Національний репозитарій академічних текстів

Триває прийом заявок на участь у навчальному курсі з менеджменту інтернаціоналізації

Триває прийом заявок на участь у навчальному курсі «Менеджмент інтернаціоналізації та німецько-української академічної співпраці» на 2022-2023 роки для закладів вищої освіти України.

Курс змішаного навчання розроблений Міжнародним офісом Університету Лейбніца в Ганновері в рамках програми «Підтримка інтернаціоналізації українських вищих навчальних закладів – програми підвищення кваліфікації для адміністраторів українських вищих навчальних закладів у сфері освіти та академічного менеджменту (2019-2021 роки)» для задоволення потреби німецько-українського академічного співробітництва.

Програма покликана надати учасникам глибокі знання про різні аспекти інтернаціоналізації й дати їм можливість керувати відповідними процесами й задачами, а також сприяти інтернаціоналізації своїх університетів.

Слухачі програми дізнаються:
– про концепції та стратегії інтернаціоналізації вищої освіти в різних країнах;
– порівняти німецьку та українську системи, а також структуру університетів;
– як справлятися з усіма аспектами академічної мобільності та наукового співробітництва;
– як розробляти та реалізовувати відповідну стратегію інтернаціоналізації чи будь-який інший індивідуальний проєкт із сфери інтернаціоналізації, котрий актуальний для їх власного університету;
– про наявні інструменти фінансування для міжнародного співробітництва.

Курс покликаний задовольнити потреби українських закладів вищої освіти з різним рівнем досвіду у царині інтернаціоналізації та надання їм допомоги в створенні чи приєднанні до відповідних національних і міжнародних мереж. Він буде підтримувати встановлення стійких інституціональних контактів і мереж.

Заявку на участь можна подати до 30 листопада 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3CobRxT, https://bit.ly/30qQmPI

Фото: МОН

2021-11-15

Конкурс проєктів, які фінансуються за рахунок зовнішнього інструменту допомоги ЄС

11 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України оголосило конкурс проєктів у рамках програми Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій «Горизонт 2020».

Конкурс проводиться з метою надання фінансової підтримки наукових, науково-технічних робіт і проєктів за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, що отримані за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу.

Тематична спрямованість конкурсних проєктів наступна:
– наукові роботи;
– науково-технічні проєкти суб’єктів малого і середнього підприємництва, закладів вищої освіти та наукових установ, а також науково-технічні проєкти суб’єктів господарювання, що потребують проведення техніко-економічного обґрунтування;
– науково-технічні проєкти, спрямовані на підтримку інноваційної діяльності закладів вищої освіти та наукових установ;
– інфраструктурні проєкти.

Умови участі у конкурсі:
– зобов’язання щодо надання наукових і фінансових звітів про використання отриманих коштів;
– надання у звітах у разі укладання угод з третіми особами комплексної та детальної інформації про такі угоди;
– вжиття всіх заходів для поширення інформації про факт отримання фінансування, у тому числі публікація результатів досліджень у наукових виданнях із зазначенням реєстраційного номера заявки;
– для науково-технічних проєктів – залучення додаткових коштів на фінансування в обсязі, що відповідає нормам максимального розміру державної допомоги, котра може надаватися суб’єктам господарювання для відшкодування витрат на проведення наукових досліджень, технічний розвиток і інноваційну діяльність відповідно до переліку витрат, визначених у заявці;
– для інфраструктурних проєктів – надання доступу та права безоплатного користування науковими приладами та обладнанням працівникам наукової установи, закладу вищої освіти, у структурі котрого утворено центр колективного користування науковим обладнанням, і іншим особам, які проводять науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи;
– використання коштів, отриманих за рахунок зовнішнього інструменту допомоги Європейського Союзу, виключно на неприбутковій основі.

Заявки на участь у конкурсі можна подати до 20 грудня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3qFCfkW, https://bit.ly/30ohEXh, https://bit.ly/3qFSYog

Фото: МОН

2021-11-15

Оголошення про захист на здобуття наукового ступеня

Міністерством освіти і науки України 12 листопада 2021 року відповідно до чинного порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2019 р. № 943, оприлюднено повідомлення про захист на здобуття наукового ступеня кандидата і доктора наук.

Детальніше: https://bit.ly/2PNmWmp

2021-11-12

Як проходить перевірка на плагіат у найбільшому технічному університеті країни?

Unicheck пропонує ознайомитись з інформацією щодо практики перевірки на плагіат у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Перевірка академічних текстів на наявність ознак плагіату – один із заходів, що здійснюється в рамках запобігання академічному плагіату та формування високого рівня культури академічної доброчесності.

Обов’язковій перевірці підлягають курсові роботи студентів, кваліфікаційні роботи на здобуття ступеня «бакалавра» або «магістра», дисертаційні роботи на здобуття ступеня «доктор філософії/доктор мистецтва» (кандидат наук) або «доктор наук», рукописи монографій і підручників, що рекомендуються до видання Вченою радою університету, рукописи навчальних посібників, які мають авторський текст і рекомендуються до видання Методичною радою університету, рукописи статей, тези доповідей, які надходять до редакцій наукових журналів або оргкомітетів конференцій, семінарів тощо.

Перевірку академічних текстів здійснюють відповідальні працівники науково-технічної бібліотеки, кафедр і редакцій наукових періодичних видань університету, оргкомітетів конференцій. Усі текстові збіги аналізуються експертом, і лише він може приймати рішення щодо доцільності текстових збігів залежно від галузевого спрямування роботи, мети дослідження, особливостей тієї частини академічного тексту, в якому виявлено збіги. Допуск до захисту проводиться з урахуванням експертної оцінки та висновку щодо відсутності плагіату в роботі. У випадку незгоди з висновком експерта про оригінальність роботи автор має право подати апеляцію на розгляд Комісії з питань етики та академічної чесності КПІ ім. Ігоря Сікорського.

Після захисту чи публікації академічні тексти розміщуються у відповідні зібрання електронного архіву наукових та освітніх матеріалів КПІ ім. Ігоря Сікорського та надаються у вільний доступ у мережі Інтернет. Наукові статті, опубліковані в наукових виданнях та матеріалах конференцій університету, також розміщуються у відповідних зібраннях ElAKPI. Електронні версії кваліфікаційних робіт, які містять інформацію, що потребує захисту прав інтелектуальної власності, розміщуються в ElAKPI, але доступ до їх повних текстів відтерміновується строком до 6 місяців.

Разом із перевіркою академічних текстів на наявність ознак плагіату, в КПІ проводиться:

З більш детальною інформацією та посиланнями на документи КПІ можна ознайомитись на офіційному сайті Unicheck.

Детальніше: https://bit.ly/30jph0P

Фото: Unicheck

2021-11-12

Видання для фахівців від Книжкової палати України

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

У нових надходженнях представлені публікації з наступної тематики:
– видавнича справа та редагування;
– книгознавство;
– документознавство;
– бібліологія;
– бібліографія та бібліографознавство;
– галузеві науково-методичні та методичні розробки.

Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.

Детальніше: https://bit.ly/3HliQM6

2021-11-12

Популяризація науки через підвищення престижу професії вченого та єдина вебплатформа для українських дослідників

10 листопада 2021 року з нагоди Всесвітнього дня науки у Міністерстві освіти і науки України відбувся онлайн-брифінг «Говоримо про науку!».

На заході обговорювались актуальні питання розвитку України у сфері науки в контексті обізнаності, діалогу з суспільством, відтворення наукового потенціалу тощо. Зазначалось, що основою популяризації науки в Україні має стати підвищення престижу професії вченого, що можливо лише за умови достатнього рівня фінансування науки в державі.

Заступник Міністра освіти і науки з цифрової трансформації розповів під час брифінгу про ті інструменти, які зараз створюються у МОН для популяризації та цифровізації науки в Україні. Він зосередив свою увагу на Національній електронній науковій інформаційній системі, положення про яку нещодавно було оприлюднено для громадського обговорення. Одним з перших кроків буде створення на платформі профілю науковця та зручного функціоналу для пошуку робіт.

На заході також йшлося про запуск веб платформи «Наука і бізнес» ‒ онлайн майданчику для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу і наукової спільноти. Платформа надає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим ‒ реалізувати власний науковий потенціал й комерціалізувати результати свого наукового пошуку.

Експерти, які долучилися до онлайн-брифінгу, говорили про теперішнє та майбутнє української науки, роль держави у її розвитку, позицію українських науковців на європейському тлі.

Детальніше: http://s2b.nauka.gov.ua/, https://bit.ly/3wGW8J3, https://www.facebook.com/watch/live/?ref=watch_permalink&v=923146148296018

Фото: МОН

2021-11-12

Перспективи пост коронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн

Інститут економіки та прогнозування НАН України оприлюднив результати дослідження «Перспективи пост коронавірусних економічних трансформацій та їх вплив на розвиток країн. Місце України у посткризовому світі».

Відзначено глобальний характер проблем, породжених пандемією COVID-19, а також прямий зв’язок між характером їх вирішення та ключовими властивостями майбутнього світу. Майбутнє у постковідному світі належатиме країнам, чиї суспільства чітко уявлятимуть цілі та завдання свого соціально-економічного розвитку, контролюватимуть державу, держава перебуватиме у партнерських відносинах із бізнесом, а бізнес демонструватиме сталий технологічний розвиток.

Місце України у коронавірусному і посткоронавірусному світі обумовлюватиметься як передумовами, що склалися до початку пандемії, так і рішеннями, що їх ухвалювали органи влади. Лібералізм щодо локдаунів ефективно спрацює за наявності у населення довіри до влади, налагодженого діалогу, прозорості, повноти інформування про поточну епідемічну ситуацію, самодисципліни, розвиненості цінностей інклюзивності у суспільстві й системної розбудови базових інститутів ‒ права, правоохоронної системи, освіти, охорони здоров’я, статистики й інших.

Прискорення цифрової трансформації локальних і глобальної банківських систем є одним із нечисленних позитивних наслідків коронакризи. Тому важливо використовувати синергетичні підходи для зменшення впливу держави на ринок банківських послуг та інституційні можливості з елімінування ризиків надмірного одержавлення локальних банківських систем та запровадження наддержавного регулювання глобального цифрового вільного ринку.

Пандемія COVID-19 стала лакмусовим папірцем як для стійкості економічних систем, так і для спроможності урядів забезпечити ефективність національного господарства та безпеку у надзвичайній ситуації. Зважаючи на потенціал й перспективи української промисловості, зокрема – фармацевтичної, керівництву країни доцільно запровадити механізми для заохочення інноваційно-інвестиційних проєктів українського бізнесу й залучення іноземних інвесторів.

Детальніше: https://youtu.be/-jwdc2RAgLA, https://bit.ly/2YJxkUu

Фото: НАНУ

2021-11-12

Звіт щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти

10 листопада 2021 року Міністерство освіти і науки України представило «Звіт про самосертифікацію щодо відповідності Національної рамки кваліфікацій критеріям та процедурам Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти».

Впровадження Національної рамки кваліфікацій (НРК) в Україні ведеться з 2010 року, це завдання постало в межах приєднання країни до Болонського процесу та відповідного реформування вищої освіти. Задля приєднання до ЄПВО, національні освітянські системи мають відповідати вимогам рівнів, структури та змісту вищої освіти.

Робочою групою МОН у співпраці з міжнародними експертами з Німеччини та Латвії, проведено аналіз НРК щодо відповідності критеріям Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (ЄПВО) та представлено відповідний звіт. Наразі НРК містить 8 рівнів. Дескрипторами її рівнів визначені знання, уміння/навички, комунікація, відповідальність і автономія. Кваліфікації вищої освіти розміщені наступним чином: молодший бакалавр – 5 рівень, бакалавр – 6 рівень, магістр – 7 рівень, доктор філософії, доктор мистецтв та доктор наук – 8 рівень.

Процес розроблення та імплементації НРК відбувався із урахуванням вимог і рекомендацій критеріїв та процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із рамками кваліфікацій ЄПВО. Перевірено дотримання наступних критеріїв:
– національні рамки кваліфікації вищої освіти і орган або органи, відповідальні за його розвиток призначені національним міністерством, відповідальним за вищу освіту;
– існує чіткий і продемонстрований зв’язок між кваліфікаціями в національній рамці та кваліфікаційними дескрипторами циклів Рамки кваліфікацій ЄПВО;
– національна рамка та включені в неї кваліфікації базуються на результатах навчання, а кваліфікації пов’язані з кредитами ECTS;
– процедури включення кваліфікацій до національної рамки є прозорими;
– національна система забезпечення якості вищої освіти посилається на національні рамки кваліфікацій та є відповідно до Берлінського комюніке та будь-яких наступних комюніке, погоджене міністрами в рамках Болонського процесу;
– національні рамки та будь-яке узгодження з європейськими рамками згадуються у всіх додатках до дипломів;
– обов’язки національних сторін за національну рамки чітко визначені та опубліковані.

Дотримання процедур визначалось через досягнення наступних стандартів:
– компетентний національний орган/органи самостійно засвідчують сумісність національних рамок з європейськими;
– процес самосертифікації включає згоду органу із забезпечення якості у відповідній країні, визнаного в рамках Болонського процесу;
– до процесу самосертифікації залучаються міжнародні експерти;
– результати самосертифікації та обґрунтування її висновків будуть опубліковані та мають стосуватися окремо кожного із викладених критеріїв;
– мережі ENIC та NARIC мають вести відкритий список держав, які підтвердили, що вони пройшли процес самосертифікації;
– завершення процесу самосертифікації відзначається у додатках до дипломів, виданих згодом, показуючи зв’язок між національними рамками та європейськими рамками.

У результаті проведеного аналізу робочою групою виявлено існування значної подібності між НРК (5-8 рівні) та РК ЄПВО. Ця подібність стосується усіх 7 критеріїв та 6 процедур верифікації порівнюваності національних рамок кваліфікацій із РК ЄПВО, затверджених у 2005 році Групою супроводу Болонського процесу.

Детальніше: https://bit.ly/3D66gh5, https://bit.ly/3Hg40qa, https://bit.ly/3n5u7be, https://bit.ly/3qpTbvp

Фото: МОН

2021-11-11

Відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City

15 листопада 2021 року відбудеться відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City.

15 листопада 2021 року відбудеться відкриття пілотного проєкту Diia.Space в інноваційному парку UNIT.City.

Цей пілотний проєкт являє собою спільну інформаційну кампанію Міністерства цифрової трансформації України та Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (USAID КЕУ) для просування продуктів екосистеми «Дія» серед резидентів UNIT.City, інвесторів та іноземних відвідувачів.

Пілотний проєкт стане першою офлайн-точкою для спілкування між Мінцифрою та громадянами, зокрема представниками IT-кластерів та стартап-екосистеми.

«Дія» є брендом цифрової держави, котрий являє собою екосистему декількох проєктів:
– мобільний застосунок «Дія», котрий дає можливість користуватися цифровими документами, отримувати державні послуги у декілька кліків, ділитися копіями цифрових документів;
– портал «Дія», на котрому можна отримувати онлайн близько 70 державних послуг;
– національний проєкт із розвитку цифрової грамотності «Дія.Цифрова освіта»;
– національний проєкт із розвитку підприємництва «Дія.Бізнес»;
– віртуальна економічна зона для ІТ-компаній із спеціальним податковим, фінансовим і правовим режимом «Дія.City».

У результаті впровадження пілотного проєкту представництво Мінцифри отримає:
– фірмовий куточок у коворкінг-просторі UNIT.City;
– добре навчену команду підтримки із чотирьох осіб;
– рекламні матеріали та відео під брендом «Дія».

UNIT.City ‒ перший в Україні та найбільший у Східній Європі інноваційний парк, який налічує 110 компаній-резидентів. Серед них три лабораторії, п’ять бізнес-кампусів і коворкінг, чотири акселератора та три інвестиційні фонди для підтримки й розвитку українських стартапів. Результатом діяльності команди інноваційного парку має стати потужна екосистема, сприятлива для розвитку підприємництва та досліджень, що допомагатиме у створенні компаній та продуктів, успішних на глобальному ринку.

Програма USAID КЕУ підтримує стартапи й малі та середні підприємства з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України та на міжнародних ринках, допомагає в розбудові спрощеного та прозорого бізнес-клімату, а також забезпечує українські компанії можливостями скористатися перевагами міжнародної торгівлі.

Детальніше: https://city.diia.gov.ua, https://unit.city, https://bit.ly/3onKjnH

Фото: Мінцифра

2021-11-11

Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року

Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».

Видавнича компанія Elsevier представила звіт «Як дослідження можуть допомогти світу досягти нуля до 2050 року».

Дослідження було спрямоване на поглиблення розуміння R&D у галузі чистої енергії, а також їхньої підтримки рух до чистого нульового майбутнього. Воно ґрунтується на аналізі понад 1,6 млн статей з бази даних Scopus компанії Elsevier, які дають унікальне уявлення про те, як дослідження можуть підтримати зусилля з пом’якшення наслідків зміни клімату.

Звіт:
– надає описову інформацію про аспекти співробітництва в сфері досліджень і передачі знань, які мають особливе значення для інноваційних рішень, сприяючих досягненню чистого нуля;
– започатковує дискусію про дослідження та інновації з протидії зміні клімату;
– є площадкою для обговорення питань фінансування досліджень і співробітництва, вибору технологій і політики.

В проаналізованих експертами тематичних публікаціях основна увага приділяється різним методам і технологіям скорочення викидів і вилучення вуглецю, а також різним науковим і управлінським аспектам відповідної діяльності.

Публікації об’єднані в тематичні кластери з використанням прямого аналізу цитування. Найбільш цитовані тематичні кластери пов’язані із дослідженням літій-іонних акумуляторів, передачі електроенергії та електромереж, сонячної енергії та способів економії енергії. Вони порівняно монодисциплінарні та/або мають середній рівень дисциплінарного різноманіття. Міжнародне співробітництво демонструє кращі результати.

Вивчались фундаментальні дослідження, прикладні дослідження, інженерно-технологічний комплекс та прикладні технології. Кожен тематичний кластер містить поєднання цих рівнів дослідження, а баланс цього поєднання дає уявлення про рівень зрілості тематичного кластера.

Академічне та корпоративне співробітництво у галузі досліджень більш розповсюджене у європейських країнах, США, Канаді, Японії та Південній Кореї. Європейські корпорації продукують значну частку дослідницьких публікацій, проте китайські компанії починають їх наздоганяти. Але в цілому частка корпоративних публікацій у цій сфері знижується, і лише деякі з найбільших емітентів представляють більш-менш значущі результати досліджень.

У період 2001-2020 років спостерігалось значне зростання кількості патентів, які цитують дослідницькі публікації «нульового рівня», при цьому домінуючими гравцями були Китай, США, Японія та Німеччина.

Незважаючи на те, що результати аналізу є позитивними для досліджень щодо нульового рівня викидів та переходу до чистої енергії у майбутньому, експерти наголошують, що необхідні більш цілеспрямовані, скоординовані спільні зусилля у ключових сферах для забезпечення вільного доступу всіх країн і регіонів до експертних знань і технологій, необхідних для нарощування потенціалу на місцевому рівні у боротьбі зі змінами клімату.

Детальніше: https://www.elsevier.com/__data/assets/pdf_file/0006/1214979/net-zero-2021.pdf, https://bit.ly/3D9JO6C

Фото: Elsevier

2021-11-11