програми ЄС з досліджень та інновацій.

Одним з ключових кроків інтеграції України в Європейський дослідницький простір є також відповідна Дорожня карта, яку МОН розробило у співпраці з академічною спільнотою.  «…Ця карта, затверджена колегією МОН, стала першим таким документом, поданим країною, що має у програмі «Горизонт 2020» асоційований статус. Цю обставину високо оцінили наші партнери в Брюсселі. Нині відбувається підготовка численних нормативних документів, необхідних для реалізації Дорожньої карти. Зрозуміло, що на це знадобиться не один рік – з огляду на те, що в багатьох сферах ключовими гравцями є не тільки МОН, а й інші міністерства (Мінфін, Мінекономіки, Мінсоцполітики тощо), і через те, що на шляху реалізації Дорожньої карти маємо усунути ще багато рудиментів минулих часів», – підкреслив Максим Стріха.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/2018-go-ukrayinski-vcheni-rozshirili-vikonannya-dvostoronnih-naukovih-proektiv-za-rahunok-vidnovlennya-spivpraci-z-polsheyu

2019-01-14

На 2019 рік у державному бюджеті вперше передбачено кошти для базового фінансування науки в закладах вищої освіти – 100 млн гривень. Про це пише в своїй статті для «Дзеркала тижня» заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха.

До цього виші могли отримати лише короткострокове конкурсне фінансування під конкретні вузькі проекти.

Максим Стріха відзначає, що цей крок «стане 2019 року по-справжньому революційним для нашої наукової системи: наука в університетах уперше почне реально зрівнюватися за інституційною спроможністю з наукою в науково-дослідних установах. Оскільки національна наукова система є єдиним цілісним організмом, то виграють від цього всі: і університети, які утвердяться як важливі осередки досліджень, і академічні інститути, які отримають дієвих партнерів на науковому полі».

Кошти на базове фінансування науки виші зможуть отримати за результатами атестації.  Її процедура та механізм надання грошей були розроблені МОН та затверджені Урядом.  

Так, у межах атестації оцінюватимуть не заклад у цілому, а окремі наукові напрями. Їх визначено 7:

• аграрні науки та ветеринарія;
• воєнні науки та національна безпека;
• гуманітарні науки та мистецтво;
• суспільні науки;
• біологія та охорона здоров’я;
• математичні науки та природничі науки;
• технічні науки.

За підсумками оцінювання кожен науковий напрям вишу відноситимуть до однієї з трьох груп – А, Б, В – або визнаватимуть таким, що взагалі не пройшов атестацію. Саме ті напрями, що будуть атестовані за найвищим рівнем, отримають передбачені бюджетом кошти на базове фінансування науки. Вони йтимуть на проведення пріоритетних досліджень, оновлення обладнання, зарплату технічного персоналу тощо і дозволять університетам будувати довгострокову дослідницьку політику.

Наразі конкретна методика оцінювання наукової діяльності вишів перебуває на фінальному етапі затвердження.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/na-2019-j-derzhava-vpershe-peredbachila-koshti-na-bazove-finansuvannya-nauki-v-universitetah-cej-krok-stane-revolyucijnim-dlya-nashoyi-naukovoyi-sistemi-zastupnik-ministra-maksim-striha

2019-01-14

Цьогоріч в Україні почнеться оцінювання наукових установ за новими правилами – його проводитимуть незалежні експерти на основі єдиних, прозорих критеріїв, з урахуванням специфіки кожного закладу. Від результатів залежатиме рівень державної підтримки.

Старт державній атестації відкриває наказ Міністерства освіти і науки України від 17.09.2018 № 1008 «Деякі питання державної атестації наукових установ», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2018 року, яким затверджено методику оцінювання, а також положення про експертні групи та експертну комісію. Він діє з 2 січня 2019 року, а оприлюднений 9 січня 2019-го.

«Протягом останніх двох років ми разом із науковою спільнотою провели серйозну підготовчу роботу, щоб із 2019-го почалася передбачена законом атестація наукових установ за новими правилами. Зокрема, Урядом було прийнято Порядок атестації в який заклали дві найважливіші речі., Перше – оцінювати результати діяльності установ будуть не Міністерства та Президії академій наук, у підпорядкуванні яких перебувають ці установи, а незалежні експерти. Причому оцінюватимуть на основі прозорих і зрозумілих кількісних показників. Так ми мінімізуємо конфлікт інтересів. Друге – створено основу для того, щоб державна підтримка установи напряму залежала від ефективності її роботи: кращі отримуватимуть більше, а неефективні мають бути реорганізовані чи ліквідовані. Зараз ми затвердили методику, де прописали, як саме має проводитися оцінювання, за якими критеріями, як визначатиметься оцінка та класифікаційна група установи тощо», – зазначив заступник Міністра освіти і науки України Максим Стріха.

Наприклад, під час оцінювання враховуватимуть такі показники як результати наукової діяльності за останні 3 роки, стратегія розвитку на наступні 5 років, публікаційна активність, ефективність використання ресурсів, рівень міжнародної інтеграції, кадровий потенціал тощо. При цьому обов’язково враховуватиметься специфіка різних галузей наук та особливостей діяльності наукових установ різних профілів – природничих, гуманітарних, військових та інших.

Оцінювання проводитимуть експертні групи, що створюватимуться за різними науковими напрямками, а результати атестації визначатиме єдина експертна комісія.

Для проходження державної атестації установа повинна буде подати до МОН заявку та відповідні інформаційні матеріали, на основі яких визначатиметься класифікаційна оцінка установи (розраховується в спеціальній формі за 4-ма групами конкретних показників) та рейтингова оцінка установи (виставляється експертною групою на підставі вивчення всіх наданих матеріалів).

Залежно від класифікаційної та рейтингової оцінок експертна комісія визначатиме атестаційну оцінку й відноситиме установу до однієї з чотирьох класифікаційних груп:

1. наукові установи-лідери;
2. стабільні наукові установи, що можуть бути провідними за певними напрямами наукових досліджень;
3. наукові установи, що є унікальними у певній галузі, але демонструють невисокий рівень розвитку потенціалу;
4. наукові установи, для яких наукова, науково-технічна або інноваційна діяльність перестали бути основним видом діяльності, які не є унікальними у відповідній галузі та втратили перспективи розвитку.

Як і раніше, атестація проводитиметься не рідше, ніж раз на 5 років, і  буде обов’язковою для:

• наукових установ державної, комунальної форм власності;
• наукових установ, у статутних капіталах яких є частка, що належить державі;
• наукових установ Національної академії наук, національних галузевих академій наук.

Передбачається, що процес подання матеріалів та оцінювання відбуватиметься через спеціальну інформаційно-аналітичну систему, створення якої наразі перебуває на фінальному етапі. Після запуску системи, формування експертної комісії та експертних груп почнеться державна атестація перших установ. Планується, що за цей рік пройти її зможуть понад 100 наукових установ.

Варто зауважити, що 2019 року також має початися державна атестація вишів у частині провадження ними наукової (науково-технічної) діяльності за науковими напрямами, – найкращі з яких зможуть отримати базове фінансування на науку. Відповідна методика оцінювання вже створена та перебуває на стадії погодження і затвердження.

Детальніше: URL : https://mon.gov.ua/ua/news/2019-go-naukovi-ustanovi-pochnut-ocinyuvati-za-novimi-pravilami-mon-rozrobilo-vidpovidnu-metodiku

2019-01-10