На платформі EdEra розміщений матеріал, який буде надзвичайно корисним для освітян у контексті стрімкого розвитку онлайн-навчання, спричиненого у тому числі пандемією COVID-19. Він називається «Як створити відео для онлайн-курсу».

Доведено, що найбільше часу студенти онлайн-курсу проводять саме за переглядом відео, яке є найпопулярнішою та найважливішою частиною навчання онлайн. 

Поради, запропоновані в освітньому блозі EdEra стосуються:

– контенту;

– тривалості відео;

– характеру викладення матеріалу;

– прикладів та пояснень до них;

– розв’язання завдань;

– залучення аудиторії;

– поєднання та послідовного використання різний прийомів тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3gdMEeN 

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш представив концептуальну записку «Освіта в епоху пандемії COVID-19 і наступні роки». Він заявив, що пандемія призвела до найсерйозніших порушень у системі освіти у всьому світі і вперше за всю історію загрожує втратою навичок і знань не у одного покоління учнів.

У документі міститься заклик до національних органів влади та міжнародної спільноти об’єднати зусилля для того, щоб поставити проблеми освіти на перший план у програмах з відновлення та забезпечити інвестиції до сфери освіти. З цією метою ЮНЕСКО скличе спеціальну сесію Всесвітньої конференції з питань освіти до кінця поточного року.

Дані ЮНЕСКО показують, що у розпал кризи майже 1,6 мільярда учнів, що становить 94% від загальної кількості учнів в світі, в більш ніж 190 країнах постраждали від закриття навчальних закладів. На сьогоднішній день ця цифра становить 1 мільярд. А 100 країн ще не оголосили дату відновлення роботи шкіл.

У концептуальній записці наводяться прогнози ЮНЕСКО, згідно з якими 24 мільйони учнів, – від дошкільнят до студентів вищих навчальних закладів, – ризикують не повернутися до навчання у 2020 році після закриття установ у зв’язку з пандемією COVID-19. 

Найбільша частка учнів, що входять до групи ризику, – 5.9 мільйонів осіб – проживає в країнах Південної і Західної Азії. Ще 5,3 мільйона учнів, які перебувають в групі ризику, проживають в країнах Африки на південь від Сахари. Обидва регіони зіштовхнулися з серйозними проблемами у галузі освіти ще до початку пандемії, що скоріше за все призведе до значного погіршення їх стану.

За інформацією ЮНЕСКО, у сфері вищої освіти, ймовірно, буде спостерігатися найвищий показник відсіву і прогнозоване скорочення кількості учнів на 3,5%, що призведе до скорочення на 7,9 мільйонів осіб. 

Концептуальна записка ООН з цього питання публікується разом з кампанією #SaveOurFuture – «Врятувати наше майбутнє», мета якої – підвищити обізнаність про глобальну надзвичайну ситуацію у сфері освіти та закликати до збільшення інвестицій для створення більш досконалих, інклюзивних і стійких систем освіти у майбутньому.

Детальніше: https://bit.ly/3l5gyoW, https://youtu.be/AOFlK2Nktys

Міністерство освіти і науки продовжує оновлення стандартів вищої освіти. Затверджено ще 50 нових компетентнісних стандартів вищої освіти, з яких: 27 – для освітнього ступеня «Бакалавр» та 23 – для освітнього ступеня «Магістр». Усього затверджено вже 150 стандартів «нового покоління» (100 для бакалаврів та 50 для магістрів).

Розроблено 291 стандарт із 354 запланованих. Для ОС «Бакалавр» розроблено 111 зі 112 необхідних, ОС «Магістр» – 111 зі 121 та доктора філософії – 69 зі 121 відповідно.

Нові стандарти замінюють застарілі галузеві стандарти і відповідають вимогам Болонського процесу. У стандартах не встановлено переліку нормативних дисциплін (як це було раніше), це дає більше можливостей вишам у створенні різноманітних освітніх програм. 

Ці стандарти:

– базуються на компетентнісному підході (інтегральна, загальні та фахові компетентності) підготовки випускника;

– орієнтовані на результати студента для його успішного завершення навчання;

– відповідають спеціальностям відповідно до Національної рамки кваліфікацій;

– передбачають здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм; 

– орієнтовані на щорічне оцінювання студентів та викладачів вишу, регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань;

– запроваджують ефективну систему запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових працях викладачів та студентів.

Стандарти є основою для розроблення закладом або науковою установою освітньої програми, яка передбачає освітні компоненти для вільного вибору здобувачів освіти та має містити:

– вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання;

– перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність;

– загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання студентів.

Під час роботи над проєктами стандартів було опрацьовано понад 800 пропозиції, що надійшли від закладів вищої освіти, наукових установ та представників роботодавців.

Детальніше: https://bit.ly/32a9u1W, https://bit.ly/3aTgZ11