Реєстраційний номер
0224U000495,
(0119U100441)
, Науково-дослідна робота
Назва роботи
Вивчення механізмів кріопошкодження еритроцитів ссавців на моделі постгіпертонічного шоку і після розморожування
Назва етапу роботи
Вивчення механізмів кріопошкодження еритроцитів ссавців на моделі постгіпертонічного шоку і після розморожування
Керівник роботи
Шпакова Наталія Михайлівна, Доктор біологічних наук
Дата реєстрації
08-01-2024
Організація виконавець
Інститут проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України
Опис роботи
Мета - вивчення особливостей і закономірностей реакції еритроцитів ссавців на дію постгіпертонічного шоку на етапі розморожування та визначення умов, які забезпечують підвищення стійкості клітин
Опис етапу
Об’єкт дослідження – еритроцити ссавців. Мета роботи – вивчення особливостей і закономірностей реакції еритроцитів ссавців на дію постгіпертонічного шоку на етапі розморожування та визначення умов, які забезпечують підвищення стійкості клітин. Методи дослідження – спектрофотометрія, рН-метрія, осмометрія, мікроскопія, іонометрія, протокова цитометрія, методи статистичної обробки результатів. Показано, що еритроцити ссавців значно відрізняються за чутливістю до постгіпертонічного шоку (ПГШ). Більш важливим для розвитку ПГШ еритроцитів вивчених ссавців є етап дегідратації, ніж регідратації, Рівень ПГШ еритроцитів ссавців визначається температурою середовищ, причому при 0°С показники нижче, ніж при 37ºС. Амфіфільні сполуки, що відносяться до різних класів поверхнево-активних речовин і мають різні фізико-хімічні властивості, проявляють високу антигемолітичну активність (60-70%) за умов ПГШ при 0°С на відміну від 37ºС. За умов дегліцеринізації еритроцитів людини, заморожених до –196°С під захистом гліцерину (15%), хлорпромазин і трифторперазин здатні знижувати рівень гемолізу клітин і проявляти високу антигемолітичну активність (50-70%). Порівняння результатів дослідження ефективності хлорпромазину і трифторперазину в модельному експерименті та в реальних умовах при видаленні гліцерину з клітин дозволяють довести доцільність використання моделі ПГШ. Обробка еритроцитів глюкозою змінює чутливість еритроцитів людини до постгіпертонічного шоку.
Опис продукції
Автори роботи
Єршов Сергій Сергійович
Єршова Наталя Анатоліївна
Ніпот Олена Євгенівна
Орлова Наталія Вікторівна
Рамазанов Віктор Володимирович
Руденко Сергій Віталійович
Семенченко Олександр Юрійович
Чабаненко Олена Олексіївна
Шапкіна Ольга Олександрівна
Додано/оновлено в НРАТ
2024-01-08
